Обґрунтування підвищення ефективності використання виробничих фондів підприємства

курсовая работа

3. Оборотні фонди

Оборотні фонди - це частина виробничих фондів підприємства, яка повністю споживається в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції.

Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, а також деякі засоби праці (які мають вартість, меншу, ніж 100 одиниць національної валюти або термін служби менше одного року) [1; c.85].

У плановій та обліковій політиці підприємства оборотні фонди поділяють на:

Виробничі запаси

Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення.

Витрати майбутніх періодів

Згідно з П (С) БО 9 запаси - це активи, які:

утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством [19; c.145].

У господарській діяльності запаси поділяють на:

1) сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

2) незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

3) готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, що передбачені договором або іншим нормативно-правовим актом;

4) товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством для подальшого продажу;

5) малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше як одного року або нормального операційного циклу, якщо він триває понад один рік. [19; c.146].

Крім виробничих запасів, як було зазначено, до складу оборотних фондів входять:

Незавершене виробництво, що включає предмети праці, які перебувають у процесі виробництва на різних стадіях оброблення безпосередньо на робочих місцях у цехах, на дільницях, або ж у процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

Напівфабрикати власного виготовлення, до яких належать ті предмети праці, які повністю були оброблені в одному виробничому підрозділі (цеху), але подальше оброблення повинні пройти в інших підрозділах (цехах).

Витрати майбутні періодів не є речовим елементом оборотних фондів. Вони являють собою грошові витрати, що були здійснені в даному періоді, але на витрати продукції будуть віднесені частинами в наступних періодах. Це витрати на проектування та освоєння нових видів продукції, раціоналізацію та винахідництво, проектування різних удосконалень виробництва, придбання науково-технічної, економічної та комерційної інформації, підписку періодичних видань тощо [19; c.148].

Поруч з оборотними фондами існують фонди обігу, тобто ті, які функціонують у сфері обігу (реалізації продукції). До них відносяться:

Готова продукція на складах підприємства.

Готова продукція, яка відвантажена і знаходиться в дорозі.

Грошові кошти на розрахунковому рахунку та інших рахунках.

Грошові кошти у незавершених розрахунках.

Готівка в касі.

Сукупність оборотних фондів та фондів обігу підприємства становлять його оборотні засоби [1; c.85-86].

Розрізняють два види структури оборотних коштів:

Виробничо-технологічна структура - співвідношення окремих елементів оборотних фондів до загального їх обсягу. Ця структура формується під впливом цілого ряду факторів (характеру виробництва, особливостей продукції та технології її виготовлення, умов забезпечення підприємства сировиною та матеріалами тощо). Вона з часом змінюється. Так, за останні роки в структурі оборотних фондів спостерігається тенденція до зменшення питомої ваги виробничих запасів і відповідно до збільшення частки незавершеного виробництва та витрат майбутніх періодів.

На підприємстві різних галузей структура оборотних фондів має значні відмінності, обумовлені особливостями застосування технологій, умовами забезпечення і видами застосування матеріальних ресурсів, рівнем та видами спеціалізації тощо. Наприклад, на підприємствах легкої та харчової промисловості виробничі запаси сягають 80-90%, а незавершене виробництво коливається від 5 до 20%, тоді як на підприємствах машинобудування ця частина оборотних фондів може становити 40%. На підприємствах видобувної галузі висока питома вага витрат майбутніх періодів (40-50%).

Елементна структура оборотних коштів обчислюється шляхом розрахунків частки окремих елементів оборотних коштів (виробничих запасів, готової продукції, незавершеного виробництва) у загальному обсязі оборотних коштів на певну дату. [7; c.153].

Ефективність використання оборотних коштів, не знаходить свого прямого відображення у показниках, які характеризують господарську діяльність підприємства.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів застосовують спеціальну систему показників швидкості обертання. Економічне значення оборотності оборотних коштів полягає в тому, що від швидкого обертання залежить розмір оборотних засобів на підприємстві.

До показників оборотності належать:

коефіцієнт оборотності

тривалість одного обороту

коефіцієнт завантаженості оборотних коштів

сума вивільнених або залучених оборотних коштів

рентабельність оборотних коштів

Коефіцієнт оборотності, або кількість оборотів оборотних коштів. Розраховують, як відношення вартості реалізованої продукції за певний період, до середньорічного залишку оборотних коштів за цей же період: . Коефіцієнт оборотності характеризує число кругооборотів, здійснених оборотними коштами підприємства за визначений період, чи показує обсяг продукції, що приходиться на одну гривню оборотних коштів.

Коефіцієнт завантаженості оборотних коштів показує потребу в оборотних коштах для виробництва і реалізації одиниці продукції. Цей показник обернений до коефіцієнта оборотності. і його особливість втому, що не залежить від тривалості того періоду, за який був обчислений. Розраховується за формулою: .

Тривалість одного обороту оборотних коштів в днях. Особливість цього показника в тому, що він не залежить від тривалості того періоду, за який був обчислений. Розраховується за формулою: .

Рентабельність оборотних коштів показує величину загального прибутку підприємства, що припадає на одиницю середньорічного залишку оборотних коштів: .

Сума вивільнених, або залучених оборотних коштів розраховується за формулою: . В результаті прискорення оборотності відбувається вивільнення оборотних коштів з обороту. Розрізняють абсолютне і відносне вивільнення оборотних коштів. Абсолютне вивільнення характеризує зменшення абсолютної суми оборотних коштів, а відносне показує, що за даної величини оборотних коштів, внаслідок поліпшення їх використання реалізується більше продукції [15; c.94-97].

Істотна частина в оборотних фондах підприємства відноситься до виробничих запасів (матеріальних ресурсів), тому від ефективності їхнього використання залежать показники використання оборотних коштів.

Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризуються системою показників, основним з яких є матеріалоємність.

Матеріалоємність оцінює поточні витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції (чи одиницю споживної властивості) у натуральному чи вартісному виразі.

Для розробки виробничої програми й аналізу роботи промислових підприємств у кожній галузі промисловості застосовуються різні показники рівня корисного використання матеріальних ресурсів, що найбільш повно відбивають умови використання матеріальних ресурсів у виробництві і на всіх стадіях, що охоплюють виробниче споживання.

У практичній роботі підприємства важливе значення мають показники:

коефіцієнт використання матеріалів (відношення чистої ваги матеріалу у виробі до фактичних витрат матеріалів);

рівень відходів характеризується коефіцієнтом, що показує відношення величини відходів до величини загальних витрат матеріалу;

коефіцієнт виходу готової продукції з одиниці сировини, що переробляється (використовується в основному в галузях здійснюючих первинну переробку сировини і має граничне значення - вміст у сировині корисних компонентів [15; c.98].

Основними шляхами підвищення ефективності використання оборотних фондів вважаються:

Скорочення матеріальних запасів на складах підприємства за рахунок зменшення наднормативних запасів сировини, матеріалів, інструменту; покращення організації складського господарства; скорочення тривалості інтервалів поставок; зменшення норм витрат матеріалів на одиницю продукції.

Скорочення циклу виробництва продукції внаслідок впровадження нової техніки і технології, підвищення продуктивності праці, забезпечення ритмічності випуску продукції та підвищення змінності виробництва;

Раціональне використання матеріальних ресурсів і зниження матеріаломісткості продукції на основі економічно обґрунтованого вибору матеріальних ресурсів та підвищення коефіцієнта їх використання; комплексного використання сировини (разом із вторинною) і відходів;

Підвищення оборотності матеріальних ресурсів.

Пошуки резервів ефективного використання оборотних фондів створять умови для збільшення обсягів продукції (робіт, послуг) та забезпечать її конкурентноздатність на внутрішньому та зовнішньому ринках [19; c.152].

Делись добром ;)