Аналіз основних фінансових аспектів діяльності молокопереробного підприємства ПП "Молокозавод–Олком"

отчет по практике

2. Індивідуальне завдання. Інвестиційний розвиток диференціації виробництва з метою підвищення фінансових результатів підприємства переробної галузі

Відомо, що в Україні існує значний дефіцит продуктів харчування, особливо тих, які містять високоякісні білки і жири. Проблема недостатку білкової сировини актуальна не тільки в Україні, але й у багатьох інших країнах світу. Відчувається нестача такої сировини, яка б задовольняла потреби в білках, незамінних амінокислотах, які не синтезуються організмами людей, була б відносно дешевою і яку б могли використовувати різні галузі харчової промисловості, оскільки нестача основних поживних речовин призводить до погіршення загального стану організму людини і є причиною ряду серйозних захворювань .

В умовах постійного і багаторічного впливу малих доз радіації на людей до харчових продуктів потрібно ставити особливі вимоги. Вони повинні мати лікувальні і профілактичні властивості, нормалізувати обмінні процеси й функції окремих органів і систем, сприяти знешкодженню токсикантів, підвищувати резистентність організму .

Як відомо, основній масі людей нашої країни притаманний вуглеводний тип харчування (хліб, картопля), при якому хоч і заміщається потрібна кількість калорій, але існує білкова нестача

У більшості цивілізованих країн до організму людей білки, як правило надходять у виді м?ясних продуктів. Проте для країн з низькими доходами такий тип харчування є недоступним, оскільки ці продукти для багатьох прошарків населення є досить дорогими. Альтернативою є зерно й насіння зернобобових та олійних культур, які за хімічним складом близькі до м?ясо-молочних продуктів і в 3-4 рази дешевші.

В порівнянні з жирами і вуглеводами білки - найдорожчі інгредієнти, які використовуються в продуктах харчування. Цілком ймовірно, що ідеальним є той білок, який дешевший інших, так що виробники харчових продуктів не залежать від непередбачених і вагомих коливань в цінах на інгредієнти.

В таблиці 2.1 приведено ряд співставлень вартості тваринних і рослинних білків з різних точок зору.

Таблиця 2.1.

Кількість днів, на протязі яких людина може харчуватися різними білковими продуктами, які виробляють на 1 га сільськогосподарських угідь (із розрахунку забезпечення норми споживання білка - 70 г на день)

Продукт

Кількість днів

Яловичина

190

Молоко

583

Пшеничне борошно

1302

Соя (їстівна)

493

Із цих даних видно, що соя більш ефективна при виробництві білка, ніж пшениця, м?ясна або молочна худоба. Слід зазначити, що соя за вмістом білка майже в 2 рази перевищує м?ясо, а за якістю наближається до світового еталона (білок курячого яйця). Якщо прийняти за 100 одиниць поживну цінність білків курячого яйця, то для варених соєвих бобів вона складає 94,5 одиниць, соєвого борошна - 91,7, а соєвого молока - 95,3. Білки сої лише на небагато поступаються за поживністю білкам яловичини і дорівнюють молочним.

Цінність сої як продукту харчування полягає, насамперд, у багатому біохімічному складі, особливо у наявності таких дефіцитних амінокислот, як лізин, трептофан, треонін, вітамін Е , макро - і мікроелементів.

За складом більшості незамінних амінокислот білок сої подібний до тваринного. Вміст незамінних амінокислот у білках найбільш цінних тваринницьких продуктів і сої відображено в таблиці 2.2.

Кількість лізину, аргініну, треоніну, трептофану в насінні сої є порівняно однаковою з такими цінними продуктами тваринництва, як курячі яйця й незбиране молоко.

Таблиця 2.2

Вміст незамінних амінокислот у білках найбільш цінних тваринницьких продуктів і сої

Амінокислота

Куряче яйце

Незбиране молоко

Насіння сої

Лізин

7,2

5,9

5,5

Аргінін

6,4

4,8

6,9

Фенілаланін

6,3

3,2

5,5

Треонін

4,9

-

4,1

Метіонін

4,1

-

2,0

Гістидин

2,1

2,6

2,0

Трептофан

1,5

1,5

1,8

Соєвий білок бідніший на метіонін, але цієї амінокислоти є достатньо в інших продуктах (хліб, крупа) і при змішаному харчування, як правило, її дефіцит відсутній.

Соя набагато багатша незамінними амінокислотами, ніж злакові культура. Наприклад, лізину в соєвому борошні в 2,5 - 3 рази більше, ніж пшеничному. А соєва олія містить корисні лецитин і ненасичені жирні кислоти. Окрім високої біологічної і харчової цінності соєві продукти виконують і захисні функції в організмі людини. Так, харчова клітковина, яка міститься в соєвих білкових продуктах, пригнічує шкідливі бактерії і одночасно сприяє росту корисних бактерій в кишечник.

Соєві продукти багаті антиканцерогенами - речовинами, які в певній мірі попереджають і "контролюють" ракові захворювання. Деякі антиканцерогени прямо перешкоджають розвитку пухлин, інші сприяють їх більш сповільненому розвитку аж до повної зупинки росту. В сої міститься п?ять різних видів антиканцерогенів, так що потенціал їх взаємодії в боротьбі з шкідливими захворюваннями дуже високий.

Дослідження, проведені в Китаї та Японії, показали, що споживання сої і її продуктів кожного дня знижує ризик захворювань раком прямого кишечнику, молочної залози, легенів, шлунка. Ізофлавони також відповідають за антиокислювальні властивості соєвих білкових. З точки зору деяких вчених, завдяки антиокисним властивостям соєвих продуктів збільшується тривалість життя людей і гальмується процес старіння.

Соєві білки, як і інші рослинні білки, володіють гіпохолестеринемічним ефектом (клінічно і експериментально підтвердженим).

Одним із ефективних способів термічної обробки бобів сої є процес приготування соєвого молока. Відомо, що при вирощуванні телят використовується значна кількість незбираного молока, яке на 50-70% (без зниження інтенсивності росту та порушення стану їх здоровя) можна замінити соєвим замінником. Заощаджене таким чином незбиране молоко можна використати на харчові цілі. Вартість соєвого замінника у 3-5 разів нижча від закупівельної вартості незбираного молока.

Соєве молоко -- це сік сої, отриманий внаслідок спеціального технологічного процесу, який містить значну кількість легкозасвоюваних білків, основних жирних амінокислот тощо.

В даний час для приготування соєвого молока на Україні виготовляються установки УПСМ-1, УПСМ-2 і УПС-3 (ВП «Монтажсервіс» (м. Жмеринка Вінницької обл.) та ТЕК-1СМ, ТЕК-2СМ, ТЕК-3СМ і ТЕК-4СМ (ТОВ «Інженерно-технологічний центр «ТЕКМАШ» (м. Київ)).

Установки для виробництва соєвого молока УПСМ-1, УПСМ-2 і УПСМ-3 (ПП «Монтаж сервіс» м. Жмеринка Вінницької обл.) призначені для переробки зерна сої на високопоживне соєве молоко в цехах харчової промисловості і кормовиробництва. Вони відрізняються потужністю, місткістю резервуара та відсутністю парогенератора в складі УПСМ-1: пар до пастеризатора надходить із зовнішнього джерела.

Установка УПСМ-2 складається із пристрою для подрібнення і пристрою для отримання (пастеризації) соєвого молока.

Пристрій для подрібнення призначений для завантаження попередньо замоченого і промитого зерна сої, його подрібнення у водному середовищі і видачі у пристрій для отримання соєвого молока. Всі деталі установки, що контактують з вихідним продуктом і соєвим молоком, виготовлені з корозійностійкої сталі.

Пристрій для отримання соєвого молока складається з теплоізольованої місткості, до якої знизу приєднаний парогенератор з трьома електронагрівачами. На кришці місткості встановлений клапан для регулювання тиску і мановакуумметр для контролю тиску. В нижній частині пристрою розташований зливний кран. Тиск у пароводяній оболонці підтримується за допомогою датчика - реле. Межі настройки реле тиску коливають в межах 0,05-0,6 кг/см2.

Принцип отримання соєвого молока на установці УПСМ базується на методі помелу сої у водному середовищі. Вручну в конусний бункер пристрою для подрібнення завантажується 18 кг заздалегідь замоченої і промитої сої (з урахуванням зміни ваги при замочуванні). Сюди ж подається вода. Співвідношення сої і води становить 1:3 -1:9.

При багаторазовому подрібненні водосоєвої суміші з високою частотою відбувається процес розчинення білка і речовин сої у воді. Отримане молоко підлягає пастеризації парою, утвореною в парогенераторі. В процесі теплової обробки нейтралізуються інгібітори трипсину.

Вода, залита в парогенератор, нагрівається електронагрівачами до кипіння. Пар витісняє з пароводяної оболонки повітря, яке виходить через запобіжний клапан. При закритому запобіжному клапані створюється тиск пари. При досягненні верхньої межі тиску пари, електронагрівальний пристрій перемикається на 1/3 потужності. Коли тиск падає до заданої нижньої межі, пристрій автоматично перемикається на повну потужність. Далі цикл повторюється.

Температура в місткості пристрою отримання соєвого молока задається і контролюється регулятором температури ТРМ-1А і датчиком ТСМ-50. Видачу молока проводять за допомогою зливного крана або молочного насоса .

Гідродинамічна установка для переробки зернобобових культур на вологі кормові суміші і соєве молоко ТЕК-СМ виробництва ТОВ «Інженерно-технологічний центр «ТЕКМАШ» включає чотири різні за продуктивністю модифікації - ТЕК-1СМ, ТЕК-2СМ, ТЕК-3СМ і ТЕК-4СМ. Однакові за принципом дії та конструктивною схемою, вони відрізняються потужністю двигунів електронасосних установок (від 11 до 45 кВт), місткістю резервуарів, масою і габаритними розмірами.

Установка ТЕК-СМ (рис. 2.1) складається з насосного агрегату, резервуара і соплового апарата , зєднаних між собою трубопроводами і арматурою, які змонтовані на рамі. Пускозахисна апаратура електродвигуна насоса і прилади контролю параметрів технологічного процесу змонтовані в шафі керування. фінансовий результат фінансовий ресурс

Насосний агрегат, що складається з відцентрового насоса та електродвигуна, забезпечує циркуляцію суміші соєвих бобів з водою по технологічному контуру установки.

Резервуар має вигляд вертикальної циліндричної місткості з листової сталі, з подвійними стінками, простір між якими заповнений теплоізоляційним матеріалом. В ньому знаходиться основна маса суміші соєвих бобів і води протягом всього циклу приготування порції соєвого молока. Резервуар з`єднаний у нижній частині горизонтальним трубопроводом із вхідним фланцем насоса, а біля верхньої частини - Г-подібним трубопроводом через сопловий апарат з напірним фланцем насоса. Зверху резервуар має люк з фланцем, закритий кришкою. В кришку вмонтовано запобіжний клапан, манометр і кран для випуску повітря. Запобіжний клапан обладнаний дренажною трубкою для скидання у додаткову місткість частини суміші при спрацюванні клапана.

рис. 2.1. Конструкційна схема гідродинамічної установки ТЕК-СМ

1 -- насосний агрегат; 2 -- резервуар; 3 -- горизонтальний трубопровід; 4-- сопловий апарат; 5 -- напірний трубопровід; 6 -- запобіжний клапан; 7 -- манометр; 8 -- кран для випуску повітря; 9 -- дренажна трубка; 10 -- трубка для відведення води; 11 -- датчик дистанційного термометра; 12 -- датчик дистанційного термометра (граничний); 13 -- запобіжний клапан граничного тиску; 14 -- кран водяний; 15 -- кран випуску готового продукту; 16 -- рама установки; 17 -- амортизатор; 18 -- шафа керування; 19 -- захисний кожух електродвигуна; 20 -- захисний кожух муфти; 21 -- захисний кожух напірного трубопроводу; 22 -- захисний кожух соплового апарату.

Горизонтальний трубопровід має ніші для двох датчиків дистанційних термометрів, запобіжний клапан граничного тиску, водяний кран і кран готового продукту. Один із температурних датчиків -- регульований -- повинен зупиняти насос при досягненні температури суміші 1050С, тобто значення, передбаченого технологічним регламентом (при роботі установки в автоматичному режимі). Другий датчик відключає двигун насоса при найвищій допустимій температурі суміші -- 1150С (якщо перший датчик не спрацював або відключений).

Сопловий апарат призначений для інтенсивного змішування потоку рідини, створеного насосом, внаслідок чого механічна енергія потоку перетворюється у теплову, і рідина нагрівається, а також для забезпечення подрібнення соєвих бобів. Він змонтований на кінці горизонтального відрізка Г-подібного напірного трубопроводу, що зєднує його з насосом.

Принцип роботи установок базується на використанні явища гідродинамічної кавітації. Технологічний процес установки ТЕК-СМ -- циклічний і здійснюється у певній послідовності. Через відкритий верхній люк резервуар установки завантажують попередньо промитою та очищеною від твердих сторонніх домішок (металу, каміння, рослинних залишків), замоченою у воді (холодній -- щонайменше на 24 години, гарячій -- на 6-12 год.) соєю та частково водою через водяний кран, потім кришку люка закривають і подальше заповнення резервуара водою здійснюється до витіснення повітря через відкритий кран для випуску повітря, який після цього також закривають. Потім запускають насосну установку.

Внаслідок інтенсивної циркуляції суміші сої і води по контуру насос-трубопровід-сопловий апарат-резервуар-трубопровід-насос механічна енергія потоку рідини перетворюється у тепло, при цьому насадка соплового апарату розділяє потік і знову зєднує його, внаслідок чого виділяється тепло (температура суміші поступово піднімається до 1050С), а соєві боби внаслідок багаторазового проходження через насос і сопловий апарат подрібнюються.

Процес нагрівання, подрібнення і навантаження на електродвигун контролюють відповідно до цифрового термометра та амперметра, встановлені на дверцях шафи керування. За технологічним регламентом подальше підвищення температури суміші не потрібне, тому насос автоматично зупиняється, і робиться витримка на 15-20 хв. За цей час закінчуються процеси перетворення суміші подрібнених бобів сої і води в соєву суспензію (пасту). Насос на короткий час запускається, щоб остаточно змішати продукт, і готове молоко (пасту) при зупиненому насосі через вивантажувальний кран випускають з установки. Всі процеси виконуються автоматично, згідно з програмою, заданою при налагоджуванні.

Результати досліджень установок для виробництва соєвого молока наведено в табл. 2.3.

 

Таблиця 2.3. Результати досліджень установок для приготування соєвого молока вітчизняного виробництва

Показник

Значення показника

Марка машини

УПСМ-2

УПСМ-3

ТЕК-1СМ

ТЕК-2СМ

ТЕК-3СМ

ТЕК-4СМ

Продуктивність, кг/год

240

73,17

54,98

90,29

112,50

233,77

Встановлена потужність, кВт

 32,8

 17,5

11

15

22

45

Витрати електро-енергії, кВт·год

 7,3

4,38

 9,45

14,1

 20,43

34,3

Кількість обслуговуючого персоналу, чол.

1

1

1

1

1

1

Показники якості виконання технологічного процесу:

Характеристика готового продукту:

- вологість, %

93,0

93,4

81,1

82,1

85,5

82,7

- об?ємна маса, кг/м3

890

880

853

847

850

840

Фізико-хімічні показники готового продукту:

- масові частки, %,

- вологи

- жиру

- білка

- золи

 

93,0

0,90

1,8

0,4

 

93,4

0,88

1,8

0,3

 

81,1

22,8

28,7

6,7

 

82,1

24,4

29,5

6,0

 

85,5

18,99

33,28

6,32

 

82,7

16,3

37,9

5,1

Активність уреази, різниця рН

 0,03

0,03

0,09

0,10

0,08

0,11

Місткість резервуара, л

250

60

70

120

150

330

Габаритні розміри установки, мм

- довжина

- ширина

- висота

 

1700

850

1940

 

 1145

650

1590

 

 2150

720

1650

 

2150

720

1650

 

2140

885

1700

 

 2450

960

2200

Маса установки, кг

450

218

480

500

620

960

 

Також цікаве обладнання УРВА-250 виготовляє ТОВ «Технологічний центр «Система» (Росія), який входить до складу широко відомої за кордоном асоціації «Ассоя». За допомогою такої установки можливо готувати не лише соєве молоко, а й будь-який рідкий корм залежно від наявних ресурсів та визначеної зоотехніком рецептури.

рис. 3.7. Конструкційна схема універсальної установки УРВА-250

1 -- варильний апарат; 2 -- накопичувальна місткість; 3 -- завантажувальна місткість; 4 -- подрібнювальний апарат; 5 -- насос, зєднаний трубопроводами з накопичувальною місткістю; 6 -- корзина для добавок мясокісткової сировини. На трубопроводах встановлені крани: 7 -- для повернення суміші в варильний апарат при циркуляції; 8 -- подачі сировини в накопичувальну місткість; 9 -- рівня заповнення місткостей; 10 -- подачі води у варильний апарат та завантажувальну місткість; 11 -- подачі сировини в подрібнювач; 12 -- запірний варильного апарата; 13 -- рециркуляції готового продукту при охолодженні; 14 -- виходу готового продукту; 15 -- подачі води у водяний контур накопичувальної місткості; 16 -- відбору проб; 17, 18 -- зливні; 19, 20, 25 -- переливні; 26 -- зтравлення повітря при завантаженні сировини; 27 -- патрубок для відводу пари; 28 -- штуцер для зливання конденсату.

Технологія для переробки зернових і бобових на установки ТЕК-СМ дозволяє: зберегти всі корисні речовини, що містяться в бобових та зернових завдяки унікальній технології переробки; зменшити собівартість молока: майже в 4 рази в порівнянні з вартістю молока, виробленого з соєвої борошна; в 1,7-2,2 рази порівняно з вартістю молока, отриманого традиційним способом за допомогою пари; на 15-20% підняти прибутковість господарств за рахунок збільшення приросту і зменшення собівартості кормів;в 3-5 разів зменшити енергоспоживання для приготування рідких кормів; вводити в кормову суміш в процесі її приготування необхідні мінеральні, біологічно активні і лікарські добавки; запобігти утворенню канцерогенних речовин, які містяться в термоокисленому продукті, одержуваному за рахунок пригорання на конвективних поверхнях у традиційних установках виключити; необхідність використання дорогих очисних споруд. Гідродинамічні установки ТЕК-СМ ідеально пристосовані для виробництва рідких і пастоподібних кормових сумішей на основі сої, гороху, пшениці, ячменю та інших зернобобових культур.

Розрахунок ефективності виробництва соєвого молока у ПП «Молокозавод-Олком» наступний (результати розрахунку наведені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Розрахунок ефективності виробництва соєвого молока у ПП «Молокозавод-Олком»

Показник

Значення

Повна вартість приготування однієї тонни 7%-ного соєвого молока, грн.

- для УРВА-250

- - для ТЕК- СМ

314,96

203,97

Вартість виробництва 1кг(л)

- для УРВА-250

- для ТЕК- СМ

0,32

0,2

Ціна 1 л соєвого молока, грн

0,8

Річний прибуток від реалізації соєвого молока, грн

- ТЕК- СМ

- УРВА-250

1638260

1023913

- тривалість зміни - 8 годин, кількість технологічних циклів - 7,тривалість підготовчого циклу виробництва - 1 година, кількість змін у добу - 1,

- вартість сировини (соя) - 2300 грн/т;

- вартість електроенергії, грн./КВт*год. (з ПДВ) - 0,56;

- Оренда, грн.

(місячний платіж) - 600 грн

(річний платіж) - 7200 грн

- Прийнятий рівень транспортних витрат, грн.

(місячний платіж) - 1000 грн.

(річний платіж) - 12000 грн.

- Фонд заробітної плати, грн

місячний фонд - 2000 грн

річний фонд - 24000

- Нарахування на фонд заробітної плати (32%), грн

за місяць - 6400 грн

річні - 7680 грн

- Експлуатаційні витрати

(без урахування вартості води й електроенергії), грн

Річні експлуатаційні витрати 12000+24000+7680+7200 = 50880 грн

Місячні експлуатаційні витрати - 4240 грн.

Добові експлуатаційні витрати - 141 грн.

- Амортизаційні відрахування, грн

Місячні платежі ТЕК- СМ (УРВА-250) - 525 (2721)

Річні платежі ТЕК- СМ (УРВА-250) - 6300 (32652)

- Річні витрати на електроенергію (добові*365) ТЕК- СМ (УРВА-250) - 48647(257544) грн.

Для виробництва 1 т соєвого молока на установці УРВА-250витрачається 200 кг пари тиском 1,4 мПа, що з коефіцієнтом перетворення 0,9 відповідає енергії 174 кВт*год. Беручи ціну електроенергії 0,56 грн. за 1 кВт*год., отримаємо, що установка УРВА-250 споживає 180 кВт*год за один цикл вартістю 100,8 грн. або 705,6 грн. за зміну.

Установка ТЕК-4СМ споживає 34 кВт*год за один цикл вартістю 19,04 грн. або 133,28 грн. за зміну.

- Витрати на воду при вартості 3 грн. за 1 м3 складають, грн

Річні - 17280

За місяць - 1440

Добові (споживання для агрегатів 16м3 на добу) - 48

- Загальні експлуатаційні витрати ТЕК- СМ (УРВА-250), грн.

Річні 50880+525+48647+17280 = 117332

(50880+2721+257544+17280 = 328425)

За місяць 9643(26993)

Добові 321,46(899,79)

Продуктивність ТЕК- СМ (УРВА-250), кг/год - 233,77 (730,53)

на добу - 1870,16 (5844,25) кг;

- Виходячи з технічних характеристик обладнання, що порівнюється, продуктивність за зміну складе:

- для УРВА-250: 5844,25 кг соєвого молока, для чого необхідно 409,1 кг бобів сої;

- для ТЕК-4СМ: 1870,16 кг соєвої пасти, для чого необхідно 523,85 кг бобів сої.

7%-ве соєве молоко може бути отримане без додаткових витрат енергії шляхом розведення соєвої пасти холодною водою в пропорції 1 частина пасти: 3 частини води. Кількість соєвого молока, отриманого таким шляхом, становить 7480,64 кг. При цьому температура молока буде дорівнювати 25?30°С, що відповідає технологічної температурі вживання молока тваринами;

- Собівартість виробництва соєвого молока (без урахування вартості соєвих бобів) при розрахунку на 1 т становить ТЕК- СМ (УРВА-250)

ТЕК- СМ 321,46 / 7,48064 = 42,97 грн.

(УРВА-250) 899,79 / 5,844,25 = 153,96 грн.

Річні витрати

ТЕК- СМ 42,97 грн. *7,48064 * 365 = 117326 грн

УРВА-250 153,96 грн. * 5,84425 * 365 = 328417 грн

- У перерахунку на переробку 1 т бобів сої витрати складуть:

- для УРВА-250: 899,79:0,409 = 2199 грн.;

- для ТЕК-4СМ: 321,46:0,52385 = 613,64 грн;

- Будемо вважати, що соя вирощена в господарстві, має ціну 2300 грн. за тонну. Тоді повна вартість приготування однієї тонни 7%-ного соєвого молока дорівнює:

- для УРВА-250: 153,96 + 2300 * 0,07= 314,96 грн;

- для ТЕК- СМ: 42,97 + 2300 * 0,07 = 203,97 грн.

- Вартість виробництва 1кг(л)

- для УРВА-250: 0,32грн;

- для ТЕК- СМ: 0,20 грн.

- Ціна 1 л соєвого молока - 0,8грн

- Річний прибуток від реалізації соєвого молока

ТЕК- СМ - 7480,64 * 365*(0,8-0,2) = 1638260 грн.

УРВА-250 - 5844,25 * 365*(0,8-0,32) = 1023913 грн.

Делись добром ;)