Аналіз необоротних активів підприємства

дипломная работа

1.1 Основний капітал підприємства. Суть, склад і оцінка основних засобів та інших необоротних активів підприємства

Для того, щоб виробляти і продавати продукцію, виконувати роботи чи надавати послуги, підприємство повинно мати в розпорядженні машини, механізми, транспортні засоби, будинки, споруди, земельні ділянки, обчислювальну техніку тощо. Придбання цих господарських засобів повязане зі значним витрачанням фінансових ресурсів. Сума фінансових ресурсів, інвестованих у формування активів підприємства, становить його капітал.

Капітал підприємства характеризує загальну вартість коштів (у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах), інвестованих у формування його активів.

Ефективність функціонування підприємства значною мірою. залежить від структури його капіталу. За обєктом інвестування виділяють види капіталу підприємства, які подано на рис. 1.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.1 - Складові капіталу підприємства

Оборотний капітал -- частина капіталу підприємства, що інвестована в його оборотні активи (грошові кошти та їх еквіваленти, інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом періоду, що не перевищує один рік).

Основний капітал -- частина капіталу, що інвестована в усі види його необоротних активів.

Необоротні активи -- це активи підприємства, термін експлуатації або погашення яких перевищує один рік (365 днів). Склад необоротних активів відображено на рис. 1.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.2 - Складові необоротних активів

Основні засоби -- це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більший ніж один рік (або ніж один операційний цикл) і вартість одиниці яких перевищує певну (встановлену на підприємстві) суму.

До інших необоротних матеріальних активів належать: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи.

Нематеріальні активи підприємства -- це права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки для товарів і послуг, права на обєкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл, інші нематеріальні активи.

Довгострокові фінансові інвестиції -- це фінансові інвестиції підприємства на період понад один рік, а також усі фінансові інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані підприємством у будь-який момент часу.

До інших необоротних активів належать:

­ капітальні інвестиції в будівництво, у придбання (виготовлення) основних засобів та інших необоротних активів, а також у придбання (створення) нематеріальних активів;

­ довгострокова дебіторська заборгованість (за майно, що передане у фінансову оренду, довгострокові векселі одержані, інша дебіторська заборгованість);

­ відстрочені податкові активи; негативний гудвіл, інші необоротні активи.

Основні засоби та інші необоротні активи зараховують на баланс (записують у бухгалтерському балансі) за їх початковою вартістю (собівартістю). У процесі експлуатації основні засоби та інші необоротні активи оцінюють за їх справедливою (ринковою або переоціненою), залишковою (балансовою) і ліквідаційною вартістю (рис. 1.3).

Початкова вартість -- це історична (фактична) собівартість необоротних активів, що дорівнює сумі грошових коштів або справедливій вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Початкова вартість обєкта основних засобів та інших необоротних матеріальних активів складається із:

­ суми, яку сплачує підприємство постачальникові активів або підрядникові за виконання будівельно-монтажних робіт, повязаних зі створенням необоротного активу, без непрямих податків;

­ суми реєстраційних зборів, державного мита та екологічних платежів, які необхідно сплатити у звязку з придбанням (отриманням) прав на обєкт основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

­ суми ввізного мита (при імпорті необоротних активів);

­ суми непрямих податків у звязку з придбанням (створенням) основних засобів та інших необоротних матеріальних активів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

­ витрат, повязаних зі страхуванням ризиків доставки основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

­ витрат на установку, монтаж, налагодження та інших витрат, безпосередньо повязаних із доведенням основних засобів та інших необоротних матеріальних активів до стану, придатного для використання.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.3 - Способи оцінки необоротних активів підприємства

Початкова вартість нематеріального активу, придбаного підприємством, складається з ціни (вартості) придбання (окрім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо повязаних із його придбанням і доведенням до стану, придатного для використання за призначенням.

Собівартість фінансової інвестиції включає ціну її придбання, комісійні винагороди, мито, податки, збори, обовязкові платежі та інші витрати, безпосередньо повязані з придбанням фінансової інвестиції.

Справедлива вартість необоротного активу - це сума, за якою може бути здійснений обмін активу в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Визначення справедливої вартості активів регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 19 «Обєднання підприємств». Справедлива вартість. необоротного активу становить його ринкову або відновлювальну (переоцінену) вартість на певну дату.

Переоцінену вартість необоротних активів обчислюють множенням їх балансової вартості на коефіцієнт індексації.

Залишкова (балансова) вартість необоротних активів -- це різниця між початковою або переоціненою вартістю необоротних активів і сумою їх зношення.

Ліквідаційна вартість необоротних активів -- це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення терміну їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, повязаних з їх продажем чи ліквідацією.

Необоротні активи використовують в основній (основне і допоміжне виробництво), операційній, фінансовій та інвестиційній діяльності підприємства. Найважливішою складовою необоротних активів виробничого підприємства є основні засоби. Основні засоби класифікують за такими ознаками:

а) за участю у виробничому процесі:

­ виробничі основні засоби (основні засоби, що використовуються в основній діяльності) -- основні засоби, які беруть безпосередню участь у виробництві продукції, виконанні робіт і наданні послуг;

­ невиробничі основні засоби - які не беруть безпосередньої участі у виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг (обєкти соціально-культурного і побутового призначення, житлові будинки, гуртожитки);

б) за призначенням:

­ земельні ділянки;

­ капітальні витрати на поліпшення земель;

­ будинки, споруди та передавальні пристрої;

­ машини та обладнання;

­ транспортні засоби;

­ інструменти, прилади, інвентар (меблі);

­ робоча і продуктивна худоба;

­ багаторічні насадження;

­ інші основні засоби;

в) за ставками нарахування амортизації з метою оподаткування:

­ основні засоби першої групи - будівлі, споруди, передавальні пристрої;

­ основні засоби другої групи -- автомобільний транспорт, меблі, офісне обладнання, електронно-обчислювальні машини та інше обладнання для автоматизованої обробки інформації, побутові прилади, інструменти, телефони, мікрофони, рації;

­ основні засоби третьої групи - робочі машини, устаткування і всі інші основні засоби, які не входять до перших двох груп;

г) за належністю підприємству:

­ власні основні засоби;

­ залучені основні засоби (наприклад, орендовані);

д) за формою участі в підприємницькій діяльності:

­ активна частина основних засобів (машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади);

­ пасивна частина основних засобів (будинки, споруди, господарський інвентар, земельні ділянки).

Частка вартості окремих груп основних засобів у загальній вартості основним засобів підприємства характеризує їх структуру.

Завдання фінансових служб - сформувати оптимальну структуру основних засобів підприємства, зокрема забезпечити оптимальне співвідношення між їх активною і пасивною частинами, між обсягом виробничих і невиробничих основних засобів тощо.

У звязку з різноманітністю варіантів технології та організації виробництва оптимальна структура основних засобів є різною для підприємств різних галузей економіки. Поліпшити структуру основних засобів можна шляхом їх оновлення, модернізації та ліквідації зайвих або малоефективних обєктів основних засобів.

Делись добром ;)