Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку (на прикладі Придніпровського економічного регіону)

курсовая работа

2.1 Промисловість Придніпровя

Промисловий комплекс Придніпровя поєднує важку індустрію і харчову промисловість. Провідними галузями важкої промисловості, які визначають спеціалізацію Придніпровя у міжрайонному поділі праці, є залізорудна, марганцеворудна, чорна металургія, машинобудівна, хімічна. Міжрайонне значення має також харчова і легка промисловість, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів.

Гірничодобувна промисловість представлена залізорудною, марганцеворудною та камяновугільною галузями, видобутком різноманітних будівельних матеріалів.

Залізорудна промисловість зосереджена в основному в Криворізькому залізорудному басейні, який за видобутком залізної руди займає провідне місце серед залізорудних басейнів світу. Тут збудовано ряд потужних шахт ("Гігант", ім. Кірова, ім. Орджонікідзе), гірничозбагачувальні комбінати (Новокриворізький, Центральний, Північний).

На криворізькій залізній руді працює вся чорна металургія Донбасу, Придніпровя, Криворіжжя, частково Приазовя. Крім того, значну кількість криворізької руди експортують до Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі.

Другою важливою галуззю гірничодобувної промисловості Придніпровя є марганцеворудна, яка зосереджена в районі міст Нікополя і Марганця. Як і в залізорудній промисловості, у цій галузі руду видобувають шахтовим і відкритим способами. Марганцева руда використовується в доменному виробництві Півдня для виплавляння феромарганцю, значна її кількість вивозиться за кордон.

Велику увагу слід приділяти подальшому розвитку камяновугільної промисловості Придніпровя. В Дніпропетровській області працюють шість шахт потужністю, тис. т: 1800 (одна), 1200 (чотири), 800 (одна) і розпочато будівництво ще двох шахт.

Енергетика району ґрунтується на використанні місцевих гідроенергетичних ресурсів, привізного донецького вугілля, шебелинського газу і місцевого бурого вугілля. Електростанції Придніпровя належать до Південної енергосистеми.

Побудова Дніпрогесу (потужністю 650 тис. кВт) свого часу розвязала дуже важливі народногосподарські проблеми Придніпровя; створена енергетична база для важкої промисловості, забезпечені умови для електрифікації сільського господарства, відкрито наскрізне судноплавство Дніпром. У 1959 р. споруджено Кременчуцьку ГЕС (потужністю 625 тис. кВт), у 1963 р. почала діяти ще одна гідроелектростанція - Дніпродзержинська (потужністю 325 тис. кВт). Найбільшими теплоелектростанціями є Придніпровська, Дніпродзержинська і Криворізька ДРЕС.

Велику роль в енергетичному балансі Придніпровя починають відігравати природний та коксівний газ. Природний газ одержують з родовищ Східноукраїнської нафтогазоносної області, яка знаходиться за межами району. Так, від Шебелинського родовища (Харківська обл.) прокладено газопровід до Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Нікополя, Запоріжжя, Кривого Рогу.

Чорна металургія - провідна галузь промислового комплексу Придніпровя, яка історично склалася тут на основі винятково сприятливих природних умов: великих покладів залізних і марганцевих руд, близькості Донецького вугільного басейну з великими покладами коксівного вугілля. Металургія повного циклу представлена тут заводами ім. Г. І. Петровського та ім. Комінтерну (у Дніпропетровську), "Криворіжсталь" (у Кривому Розі), ім. Дзержинського (у Дніпродзержинську), "Запоріжсталь" ім. Орджонікідзе (у Запоріжжі). Ці заводи були модернізовані, внаслідок чого їх потужності значно зросли. Так, на Криворізькому металургійному заводі збудовано найпотужнішу в Європі доменну піч обємом 2700 м3 і споруджено новий мартенівський цех з сучасними печами.

Крім заводів повного циклу, в районі працюють і переробні металургійні заводи: в Дніпропетровську - завод ім. К. Лібкнехта (виробництво труб і коліс для залізничних вагонів) та трубопрокатний завод, Нікополі (трубопрокатний), Новомосковську (виробництво жерсті), Запоріжжі "Дніпроспецсталь" ім. Кульміна (виробництво різних марок електросталі). Запоріжжя стало центром такої нової галузі перспективної металургії, як порошкова. До комплексу підприємств чорної металургії Придніпровя належать також заводи феросплавів у Запоріжжі і Нікополі.

У Криворізькому залізорудному басейні дуже гострою є проблема постачання підприємств чорної металургії технічною водою, яка була розвязана в результаті будівництва 55-кілометрового каналу від Каховського водосховища руслами річок Базавлук і Камянка до території заводу "Криворіжсталь", де він закінчується великим водосховищем. Канал не лише розвязує проблему водопостачання, а й забезпечує можливість зрошення.

Кольорова металургія має алюмінієвий завод ім. Кірова в Запоріжжі. Завод працює на привізних бокситах і нефелінах та дешевій електроенергії Дніпрогесу. В недалекому майбутньому завод працюватиме на місцевих бокситах Високопільського родовища Дніпропетровської області, розташованого за 250 км від Запоріжжя.

Значна частка в структурі промисловості - машинобудування і металообробка. Найбільшими машинобудівними центрами Придніпровя є Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь. У Дніпропетровську споруджено один з найбільших у країні заводів,, що виробляє металеві конструкції для залізничних мостів і доменних печей, завод металургійного устаткування, завод важких пресів. Далеко за межами Придніпровя відома продукція Криворізького заводу гірничого устаткування. Дніпродзержинський завод поставляє залізничному транспорту вагони і платформи, а Нікопольський машинобудівний - підйомні крани, різні сільськогосподарські машини. Одним з найбільших заводів сільськогосподарського машинобудування є завод, який випускає велику кількість тракторних сівалок десятків найменувань.

Придніпровя має сприятливі умови для розвитку хімічної промисловості. Тут набула широкого розвитку коксохімічна та азотно-тукова промисловість. Найбільші центри коксохімії - Дніпродзержинськ (завод ім. Орджонікідзе і Баглійський), Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя. На коксохімічних заводах, крім основної продукції - коксу, виготовляють бензол, мінеральні добрива тощо. В Дніпродзержинську працює великий азотнотуковий комбінат, який переробляє напівпродукти коксохімічних підприємств. У Дніпропетровську розвинене виробництво лаків і фарб.

Надалі хімічна промисловість Придніпровя спеціалізуватиметься на виробництві пластмас і смол, мінеральних добрив, автошин та лакофарбової продукції. В Дніпропетровську вже кілька років працює найбільший у Європі шинний завод, у Кривому Розі - завод сурикових фарб, на деяких хімічних заводах освоюється виробництво етилбензолу, фурфуролу, необхідних для виробництва пластмас і синтетичного каучуку.

У промисловому комплексі Придніпровя важливе місце посідає виробництво будівельних матеріалів (4,7% валової продукції всієї промисловості). Територія Придніпровя багата на поклади різноманітної будівельної сировини - пісків, глин, гранітів, каолінів. Крім того, для виготовлення залізобетону, шлакоблоків, цементу використовуються відходи металургійного виробництва. Найбільші центри виробництва будівельних матеріалів - Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь, Павлоград. Велика програма промислового та житлового будівництва потребує швидкого розвитку виробництва будівельних матеріалів. У перспективі в Придніпровї швидко зростатиме виробництво будівельних матеріалів, прогресивних будівельних конструкцій та деталей, що сприятиме індустріалізації будівництва.

Досить розвинена в цьому районі деревообробна промисловість, яка працює на сплавному лісі, що надходить Дніпром з північних районів України та Білорусі. Її центри - Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Верхньодніпровськ.

Легка промисловість врівноважує структуру зайнятості трудових ресурсів у регіоні. Галузі важкої промисловості, які домінують, використовують чоловічі робочі руки; текстильне ж, швацьке, шкіряно-взуттєве, трикотажне виробництва дають змогу реалізувати жіночу працю, хоч перекіс у структурі зайнятості все ж таки залишається [8].

Економічне обличчя району сформувала важка індустрія, насамперед, гірничодобувна, паливно-енергетична, металургійна галузі, основна хімія, металомістке машинобудування. Разом з цим, значний внесок в українську економіку роблять галузі агропромислового комплексу. Складне, точне машинобудування призначалося передусім для обслуговування військово-промислового комплексу.

Паливно-енергетичний комплекс справляє величезний вплив на рівень, структуру й розміщення промисловості, транспорту й інших галузей. Завдяки покладам вугілля й гідроенергетичним ресурсам саме у цьому районі вперше в Україні почали зосереджуватися енергомісткі види виробництва - кольорова металургія, органічний синтез та деякі інші.

Придніпровський металургійний район простягається вздовж Дніпра від Кременчука до Нікополя і охоплює пять великих вузлів - Дніпропетровський, Запорізький, Криворізький, Нікопольський і Кременчуцький. За концентрацією необхідних сировинних ресурсів, енергетичного і технологічного палива, водних ресурсів, необхідних для розвитку чорної металургії, - це найпотужніший в Україні район металургійного виробництва. Він є одним з найбільших у світі. Розвиток його забезпечує сировинна база Криворізького і Кременчуцького залізорудних басейнів і потужних запасів марганцевої руди біля Нікополя [6, 134].

Характер і масштаби виробництва визначають особливості розміщення підприємств галузі [13]. Важливе місце тут займає Придніпровський економічний район (Див. рис. Додаток А).

В Запоріжжі на основі дешевої електроенергії діє завод феросплавів. Придніпровський мезорайон - лідер металургійної промисловості України.

Вдале сполучення економічних умов сприяло формуванню складної й багатогалузевої структури машинобудівного комплексу. Основні фактори, що визначають його характер, такі: наявність масового виробництва металу; забезпеченість трудовими ресурсами; місткий ринок машин; розвинута науково-технічна база машинобудування.

Асортимент продукції машинобудування району надзвичайно великий. Тут виробляється металургійне, гірничорудне, шахтне, хімічне устаткування, магістральні тепловози, верстати, сільгоспмашини, автомобілі, технологічне обладнання для різних галузей промисловості. В галузевій структурі машинобудування виділяються такі групи: важке машинобудування, транспортне машинобудування й приладобудування.

Обсяг реалізованої промислової продукції(див. табл. Додаток Б).

Делись добром ;)