Концентрація виробництва як чинник конкурентоспроможності харчової промисловості України
Постановка проблеми. Процеси концентрації відбуваються у всіх сферах економіки, особливої уваги ці процеси набувають у загостренні сучасної конкурентної боротьби та пошуку чинників підвищення конкурентоспроможності. Особливого активно спостерігається зростання зазначених процесів у харчовій промисловості, що є традиційно один із найбільш активних учасників процесів концентрації та входить до трійки лідерів. Проте процеси концентрації виробництва харчової промисловості стримує зниження рівня життя та низький рівень доходів населення (зокрема в 2011 р. в структурі витрат населення на продукти харчової промисловості та безалкогольні напої становили 51,6% та алкогольні напої та тютюнові вироби 3,4% сукупних витрат). У звязку з цими процесами підприємства виготовляють більш дешеву та менш якісну продукцію харчування. Разом з тим, спостерігається недосягнення рівня раціонального споживання та зменшенням виробництва яловичини, телятини, масла, борошна та хлібобулочних виробів.
Дані процеси в свою чергу призводить до зниження рівня конкурентоспроможності видів економічної діяльності харчової промисловості України. Вище наведене обумовлює актуальність та доцільність дослідження обраної теми.
Метою даного дослідження є аналіз процесів концентрації виробництва та визначення чинників підвищення рівня конкурентоспроможності харчової промисловості України.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значну роль у формуванні сучасних теорій концентрації виробництва відіграють праці, як В. Ленін, А. Сміт, А. Маршалл, Дж. Робінсон, Й. Шумпетер, Д. Кейнс, Ф. Фішер, М. Портер, П. Самуельсон, Ф. Хайєк, Дж. Сакс, Г. Штакельбергер, Е. Чемберлін.
Сучасні теоретичні джерела, що послугували науковою основою для розвитку концепцій концентрації виробництва представлені в працях відомих зарубіжних економістів, таких як - Л. Хан, Ф. Шерер, Н. Розанова, Ж. Тіроль, М. Керашев, І. Анософф, М. Бруно, Т. Котлер, Т. Постон, І. Стюарт, В. Тарсен, В. Воротилов, В. Захаров, Е. Єгоров, Я. Кваша, Р. Колегаєв, В. Новожилов, Д. Палерович, Р. Пєтухов, А. Саливанов та ін.
Вітчизняними ж авторами представлені з даної проблематики лише одиничні праці. Серед них праці Марченко В.М., Осецького В.Л. та Копачинської І.Г. У цілому питаннями концентрації виробництва харчової промисловості приділяється недостатньо уваги, відсутні цілісні та інтегровані дослідження. Аналізуються лише окремі аспекти та напрямки виробничої інтеграції підприємств харчової промисловості.
Результати дослідження. Концентрація виражає процес зосередження виробництва на все більш великих підприємствах, що характеризується збільшенням розмірів промислових підприємств і зростанням частки великих підприємств у загальному випуску продукції галузі. Ефективність і господарська стійкість зростають при концентрації виробництва у звязку з цим розширюються можливості маневру матеріальними, фінансовими та трудовими ресурсами; їх більш раціональним використанням; меншою залежністю від зовнішніх факторів. Концентрація виробництва створює сприятливі організаційні умови для швидкого освоєння сучасних технологій і переходу на нову номенклатуру.
Формування збалансованої, пропорційної системи економічних відносин можлива лише в умовах постійного моніторингу стану концентрації виробництва харчової промисловості та прогнозування можливих його змін. Концентрація виробництва харчової промисловості України дає можливість оцінити рівень конкуренції в промисловості, привабливості галузі та можливість використання антиконкурентних дій.
Дослідження останніх років виявило залежність процесів концентрації виробництва окремо взятої країни від стадії консолідації як національних корпорацій, так і корпорацій інших країн. Американським вченим Г. Дінзом, Ф. Крюгером, С. Зайгелем [ Динз Г. Крюгер Ф.К победе через слияние: Как обратить отраслевую консолидацию себе на пользу Москва: Альпина Паблишер, 2004. - 252 с.,c. 20-22] була вперше введена в науковий обіг концепція кривої консолідації, у відповідності з якою в різних галузях процес консолідації відбувається з різною швидкістю із різним ступенем, що характеризується різною часткою концентрації виробництва найбільших підприємств галузі. Для інформаційної бази було використано 98% корпоративної ринкової капіталізації у світі за 12 років. В основі аналізу - дві бази даних. Перша з них, сформована на основі Securities Data Corporation (Thompson Financials SDC Platinum Worldwide M & A), відноситься до періоду з 1990 - 1999 років і описує більше 135 000 злиттів і поглинань. Другу базу - по зростанню вартості компаній (Value-Building Growth) - аналітики AT Kearney почали формувати ще в 1988 році, і зараз вона містить постійно оновлювані дані про більш ніж 25 000 компаній у всьому світі. Згідно кривої, процес консолідації галузей проходить чотири стадії: початкову, зростання, спеціалізації, рівноваги та альянсів [ С. Э. Пивоваров Постприватизационное развитие предприятий, комплексов, отраслей Питер, 2005.-384 с.,c.179].
Консультанти з A. T. Kearney оцінювали консолідаційні процеси за двома показниками: сукупної частці трьох найбільших компаній в галузі (CR3) і індексу (HHI), рівному сумі квадратів часток всіх компаній в галузі. Перший характеризує ринкову вагу "великої трійки", другий - відрив групи лідерів від решти маси учасників ринку. При мінімальній концентрації (нескінченному числі фірм з нескінченно малими частками) індекс HHI знижується до нуля, а при максимальній (на ринку присутня одна фірма зі 100-відсотковою часткою) - до 10 тис. Проте в українському законодавсті нормативні значення індексу Херфіндаля - Хіршмана не закріплено.
Для визначення стадій консолідацій Дінз Г. та Крюгер Ф. використовували значення частки трьох найбільших підприємств із значенням 45%, проте згідно Закону України "Про захист економічної конкуренції" монопольним (домінуючим) вважається становище сукупна частка трьох субєктів господарювання не перевищує 50%. Виходячи з цього в даному дослідженні ми будемо використовувати показник сукупної частки трьох найбільших підприємств за видами економічної діяльності (CR3) із нормативним значенням 50%.
Графічно процеси концентрації виробництва в харчовій промисловості на основі показників CR3 та за видами економічної діяльності від ображені у виді S-образної кривої (рис.1.)
Рис. 1. Крива консолідації харчової промисловості за видами економічної діяльності (CR3), 2011 р.
1. Переробка молока та виробництво сирів;
2. Виробництво продукції борошномельної промисловості;
3. Виробництво хліба та хлібобулочних виробів;
4. Виробництво та консервування мяса;
5. Виробництво виробів з мяса, птиці та кролів;
6. Виробництво цукру;
7. Виробництво етилового спирту із зброджуваних матеріалів;
8. Переробка та консервування риби і рибних продуктів;
9. Виробництво вина;
10. Переробка та консервування фруктів і овочів, що не включені в інші категорії;
11. Виробництво сухарів та печива, виробництво пирогів і тістечок з подовженим зберіганням;
12. Виробництво дистильованих алкогольних напоїв;
13. Виробництво морозива;
14. Виробництво прянощів та приправ;
15. Виробництво інших харчових продуктів, що не включені в інші категорії;
16. Виробництво какао, шоколаду та кондитерських виробів з цукру;
17. Виробництво неочищених масел та жирів;
18. Виробництво мінеральної води і безалкогольних напоїв;
19. Переробка чаю та кави;
20. Виробництво макаронів, локшини та інших аналогічних борошномельних виробів;
21. Виробництво маргарину та інших столових жирів;
22. Виробництво соків з фруктів і овочів;
23. Виробництво та консервування мяса з домашньої птиці;
24. Виробництво солоду;
25. Виробництво крохмалю та крохмальних продуктів;
26. Виробництво рафінованих масел та жирів;
27. Виробництво пива.
1. Початкова стадія (CR3<25%)
На початковій стадії консолідації харчової промисловості спостерігається низький рівень концентрації виробництва та високий рівень конкуренції, зокрема спостерігається велика кількість підприємств за видами економічної діяльності харчової промисловості. На цій стадії тільки починаються процеси консолідації та виникають ініціатори концентрації. Господарюючі субєкти прагнуть швидко нарощувати власні доходи та збільшувати частку ринку. На цій стадії спостерігається великий рівень собівартості продукції підприємств, спостерігається низький рівень рентабельності, за деякими видами економічної діяльності спостерігається відємний прибуток (виробництво виробів з мяса, птиці та кролів, переробка молока та виробництво сирів та виробництво цукру).
2. Стадія росту (25%>CR3<50%)
Підприємства збільшують свої розміри шляхом купівлі (злиття, поглинання) конкурентів з їхніми частками ринку. Виникають обєднання, що стають ініціаторами консолідації та інтеграції. Спостерігається збільшення рівня концентрації виробництва. За деякими видами економічної діяльності спостерігається зменшення кількості малих підприємств (зокрема спостерігається закриття малих консервних заводів, та прогнозується зменшення середніх підприємств, що займаються переробкою та консервуванням фруктів та овочів). На даній стадії збільшується рівень продуктивності праці відносно початкової; збільшуються показники рентабельності; спостерігається менше підприємств з відємним прибутком (переробка та консервування риби і рибних продуктів).
3. Стадія спеціалізації. (50%>CR3<70%)
Дана стадія характеризується посиленням спеціалізації та продовженням агресивної консолідації. Успішні компанії концентрують зусилля в найбільш вигідному для себе секторі, захоплюючи все більш значні частки ринку, позбавляються від неефективних або другорядних підрозділів. Концентрація може сягати 70%. Зростання обєднань відбувається переважно за рахунок злиття з іншими компаніями. Як свідчать статистичні дані найбільша частка інвестицій припадає саме на види економічної діяльності в даній стадії консолідації (виробництво кондитерських виробів та виробництво масел та жирів) Як приклад є придбання контрольного пакету акцій ЗАТ "Львівської кондитерської фабрики" Світоч " транснаціональною компанією "Nestlе S. A.".
4. Стадія рівноваги та створення альянсів. (CR3>70%)
Концентрація в галузі зростає до значних розмірів (90%) та досягає рівноваги. На ринку дії незначна кількість компаній. Субєкти господарювання вже не можуть зростати лише за рахунок внутрішніх ресурсів, можливості поглинань дуже обмежуються, і, як на другій стадії, відбувається консолідація майже рівних компаній (створення альянсів). На даній стадії спостерігається найбільший рівень показників рентабельності та прибутку; спостерігається відносне зменшення рівня собівартості від стадії спеціалізації. Як зазначають Г. Динз, Ф. Крюгер та С. Зайзель, тут починають "правити титани галузі” [ Kroeger F., Deans G., Zeisel S. Winning the Merger Endgame. - McGraw-Hill, - 2002,-257р.]. Зокрема це стосується таких секторів, як виробництво пива та солоду та виробництво рафінованих масел та жирів. Прибутків починає не вистачати та компанії часто переходять до стратегії відокремлення зростаючих підприємств від своїх основних фірм з намаганням створити нові сектори економіки. Наприклад, компанія PepsiCo, яка зіштовхнулась з перспективою низьких темпів зростання основного бізнесу з виробництва безалкогольних напоїв, знайшла два нові самостійні сектори: виробництво напоїв-енерготоніків та виробництво бутильованої питної води.
Галузі рухаються вздовж кривої консолідації в різних напрямках і не обовязково прямолінійно. Деякі галузі йдуть попереду, інші можуть відставати, особливо на більш пізній стадії, коли підвищується ступінь концентрації. Як свідчать емпіричні дані крива консолідації проходить повний цикл приблизно за 25 років в будь-якій галузі економіки. У міру того як галузі рухаються вгору по кривій консолідації, концентрація виробництва в руках найбільш великих гравців, виміряна і CR3 наближаючись до теоретичних 100%. Галузі, що знаходяться в нижній її частині, характеризуються більш високою активністю в сфері злиттів, а знаходяться у верхній частині - більш низькою.
Щодо стадій консолідації можна зробити наступні висновки:
1. Галузі консолідуються та розвиваються подібно. Сьогодні будь-якій галузі потрібно приблизно 20-25 років для того, щоб пройти процес консолідації від початкової стадії через стадії зростання і спеціалізації до стадії рівноваги й альянсів. В умовах глобалізації галузі, підприємства, які прагнуть вузької спеціалізації, будуть поглинені на етапі спеціалізації (стадія 3) або рівноваги й альянсів (стадія 4).
2. Активність у сфері ЗіП та тенденції консолідації є прогнозованими. У довгостроковій перспективі галузеві консолідації приблизно на 90% корелюється зі зростанням глобальних фондових індексів. Таким чином, хвиля злиттів буде продовжувати впливати на ціни акцій.
3. Криву консолідації можна використовувати як інструмент для посилення стратегії консолідації та полегшення інтеграції компанії в процесі злиття. Кожна стадія процесу консолідації зумовлює існування визначених можливостей і ризиків. Положення галузі на S-подібній кривій допоможе компанії розробити стратегію при управлінні злиттями. Підвищення конкурентоспроможності обєднаного підприємства зумовлює його переміщення вгору по кривій консолідації. Підприємства, що підтримують стратегію зростання, наприклад, створення оперативних альянсів або фінансових партнерських відносин або вихід на нові зарубіжні ринки, повинні враховувати такі критерії: вплив на конкурентоспроможність компанії та її положення на кривій консолідації.
конкурентоспроможність харчова промисловість концентрація
5. Позиціонування на кривій консолідації є орієнтиром для оптимізації портфеля. Компанії оптимізують агрегований портфель дочірніх компаній та підрозділів, що перебувають на різних стадіях процесу консолідації. Постійна переоцінка портфеля галузей і підгалузей дає змогу проводити позиціонування кожної галузі уздовж кривої консолідації для формування ринкової стратегії.
Приймаючи рішення про злиття з іншим підприємством своєї галузі або вихід на інший ринок необхідно звертати увагу на стадію консолідації, в якій перебуває галузь. Найбільш успішними такі кроки є на першій та другій стадіях. Майже 50% угод про злиття підприємств є невдалими, коли концентрація відбувається на стадії спеціалізації (третя стадія). На стадії рівноваги та альянсів (четверта стадія) крах чекає майже на 70% таких угод. Зокрема це повязано з дією антимонопольного законодавства. Таким чином, зміцнення конкурентоспроможності підприємства неможливо без розробки відповідної конкурентної стратегії, що спирається на урахування ситуації, що склалась в галузі у цілому.
Проведені економістами дослідження свідчать, що не існує оптимального або максимального розміру підприємства. Для забезпечення свого виживання субєкти господарювання повинні постійно розвиватись. При цьому внутрішній розвиток не є гарантією успішної конкурентної позиції. Злиття та поглинання є невідворотними, якщо підприємство прагне випередити конкурентів. Також необхідно памятати, що захищених ніш на ринку не існує. Коли галузі переходять у стадію активної консолідації, підприємства, що прагнуть залишитись у своїх нішах, стануть "жертвами” поглинання на етапі спеціалізації (третя стадія) або у період рівноваги та альянсів (четверта стадія).
Далі визначимо стан концентрації виробництва харчової промисловості України згідно стадій консолідації. На осі абсцис зображено стадії життєвого циклу галузі, по осі ординат - концентрація виробництва (HHI). Галузі харчової промисловості нами було поділено відповідно до стадій консолідації (табл.1).
Таблиця 1.
Стан концентрації виробництва харчової промисловості України згідно стадій консолідації, 2011 р.
№п/п |
Види діяльності за виробництвом: |
ННІ |
CR3 |
Кількість п-в |
Стадія |
Характеристика стадій |
|
1 |
Переробка молока та виробництво сирів |
160,75 |
11,75 |
224 |
Початкова |
Відсутня або існує незначна концентрація виробництва, і можуть зявлятися ініціатори консолідації. Це простір займають початківці або окремі галузі. |
|
2 |
Виробництво продукції борошномельної промисловості |
183,63 |
11,94 |
242 |
|||
3 |
Виробництво хліба та хлібобулочних виробів |
229,52 |
16,54 |
168 |
|||
4 |
Виробництво та консервування мяса |
243,28 |
17,09 |
131 |
|||
5 |
Виробництво виробів з мяса, птиці та кролів |
323,44 |
21,01 |
139 |
|||
6 |
Виробництво цукру |
380,08 |
23,01 |
103 |
|||
7 |
Виробництво етилового спирту із зброджуваних матеріалів |
432,78 |
27,06 |
54 |
Зростання |
Успішні гравці розширюють свої основні підприємства, обмінюючи або ліквідуючи другорядні підрозділи, і продовжують проводити агресивну політику по випередженню конкурентів |
|
8 |
Переробка та консервування риби і рибних продуктів |
491,57 |
28, 20 |
65 |
|||
9 |
Виробництво вина |
552,46 |
28,96 |
53 |
|||
10 |
Переробка та консервування фруктів і овочів, що не включені в інші категорії |
566,52 |
31,42 |
66 |
|||
11 |
Виробництво сухарів та печива, виробництво пирогів і тістечок з подовженим зберіганням |
933,32 |
42,07 |
51 |
|||
12 |
Виробництво дистильованих алкогольних напоїв |
853,62 |
42,36 |
66 |
|||
13 |
Виробництво морозива |
1 541,60 |
53,66 |
18 |
Спеціалізації |
Успішні гравці розширюють свої основні підприємства, обмінюючи або ліквідуючи другорядні підрозділи, і продовжують проводити агресивну політику по випередженню конкурентів |
|
14 |
Виробництво прянощів та приправ |
1 373,48 |
54,52 |
29 |
|||
15 |
Виробництво інших харчових продуктів, що не включені в інші категорії |
1 372, 19 |
60,17 |
34 |
|||
16 |
Виробництво какао, шоколаду та кондитерських виробів з цукру |
1 610,66 |
61,89 |
54 |
|||
17 |
Виробництво неочищених масел та жирів |
1 779,14 |
62,32 |
94 |
|||
18 |
Виробництво мінеральної води і безалкогольних напоїв |
2 522,05 |
62,35 |
58 |
|||
19 |
Переробка чаю та кави |
1 707,68 |
62,84 |
15 |
|||
20 |
Виробництво макаронів, локшини та інших аналогічних борошномельних виробів |
2 991,62 |
65,36 |
24 |
|||
21 |
Виробництво маргарину та інших столових жирів |
3 811,53 |
81,15 |
12 |
Рівноваги і альянсів |
У галузях домінує невелика кількість гравців, причому рівень консолідації може досягати 90%. Великі компанії можуть утворювати альянси з іншими гігантами, тому що ріст на цій стадії стає все більш скрутним |
|
22 |
Виробництво соків з фруктів і овочів |
3 287,29 |
81,58 |
31 |
|||
23 |
Виробництво та консервування мяса з домашньої птиці |
2 846,75 |
82,98 |
21 |
|||
24 |
Виробництво солоду |
2 575,68 |
83,13 |
10 |
|||
25 |
Виробництво крохмалю та крохмальних продуктів |
2 789,27 |
83,91 |
8 |
|||
26 |
Виробництво рафінованих масел та жирів |
3 424,49 |
84,86 |
12 |
|||
27 |
Виробництво пива |
2 513,73 |
85,10 |
21 |
Джерело: розраховано автором за даними Антимонопольний комітет України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.amc.gov.ua; Державна служба статистики України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.
З таблиці 1 та з рис.1. можемо прослідкувати, що концентрація виробництва має більший рівень ННІ та CR3 в тих галузях, де наявні незначна кількість підприємств. За проведеними розрахунками у харчовій промисловості коефіцієнт кореляції між рівнем концентрації та між кількістю підприємств становить (-0,89), що показує значний звязок між зазначеними показниками, тобто при зменшенні кількості підприємств збільшується кількість підприємств. У галузі по виробництву маргарину та інших столових жирів діють 12 підприємств (ННІ - 3 811,53), а в галузі по переробці молока та сирів діють 250 підприємств (ННІ - 160,75). Для оцінки рівня конкурентоспроможності видів економічної діяльності харчової промисловості, на нашу думку, доцільно дослідити як змінюються основні показники рентабельності залежно від стадії консолідації харчової промисловості. Для цього ми взяли три показники найбільших підприємств за окремими видами економічної діяльності харчової промисловості (Рис.2).
Рис. 2. Зміна основних показників рентабельності харчової промисловості в залежності від стадій консолідації, 2011 р.
Проведене дослідження дає змогу виявити зростання рівня рентабельності залежно від стадії консолідації. Зокрема, зі зростанням рівня рентабельності товарообороту та рентабельності активів спостерігається зміна стадій по кривій консолідації. Проте можемо спостерігати зниження рівня рентабельності собівартості на стадії рівноваги та альянсів від стадії спеціалізації. Дані тенденції, на нашу думку, повязані із процесами вертикальних злиттів на стадії рівноваги та альянсів, що призводить до зниження собівартості за рахунок економії на операційних витратах. Для визначення лідируючих видів економічної діяльності харчової промисловості нами було складено рейтинг основних показників прибутковості.
Таблиця 2.
Рейтинг основних показників рентабельності за видами економічної діяльності харчової промисловості, 2011р.
Види економічної діяльності за виробництвами: |
Рентабельність основних засобів |
Рентабельність товарообороту |
Рентабельність активів |
Рентабельність власного капіталу |
Чистий прибуток (збиток) |
Загальний рейтинг |
||||||
Показник |
Рейтинг |
Показник |
Рейтинг |
Показник |
Рейтинг |
Показник |
Рейтинг |
Показник |
Рейтинг |
|||
маргарину та інших столових жирів |
156,63 |
1 |
10,68 |
2 |
9,7 |
3 |
36,09 |
3 |
309 810 |
4 |
1 |
|
макаронів, локшини та інших аналогічних борошномельних виробів |
104,4 |
2 |
9,86 |
3 |
21,05 |
1 |
33,16 |
4 |
69 701 |
12 |
2 |
|
мяса з домашньої птиці |
75,29 |
3 |
13,24 |
1 |
5,9 |
11 |
10,97 |
14 |
231 247 |
5 |
2 |
|
крохмалю та крохмальних продуктів |
56,53 |
5 |
5,68 |
7 |
9,33 |
6 |
45,2 |
1 |
100 460 |
8 |
3 |
|
пива |
13,96 |
13 |
7,89 |
4 |
8,13 |
8 |
15,39 |
10 |
669 221 |
1 |
3 |
|
какао, шоколаду та кондитерських виробів з цукру |
26,64 |
11 |
4,66 |
9 |
8,17 |
7 |
27,84 |
5 |
533 562 |
3 |
4 |
|
етилового спирту із зброджуваних матеріалів |
29,86 |
9 |
6,01 |
6 |
16,55 |
2 |
26,35 |
6 |
28 304 |
14 |
4 |
|
сухарів та печива, виробництво пирогів і тістечок з подовженим зберіганням |
28,61 |
10 |
5,34 |
8 |
9,51 |
4 |
21,26 |
9 |
81 356 |
10 |
4 |
|
солоду |
31,76 |
8 |
7,85 |
5 |
7,67 |
9 |
24,68 |
7 |
75 912 |
11 |
5 |
Джерело: складено та розраховано автором на основі звітів підприємств Ф-1 та Ф2 за видами економічної діяльності
Примітка: рейтинг із 27 видів економічної діяльності харчової промисловості
Проведене дослідження рейтингу основних показників прибутковості харчової промисловості виявило, що до пятірки лідерів входять ті види економічної діяльності, що перебувають на стадії рівноваги та альянсів.
Далі, в межах нашого дослідження проаналізуємо зміну основних показників діяльності харчової промисловості в залежності від стадій консолідації. Зокрема для аналізу ми взяли сукупні основні засоби, необоротні активи, загальні активи, власний капітал та чистий прибуток (рис.3).
Рис. 3. Зміна основних показників діяльності харчової промисловості в залежності від стадій консолідації, 2011 р.
Результати дослідження виявили зростання основних показників діяльності за видами економічної діяльності харчової промисловості в залежності із стадії консолідації.
Для виявлення частки витрат на стадії консолідації нами було зроблено аналіз частки собівартості та частки матеріальних витрат у загальному обсязі реалізованої продукції (рис.4).
Рис. 4. Зміна витрат харчової промисловості в залежності від стадій консолідації, 2011 р.
Зокрема, було виявлено, що частка собівартості зменшуються в на кожній стадії консолідації. Дані процеси, на нашу думку, повязані із підвищення технічного рівня виробництва, зокрема упровадження нової прогресивної технології, підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів; розширення масштабів використання й удосконалення техніки і технології, що застосовується; краще використання сировини та матеріалів; поліпшення організації виробництва і праці, тобто удосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; поліпшення використання основних виробничих фондів; поліпшення матеріально-технічного забезпечення; скорочення транспортно-складських витрат тощо;
Далі в межах нашого дослідження важливо визначити обсяг ринку харчової промисловості України. Зокрема, дані дозволять визначити експортоорієнтовані та імпортозалежні види економічної діяльності харчової промисловості України.
Таблиця 3.
Споживання продуктів харчування за рахунок власного виробництва та імпорту, 2003-2010 рр.
2003 |
2005 |
2007 |
2009 |
2010 |
2010/2003 |
|||||||
Вид продукції |
Власне виробництво |
Імпорт |
Власне виробництво |
Імпорт |
Власне виробництво |
Імпорт |
Власне виробництво |
Імпорт |
Власне виробництво |
Імпорт |
Темп приросту,% |
|
Продукти харчування та безалкогольні напої |
91,9 |
8,1 |
91,8 |
8,2 |
91,3 |
8,7 |
91,0 |
9,0 |
90,7 |
9,3 |
1,2 |
|
мясо та продукти мясні |
96,4 |
3,6 |
96,3 |
3,7 |
94,8 |
5,2 |
95,9 |
4,1 |
96,8 |
3,2 |
-0,4 |
|
риба та рибопродукти |
81,4 |
18,6 |
80,2 |
19,8 |
73,4 |
26,6 |
73,1 |
26,9 |
71,3 |
28,7 |
10,1 |
|
консерви овочеві та фруктово-ягідні |
81,7 |
18,3 |
81,6 |
18,4 |
78,2 |
21,8 |
77,9 |
22,1 |
77,4 |
22,6 |
4,3 |
|
жири |
96,6 |
3,4 |
95,8 |
4,2 |
93,8 |
6,2 |
94,5 |
5,5 |
95,5 |
4,5 |
1,1 |
|
молоко та продукти молочні |
95,8 |
4,2 |
94,5 |
5,5 |
93,2 |
6,8 |
92,5 |
7,5 |
94,5 |
5,5 |
1,3 |
|
сир сичужний |
91,9 |
8,1 |
90,9 |
9,1 |
89,1 |
10,9 |
89,1 |
10,9 |
88,2 |
11,8 |
3,7 |
|
яйця |
99,6 |
0,4 |
98,9 |
1,1 |
98,9 |
1,1 |
98,8 |
1,2 |
99,4 |
0,6 |
0,2 |
|
цукор |
99,4 |
0,6 |
99,0 |
1,0 |
95,4 |
4,6 |
96,8 |
3,2 |
98,8 |
1,2 |
0,6 |
|
вироби кондитерські |
93,5 |
6,5 |
90,0 |
10,0 |
90,0 |
10,0 |
89,5 |
10,5 |
90,2 |
9,8 |
3,3 |
|
чай |
61,0 |
39,0 |
64,3 |
35,7 |
62,3 |
37,7 |
65,9 |
34,1 |
67,2 |
32,8 |
-6,2 |
|
кава |
56,3 |
43,7 |
58,1 |
41,9 |
50,9 |
49,1 |
51,9 |
48,1 |
49,3 |
50,7 |
7,0 |
|
сіль |
97,3 |
2,7 |
95,2 |
4,8 |
97,0 |
3,0 |
93,0 |
7,0 |
97,8 |
2,2 |
-0,5 |
|
вироби хлібобулочні |
99,7 |
0,3 |
98,4 |
1,6 |
98,8 |
1,2 |
98,4 |
1,6 |
99,1 |
0,9 |
0,6 |
|
борошно, крупи та вироби макаронні |
94,9 |
5,1 |
92,9 |
7,1 |
89,7 |
10,3 |
88,6 |
11,4 |
89,4 |
10,6 |
5,5 |
|
картопля |
91,0 |
9,0 |
90,9 |
9,1 |
90,4 |
9,6 |
91,5 |
8,5 |
94,6 |
5,4 |
-3,6 |
|
овочі |
94,8 |
5,2 |
90,5 |
9,5 |
87,5 |
12,5 |
87,0 |
13,0 |
90,6 |
9,4 |
4,2 |
|
плоди, ягоди, виноград, горіхи (включаючи кавуни та дині) |
67,5 |
32,5 |
66,6 |
33,4 |
64,7 |
35,3 |
59,0 |
41,0 |
60,8 |
39,2 |
6,7 |
Джерело:
Статистичний щорічник України за 2010 рік / за ред. О.Г. Осауленка. - К.: Державний комітет статистики України, 2011. - 560 с. - с.287; Таблиця "витрати - випуск" України за 2010 рік в основних цінах / Держ. ком. стат. України. - К.: 2012. - 57 с.; Таблиця "витрати - випуск" України за 2007 рік в основних цінах [Текст]: (стат. зб.) / Держ. ком. стат. України. - К.: 2009. - 52 с.; Таблиця витрати - випуск України за 2009 рік в основних цінах [Текст] (стат. зб.) / Держ. ком. стат. України. - К.: [Держкомстат України], 2011. - 58 с; Таблиця "витрати - випуск" України за 2005 рік в основних цінах: статистичний збірник / Державний комітет статистики України. - К., 2007.; Національні рахунки України за 2010 рік / Державна служба статистики України, 2012. - 152с., с.27.
Задоволення потреб населення продуктами харчування та безалкогольними напоями в Україні за 2003-2010 рр., здійснювалося, в основному, за рахунок продукції вітчизняних виробників. В 2010 році на власне виробництво харчової промисловості припадало 90,7% загального обсягу ринку. За період 2003-2010 рр. зросла частка імпорту в загальному споживанні продуктів харчування та безалкогольних напоїв України на 1,2%. Збільшення частки власного споживання відбулося за наступними видами економічної діяльності: виробництво мяса та продуктів мясних (на 0,4%), чай (6,2%), сіль (0,5%) та картопля (3,6%). Зокрема, спостерігається тенденція імпортозалежності всіх інших видів економічної діяльності харчової промисловості.
Відзначимо, що в світовій практиці для оцінки продовольчого самозабезпечення та незалежності країни встановлено граничний рівень задоволення потреб у продовольстві - за рахунок імпорту - до 30%. Найбільш уразливими позиціями, з точки зору імпортозалежності є наступні види продукції: "чай", "кава" та "плоди, ягоди, виноград, горіхи", частка імпорту за цими групами у загальному споживанні відповідно становить 32,8; 50,7 та 39,2. Перевищення граничного рівня імпорту за вказаними видами економічної діяльності повязуємо із зростанням попиту на зазначені товари та відсутність можливостей вирощування зазначених товарів. Зокрема, суттєві обсяги імпорту плодово-ягідної продукції припадають на екзотичні види фруктів (цитрусові (0,44%*), банани (0,26%*)) тощо). У 2010 році проти попереднього року імпорт бананів зріс на 15,4 відсотка, цитрусових - на 13,8 відсотка. У той же час за вказаний період імпорт яблук скоротився у два рази.
В той же час відбувається зростання імпорту і тих видів плодів, вирощування яких характерне і для України. Зокрема, у 2010 році порівняно з 2009 роком імпорт персиків зріс у 4,4 раза, груш - у 2,2 раза, яблук - в 1,3 раза.
Найбільша частка імпорту продукції харчової промисловості припадає на ЄС, що становить 28,2% в 2011 р. загального обсягу імпорту. Фахівці Мінагрополітики відзначають, що Україна все більше взаємоінтегрується з Європою, де застосовуються сучасні методи управління якістю, довкіллям в рамках міжнародних стандартів ISО 9000 та 14000, системи управління безпечністю харчових продуктів за стандартами ISО 22000 та на основі принципів НАССР.
У звязку з цим доцільно зробити моніторинг конкурентоспроможності харчової промисловості України та ЄС. Для визначення конкурентоспроможності України-ЄС в харчовій промисловості ми використали показники, що широко використовуються у світовій практиці, а саме:
індекс виявленої порівняної переваги (Revealed Comparative Advantage Index - RCA), що характеризує порівняну конкурентоспроможність товарів на зовнішніх ринках
RCAij = (xij/Xi) / (xwj/Xw), (1.1)
де xij та xwj - обсяг експорту товару j для країни i та світового експорту товару j, а Xi та Xw - загальні обсяги експорту обраної країни та світу.
- індекс торгової спеціалізації (Trade Spacialization Index - TSI), що характеризує порівняну конкурентоспроможність товарів у межах двосторонніх торговельних відносинах;
TSIij = (Xij - Mij) / (Xij + Mij), (1.2)
де Xij - обсяг експорту даного товару з країни i до країни j, Mij - обсяг імпорту цього товару до країни i з країни j.
- індекс інтенсивності зовнішньої торгівлі (Trade Intensity Index - TII), що характеризує інтенсивність двосторонніх торговельних відносин;
TIIij = (xij/Xiw) / (xwj/Xww), (1.3)
де xij та xwj - обсяг експорту з країни i та з усього світу до країни j, а Xiw та Xww - загальний обсяг експорту країни i та світу.
- індекс внутрішньогалузевої торгівлі (Intra-Industry Trade Index - IIT), що характеризує інтенсивність двосторонніх торговельних відносин у рамках певний груп товарів
, (1.4)
Таблиця 4.
Індекси конкурентоспроможності України - ЄС харчової промисловості, 2010р.
Найменування розділу УКТ ЗЕД |
Індекс виявленої порівняної переваги (RСA) |
Індекс торгової спеціалізації (TSI) |
Індекс інтенсивності зовнішньої торгівлі (TII) |
Індекс внутрішньогалузевої торгівлі (IIT) |
|||
Україна |
ЄС |
Україна-ЄС |
Україна |
ЄС |
Україна-ЄС |
||
мясо та харчові субпродукти |
0,06 |
1,75 |
-1,00 |
1,77 |
0,00 |
0,00 |
|
риба i ракоподібні |
0,03 |
0,67 |
-0,99 |
4,33 |
0,02 |
0,01 |
|
молоко та молочнi продукти, яйця; мед |
2,72 |
1,93 |
-0,90 |
0,81 |
0,00 |
0,10 |
|
інші продукти тваринного походження |
0,45 |
1,03 |
0,18 |
85,51 |
0,00 |
0,82 |
|
овочі, коренеплоди |
1,33 |
1, 19 |
0,68 |
4,32 |
0,00 |
0,32 |
|
їстівні плоди i горіхи; цитрусовi |
0,79 |
0,92 |
0,99 |
13,60 |
0,00 |
0,01 |
|
кава, чай, прянощi |
0,06 |
0,66 |
-1,00 |
0,34 |
0,00 |
0,00 |
|
зерновi культури |
4,94 |
0,71 |
1,00 |
113,26 |
0,00 |
0,00 |
|
продукцiя борошно і крупяної промисловості |
1,71 |
1,27 |
0,71 |
33,00 |
0,00 |
0,29 |
|
насiння і плоди олійних рослин |
5,87 |
1,27 |
1,00 |
35,57 |
0,00 |
0,00 |
|
камеді, смоли |
0,04 |
1,09 |
-0,99 |
31,15 |
0,05 |
0,01 |
|
інші продукти рослинного походження |
2,66 |
0,42 |
0,97 |
422,24 |
0,00 |
0,03 |
|
жири та олії тваринного або рослинного походження |
7,41 |
0,76 |
0,22 |
0,93 |
0,00 |
0,78 |
|
готові харчові продукти з мяса, риби |
0,48 |
1,09 |
-0,98 |
1,03 |
0,01 |
0,02 |
|
цукор і кондвироби з цукру |
1,62 |
0,87 |
-0,54 |
3,04 |
0,00 |
0,46 |
|
какао та продукти з нього |
4,45 |
1,42 |
-0,95 |
0,48 |
0,01 |
0,05 |
|
готові продукти із зернових культур |
1,35 |
1,76 |
-0,98 |
0,50 |
0,00 |
0,02 |
|
продукти переробки овочів, плодiв |
1,28 |
1,36 |
-0,59 |
2,57 |
0,00 |
0,41 |
|
різні харчовi продукти |
0,52 |
1,49 |
-1,00 |
0,00 |
0,01 |
0,00 |
|
алкогольнi i безалкогольнi напої та оцет |
1,88 |
1,91 |
-0,47 |
0,35 |
0,00 |
0,53 |
|
залишки і вiдходи харчової промисловості |
2,53 |
0,95 |
0,89 |
8,48 |
0,00 |
0,11 |
|
тютюн |
1,53 |
1,36 |
-0,99 |
0,08 |
0,01 |
0,01 |
Джерело: дані Державної служби статистики України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua; Міністерства аграрної політики та продовольства України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://minagro.gov.ua/
Високий рівень індексу виявленої переваги (RCA) України спостерігається за наступними видами товарів: зернові культури (4,94), насіння і плоди олійних культур (5,87), інші продукти рослинного походження (2,66), жири та олії тваринного або рослинного походження (7,41), цукор і кондвироби з цукру (1,62), какао та продукти з нього (4,45) та залишки і відходи харчової промисловості. Високий рівень конкурентоспроможності жири та олії тваринного або рослинного походження та насіння і плоди олійних культур повязаний із значним обсягом експорту зазначеної продукції, що становить 5,10% загального імпорту України. Імпорт кондитерських виробів становить 1,24% загального імпорту. Серед залишків та відходів харчової промисловості України найвагомішою складовою є макуха та iншi твердi вiдходи i залишки, що становить 1,04% загального імпорту.
На сьогодні українські стандарти з безпеки мікробіологічних, хімічних та забруднюючих речовин все ще відрізняються як за вмістом, так і за максимально допустимими рівнями (МДР.) від вимог законодавства ЄС, а також деякі одиниці виміру, які використовуються в Україні, відрізняються від системи вимірювання в країнах ЄС. Крім того, за діючими стандартами перевірка сировини та кінцевого продукту на показники безпеки здійснюється за однаковими МДР. Це має бути переглянуто з точки зору необхідності та доцільності. Потрібно також відповідно до вимог міжнародного законодавства визначитися з належною перевіркою показників безпеки в сировині і кінцевій продукції та здійснити наукове обґрунтування на основі аналізу ризиків. До того ж українські стандарти потребують спрощення та суттєвого зменшення кількості деталей.
Дуже часто як конкурентна перевага вітчизняної продовольчої продукції відзначається її екологічна чистота, однак варто враховувати, що органічні продукти, які постачаються з території третьої країни, можуть бути виставлені для продажу в країнах ЄС в цьому статусі лише за умов еквівалентності правил та гарантій, що екологічне землеробство в цій країні відповідає європейським вимогам. Генетично модифіковані організми (ГМО) і продукти, вироблені з їх використанням, не розглядаються як органічні.
Таким чином, забезпечення відповідності вітчизняної харчової продукції європейським стандартам є необхідною передумовою конкурентоздатності галузі на зовнішніх ринках та важливим чинником її конкурентоспроможності на внутрішньому. Власне досягнення конкурентоспроможності вітчизняної харчової промисловості та конкурентоздатності її продукції є основним засобом, який дозволяє максимізувати позитивні ефекти і мінімізувати загрози та ризики, повязані із зовнішньоторговельною лібералізацією.
Підвищення рівня конкурентоспроможності харчової промисловості та зміцнення її експортного потенціалу безпосередньо повязано з такими заходами, як модернізація та технічне переозброєння; впровадження сучасних технологій, систем управління якістю, фасувально-пакувального обладнання; розробка і виробництво нових видів продукції та інших інновацій.
Аналіз конкурентоспроможності харчової промисловості показав її неоднорідність в галузевому розрізі, що має бути враховано при визначенні стратегічних пріоритетів розвитку.
Основним стримуючим чинником підвищення ефективності й конкурентоздатності ряду галузей харчової промисловості є низька рентабельність виробництва та наявність у галузі значної частки збиткових підприємств. Це, зокрема, стосується цукрової та спиртової промисловостей. Варто також наголосити, що не зважаючи на те, що понад 98% підприємств харчової промисловості перебувають у недержавній формі власності, роль держави в створенні умов для забезпечення ефективної економічної діяльності і досягнення високої конкурентоспроможності вітчизняних виробників має бути більш значною і адекватною викликам світової економіки. Саме держава як головний субєкт формування конкурентного середовища є спонукаючим чинником для підвищення конкурентоспроможності продовольчих товарів на внутрішньому і на зовнішньому ринках. Саме держава повинна забезпечити створення рівних конкурентних умов на внутрішньому ринку і підтримувати національних виробників на світових продовольчих ринках. Крім того, важливо, щоб проблеми, повязані з викликами глобалізації, отримували належну увагу регіональної влади, оскільки саме на регіональному рівні функціонують харчові виробництва. Органи державного управління регіонального рівня та органи місцевого самоврядування мають сприяти нарощуванню обсягів виробництва продукції харчової промисловості, підвищенню її конкурентоспроможності через реальну допомогу у встановленні міжгалузевих економічних звязків, маркетингову підтримку, налагодження обміну досвідом між регіонами, відродження втрачених і створення нових прямих економічних звязків з регіонами інших країн у сфері виробництва та реалізації харчової продукції.
- Інноваційні системи як основа підвищення міжнародної конкурентоспроможності України
- 73. Характеристика спеціалізованих комплексів та переробних галузей харчової промисловості
- V. Перспективи розвитку харчової промисловості у Північно-Східному економічному районі.
- I. Значення харчової промисловості у соціальному та економічному розвитку України.
- 3. Статистичний збірник «Харчова промисловість Одещини» за 2008 р. Структурно-технологічні засади модернізації харчової промисловості україни
- Таблиця 4. Показники фінансової діяльності харчової промисловості України, 2004–2008 рр.
- 1. Територіальна структура харчової промисловості
- Динаміка виробництва найважливіших видів продукції харчової промисловості в україні у 1985—1997 рр.*