2.1 Цілі та особливості оцінки нематеріальних ресурсів

У практиці підприємницької діяльності все частіше виникають проблеми, повязані з оцінкою вартості нематеріальних активів.

Названа оцінка, зокрема, необхідна за таких обставин (рис.2.1):

приватизація або відчуження нематеріальних активів державою;

включення обєктів інтелектуальної власності до статутного фонду;

визначення майнових частин у статутному фонді за злиття або поділу організацій;

оцінка та переоцінка нематеріальних активів з метою повного всіх активів підприємства;

розвязання питань щодо купівлі (продажу) прав на обєкти інтелектуальної власності;

здійснення фінансової звітності підприємств;

оцінка застави під отримуваний кредит;

визначення збитків від порушення прав на обєкти інтелектуальної власності;

організація франчайзингу тощо.

Специфіку нематеріальних активів як неуречевленої частини майна підприємства відображують особливості їхньої оцінки.

Складність вартісної оцінки нематеріальних активів зумовлено:

різноманітністю обєктів інтелектуальної власності, кожний з яких за законом має бути оригінальним;

різними способами їхньої появи на підприємстві;

різними формами їхнього практичного використання на підприємстві;

імовірнісним характером отриманих результатів вартісної оцінки.

Оцінка вартості нематеріальних активів проводиться в певній послідовності і включає такі етапи:

обстеження нематеріальних активів;

правова експертиза;

зясування типу вартості, що визначається, і вибір відповідного методу (методів) оцінки вартості;

формування інформаційної бази для проведення оцінки;

розрахунки вартості нематеріальних активів за вибраними методами;

підготовка звіту про оцінку.

На етапі обстеження нематеріальних активів необхідно пересвідчитися в наявності матеріальних носіїв, що є обєктами обліку. Такими носіями можуть бути письмовий і (або) образотворчий опис, креслення, схеми, зразки продукції, дискети, вінчестери ЕОМ, аудіо - та відеокасети, СD-RОМ та інші носії обєктів інтелектуальної власності.

На етапі правової експертизи необхідно ідентифікувати права на обєкти інтелектуальної власності, тобто пересвідчитися в наявності документів, що підтверджують законне володіння майновими правами (патенти, свідоцтва, ліцензійні договори, договори замовлення на створення обєктів інтелектуальної власності, контракти або авторські ліцензійні договори тощо).

На третьому етапі залежно від мети оцінки, правової ситуації, інших факторів необхідно зясувати тип вартості, що визначається. У вітчизняній практиці оцінки нематеріальних активів використовуються в основному два типи вартості: інвентарна та ринкова. Інвентарна використовується для інвентаризації, бухгалтерського обліку та постановки майна на баланс підприємства, а ринкова - для визначення розмірів платежів за комерційного використання майна. Методи оцінки вартості визначаються типом вартості, а також тим, для чого таку оцінку призначено і як планується використати її результати.

На четвертому етапі залежно від типу вартості і вибраного методу здійснюється формування відповідної інформаційної бази для проведення оцінки. Перелік необхідної інформації, зокрема, включає:

характеристики обєктів інтелектуальної власності або товарів, виготовлених з використанням таких обєктів (технічні, споживчі, експлуатаційні та екологічні показники), за необхідності в порівнянні з аналогічними або конкуруючими;

джерела отримання прибутків від використання обєктів інтелектуальної власності (збільшення обсягів реалізації конкретних видів або всієї продукції, виготовленої з використанням обєктів інтелектуальної власності; підвищення ціни залежно від якості продукції; економія у виробництві за використання обєктів інтелектуальної власності; виручка від продажу (переуступлення) майнових прав або продажу ліцензій тощо);

опис ринку обєктів інтелектуальної власності (галузі и нарямки застосування обєктів інтелектуальної власності за функціональними ознаками і (або) способом застосування, географія збуту, місткість ринку збуту тощо);

витрати, повязані з придбанням прав і використанням обєктів інтелектуальної власності (на придбання майнових прав; використання у виробництві и організації випуску товарів, на правову та інші види охорони; на страхування ризиків здійснення із використанням обєктів інтелектуальної власності тощо);

собівартість і ціна одиниці товару з використанням обєктів інтелектуальної власності;

ризики, що повязані з придбанням прав і використанням обєктів інтелектуальної власності;

чистий прибуток від використання обєктів інтелектуальної власності.

Звіт (або акт) про оцінку вартості нематеріальних активів - це офіційний документ, який складається в установленому порядку за результатами оцінки і містить:

вступ, що в ньому викладено мету оцінки, підстави для проведення оцінки, відомості про оцінювача, зазначено дату оцінки;

опис обєктів інтелектуальної власності, що оцінюються, відомості щодо їхньої правової охорони, дані про строки, регіони та сфери дії прав;

характеристику видів вартості конкретних обєктів інтелектуальної власності;

обґрунтування методу оцінки;

аналіз зібраної інформації з посиланням на джерела її отримання;

повний розрахунок оцінки вартості нематеріальних активів, а також обмеження щодо застосування отриманого результату;

інші потрібні відомості щодо оцінки.