Інфляція: причини виникнення та методи регулювання

курсовая работа

1.2 Причини виникнення інфляції

Розрізняють причини інфляції щодо товарів (інфляція пропозиції) і щодо грошей (інфляція попиту).

Причини інфляції пропозиції формуються в самому процесі виробництва (наприклад, монополізація виробництва, диспропорції в економіці та ін.). Конкретнішими причинами цієї інфляції є зростання цін на сировину та електроенергію, а також випереджаюче зростання реальної зарплати порівняно з продуктивністю праці. При незначній інфляції (до 10% на рік) ціни зростають швидше заробітної плати. У підприємців зявляється додатковий стимул нарощувати виробництво товарів. Водночас населення намагається придбати більше товарів, оскільки очікує ще швидшого зростання цін. Але це не означає, що інфляції притаманні позитивні сторони. Поява у підприємців додаткового стимулу діяльності (як позитивна сторона інфляції) нівелюється іншими негативними чинниками, про які йтиметься далі.

Причини інфляції попиту -- це насамперед надлишкова емісія грошової маси. Конкретнішими причинами цієї інфляції є випереджаюче зростання сукупного платоспроможного попиту (формується, як відомо з попередніх тем, переважно із сукупних грошових витрат домогосподарств, держави, підприємців), його відрив від зростання обсягів - ВВП.

Інфляція може бути зумовлена такими причинами: надлишковим сукупним попитом; зростанням витрат виробництва або зменшенням сукупної пропозиції; підвищенням зарплати: порушенням механізму пропозиції.

Незалежно від стану грошової сфери, товарні ціни можуть змінюватися внаслідок зростання продуктивності праці, циклічних і сезонних коливань, структурних зрушень в системі відтворення, монополiзації ринку, державного регулювання економіки, введення нових ставок податків, девальвації і ревальвації грошової одиниці, зміни конюнктури ринку, впливу зовнішньоекономічних звязків, стихійних лих і т. і. Очевидно, що не всяке зростання цін - є інфляцією.

Таким чином, зростання цін, повязане із циклічними коливаннями конюнктури, не можна вважати iнфляційним. По мірі проходження фаз циклу - особливо при іноді маючій місце їх "нестандартної" розтягнутостi помітно буде змінюватися і динаміка цін. Ціни будуть підвищуватися в фазах бума і падати в фазах кризи, а після цього знову зростати в наступних фазах виходу із кризи.

Підвищення продуктивності праці при інших рівних умовах призводить до зниження цін. Проте можливі випадки, коли підвищення продуктивності праці призводить до підвищення заробітної плати. В цьому випадку - т. з. інфляція витрат підвищення заробітної плати в будь-якій галузі насправді супроводжується підвищенням загального рівня цін.

Інфляція характеризується тим, що економіка намагається витрачати більше, ніж вона здатна виробляти, тобто з часом досягає такої точки, яка знаходиться поза кривою виробничих можливостей. Виробничий сектор не в змозі відповісти на цей надлишковий попит збільшенням реального обсягу продукції, бо всі наявні ресурси вже повністю використані. Тому цей надлишковий попит веде до завищених цін на постійний реальний обсяг продукції. Іншими словами, це означає, що надто багато грошей полює за надто малою кількістю товарів.

Із збільшенням попиту на ринку робочої сили деякі категорії часткових робітників починають використовуватися повністю і їхня зарплата у грошовому вираженні зростає. У результаті збільшуються виробничі витрати і підприємства змушені підвищувати ціни. Звуження ринків робочої сили розширює можливості профспілок при укладенні колективних договорів і допомагає їм добиватися значного збільшення заробітної платні. Підприємства готові поступитися вимогам профспілок про підвищення зарплати, бо прагнуть уникнути страйків, особливо в той час, коли економіка ступає. на шлях все більшого розквіту.

Крім того, із збільшенням загальних видатків більш високі витрати можна легко перекласти на споживача, піднявши ціни. Коли ж досягнуто повної зайнятості, підприємства змушені наймати менш кваліфікованих робітників, що призводить до зростання витрат і цін. Інфляцію, яка виникла на другому відрізку, іноді називають передчасною, бо вона починається до появи повної зайнятості у країні.

Повна зайнятість поширюється на всі сектори економіки, коли загальні видатки досягають третього відрізку. Усі галузі промисловості більше не можуть відповідати на збільшення попиту збільшенням обсягу продукції. Реальний обсяг національного продукту досягає свого максимуму і подальше збільшення попиту веде до інфляції. Сукупний попит, що перевищує виробничі можливості суспільства, викликає підвищення рівня цін.

Інфляція може також виникнути в результаті зміни витрат і пропозиції на ринку. Термін «інфляція, обумовлена зростанням витрат», пояснює зростання цін такими чинниками, які призводять до збільшення витрат на одиницю продукції. Витрати на одиницю продукції -- це середні витрати за даного обсягу виробництва. Такі витрати можна отримати, розділивши загальні затрати на ресурси на кількість виготовленої продукції.

Зростання витрат на одиницю продукції в економіці скорочує прибутки і обсяг продукції, який підприємства можуть пропонувати за існуючого рівня цін. У результаті зменшується пропозиція товарів і послуг у масштабі всієї економіки. Це зменшення пропозиції, у свою чергу, підвищує рівень цін. Тобто за цією схемою витрати, а не попит роздувають ціни, як це відбувається за інфляції попиту.

До найважливіших джерел інфляції, обумовлених зростанням витрат, належать збільшення номінальної заробітної плати і підвищення цін на сировину та енергію. Якщо підвищення зарплати в масштабі всієї країни не супроводжується зростанням суспільної праці, то збільшуються витрати на одиницю продукції. Виробники відповідають на це скороченням виробництва товарів і послуг, які поступають на ринок. За незмінного попиту це зменшення пропозиції призведе до підвищення рівня цін. Оскільки винуватцем є надмірне підвищення номінальної заробітної плати, цей тип інфляції називається «інфляцією, викликаною підвищенням заробітної плати», яка являє собою різновид інфляції, обумовленої зростанням витрат.

Різновид інфляції, обумовленої зростанням витрат, називається «інфляцією, викликаною порушенням механізму пропозиції». Вона є наслідком збільшення витрат виробництва, а отже, і цін, повязаних із раптовим, непередбаченим зростанням вартості сировини або затрат на енергію. Переконливим прикладом для України на початку 90-х років є значне підвищення цін на імпортовані нафту і газ. Оскільки протягом 1991--1993 рр. ціни на ці енергетичні ресурси зросли в сотні разів, то це вплинуло на значне збільшення витрат виробництва і транспортування всієї продукції в економіці. Все це в значній мірі поглибило інфляційні процеси в Україні.

В умовах України ситуація значно складніша, ніж викладений вище простий розподіл інфляції на окремі види -- інфляцію, викликану збільшенням попиту, і інфляцію, обумовлену зростанням затрат.

Гіперінфляція в Україні є результат всієї сукупності надзвичайно складних економічних, політичних, соціальних і міжнародних відносин, що склалися після розпаду СРСР.

Значний вплив на інфляцію мас фінансування бюджетного дефіциту. Якщо значна частина державного бюджетного дефіциту фінансується за рахунок позик Національного банку України, тобто за рахунок того, що просто друкується більше грошей, то це стає значним джерелом інфляції. Коли дефіцит фінансується за допомогою «друкарського верстата», то, природно, збільшується грошова маса. З часом це призводить до знецінення грошей, іншими словами, ціни підвищуються.

Ключовим пунктом монетарної стратегії с встановлення центральним банком певного визначеного темпу приросту грошової маси, якого він буде послідовно і твердо дотримуватися. Тим самим інфляція спрямовується у спокійніше русло, і одночасно зявляється надія, що різкого підвищення цін у перспективі не очікується.

Якщо обсяг виробництва не може бути збільшений і швидкість обороту постійна, то зростання грошової маси, безперечно, призведе до незабезпеченого виробництвом підвищення рівня цін. Таким чином, зміна грошової маси -- кількості грошей -- керує інфляцією. Саме так твердять монетаристи і так звана «кількісна теорія».

Коли ж обсяг виробництва змінюється внаслідок того, що суспільство не завжди повністю використовує потужності, і коли швидкість обороту змінюється тому, що попит на гроші міняється з розвитком нових форм платіжних засобів, тоді звязок між грошовою масою і інфляцією буде менш очевидним -- надто, якщо важко визначити розмір самої грошової маси.

Делись добром ;)