Економічні результати діяльності сільськогосподарського підприємства

дипломная работа

1.2 Поняття ефекту та ефективності

Теорія ефективності чітко розмежовує поняття ефекту й ефективності, розуміючи під першим результат заходу, а під другим - співвідношення ефекту і витрат, що його викликали.

У процесі функціонування будь-якого підприємства витрачаються певні ресурси: матеріальні, трудові, фінансові. Отримані внаслідок витрачання ресурсів результати називають ефектом діяльності. Співставлення результату чи ефекту діяльності з витраченими для його отримання ресурсами визначає ефективність функціонування підприємства. Таким чином, шляхом співставлення результату процесу функціонування будь-якого підприємства з витраченими для цього ресурсами можна визначити ефективність його функціонування [34].

Ефект означає результат, наслідок певних дій. Ефект може вимірюватися в матеріальному, соціальному, грошовому вираженні. Зокрема, ефект може оцінюватися обсягом додатково виробленої чи спожитої продукції, показниками поліпшення здоровя населення. У тому випадку коли зазначені результати отримують грошову оцінку, говорять про економічний ефект [26].

На думку Іванілова О.С. [18], економічний ефект - це відображення різних вартісних показників, що характеризують проміжні і кінцеві результати виробництва на підприємстві (в обєднанні підприємств). До таких показників належать обсяг товарної, чистої або реалізованої продукції, величина одержаного прибутку, економія тих чи інших видів виробничих ресурсів або загальна економія від зниження собівартості продукції тощо.

З категорією ефекту тісно повязане поняття ефективності. Шеремет О. Д., Сайфулін Р. С. та Негашев Е.В. відзначають, що ефективність є однією з найскладніших категорій економічної науки. Вона виступає основою побудови кількісних критеріїв цінності прийнятих рішень, використовується для формування матеріально-структурної, функціональної і системної характеристик господарської діяльності [63].

Сучасне розуміння сутності ефективності діяльності передбачає використання як її індикаторів не лише суто фінансових показників, а й параметрів не фінансового характеру, що характеризують задоволеність клієнтів, імідж підприємства, ефективність її внутрішніх бізнес-процесів, потенціал персоналу як запоруки формування довгострокового фінансового успіху. Ефективність можна визначити як відносну міру досягнення необхідного результату (ефекту) за відповідного використання ресурсів. Ознакою ефективної діяльності підприємства як складної соціально-економічної системи є досягнення завдань функціонування з найменшими витратами суспільної праці. Тісно повязаним з попереднім терміном є поняття результативності, що є ступенем реалізації запланованої діяльності та досягнення запланованих ефектів [60].

Пол Хайне (професор Сіетлського університету, США) зазначає: «Ефективність - це позитивний чинник, який найбільш послідовно підноситься економістами. Це не повинно дивувати, оскільки ефективність і економічність - майже синоніми. Обидва терміни характеризують «результативність» використання засобів для досягнення цілей. Таким чином, при визначенні ефективності значну роль відіграє ціннісна характеристика отриманого результату [55].

Федулова Л. І. [54] розуміє ефективність як оптимальне співвідношення задоволеності потреб певних груп. Така задоволеність залежить від ступеня реалізації інтересів учасників у процесі функціонування підприємства. Узгодження інтересів та формування на їх основі комплексу цілей підприємства є у цьому підході головним завданням управління.

Економічна ефективність - досягнення найбільших результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. Економічна ефективність - конкретна форма вияву закону економії часу, їх звязок здійснюється через зростання продуктивності праці її підвищення означає зростання ефективності сукупної праці, збільшення ефективності всього виробництва, зумовленої насамперед прогресом продуктивних сил [12].

Розрахунок економічної ефективності рекомендується проводити шляхом порівняння витрат з економічним ефектом як грошовим виразом результату за формулою:

Е = Р / З * 100% , (1.4)

де Е - ефективність, Р - результат і З - витрати.

Витрати (З) та результати (Р) можуть зіставлятися між собою різними способами, при цьому одержувані показники мають різний зміст, акцентуючи ту чи іншу сторону категорії «ефективність»:

- показник виду Р / 3 характеризує результат, отриманий з одиниці витрат;

- ставлення З / Р означає питому величину витрат, що припадають на одиницю досягається результату;

- різниця Р-З характеризує абсолютну величину перевищення результатів над витратами;

- показник Р-З / З дає оптимальну величину ефекту;

- показник Р-З / Р відображає питому величину ефекту, що припадає на одиницю отримуваного результату.

Під ефективністю також розуміють:

- певний конкретний результат (ефективність дії чого-небудь);

- відповідність результату або процесу максимально можливому, ідеальному або плановому;

- функціональна різноманітність систем;

- числову характеристику задовільності функціонування;

- ймовірність виконання цільових установок і функцій;

- ставлення реального ефекту до необхідного (нормативного) ефекту.

У науці, присвяченій економіці та управління, розвиток поняття «ефективність» історично починається з ефективності виробництва підприємства.

Питання ефективності в нашій країні широко висвітлювалися в науковій літературі і детально розглядалися в нормативно-методичних та інструктивних матеріалах відповідних органів управління. Однак в умовах державної власності і відсутність ринку ресурсів, продукції, капіталу практично всі рішення у відносинах використання ресурсів приймалися централізовано. Відповідно всі зусилля були зосереджені на аналізі, контролі та плануванні, як правило, поточної результативності (ефективності) виробництва підприємства.

У звязку з цим поняття ефективності виробництва розглядається як одна з форм прояву економічних законів. За цим визначенням, вивчаючи ефективність, галузеві і спеціальні економічні науки тим самим вивчають дію загальних законів у специфічних умовах галузевої структури виробництва, окремих підприємств або інших ланок народного господарства, у конкретному прояві, в обумовленому місці і часу.

Визначення понять ефективності виробництва різними авторами подано в таблиці 1.1 [41].

Афанасьєв М. В., Гончаров А. Б. та Бойчик І. М. [3; 5] враховують фактор часу при визначенні ефективності виробництва. Вони вважають, що оцінка ефективності виробництва дуже залежить від часового інтервалу. Підприємство, що інвестує кошти у розвиток, може працювати на початку періоду неефективно, проте досягати поставлених цілей та давати економічний ефект у майбутньому. Отже, ефективність виробництва - це відображення кінцевих результатів використання ресурсів за певний проміжок часу.

Таблиця 1.1 Поняття «ефективність виробництва»

Автор(и), джерело

Точка зору

Афанасьєв М. В.,

Гончаров А. Б.

Ефективність виробництва - комплексне відображення кінцевих результатів використання робочої сили (працівників) і засобів виробництва за певний проміжок часу

Бойчик І. М.

Ефективність виробництва - це узагальнене і повне відображення кінцевих результатів використання засобів, предметів праці і робочої сили на підприємстві за певний проміжок часу.

Зайцев Н. Л.

Ефективність виробництва - співвідношення результатів господарської діяльності про-мислового підприємства і витрат трудових і матеріальних ресурсів

Кантор Є. Л.

Економічна ефективність виробництва є кількісним відношенням двох величин - результатів господарської діяльності і виробничих витрат

Сіроштан М. А.,

Потапов В. І., Білявцев М. І. та ін.

Ефективність виробництва - з одного боку, це співвідношення між фізичними ресурсами (витратами) та фізичним продуктом (виробом). З другого боку, ефективність виробництва це співвідношення між

суспільно-визначеними витратами вартості та суспільно-визначеним вартісним результатом

Аналіз наведених визначень дозволяє зазначити, що Афанасьєв М.В., Гончаров А.Б., Бойчик І.М., Зайцев Н.Л., Сіроштан М.А., Потапов В.І. та Білявцев М.І. [3; 5; 15; 48] виходять з традиційного визначення ефективності стосовно процесу виробництва, тобто ефективність виробництва визначається ними як співвідношення кінцевого результату промислового виробництва та використаних ресурсів (робочої сили, засобів, предметів праці).

Аналіз загальної ефективності господарської діяльності підприємства є прерогативою вищої управлінської ланки і повязаний з визначенням ціни продукту, розміру партії закупівель сировини чи поставок продукції, заміни обладнання або технології. Інші рішення також повинні пройти оцінку з точки зору загального успіху фірми, характеру її економічного зростання і ефективності.

Основні завдання аналізу ефективності: оцінка господарської ситуації, виявлення чинників і причин досягнутого стану, підготовка та обгрунтування прийнятих управлінських рішень, виявлення і мобілізація резервів підвищення ефективності господарської діяльності.

Один з напрямів аналізу - виявлення екстенсивних та інтенсивних факторів її зміни. Екстенсивні фактори повязані зі збільшенням обсягів виробництва за рахунок кількісних факторів економічного зростання: додаткової робочої сили, розширення торговельних площ, будівництва нового обєкту і т. д. Інтенсивні фактори повязані з використанням якісних чинників економічного зростання, характеризуються мірою віддачі кожного з використовуваних ресурсів.

Обсяг виробництва у вартісному вираженні є функцією або результатом впливу використання всіх видів ресурсів. Оскільки процес виробництва здійснюється лише за наявності всіх елементів процесу праці в їх взаємозвязку, остільки неможливо виявити окремо вплив на результати виробництва кожного з цієї групи чинників.

Отже, ефективність підприємства - комплексна оцінка кінцевих результатів використання необоротних і оборотних активів, трудових і фінансових ресурсів та нематеріальних активів за певний період часу [34].

Делись добром ;)