2.3 Склад i структура оборотних засобiв у ТОВ “Липовецьке”

Оборотнi засоби (оборотнi кошти) - це кошти, авансованi в оборотнi виробничi фонди i фонди обiгу для забезпечення безперервностi процесу виробництва, реалiзацiї продукцiї та отримання та отримання прибутку.

До оборотних виробничих фондiв належать: сировина, основнi i допомiжнi матерiали, напiвфабрикати, паливо, тара, запаснi частини для ремонтiв, малоцiннi i швидкозношуванi предмети, незавершене виробництво, напiвфабрикати власного виготовлення, витрати майбутнiх перiодiв.

До фонду обiгу належать: залишки готової продукцiї на складi господарства, вiдвантаженi, але не оплаченi покупцями товари, залишки коштiв пiдприємств на поточному рахунку в банку, касi, у розрахунках, у дебiторськiй заборгованостi, а також укладенi у короткостроковi цiннi папери.

Спiввiдношення оборотних коштiв, що перебувають у сферi виробництва й у сферi обiгу, є неоднаковим у рiзних галузях народного господарства. Пояснюється це особливостями органiзацiї виробництва, постачання, збуту, а також системи розрахункiв. Для забезпечення безперервностi процесу виробництва необхiдно досягти оптимального спiввiдношення оборотних коштiв. При цьому пiдприємство заiнтересоване у зменшеннi оборотних коштiв у сферi обiгу за рахунок полiпшення системи постачання, рацiональнiших форм розрахункiв.

Для аналiзу складу, структури i динамiки оборотних коштiв порiвнюють данi балансу на кiнець звiтного перiоду з базовим перiодом (пiдсумок II i III роздiлiв активу) i вивчаються змiни, що вiдбулися в складi оборотних коштiв вцiлому, а пiсля цього - в розрiзi окремих статей оборотних коштiв. Причинами змiни оборотних коштiв можуть бути:

Причини збiльшення оборотних коштiв:

а) прибуток (пiсля сплати податку);

б) амортизацiйнi вiдрахування;

в) прирiст власних засобiв;

г) збiльшення заборгованостi по кредитах i позиках;

д) збiльшення зобовязань по кредиторськiй заборгованостi та iн.

Причини зменшення оборотних коштiв:

а) витрати за рахунок прибутку, що залишився в розпорядженнi пiдприємства;

б) капiтальна вкладення;

в) довгостроковi фiнансовi вкладення;

г) зменшення кредиторської заборгованостi.

Змiна вартостi оборотних коштiв не завжди однозначно позитивна чи негативна. Якщо при збiльшеннi оборотних засобiв пiдприємство втягнулося в велику дебiторську заборгованiсть або виявився надлишок оборотних запасiв, то це збiльшення не приведе до ефективного використання оборотних активiв. I навпаки зменшення оборотних коштiв за рахунок прискорення їх обертання є позитивною змiною в оборотних активах.

Аналiз нашого господарства по оборотних коштах докладнiше подано в таблицi 2.7.

Таблиця 2.7

Структура i динамiка коштiв ТОВ “Липовецьке”

В таблицi запропоновано структуру оборотних засобiв господарства за ряд рокiв, щоб побачити змiни, якi вiдбулися за перiод бiльший, нiж звiтний рiк.

З 2010року по 2011рiк оборотнi активи господарства зросли не 7.1%. З них фонди обiгу зросли в чотири рази, а виробничi оборотнi фонди зменшились на 24.4%. в базовому роцi фонди обiгу займали лише 6% в оборотних активах, а в звiтному роцi їх частка зросла до 26,7%, що свiдчить про нагромадження коштiв на рахунку в банку (72тис.грн проти 1тис.грн в 2010роцi) та на дебiторськiй заборгованостi, яка також дуже зросла за аналiзуємий перiод. Це є негативною тенденцiєю, так як нагромадженнi кошти в фондах обiгу не беруть участi в виробничому оборотi.

В структурi виробничих оборотних фондiв найбiльшими статтями є сировина i матерiали, тварина на вирощуваннi i вид годiвлi, матерiали сiльськогосподарського призначення, готова продукцiя, незавершене виробництво. За цi роки вiдбувся рiст часток таких статей як “тварини на вирощуваннi i вiдгодiвлi” (на 2,8%), “незавершене виробництво” (59%). iншi статтi в запасi i витрат знизилися, як i знизилася i сама частка виробничих оборотних фондiв. Особливо знизилась вартiсть палива, будiвельних матерiалiв, сировини i матерiалiв та матерiалiв сiльськогосподарського призначення.

Змiни, що вiдбулися в структурi оборотних засобiв є негативними , але не згубними для господарства i є нормальним явищем в даний час для сiльськогосподарського господарства. За сприятливих умов кошти з розрахункового рахунку можна швидко i успiшно застосувати у господарському оборотi, а при настаннi строкiв оплати повернуться грошi вiд дебiторiв, що приймали участь у збутi продукцiї.

Пiдвищення частки дебiторської заборгованостi, якщо це не вiдбувається на фонi скорочення матерiальних запасiв, свiдчить про полiпшення збуту продукцiї прискорення обертання оборотного капiталу. Про те i зменшення залишкiв коштiв свiдчить можливо не скiльки про високий рiвень управлiння грошовими потоками на пiдприємствi, скiльки про гострий дефiцит цих коштiв, зумовлений iнфляцiєю кризою неплатежiв, недосконалою податковою полiтикою.

Отже, господарство повинно бути заiнтересоване у зменшеннi оборотних коштiв у сферi обiгу за рахунок полiпшення системи постачання, розрахункiв.