Економічна ефективність використання трудових ресурсів і шляхи її підвищення

курсовая работа

2.3 Показники ефективності використання трудових ресурсів

Особливості сільськогосподарського виробництва зумовлюють систему показників і методику обчислення продуктивності праці. Рівень продуктивності праці в сільському господарстві визначається співвідношенням обсягу виробленої продукції і затрат живої праці. Обсяг валової продукції сільського господарства може обчислюватись як у натуральному, так і вартісному виразі. У галузях сільського господарства, де виробляється однорідна продукція (зерно, молоко, тощо), обсяг валової продукції виражається в натуральних або вартісних показниках.

Оскільки у господарствах виробляється багато видів продукції різної споживної вартості, валовий обсяг її виражається у вартісній формі і оцінюється в порівнянних цінах.

При визначенні обсягу виробленої валової продукції сільського господарства враховуються не лише кількісні, а й якісні показники за встановленими стандартами якості певної продукції. Наприклад, виробництво молока різної жирності обчислюється в перерахунку на базисну жирність.

Затрати праці в сільському господарстві виражаються в одиницях робочого часу (людино-годинах, людино-днях), а також у чисельності середньорічних працівників сільськогосподарських підприємств. При виробництві сільськогосподарської продукції затрачається праця безпосередніх виробників (механізаторів, операторів машинного доїння, скотарів тощо) та спеціалістів і керівників господарств. В умовах підвищення рівня технічної озброєності сільського господарства прямі затрати скорочуються, а затрати праці інженерно-технічних працівників (агрономів, зооінженерів, ветеринарних лікарів), які обслуговують рослинницькі і тваринницькі галузі, постійно зростають.

Продуктивність праці в сільському господарстві характеризується системою прямих і непрямих показників.

Прямі показники визначаються кількістю продукції, що виробляється за одиницю робочого часу. Вони безпосередньо характеризують її рівень в окремих галузях, сільськогосподарських підприємствах або в сільському господарстві в цілому. Вони виражаються в натуральній і вартісній формі.

До прямих показників продуктивності праці належать:

1) виробництво окремих видів сільськогосподарської продукції (зерна, молока, приросту живої маси тварин, тощо) в натуральному виразі з розрахунку на 1 люд.-год;

2) прямі затрати праці (люд.-год) на виробництво 1 ц продукції (характеризують трудомісткість продукції);

3) вартість валової продукції рослинництва, тваринництва або сільського господарства в цілому з розрахунку на 1 люд.-год;

4) вартість валової продукції сільського господарства з розрахунку на одного середньорічного працівника.

Продуктивність праці визначають не тільки за вартістю валової продукції, а й за масою створеної чистої продукції. Це новостворений продукт, або валовий доход, розмір якого обчислюють як різницю між вартістю валової продукції і матеріальними витратами сільськогосподарського виробництва. В умовах підвищення технічної озброєності сільського господарства і відповідної зміни співвідношення між живою і уречевленою працею обчислення показників продуктивності праці за валовим доходом (чистою продукцією) дає змогу більш повно оцінити дійсний вклад окремих галузей і підприємств у масу новоствореного продукту. На основі порівняння показників за валовою і чистою продукцією можна більш глибоко вивчити ефективність використання живої праці і обґрунтувати резерви подальшого її підвищення.

У сільському господарстві, як правило, кінцеву продукцію обліковують в кінці року, а не щодня і щомісяця, як у промисловості. Тому й продуктивність праці визначають за кінцевою продукцією. Проте при її визначенні в різних галузях сільськогосподарського виробництва слід враховувати і їхні специфічні особливості. Наприклад, у молочному і мясному скотарстві продуктивність праці можна визначати в різний час, тобто в період лактації корів, нагулу і відгодівлі тварин щоденно, щотижнево і щомісячно, тоді як у рослинницьких галузях - після завершення виробництва, наприкінці року.

Продуктивність праці протягом року обчислюють і аналізують системою непрямих показників, які визначають із співвідношення обсягу виконаних робіт і затрат робочого часу. До них відносять:

1) затрати праці на вирощування 1 га посіву сільськогосподарських культур (люд.-год);

2) затрати праці на 1 голову окремих видів худоби (люд.-год);

3) навантаження посівних площ з розрахунку на одного середньорічного працівника;

4) навантаження поголівя худоби на одного середньорічного працівника відповідної галузі тваринництва.

Непрямі показники продуктивності праці характеризують обсяг виконаних робіт з розрахунку на одиницю робочого часу. Вони лише приблизно оцінюють рівень продуктивності праці, проте дають змогу своєчасно протягом усього періоду виробництва сільськогосподарської продукції визначати його динаміку. Звідси їх значення для контролю і аналізу змін у затратах праці в процесі виконання різних сільськогосподарських робіт. Непрямі показники дають можливість робити висновки про рівень продуктивності праці в період до одержання продукції, після чого можна визначати основні показники продуктивності праці. Отже, значення додаткових показників полягає в тому, що вони дозволяють вишукувати та використовувати резерви підвищення ефективності праці безпосередньо під час виконання сільськогосподарських робіт, чим сприяють підвищенню продуктивності сільськогосподарської праці.

Натуральні показники визначають діленням прямих затрат людино-годин, що виникають у процесі виконання технологічних операцій, на обсяг виробленої продукції.

Розглянемо в таблиці 14 динаміку чисельності робітників та ефективність їх використання в СТОВ «Ранок».

Таблиця 14

Динаміка чисельності робітників та ефективність їх використання

Показники

2008р.

2009р.

2010р.

2010р. в % до

2008

Середньооблікова чисельність робітників, всього осіб.

133

142

127

95,5

В т.ч. в рослинництві

49

39

51

104,1

в тваринництві

70

70

68

97,0

обслуговуючий персонал

14

33

8

57,1

Відпрацьовано 1 робітником в середньому по господ.,днів

258,8

265,5

231,7

90,0

В т.ч. в рослинництві

-

-

-

-

в тваринництві

-

-

-

-

Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу

0,94

0,96

0,84

89,4

Вироблено ВП на 1 робітника, тис. грн..

36,4

40,2

32,4

90

в рослинництві

46,3

67,2

41,8

90

в тваринництві

29,5

25,1

29,1

99

Аналіз даних показав, що середньооблікова чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, на підприємстві залишилась майже без змін. Чисельність робітників в рослинництві постійно зростає, а в тваринництві за останній рік зменшилась. В тваринництві зайнято 53,5% від загальної кількості працюючих., так як ця галузь більш трудомістка. Трудова активність з кожнім роком зменшується. В 2010 році порівняно з 2008 роком трудова активність зменшилась на 27,1 днів. Що ж до коефіцієнта використання річного фонду робочого часу, він також зменшився в порівнянні з 2008 роком на 11,6%. Продуктивність праці робітників з кожним роком зменшується. В цілому по підприємству в 2010 році відбулось зменшення в порівнянні з 2008 роком на 10%.

В цілому, за результатами аналітичного розділу можна зробити висновок, що на підприємстві наявні резерви в використанні трудових ресурсів.

трудовий ресурс продуктивність

Делись добром ;)