Вдосконалення основного виробництва на перспективу

курсовая работа

1.4 Організація виробничих процесів у просторі і часі

Організація виробничого процесу у просторі - це спосіб поєднання основних, допоміжних і обслуговуючих процесів на території організації з переробки її “входу” у “вихід”. Параметри прямих і зворотних звязків на “вході” визначають параметри функціонування процесів, а параметри процесів визначають параметри “виходу”. Це чітко можна прослідкувати на схемі, наведеній вище (рис. 1.1).

Організація виробничих процесів у просторі реалізується у виробничій структурі (по горизонталі і вертикалі). Тобто, щоби представити виробничий процес у просторі, необхідно накласти організаційну структуру на виробничу і визначити просторові звязки. На схемі це буде виглядати наступним чином (рис. 1.5).

На схемі ліва частина зображає організаційну структуру, а права - виробничу структуру.

Рис. 1.5. Взаємозвязки компонентів структури в організації виробничих процесів у просторі.

С - секретаріат організації;1, 2, 3 - звязки управління організацією з виробництвом; ТГ - транспортне господарство;

Б - бухгалтерія; ПВ - підготовче виробництво; ЕГ - енергетичне господарство;

ДМ - директор з маркетингу; ПР1 Та ПРВ2 - перетворюючі виробництва;СГ - складське господарство;

КД - комерційний директор; ЗВ - завершуюче виробництво;

ТД - технічний директор; ІГ - інструментальне господарство;

ДВ - директор з виробництва; РГ - ремонтне господарство;

В структурі управління організацією на малюнку кільцями показані відділи. Це можуть бути:

Підлеглими ДМ - інформаційний відділ; відділ стратегічного маркетингу; відділ тактичного маркетингу.

Підлеглими КД - плановий відділ; фінансовий відділ; відділ аналізу ефективності.

Підлеглими ТД - СКБ; відділ головного технолога; відділ головного механіка.

Підлеглими ДВ - відділ АСУ виробництва; відділ оперативного управління виробництвом; відділ виробничо-календарного планування.

Основне виробництво: маленькими колами показані цехи, а квадратами - дільниці.

Зєднання 1, 2, 3 показують звязки організаційної структури з виробництвом.

Для дотримання принципу прямоточності, тобто скорочення шляху проходження предмету праці в організаційних і виробничих структурах, необхідно розміщати підрозділи на території за ходом управлінських і виробничих процесів. Крім того, підрозділи одного функціонального і виробничого призначення на території повинні розміщатися поруч. Наприклад, спочатку один за одним повинні розміщатися відділи директора з маркетингу, потім комерційного директора тощо.

Одним із найважливіших завдань організації виробництва є скорочення часу виготовлення продукції, тобто виробничого циклу виготовлення.

Під виробничим циклом розуміють календарний період часу (години, дні, місяці, інколи роки) протягом якого предмет праці проходить усі операції виробничого процесу або певної його частини і перетворюється на завершений продукт.

Тобто, організацію виробничого процесу у часі можна розглядати як спосіб поєднання у часі основних, допоміжних і обслуговуючих процесів з переробки “входу” організації у її “вихід”.

Виробничий процес складається з робочого періоду та перерв (рис. 1.6).

Рис. 1.6 Структура виробничого циклу

Таким чином, тривалість виробничого циклу складається з тривалості робочого періоду та перерв. Окремо виділяють час природніх процесів, які можуть бути у процесі виробництва (висихання деревини, час після термообробки, висихання бетону тощо).

Час технологічних операцій складається з часу підготовчо-заключних операцій (підготовка робочого місця; підготовка до роботи обладнання, інструменту, оснастки та зняття їх у кінці зміни) та часу виконання основних операцій.

Перерви у робочий час поділяються на організаційні (очікування звільнення робочого місця, затримка поставки комплектуючих тощо) та регламентовані (перерви на обід, на відпочинок).

У виробничому процесі виріб може бути лише у двох станах: його або обробляють, або він пролежує.

Умовно виробничий цикл можна представити наступним чином (рис. 1.7).

Рис. 1.7. Виробничий цикл виробу.

У загальному тривалість виробничого циклу дорівнює:

(1.5)

де: Тц - тривалість робочого періоду (тривалість обробки);

Тп - тривалість перерв (час пролежування).

У виробничому процесі бере участь і обладнання, яке також може перебувати у двох станах: або працює, або простоює.

Скорочення виробничого циклу є важливою задачею технології та організації виробництва. Скорочення тривалості робочого періоду (тривалості обробки) досягається головним чином за рахунок технічних (для основних операцій) і частково організаційних (для допоміжних операцій) заходів. До технічних заходів відносяться впровадження різних пристосувань, інструментів тощо, які дають змогу скорочувати час виконання основних операцій, а до організаційних - заходи, які сприяють зміні організації виробничого процесу і робочого місця.

У виробництві існує три види руху предметів праці - послідовний, паралельний, послідовно-паралельний. Кожний з них має свої особливості передачі виробів від одного робочого місця до іншого, роботи устаткування та пролежування деталей.

На графіку виробництво предметів праці при цих видах руху виглядає наступним чином (рис. 1.8).

Рис. 1.8. Графік обробки п`яти виробів при різних видах руху:

а - послідовному; б - паралельному; в - послідовно-паралельному.

При послідовному русі обробка кожного наступного виробу починається після закінчення обробки попереднього; при паралельному виді руху обробка виробів здійснюється одночасно; при послідовно-паралельному - з використанням обох видів руху. Але якщо у перших двох випадках організація виготовлення є простою, то при послідовно-паралельному русі необхідно виконання певних умов, що буде розглянуто пізніше.

Організація виробництва партії виробів різних видах рухів має свої особливості.

При послідовному русі вироби передаються на кожну наступну операцію цілою партією після завершення обробки на попередній (рис. 1.9). При цьому устаткування на кожній операції працює без простоїв.

Рис. 1.9. Графік обробки партії деталей на п`яти операціях при послідовному виді руху.

У цьому прикладі кількість виробів у партії m=6, кількість операцій n=5, час обробки на кожній операції становить відповідно: t1= 1хв., t2= 2хв., t3= 1хв., t4= 3хв., t5= 1хв.

У цьому випадку, коли n=5, а m =6

; ; ; ; (1.6)

+++)= (1.7)

Для даного випадку тривалість обробки деталей (Тц) становить:

Тц = 6· (1+ 2 + 1+ 3 + 1) = 6 · 8 = 48 хв.

Перевагою послідовного руху є відсутність простоїв обладнання, а недоліком - велика тривалість виробничого циклу. Такий вид руху застосовується переважно в одиничному та дрібносерійному типах виробництва.

Для паралельного виду організації виробничого процесу характерним є перехід кожної деталі на наступну операцію негайно після завершення попередньої (рис. 1.10).

Рис. 1.10. Графік обробки партії виробів на п`яти операціях при паралельному виді руху.

Тривалість циклу обробки Тц дорівнює:

Тц = А + Б + В (1.8)

A = t1+t2+t3+t4 (1.9)

Б = ( m - 1) t4 (1.10)

В = t5 (1.11)

Підставивши ці значення у формулу 7.4 отримаємо:

(1.12)

Позначивши

(1.13)

Отримаємо

+( m - 1) t4 (1.14)

де t4 - це найбільш тривала операція (головна), позначимо її tгол

Тоді:

+( m - 1) tгол (1.15)

При такому виді організації мають місце простої обладнання, оскільки є перерви між обробкою деталей на менш тривалих операціях.

У випадку, коли тривалість виконання різних операцій відрізняється у кратне число разів доцільно організовувати паралельні робочі місця кількість яких визначається кратністю тривалості операцій. Для попереднього прикладу: для 1-ї, 3-ї і 5-ї операції робоче місце; доля 2-ї робочі місця; для 4-ї робочі місця. З урахуванням цього будують графік обробки (рис. 1.11).

Тривалість циклу у такому випадку становить:

[M+( m - 1)] (1.16)

де: tм - тривалість найменшої операції;

М - кількість паралельних робочих місць.

Перевагою паралельного виду руху є найкоротша тривалість циклу обробки партії виробів, а недоліком - простої обладнання в межах обробки партії деталей, зумовлених різною тривалістю операцій.

Паралельний вид руху застосовується у масовому виробництві (потоковому виробництві).

Рис. 1.11. Графік обробки партії виробів на п`яти операціях при паралельному виді руху й організації паралельних робочих місць.

Послідовно-паралельний вид руху поєднує у собі переваги послідовного та паралельного рухів виробів у виробництві.

Графік обробки партії виробів при послідовно-паралельному виді руху має такий вигляд (рис. 1.12).

Рис. 1.12. Графік обробки партії виробів при послідовно-паралельному виді руху.

При побудові такого графіка потрібно дотримуватись таких правил: якщо наступна операція більш тривала, ніж попередня, тоді вона починається пізніше на час, який дорівнює часові обробки одного виробу на попередній операції; якщо наступна операція менш тривала, ніж попередня, тоді вона завершується пізніше на час, який дорівнює часові обробки одного виробу на цій операції.

Тривалість циклу при такому виді руху дещо більша, ніж при паралельному, але менша, ніж при послідовному, але відсутні простої обладнання в межах обробки партії деталей.

Послідовно-паралельний рух найчастіше застосовують у серійному виробництві.

Делись добром ;)