Аналіз фінансового стану та ймовірності банкруства підприємства ЗАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе"

курсовая работа

2.2 Методологічні підходи до прогнозування банкрутства підприємств, розповсюджені у вітчизняній практиці

Державний підхід до діагностики банкрутства представлений Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, розроблених Вищим арбітражним судом України. У відповідності з Методичними рекомендаціями встановлюється ступінь неплатоспроможності підприємства і момент відновлення платоспроможності. Методичними рекомендаціями визначено три види неплатоспроможності (або рівня платоспроможності):

- поточна;

- критична;

- надкритична.

Економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пп) при наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобовязань, що визначається за формулою:

ПП = А040 + А045 + А220 + А230 + А240 - П620

Де: А040, А045, А220, А230, А240 -- відповідні рядки активу балансу,

П620 -- підсумок 4 розділу пасиву балансу.

Якщо підприємство має позитивне значення ПП, то воно вважається повністю платоспроможним. Відємне ж значення свідчить про наявність поточної неплатоспроможності. Якщо підприємство на початок або кінець кварталу, що аналізується, має позитивне значення ПП воно не є боржником в розумінні Закону і, звичайно, не підпадає під його дію [19, c. 384].

ЗАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе» у 2009-2010роках має такі значення показників платоспроможності:

ПП2009 = 2285 + 72255 + 0+67655+51843 - 1933218 = -1739180

ПП2010 = 6589 + 402145+0+31821+38414 - 2120324 = - 1641356

Таким чином, отримані результати свідчать про наявність поточної неплатоспроможності на аналізованому підприємстві протягом 2009-2010років, так як показник ПП має відємне значення.

Для визначення критичної та/або надкритичної неплатоспроможності розраховують коефіцієнт покриття (Кп) і коефіцієнт забезпеченості власним капіталом (К3):

Кп= Оборотні активи / Поточні зобовязання

К3= (Власний капітал - Необоротні активи) / Оборотні активи

ЗАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе» у 2009-2010 роках має такі значення коефіцієнту покриття і коефіцієнту забезпеченості власним капіталом:

Кп2009= 2869614 / 1933218 = 1,5

Кп2010= 3296715 / 2120324 = 1,6

Кз2009= (1096360 - 519285) / 2869614 = 0,2

Кз2010= (1188907 - 125168) / 3296715 = 0,3

Нормативне значення коефіцієнта Кп встановлено в розмірі не менше 1,5; К3 -- не менше 0,1.

Якщо на кінець кварталу коефіцієнт Кп і К3 менше нормативного значення, то при наявності на початок і кінець аналізованого періоду, ознак поточної неплатоспроможності фінансовий стан підприємства визначається як критична неплатоспроможність (п.5 Методичних рекомендацій). Тому в цій ситуації є передумови до застосування санації. Але для того, щоб в якості відновлення платоспроможності застосувати санацію, необхідно, щоб один з коефіцієнтів (Кп або К3) на кінець кварталу перевищував нормативне значення або протягом періоду, який досліджується, відбувалося їх зростання (п.6 Методичних рекомендацій).

Таким чином, отримані значення коефіцієнтів покриття і забезпечення власним капіталом свідчать про те, що ЗАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе» у 2009-2010 роках не має критичної неплатоспроможності, так як Кп >1,5 і К3 >0,1.

Якщо за результатами року підприємство отримало збиток (бухгалтерський) і коефіцієнт покриття менше одиниці, то рівень неплатоспроможності такого підприємства буде розглядатися як надкритичний (п.7 Методичних рекомендацій). Наявність ознак надкритичної неплатоспроможності відповідає фінансовому стану боржника, коли він у відповідності з Законом повинен звернутись в місячний термін до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до методичних рекомендацій платоспроможність боржника буде вважатися відновленою, якщо:

- буде забезпечене позитивне значення поточної ліквідності;

- коефіцієнт покриття перевищить нормативне значення при наявності тенденції до збільшення рентабельності.

Альтернативою методичним рекомендаціям Вищого арбітражного суду є Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій, розроблена Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1997 року. У методиці наведені дванадцять основних фінансово-економічних показників, що дозволяють спеціально створеній комісії встановити факт фінансової неспроможності підприємства і занести його до Реєстру неплатоспроможних підприємств і організацій, а саме: коефіцієнт забезпеченості власними коштами; коефіцієнт абсолютної ліквідності; коефіцієнт автономії; коефіцієнт фінансової стабільності; показник фінансового левериджу; робочий капітал; маневреності робочого капіталу; коефіцієнт оборотності оборотних засобів; час обороту оборотних засобів; коефіцієнт оборотності запасів; тривалість обороту запасів; фондовіддача. В методиці наведені нормативні значення перерахованих показників. Саме відповідність або невідповідність фактичних показників нормативним і дає підстави Агентству з питань запобігання банкрутству. Підприємств та організацій вносити або не вносити досліджуване підприємство у відповідний Реєстр.

У вітчизняній практиці фінансового аналізу для прогнозування ймовірності банкрутства використовуються також показники з Методичних положень по оцінці фінансового стану підприємства та встановленню незадовільної структури балансу, затверджених Розпорядженням Федерального управління про неспроможність (банкрутство) № 31-р від 12.08.1994, № 5б-р від 12.09.1994, № 67-р от 11.10.1994. Відповідно до них основою для прийняття рішення про банкрутство слугує оцінка структури балансу неплатоспроможних підприємств шляхом розрахунку коефіцієнту покриття, коефіцієнту забезпечення власними оборотними активами та коефіцієнту відновлення (втрати) платоспроможності [16, c. 177].

Коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності визначається за формулою:

КВП = [КПК + (ВП / Т) * (КПК - КПП)] / 2

де КПК -- коефіцієнт покриття на кінець звітного періоду;

КПП -- коефіцієнт покриття на початок звітного періоду;

ВП-- період відновлення (втрати) платоспроможності;

Т -- тривалість звітного періоду в місяцях.

При розрахунку коефіцієнта відновлення платоспроможності «ВП» приймається за 6 місяців, а при розрахунку коефіцієнта втрати платоспроможності -- за 3 місяці.

Коефіцієнт відновлення платоспроможності обчислюють за умови, що один із коефіцієнтів -- покриття або забезпеченості власними оборотними активами, має значення нижче за оптимальне (перший -- < 2, другий -- < 0,1).

Коефіцієнт втрати платоспроможності визначають якщо значення обох вказаних коефіцієнтів нижчі за оптимальні.

Якщо коефіцієнт відновлення платоспроможності:

- >1, то підприємство має реальні шанси поновити свою платоспроможність і може бути прийняте рішення відкладання визнання структури балансу незадовільною, а підприємства -- неплатоспроможним строком на 6 місяців;

- <1 -- у підприємства немає реальної можливості поновити свою платоспроможність протягом 6 місяців.

Якщо коефіцієнт втрати платоспроможності:

- >1 -- підприємство у найближчі три місяці має реальну можливість не втратити платоспроможність;

- <1 -- у підприємства в найближчий час існує загроза втратити платоспроможність.

У 2005-2006 роках підприємство ЗАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе» має значення КП < 2 і КЗ >0,1, а значить для цього періоду коефіцієнт відновлення платоспроможності буде становити:

КВП2009 = [1,67+ (6 / 12) * (1,67 - 1,32)] / 2 = 0,84

КВП2010 = [1,92 + (6 / 12) * (1,92 - 1,67)] / 2 = 0,96

Таким чином, отримані результати розрахунків свідчать про те, що підприємство ЗАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе» немає реальної можливості поновити свою платоспроможність протягом 6 місяців, так як коефіцієнт відновлення платоспроможності менше 1, і, навпаки, у підприємства в найближчий час існує загроза втратити платоспроможність, а отже існує ймовірність його банкрутства.

Р.С. Сайфулін і Г.Г. Кадиков запропонували використати для оцінки фінансового стану підприємства рейтингове число:

R = 2Ко + 0,1Кпл + 0,08Кі + 0,45Км + Кпр,

де Ко -- коефіцієнт забезпеченості власним капіталом;

Кпл -- коефіцієнт поточної ліквідності;

Кі -- інтенсивність обігу капіталу, що авансується, яка характеризує обсяг реалізованої продукції, що припадає на одну грошову одиницю коштів, вкладених в діяльність підприємства;

Км -- коефіцієнт менеджменту, характеризується відношенням прибутку від реалізації до виручки від реалізації;

Кпр -- рентабельність власного капіталу (відношення прибутку до власного капіталу).

Якщо рейтингове число R для підприємства має значення:

- більше 1, то підприємство знаходиться у задовільному стані;

- менше за 1, то це характеризує стан підприємства як незадовільний [16, c. 179].

Результати розрахунків за моделлю Р.С. Сайфуліна і Г.Г.Кадикова зведені в табл. 2.2.1.

Таблиця 2.2.1. Оцінка ймовірності банкрутства ЗАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе» за моделлю Р.С. Сайфуліна і Г.Г. Кадикова

Показники

2009рік

2010 рік

Ко

0,4

0,23

Кпл

1,67

1,92

Кі

4,29

3,71

Км

0,147

0,105

Кпр

0,102

- 0,365

R -показник

1,47

0,63

Ймовірність банкрутства

мінімальна

висока

По результатам розрахунку, які представлені в таблиці 2.2.1. можна сказати, що підприємство ЗАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе» у 2009році має задовільний стан, так як R>1, а от вже за 2010р. цей показник значно зменшився.

Рейтингова оцінка фінансового стану може застосовуватися з метою класифікації підприємств за рівнем ризику, взаємовідносин з ними банків, інвестиційних компаній, партнерів. Діагностика неспроможності на базі рейтингового числа, однак, не дозволяє оцінити причини потрапляння підприємства «в зону неплатоспроможності».

Вагомий внесок у розвиток цього напрямку фінансового аналізу зроблений Терещенко О.О., яким було обґрунтовано новий методологічний підхід до діагностики банкрутства вітчизняних підприємств, в основу якого покладено мультиваріантний дискримінантний аналіз. Суттєвою перевагою зазначеного переходу є врахування галузевих особливостей обєктів дослідження при побудові дискримінант них моделей діагностики банкротства (таблиця 2.22.)

Здобуті у таблиці 2.2.2. значення Z - показника можна інтерпретувати так:

Z>2 -- підприємство вважається фінансово стійким, і тому йому не загрожує банкрутство;

1<Z<2 - фінансова рівновага (фінансова стійкість) підприємства порушена, але за умови переходу на антикризове управління банкрутство йому не загрожує;

0<Z<1 -- підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;

Z<0 -- підприємство є напівбанкрутом [16, c. 182-183].

Таблиця 2.2.2.Дискримінантні моделі діагностики банкрутства

Групи видів економічної діяльності

Дискримінанта модель

Добувна промисловість, металургія, машинобудування, виробництво електроенергії, газу, води

Z=0,213Х1+2,208Х2+0,67Х3+1,13Х4+1,48Х5+ +0,515Х8+0,467Х10 -2,599

де Х1 -- коефіцієнт покриття (поточні активи/поточні зобовязання)

Х2 -- коефіцієнт фінансової незалежності (власний капітал/валюту балансу)

Х3--коефіцієнт оборотності капіталу(чиста виручка від реалізації/валюта балансу)

Х4-- коефіцієнт рентабельності операційних продаж cash-flow 1 (cash-flow 1 /(чиста виручка від реалізації + інші операційні доходи))

Х5 -- коефіцієнт рентабельності активів по cash-flow 2 (cash-flow 2/валюта балансу)

Х6 -- коефіцієнт оборотності позичкового капіталу (чиста виручка від реалізації/позичковий капітал)

Х7 - відношення cash-flow 1 до позичкового капіталу

Х8 -- рентабельність продажів (прибуток (збиток) до оподаткування/чиста виручка від реалізації)

Х9 -- рентабельність власного капіталу (прибуток (збиток) після оподаткування/власний капітал)

Х10 -- коефіцієнт оборотності оборотних активів (чиста виручка від реалізації/середні залишки оборотних активів)

У таблиці 2.2.3. представлені результати розрахунку індексу кредитоспроможності підприємства за пятифакторною моделлю Альтмана за 2009-2010роки [14, c. 68].

Таблиця 2.2.3.Прогнозування ймовірності банкрутства підприємства за пяти-факторною моделлю Альтмана (станом на кінець року)

Показники

Методика розрахунку

Характеристика показника

2009 рік

2010рік

Частка власних оборотних коштів в активах (X1)

Власний оборотний капітал / Загальна вартість активів

Характеризує структуру капіталу

0,246

0,294

Рентабельність активів розрахована з використанням нерозподіленого прибутку (X2)

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) / Загальна вартість активів

Відображує рівень чистої прибутковості виробництва

-0,038

- 0,226

Рентабельність активів розрахована з використанням чистого прибутку (ХЗ)

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування / Загальна вартість активів

Характеризує прибутковість основного та оборотного капіталу

0,065

- 0,191

Коефіцієнт покриття поточних зобовязань власним капіталом (Х4)

Власний капітал (ринкова вартість) / Поточні зобовязання

Показує, скільки одиниць позичкових грошових засобів припадає на кожну одиницю власних грошових засобів

1,756

1,65

Коефіцієнт трансформації (Х5)

Чиста виручка / Загальна вартість активів

Відбиває дохідність субєкта господарювання

2,734

2,524

Z -показник

1,2X1 + 1,4X2 + + 3,3X3 + +0,6X4 +1,0X5

4,24

2,93

Ймовірність банкрутства

дуже низька

дуже низька

Здобуті в процесі розрахунків значення Z-показника можна інтерпретувати так:

Z<1,8 - ймовірність банкрутства дуже висока;

1,8<Z <2,7 - ймовірність банкрутства дуже висока;

2,7<Z <2,9 - банкрутство можливе;

Z>3 - ймовірність банкрутства дуже низька.

Результати проведених розрахунків за пяти-факторною моделлю Альтмана свідчать, що ймовірність банкрутства ЗАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе» у 2009р. була дуже низькою, так як Z>3, але у 2010 році спостерігається тенденція до зменшення Z - показника, а, отже, до збільшення ймовірності банкрутства. У 2010 році ЗАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе» має дуже високу ймовірність банкрутства, так як Z - показник приймає значення, нижче за критичне, і на кінець 2010року складає 1,01. Дане зменшення Z - показника повязане:

зі збільшенням поточних зобовязань у підприємства,

із значним зменшенням фінансового результату від звичайної діяльності. У 2009 - 2010 рр. підприємство мало збитки;

зі зменшенням власного капіталу. У 2010 році власний капітал ЗАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В. Фрунзе» зменшився на 49,9% у порівнянні з 2009 р.;

зі зменшенням чистої виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). У 2010 році чиста виручка від реалізації продукції зменшилась на 48,3% в порівнянні з 2009 роком.

Українські підприємства можуть застосовувати тест, який запропонований Е. Альтманом у 1983 році для підприємств, акції яких не котирувалися на біржі. Критичне значення Z = 1,23. Вона має наступний вигляд:

Z = 0,717Х1+0,847Х2+3,107Х3+0,42Х4+0,995Х5

де: Х4=балансова вартість власного капіталу / позиковий капітал

Якщо: Z < 1,23, то підприємству у найближчі 2-3 роки загрожує банкрутство;

Z > 1,23, то підприємство має стійкий фінансовий стан.

Широке застосування моделі Альтмана в зарубіжній практиці обумовлено наступними її позитивними якостями:

- модель включає невелику кількість показників, що забезпечує

- низьку трудомісткість її використання при достатньо високій точності результатів;

- передбачає інтегральну оцінку і дає можливість порівняння стану різних обєктів;

- інформація для розрахунку всіх показників доступна і міститься в основних формах звітності;

- існує можливість не тільки прогнозування банкротства, але і оцінка зони ризику [10, c. 24- 25 ].

Усе це робить модель Альтмана привабливим інструментом прогнозування банкрутства і пояснює неодноразові спроби вітчизняних вчених адаптувати її і використовувати для українських підприємств. При цьому, моделі вітчизняних науковців, у спробі адаптації моделі Альтмана, містять показники звітності схожі за значеннями з американськими показниками. Проте більшість авторів наводять моделі Альтмана з досить різними за вагомістю показниками, що обумовлено розходженнями в обліку окремих показників, впливом інфляції на їх формування, невідповідністю балансової та ринкової вартості окремих активів, та інших обєктивних причин. Також, при використанні моделі Альтмана виникають труднощі, які повязані з тим, що Альтман не врахував галузеві особливості господарювання і різноманітність конкурентного середовища, в якому діють підприємства. Це робить проблемним адекватне використання Z - моделі для прогнозування банкрутства підприємств в Україні.

Отже, у вітчизняній практиці вже існує багато методів визначення ймовірності настання банкрутства підприємства, як окремі показники, так і моделі факторів з ваговими коефіцієнтами. Проте факторні моделі, що пропонуються науковцями інших країн, не завжди придатні для використання в економічних умовах України, через надмірний податковий важіль; більший вплив на господарсько-фінансовий стан підприємств внутрішніх факторів, а ніж зовнішніх; відмінність в бухгалтерському обліку та звітності та ін.

Делись добром ;)