logo
Зовнішньоекономічні звязки України з Аргентиною

Зовнішньоекономічні звязки України з Аргентиною

Підґрунтя розвитку дружніх взаємин між Україною та Аргентиною було закладене ще наприкінці ХІХ століття, коли перші переселенці з України ступили на аргентинську землю.

З того часу нову Батьківщину на просторах Аргентини знайшли представники чотирьох “хвиль” української імміграції, які зайняли достойне місце в аргентинському суспільстві, зробили значний внесок у його розвиток, збагачення культурної палітри.

Нині на аргентинській землі проживають близько 300 тис. етнічних українців, діють 25 обєднань української громади. Українська діаспора Аргентини, яка є другою за чисельністю в Латинській Америці, є важливим чинником розвитку та розбудови українсько-аргентинських стосунків.

Прагнення Аргентини до розвитку відносин з Україною має давні традиції: у 1921 році вона єдина серед країн Західної півкулі визнала Українську Народну Республіку і встановила з нею дипломатичні відносини.

Аргентинська Республіка першою серед країн Латинської Америки визнала незалежність України (5 грудня 1991 р.) і першою в регіоні встановила з нашою державою дипломатичні відносини (6 січня 1992 р.). З березня 1993 р. у Буенос-Айресі діє Посольство України, а з травня 1993 р. в Києві - єдине Посольство, яке офіційний Буенос-Айрес відкрив на пострадянському просторі після розпаду СРСР.

Україна та Аргентина прагнуть до розвитку плідних відносин у економічній сфері, поглибленню взаємодії у міжнародних організаціях. З моменту формалізації міждержавних відносин Україна та Аргентина постійно демонструють взаємну налаштованість на розвиток політичного діалогу на високому рівні. Підтвердженням цьому став перший в історії державний візит до Аргентини у 1995 році Президента України Л.Д.Кучми, а також візит в Україну в 1998 році Президента Аргентини К.Менема. Налагодженню політичного діалогу між двома країнами сприяв також обмін візитами міністрів закордонних справ у 1996 та 1998 роках. На сьогодні в політичній сфері двосторонніх стосунків діє механізм регулярних консультацій на рівні заступників міністрів закордонних справ.

Важливою складовою політичних взаємин між Україною та Аргентиною є міжпарламентське співробітництво. У Верховній Раді України діє депутатська група з міжпарламентських звязків з Аргентинською Республікою, а в Національному Конгресі Аргентини -  парламентська група “Друзі України”.  

Вищий законодавчий орган Аргентини неодноразово виявляв солідарність з Україною, надавав політичну підтримку становленню молодої української держави. Зокрема, у 1996 р оці аргентинські законодавці прийняли резолюцію із закликом до світової спільноти надати допомогу Україні у подоланні наслідків аварії на ЧАЕС. З нагоди 100-річчя українських першопоселень в Аргентині у 1997 році парламент країни прийняв рішення про відзначення цього ювілею на загальнонаціональному рівні. У 2003 році Сенат Національного Конгресу Аргентини прийняв декларацію, яка засуджувала голодомор в Україні у 1932-1933 роках.

Між Україною та Аргентиною підписані та набули чинності 33 двосторонні угоди. Серед них слід виділити Договір між Україною та Аргентиною про відносини дружби і співробітництва, міжурядові угоди про торговельно-економічне співробітництво, про сприяння та взаємний захист інвестицій, про співробітництво в галузі культури, науки та освіти, про науково-технічне співробітництво, про співробітництво в галузі агропромислового комплексу.

Звязки в торговельно-економічній галузі між українськими підприємствами та Аргентиною почали формуватися ще за часів колишнього Радянського Союзу: з 70-х років українське енергетичне обладнання встановлювалося на гідроелектростанціях Сальто-Гранде, Пєдра дель Агіла, Ясірета. Устаткування, виготовлене в Україні, добре зарекомендувало себе як надійне та дешевше, ніж пропоноване світовим ринком, що засвідчив такий факт: 37% електроенергії, яка виробляється в Аргентині, отримується з використанням українського устаткування.

Перспективи, що відкриваються в розвитку двосторонніх торговельно-економічних відносин, приваблюють представників ділових кіл. Лише протягом 1997-98 рр. в Україні побувало більш як 60 делегацій представників ділових кіл Аргентини, а Аргентину відвідали понад 25 делегацій з України. Важливою віхою в подальшому розвитку українсько-аргентинських відносин стало створення механізму координації торговельно-економічної діяльності. 2-3 червня 1998 р. в Буенос-Айресі було проведено перше засідання Міжурядової українсько-аргентинської Комісії з торговельно-економічного і науково-технічного співробітництва. Зміцненню контактів між діловими і промисловими колами двох країн сприяла друга Міжнародна економічна конференція країн ЧЕС-МЕРКОСУР, що відбулася 3-4 червня ц.р. в столиці Аргентини (I Конференція проходила 21-22 жовтня 1997р. у м. Києві під патронатом Президента України Л.Д. Кучми).

28 лютого 2001 р. відбувся обмін грамотами про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Аргентини про науково-технічне співробітництво, яка передбачає розвиток співробітництва між науковцями двох країн, створює додаткові сприятливі умови для співпраці в галузі науки і техніки, зокрема, у сфері космічних та ядерних досліджень, сільськогосподарської науки, медицини та прикладних технологій.

Двосторонній товарообіг між двома країнами нині знаходиться на рівні 30 -35 млн. дол. Основою українського експорту в Аргентину є мінеральні добрива, мінеральні мастила, продукція металургійної та хімічної промисловості, зокрема чорні метали, гарячекатана сталь, турбіни, підшипники, двигуни, трансформатори, насоси. Тоді як з Аргентини в Україну надходять цитрусові, морепродукти, сировина для тютюнової промисловості, чай, шрот олійних культур, екстракт кебрачо, шкіра, яловичина, одяг. У 1997 р. в торгівлі між нашими країнами виникла важлива тенденція, в загальному обсязі обороту на 320% зросла частка послуг. Позитивною є також тенденція до збалансування експортних та імпортних потоків, що виникла минулого року. Доцільно налагодити співробітництво між фінансовими колами двох країн, банків, відкрити кредитні лінії.

Україна пропонує свою участь у промислових програмах, що реалізуються в Аргентині: тракторобудуванні, будуванні вантажного автотранспорту, будівництві шляхів сполучення, мостів, каналів, в гірничорудній промисловості, модернізації портового господарства, створенні систем транспортних авіаперевезень, пожежогасіння. З іншого боку, для аргентинського бізнесу існує можливість участі в приватизаційних проектах України, співпраці в сільському господарстві.

З метою координації зусиль та надання ефективної допомоги у взаємному просуванні товарів та послуг на ринки обох країн створені аргентинсько-українська торговельно-промислова палата та аргентинсько-українська асоціація ділового партнерства, основними завданнями яких є пошук можливих партнерів, налагодження прямих ділових контактів, організація виставкової діяльності, сприяння ефективній участі в тендерах.

В середині 90-х років були зроблені перші кроки по налагодженню співробітництва між Україною та Аргентинською Республікою в науково-технічній сфері. Однак реально співпраця між двома країнами в цій галузі розпочалась після укладення двосторонньої міжурядової угоди про науково-технічне співробітництво, яка набула чинності у 2001 році. Насамперед слід відзначити суттєвий прогрес у розбудові двосторонньої взаємодії у сфері мирного використання космічного простору, важливі спільні проекти та напрацювання у цій галузі. Розвивається співпраця двох країн у вивченні та застосуванні невичерпних резервів Антарктиди, з 1995 року спеціалізовані установи Аргентини надають постійне сприяння у забезпеченні життєдіяльності української антарктичної станції “Академік Вернадський”.

Враховуючи зацікавленість Аргентини в ре-алізації своїх національних космічних програм, корисним вбачає-ться співробітництво у сфері обміну ліцензіями та «ноу-хау» в аерокосмічній галузі.

Перспективним може бути міжрегіональне співробітництво. Йдеться, зокрема, про необхідність реалізації підписаних раніше Угод про співробітництво між Львівською областю і провінцією Кордова, Харківською і провінцією Буенос-Айрес, Тернопільською і провінцією Місьйонес, Волинською і провінцією Чако.