Економічна ефективність використання оборотних засобів та шляхи її підвищення (на прикладі приватного підприємства "Прайд")

курсовая работа

1.1 Поняття, суть та складові елементи оборотних засобів підприємства

Оборотні, чи обігові, фонди підприємства складаються із запасів сировини та напівфабрикатів, основних і допоміжних матеріалів, які використовуються при виготовленні продукції, виконанні робіт, наданні послуг. До оборотних фондів належать також незавершене виробництво, власні заготівлі, а також видатки майбутніх періодів, які мають матеріально-речову і вартісну форми. Всі вони повністю використовуються в одному виробничому циклі, чим і відрізняються від основних фондів підприємства.

Оборотні засоби -- це сукупність грошових засобів підприємства, необхідних для формування та забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.

Формування й регулювання окремих елементів оборотних засобів мають свої особливості. З урахуванням цього виділяють оборотні засоби у сфері виробництва та обігу і поділяють їх на нормовані та (рис. 1.1).

Оборотні фонди являють собою частину засобів виробництва, які беруть участь в одному виробничому циклі, при цьому переносять усю свою вартість на вартість готової продукції і змінюють свою натуральну форму. Це матеріали, конструкції, деталі тощо.

Для того щоб краще зрозуміти сутність оборотних фондів та фондів обігу, розглянемо їх структуру. До оборотних фондів входять такі елементи:

І. Виробничі запаси, які необхідні для забезпечення процесу виробництва сировиною та матеріалами.

До виробничих запасів належать:

— основні матеріали, сировина, конструкції та деталі, які безпосередньо братимуть участь у процесі виробництва і саме з яких виготовлятиметься продукція.

— допоміжні матеріали, конструкції, деталі, які на відміну від основних не повязані безпосередньо з виготовленням продукції, але необхідні для виробничого процесу. До них належать мастильні матеріали, приводні паси, паливо, запасні частини до устаткування тощо;

— малоцінний інвентар та інструменти, що швидко зношуються. За характером практичного застосування вони поділяються на малоцінний інвентар та інструмент і на господарський та конторський інвентар. Ці засоби праці обєднуються в одній групі, незважаючи на різне призначення тому, що вони мають невелику вартість (приблизно до 225 гри за одиницю) і відносно невеликий строк служби (до одного року). До цієї групи відносять також спецодяг, спецвзуття та інші захисні пристосування, незалежно від строку їх експлуатації та вартості.

II. Незавершене виробництво. Незавершене виробництво -- це предмети праці, обробку (переробку) яких не завершено підприємством. Воно є лише на тих підприємствах, де тривалість виробничого циклу більша за один день. У вартісному виразі незавершене виробництво охоплює витрати на придбання матеріалів, запасних частин, конструкцій, сировини, заробітну плату та інші грошові кошти, необхідні для завершення виробничого циклу, але на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року тощо) такий цикл не встигає бути завершеним.

III. Витрати майбутніх періодів. До витрат майбутніх періодів належать витрати на виконання науково-дослідних та раціоналізаторських робіт, освоєння нової техніки, орендну плату та ін., які здійснюються в поточному році, але на собівартість продукції будуть віднесені в наступному періоді.

IV. IIапівфабрикати власного виготовлення. До них належать заготовки, напівфабрикати, які виготовлені на підприємстві і не є його основною продукцією, але забезпечують основне виробництво.

Співвідношення між окремими групами оборотних виробничих фондів, виражене у відсотках, становить їх структуру. Більшу частину в цій структурі становлять виробничі запаси основних матеріалів, конструкцій та деталей. Проте слід зауважити, що структура оборотних фондів залежить передусім від специфіки виробництва. Наприклад, у будівництві приблизно 50 -- 60% вартості оборотних фондів припадає на незавершене виробництво, а 25% -- на основні виробничі запаси; на транспорті (крім перевезень на великі відстані) та в інших сферах інфраструктури незавершеного виробництва майже немає, а основних виробничих запасів та залишків готової продукції тут немає взагалі. Водночас приблизно 70% припадає на допоміжні виробничі запаси.

У забезпеченні нормальної виробничо-господарської діяльності підприємства, виконанні постачально-збутових операцій, розрахунків із працівниками, а також у задоволенні інших виробничих та господарських потреб важливу роль відіграють фінансові ресурси, які перебувають у сфері обігу. Такі ресурси і створюють фонди обігу.

Фонди обігу -- це частина оборотних засобів у вигляді товарно- матеріальних цінностей та грошових коштів підприємства, які функціонують у сфері обігу, забезпечуючи безперервність процесу виробництва.

До них належать:

1) товарно-матеріальні цінності;

2) грошові кошти на розрахунковому рахунку підприємства в банку;

3) наявні кошти у касі;

4) кошти в розрахунках із замовниками (дебіторські заборгованості);

5) товари відвантажені та надані послуги.

6) дебіторська заборгованість;

7) залишки готової продукції на складах;

8) відвантажена продукція.

Іншими словами, фонди обігу -- це ті оборотні засоби, які в грошовій або речовій формі перебувають на підприємстві і які у будь- який момент можуть стати вільними коштами підприємства.

Таким чином, оборотні фонди обслуговують сферу виробництва, а фонди обігу -- сферу обігу.

Оборотні засоби підприємства класифікують за такими ознаками:

— за місцем та роллю у процесі виробництва;

— за джерелом утворення;

— за способами планування або нормування.

За місцем та роллю у процесі виробництва оборотні засоби поділяються на оборотні фонди та фонди обігу, про які мова йшла вище.

За джерелами утворення розрізняють оборотні засоби власні та позичені. Власними є засоби, що були придбані підприємством при його створенні для забезпечення нормального функціонування. До власних оборотних засобів належать усі оборотні фонди підприємства, а також частина фондів обігу: статутний фонд, прибуток, амортизаційний фонд тощо, до позичених -- тільки фонди обігу, представлені різноманітними кредитами, позичками від інших організацій та установ.

За способами планування та нормування оборотні засоби поділяються на нормовані та ненормовані. Нормовані оборотні засоби являють собою той їх мінімум, який необхідний для забезпечення безперебійного функціонування підприємства. Ненормовані -- це додаткові оборотні засоби, які використовуються, як правило, на розширення виробництва. Таким чином, до нормованих належать оборотні фонди підприємства, а до ненормованих -- фонди обігу за винятком залишків готової продукції на складах.

Делись добром ;)