Напрямки підвищення рівня конкурентоздатності підприємства

дипломная работа

1.3 Методи оцінки конкурентоздатності

Одним з найпоширеніших методів оцінки конкурентоздатності в наш час є методика порівняльного аналізу конкурентів.

Аналіз конкурентних позицій підприємства на ринку допускає повязування його сильних і слабких сторін, а також тих факторів, що у тому або іншому ступені впливають на відношення покупців до підприємства і, як результат, на зміну його частки в продажу на конкретному товарному ринку. Зіштовхуючись з міжнародною і внутрішньою конкуренцією, на думку французьких економістів А. Олів`є, А. Дайана і Р. Урсе, воно повинно забезпечити собі рівень конкурентоздатності з восьми факторів. Це[42,c.39]:

- концепція товару і послуг, на якій базується діяльність підприємства;

- якість, що виражається у відповідності продукту високому рівню товарів - лідерів і з`ясовано шляхом опитувань і порівняльних тестів;

- ціна товару з можливою націнкою;

- фінанси - як власні, так і запозичені;

- торгівля - з погляду маркетингових методів і засобів діяльності;

- післяпродажне обслуговування, що забезпечує підприємству постійних клієнтів;

- зовнішня торгівля підприємства, яка дозволяє позитивно управляти відносинами з владою, пресою і суспільною думкою;

- передпродажна підготовка, що свідчить про його здатності не тільки передбачати запити майбутніх споживачів, але і переконати їх у виняткових можливостях підприємства задовольнити ці потреби.

Досить подібну точку зору висловлюють і вітчизняні економісти. Зокрема, до "ключових факторів ринкового успіху" відносять:

- фінансове становище підприємства;

- наявність передової технології;

- забезпеченість висококваліфікованими кадрами;

- здатність до продуктового (і цінового) маневрування;

- наявність збутової мережі і досвідчених кадрів відділу збуту;

- стан технічного обслуговування;

- дієвість реклами і системи звязків із громадськістю;

- кредитоспроможність основних покупців.

Аналіз відібраних факторів полягає у виявленні сильних і слабких сторін як у своїй діяльності, так і в роботі конкурентів, що може дозволити, з одного боку, уникнути найбільш гострих форм конкуренції, а з іншого боку - використовувати свої переваги і слабкості конкурента.

Вивчення конкурентів дає уявлення про положення підприємства на ринку.

Контроль за конкурентами дозволяє задовольнити специфічні запити покупця і споживача раніше і краще за інші фірми. Знаючи сильні і слабкі сторони конкурентів, можна оцінити їх потенціал і мету, дійсну і майбутню стратегії.

Аналіз конкуренції - важливий напрямок маркетингових досліджень, що мають за мету уточнення питань привабливості ринків і використовуються для розробки стратегії фірми в області виробництва і збуту [42,с.56].

Аналіз діяльності конкурентів - це один із обовязків фахівців з маркетингу, який здійснюється з метою:

- виявлення існуючих і можливих конкурентів;

- визначення дійсних і потенційних конкурентів;

- дослідження слабких і сильних сторін усіх конкурентів;

- розробки прогнозів ймовірної тактики і стратегії конкурентів.

На основі державних регістрів і власних спостережень складається конкурентний лист - список конкурентів, тобто фірм, які випускають або продають товари, аналогічні товарам нашої фірми. Виявлені конкуруючі підприємства можуть бути згруповані за декількома ознаками (за розміром, типом, видом ринку і товарної спеціалізації). Результати угруповування відображені в матриці первинних характеристик конкурента (рис. 1.1).

Правове положення фірми:

форма власності

Розмір

фірми

Назва фірми,

юридична адреса,

рік заснування

Товар, запропонований фірмою, широта и глибина його асортименту

Ринок, на

якому знаходиться фірма

Рис. 1.1. Матриця первинних характеристик конкурента

Формуючи базу відомостей про конкуруючі товари і фірми, підприємцю необхідно спиратися на чотири основних групи питань, навколо яких будована структура системи спостереження за конкуренцією[41,c.44]:

1. Які основні цілі конкурента?

2. Які поточні стратегії досягнення цих цілей?

3. Які засоби мають конкуренти, щоб реалізувати свої стратегії?

4. Які їх ймовірні майбутні стратегії?

Відповіді на перші три групи питань повинні забезпечити вихідні дані для передбачення майбутніх стратегій. Аналіз сукупності зведень за зазначеними чотирма областями дає досить повну картину дій конкурентів.

Процес аналізу конкурентоздатності підприємства починається з визначення основних конкурентів.

Для цього використовують різні засоби вибору конкурентів[58,с.22].

Вибір найближчих конкурентів. До списку входять конкуренти, які виробляють аналогічну продукцію, обсяг реалізації якої в натуральному і вартісному виразі ближче усього до відповідних значень розглянутого підприємства. Такий підхід найбільш продуктивний при великій кількості конкурентів, коли на ринку панує переважно монополістична конкуренція. У цьому випадку висновки будуть стосуватися поточних, позиційних переваг. Їх не можна поширювати на окрему перспективу і тим більше будувати на їх основі стратегічні плани.

Вибір більш могутніх конкурентів. Обираються підприємства більш могутні у фінансовому відношенні, ринкова частка яких вище. Звичайно це підприємства, що визначають характер конкурентної боротьби і мають наявні конкурентні переваги. Вивчення даних конкурентів дозволяє будувати моделі найбільш ефективного конкурентного поводження на ринку і розробляти засоби їх реалізації (імітація, пошук нових шляхів, конфронтація з лідером і т.д.)

Вибір конкурентів, які володіють значною сумарною часткою на ринку. Як правило, це найбільш представницька частина підприємств (сумарна частка ринку більш 50%), що визначають основні тенденції і традиції даного товарного ринку. Аналіз на основі такої бази більш ширший і трудомісткий, ніж у другому випадку. Він дозволяє деталізувати висновки щодо конкурентних переваг для різних конюнктурних ситуацій і розробляти широкий спектр дій як атакуючого, так і оборонного характеру.

Вибір усіх діючих конкурентів, у рамках географічних границь ринку дає можливість провести системний аналіз конкуренції в галузі за рахунок повноти складу розглянутих обєктів. Результати аналізу можуть використовуватися для визначення стратегічних конкурентних переваг.

Вибір усіх можливих конкурентів. Крім діючих підприємств до цієї групи входять і потенційні конкуренти, що можуть у найближчій перспективі зявитися на аналізованому ринку.

Важливим критерієм добору є порівнянність масштабів діяльності. Необхідно відзначити, що ця група підприємств значно уступає за масштабами (кожне з яких можна не розглядати як конкурента) у результаті конюнктурного збігу інтересів (цілей) може виявитися досить сильним конкурентом. Також важливим є облік потенційних конкурентів. Виявлення діючих і потенційних конкурентів розробляється звичайно на основі одного з двох підходів:

- перший повязаний з оцінкою потреб, що задовольняються на ринку основними конкуруючими фірмами;

- другий орієнтується на угруповання конкурентів відповідно до застосовуваних ними типами ринкових стратегій [58,с.44].

Підхід з погляду споживчого попиту має за мету згрупувати конкуруючі фірми відповідно до типу потреб, які задовольняє їх продукція.

Для виявлення найбільш важливих конкурентів і їх значення на ринку збуту компанії використовують методи асоціативного опитування споживачів, виявляючи з якими корисними якостями й умовами споживання покупець асоціює той або інший товар відомого на ринку конкурента.

В основі виявлення конкурентів на базі угруповань за типом стратегії лежить угруповання підприємств відповідно до ключових аспектів їх орієнтації у виробничо-збутовій діяльності.

До таких аспектів відносяться:

- стратегія у області експансії на ринку;

- стратегія у області цінової політики;

- стратегія у області технології й ін.

При виявленні основних конкурентів відповідно до типів стратегій необхідно враховувати ступінь мобільності стратегій конкурентів і проводити всебічне дослідження перспектив еволюції стратегії конкурентів.

Такі дослідження дозволяють виявляти найбільш небезпечних конкурентів, до яких найчастіше відносяться:

- фірми, схильні до ринкової експансії, що діють на географічно - складних ринках;

- великі фірми-покупці продукції даної компанії;

- великі постачальники матеріалів, сировини й устаткування для даної компанії;

- дрібні фірми, що у результаті поглинання великою компанією стають сильними конкурентами на ринку.

Як джерела інформації про конкуруючі фірми використовуються офіційні дані про фірми, дані публікацій у періодиці, статистичні звіти, а також інформація безпосередньо з ринків збуту: від збутових підрозділів фірм, інженерного персоналу, постачальників і інших агентів на ринку; крім того, використовуються матеріали нарад, конференцій, інформація виставок, ярмарків і презентацій.

З погляду результативності діяльності фірм - конкурентів на ринку і завоювання ними там сильних позицій, можна виділити наступні основні параметри, що вимагають вивчення [35,c.62]:

1. Імідж фірми.

2. Концепція продукцій, на якій базується діяльність фірми.

3. Якість продукції, рівень її відповідності світовому рівневі (звичайно визначається шляхом опитувань або порівняльних тестів).

4. Рівень диверсифікованості виробничо-господарської діяльності (видів бізнесу), розмаїтість номенклатури продукції.

5. Сумарна ринкова частка головних видів бізнесу.

6. Потужність науково-дослідної і конструкторської бази, що характеризує можливості з розробки нової продукції (розмір бюджету НІОКР, число співробітників, оснащеність предметами і засобами праці, ефективність НІОКР).

7. Потужність виробничої бази, що характеризує можливості перебудовуватися для випуску нової продукції і нарощування обсягів випуску вже освоєної продукції (число зайнятих, основні фонди, їх рівень і ефективність використання, структура витрат).

8. Стабільність фінансово-економічного положення.

9. Ринкова ціна з урахуванням можливих знижок і націнок.

10. Частота і поглиблення проведених маркетингових досліджень, їх бюджет.

11. Передпродажна підготовка, що свідчить про здатність фірми залучати й утримувати споживачів за рахунок більш глибокого задоволення їх потреб.

12. Ефективність збуту з погляду використовуваних каналів руху товарів.

13. Рівень стимулювання збуту (працівників служб збуту підприємства, торговельних організацій і споживачів).

14. Рівень рекламної діяльності.

15. Рівень післяпродажного обслуговування.

У даному листі опитування зазначені тільки найважливіші напрямки дослідження діяльності фірм-конкурентів. Перелік питань можна деталізувати і доповнити за рахунок питань з вивчення ефективності маркетингової діяльності. Зібрану інформацію доцільно представити у вигляді табл. 1.1 [39,с.18]

Таблиця 1.1

Дослідження конкурентоздатності фірми в цілому

Критерій

Наше підприємство

Конку-рент 1

Конку-рент 3

Конку-рент 3

Конку-

рент 1

Конку-рент 5

Імідж фірми

Концепція продукту

Якість продуктів

Ринкова частка

Ринкова ціна

Передпродажна підготовка

Рівень післяпродажного обслуговування

1 - позиція незадовільна; 2 - задовільна; 3 - середня; 4 - добра; 5 - відмінна.

Кожному з цих параметрів потрібно дати кількісну оцінку. Зробити це можна експертним шляхом, наприклад, проранжувати всі параметри для кожного підприємства за шкалою від 1 до 5 балів. Якщо у рядку «ринкова частка» проставлена оцінка 1 для 1-го конкурента, то це означає, що саме ринкова частка є його слабкою стороною. Якщо навпаки, оцінка дорівнює 5 балам, то даний параметр є його найбільш сильною стороною.

Далі бальні оцінки можуть бути підсумовані: 1) за окремими факторами; 2) за усіма факторами у цілому, щоб визначити рівень конкурентоздатності кожного підприємства.

Дані, необхідні для аналізу, повинні збиратися й оброблятися службою маркетингу, у взаємодії зі службами збуту, технологічної підготовки виробництва. Представники цих структурних підрозділів можуть складати експертну групу. На основі їх думки можуть виставлятися бальні оцінки за окремими параметрами.

У процесі аналізу дуже важливо дати розгорнуте пояснення значення або обґрунтування, саме цій або іншій перемінній див табл. 1.1 виставлена дана оцінка. Тільки в цьому випадку загальний підсумок листа оцінки (сума балів) визначить дійсне положення підприємства стосовно основних конкурентів на ринку. Підсумовування за окремими факторами і зіставлення цих даних із загальним підсумком таблиці дозволяє керівництву підприємства зясувати, за рахунок поліпшення яких параметрів необхідно підвищувати конкурентоздатність.

Делись добром ;)