1.4 Основні методики, моделі і проблеми оцінки фінансового стану підприємства

Різні автори пропонують різні методики і моделі фінансового аналізу. Деталізація процедурної сторони методики фінансового аналізу залежить від поставлених цілей, а також різних чинників інформаційного, тимчасового, методичного і технічного забезпечення. Логіка фінансового аналізу припускає дворівневу структуру:

· експрес-аналіз фінансового стану;

· деталізований аналіз фінансового стану.

Експрес-аналіз фінансового стану підприємства

Його метою є наочна і проста оцінка фінансового благополуччя і динаміки розвитку господарюючого субєкта. Цей аналіз грунтується або на початковій звітності, або на трансформованій звітності, тобто підготовленою до аналізу. Для проведення експрес-аналізу фінансового стану підприємства основні параметри-індикатори розбиті на дві групи: показники, що оцінюють економічні потенціали підприємства, показники оцінки результативності діяльності (таблиця. 1). Основні етапи експрес-аналіз фінансового стану підприємства:

· Перегляд звіту за формальними ознаками.

· Ознайомлення із звітом аудитора.

· Виявлення "хворих" статей в звітності і їх оцінка в динаміці:

o непокриті збитки минулих років і звітного періоду (форма №1);

o кредити і позики, непогашені в строк;

o прострочена кредиторська заборгованість;

o прострочені видані векселі (форма №5);

o отримання збитків по різних видах діяльності (форма № 2).

· Ознайомлення з ключовими параметрами-індикаторами.

· Читання аналітичних розділів звіту.

· Загальна оцінка фінансового стану.

· Висновки за результатами аналізу.

Таблиця 1 Ключові параметри-індикатори

Часто в експрес-аналізі фінансового стану підприємства також наводяться дані про певні недоліки в роботі підприємства, зокрема по проблемах з клієнтами, а саме:

· питома вага простроченої дебіторської заборгованості в загальному обємі.

· прострочені отримані векселі, а також дебіторська заборгованість, списана на фінансовий результат.

Ці результати відбивають, що підприємство недостатньо раціонально використовує свої засоби. В цілому, проведення експрес-аналізу грунтоване практично на фінансовій звітності підприємства.

Деталізований аналіз фінансового стану підприємства

Його мета - детальніша характеристика майнового і фінансового положення господарюючого субєкта, результатів його діяльності у витікаючому звітному періоді, а також можливостей розвитку субєкта на перспективу. Він конкретизує, доповнює і розширює окремі процедури експрес-аналізу фінансового стану підприємства. При цьому міра деталізації залежить від бажання аналітика.

Фінансовий аналіз проводиться за допомогою різного типу моделей, що дозволяють структурувати і ідентифікувати взаємозвязки між основними показниками. Можна виділити три основні типи моделей: дескриптивні, предикативні і нормативні.

Дескриптивні моделі. Ці моделі, відомі так само, як моделі описового характеру, є основними для оцінки фінансового стану підприємства. До них відносяться побудова системи звітних балансів, представлення фінансової звітності в різних аналітичних розрізах, вертикальний і горизонтальний аналіз звітності, система аналітичних коефіцієнтів, аналітичні записки до звітності. Усі ці моделі грунтовані на використанні інформації бухгалтерської звітності.

У основі вертикального аналізу лежить інше представлення бухгалтерської звітності - у вигляді відносних величин, що характеризують структуру узагальнювальних підсумкових показників. Обовязковим елементом аналізу служать динамічні ряди цих величин, що дозволяє відстежувати і прогнозувати структурні зрушення у складі господарських засобів і джерел їх покриття.

Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей або груп, що входять до складу бухгалтерської звітності. У основі цього аналізу лежить числення базисних темпів зростання балансових статей або статей звіту про прибутки і збитки.

Предикативні моделі - це моделі характеру, що передбачає, прогностичного, які використовуються для прогнозування доходів підприємства і його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширеними з них є розрахунок точки критичного обєму, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні моделі і регресійні моделі), моделі ситуаційного аналізу.

Нормативні моделі. Моделі цього типу дозволяють порівняти фактичні результати діяльності підприємств з очікуваними, розрахованими по бюджету. Ці моделі використовуються в основному у внутрішньому фінансовому аналізі. Їх суть зводиться до встановлення нормативів по кожній статті витрат по технологічних процесах, видах виробів, центрах відповідальності і до аналізу відхилень фактичних даних від цих нормативів. Аналіз значною мірою базується на застосуванні системи жорстко детермінованих факторних моделей.

Приведеними моделями, природно, не вичерпується їх різноманіття, у тому числі і в системі аналізу фінансово господарської діяльності підприємства.

Аналіз методик оцінки фінансового стану, приведених в різних джерелах, дозволив виявити наступне.

Для аналізу фінансового стану підприємств застосовуються західні методики, прийняті в країнах з розвиненою ринковою економікою, але адаптовані до вітчизняної системи обліку і звітності. Причому, більшість даних методик схожа між собою по набору показників і методиці їх розрахунку. Відмінності методик полягають в тому, що до стандартного набору показників додаються показники, що відбивають точку зору конкретного автора.

Попередню оцінку недоліків в роботі підприємства можна зробити на основі виявлення "хворих" статей звітності, які умовно можна підрозділити на дві групи.

Перша група. Статті звітності, підприємства, що свідчать про украй незадовільну роботу, в звітному періоді і що склався в результаті цього поганому фінансовому положенні: "непокриті збитки минулих років" (форма №1), "непокритий збиток звітного року" (форма №1), "Кредити і позики, не погашені в строк" (форма №5), "Кредиторська заборгованість прострочена" (форма №5), "Векселі, видані прострочені" (форма №5). Причини утворення негативної різниці між доходами і витратами по укрупненій номенклатурі статей можна визначити за формою №2. Потім причини збиткової роботи аналізуються детально.

Друга група. Статті звітності, що свідчать про певні недоліки в роботі підприємства: "Дебіторська заборгованість прострочена" (форма №5), "Векселі, отримані прострочені" (форма №5), "Дебіторська заборгованість, списана на фінансові результати" (за даними аналітичного обліку). Значущість цих статей відносно стійкості фінансового стану залежить від їх питомої ваги у валюті балансу.

Бухгалтерський баланс служить індикатором для оцінки фінансового стану підприємства. Збільшення валюти балансу за аналізований період свідчить, як правило, про зростання виробничих можливостей підприємства і заслуговує позитивної оцінки, якщо це не обумовлено інфляцією. Зниження валюти балансу оцінюється негативно, оскільки скорочується господарська діяльність підприємства.

Доцільно зіставити зміну підсумку балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності, виручкою від реалізації продукції. Випередження темпів зростання виручки від реалізації свідчить про поліпшення використання засобів на підприємстві в порівнянні з попереднім періодом, і навпаки.

Велике значення для оцінки фінансового стану має аналіз структури активу і пасиву балансу. Він дозволяє виявити співвідношення внеоборотных і оборотних активів; співвідношення позикових і власних коштів і їх зміни за період. По бухгалтерському балансу визначають динаміку (темпи зростання) окремих видів майна і джерел його фінансування.

Зіставляючи зміни в активі і пасиві, можна зробити висновки про те, через які джерела, в основному, був приплив нових засобів і в які активи ці нові кошти вкладені.

Окрім аналізу балансу підприємства необхідно проаналізувати форму №2 "Звіт про прибутки і збитки". Велика кількість показників, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства, створює методичні труднощі їх системного розгляду.

Відмінності в призначенні показників утрудняють вибір кожним учасником товарного обміну тих з них, які найбільшою мірою задовольняють його потреби в інформації про реальний стан цього підприємства. Наприклад, адміністрацію підприємства цікавить маса отриманого прибутку і її структура, чинники, що впливають на її величину.

Податкові інспекції зацікавлені в отриманні достовірної інформації про усі доданки балансового прибутку. При цьому аналіз кожного доданку прибутку підприємства має не абстрактний, а цілком конкретний характер, оскільки дозволяє засновникам і акціонерам вибрати значимі напрями активізації діяльності підприємства. Іншим учасникам ринкових стосунків аналіз прибутку дозволяє вибрати необхідну стратегію поведінки, спрямовану на мінімізацію втрат і фінансового ризику від вкладень в це підприємство.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства включає в якості обовязкових елементів дослідження, по-перше, змін кожного показника за поточний аналізований період ("горизонтальний аналіз" ); по-друге, дослідження структури відповідних показників і їх змін ("вертикальний аналіз" ); по-третє, вивчення хоч би в самому узагальненому виді динаміки зміни показників фінансових результатів за ряд звітних періодів ("трендовый аналіз" ).

Як правило, для аналізу і оцінки рівня і динаміки показників фінансових результатів діяльності підприємства складають таблиці, в яких використовуються дані звітності підприємства з форми №2.

Таким чином, для загальної оцінки динаміки фінансового стану підприємства складають аналітичний баланс, що агрегується. Статті активу балансу групуються за ознакою ліквідності, а статті пасиву балансу - по терміновості зобовязань. Отриманий в результаті баланс використовується для аналізу структури майна і джерел його фінансування, а також при розрахунку показників фінансового стану.

Також для загальної оцінки фінансового стану підприємства проводять аналіз "Звіту про прибутки і збитки" . В ході аналізу приділяють особливу увагу змінам прибутку від продажів і аналізу чинників, що впливають на ці зміни.