Оборотні кошти сільскогосподарського підприємства

курсовая работа

1.4 Специфіка використання оборотних коштів в сільському господарстві

В умовах прискорення інтенсифікації сільського господарства повинна бути забезпечена така організація оборотних коштів, за якої будь-яке підприємство забезпечувало б не тільки їх збереження, але й ефективне використання у процесі кругообігу. У звязку з цим виникає необхідність окреслення особливостей притаманних кругообігу оборотних активів у сільському господарстві. Технологічні, економічні та організаційні особливості галузі обумовлюють наявність ряду специфічних моментів, котрі відрізняють її від інших галузей національної економіки.

Важливою особливістю сільського господарства є те, що тут спостерігається значний розрив між робочим часом та часом виробництва. Кругообіг засобів в сільському господарстві відрізняється від кругообігу в інших галузях національної економіки. Майже в усіх галузях промисловості засоби в процесі кругообігу за часом більш перебувають у виробничих запасах і значний час знаходяться в сфері обігу -- в готових виробах і розрахунках. Питома вага часу, протягом котрого засоби знаходяться в безпосередньому виробництві, в промисловості відносно невелика.

Інакше це відбувається в сільському господарстві. Тут велика частина часу кругообігу коштів припадає на виробничий цикл (час виробництва). Це особливо відноситься до галузі рослинництва. Головна причина тут полягає в тому, що в сільськогосподарському виробництві досить значну роль відіграють природно-кліматичні умови, тобто значна різниця між часом виробництва і робочим періодом (робочим часом). Засоби, вкладені в посіви сільськогосподарських культур, залишаються в циклі кругообігу протягом декількох місяців, коли роботи не проводяться, а це призводить до подовження виробничого циклу і підвищення його питомої ваги в циклі кругообігу засобів. Сільськогосподарське виробництво тісно повязано з дією природних факторів. Воно не є безперервним. Для процесу виробництва тут є характерним період (більший чи менший), під час якого робочий процес призупиняється (повністю або частково).

У сільському господарстві перерви в процесі роботи, у порівнянні з іншими галузями матеріального виробництва, найбільші. Через це, а також внаслідок великої тривалості робочого періоду виробничий цикл набагато більше, ніж в деяких інших галузях.

Тривалість кругообігу засобів неоднакова в різних галузях сільського господарства. Вона різна у різних галузях рослинництва і тваринництва. Але в усіх галузях сільського господарства цикл кругообігу засобів вимірюється місяцями і роками і набагато перевищує тривалість кругообігу засобів в інших галузях національного господарства [3, с.70].

У більшості галузей рослинництва (в зерновому господарстві, в виробництві технічних культур) тривалість кругообігу засобів дорівнює приблизно року: в деяких галузях тваринництва, наприклад, в скотарстві мясного напрямку, -- більше року. У багатьох галузях виробничий цикл, тобто та частина циклу кругообігу, протягом якої засоби перебувають у безпосередньому процесі виробництва, порівняно невеликий і вимірюється днями.

Наявність внутрішнього споживання призводить до того, що кругообіг виробничих фондів в аграрних підприємствах поділяється на два види: повний і неповний. Неповним (внутрішнім) кругообігом називається кругообіг тієї частини активів, яка не надходить до реалізації, а витрачається в господарстві на відновлення виробничих фондів у їх речовинно-натуральній формі. Повний кругообіг включає проходження виробничих фондів через всі стадії, в тому числі й через стадію реалізації.

Отже, завдання аграрного підприємства економічно обґрунтованого кругообігу коштів тісно переплітається з проблемою раціонального поєднання галузей у господарстві. Воно повинно вирішуватися так, щоб забезпечити найбільш рівномірне включення засобів в кругообіг протягом року й рівномірне вивільнення їх з нього. Це забезпечується підбором галузей і культур, що вимагають різних термінів вкладень та витрат.

Таким чином, в сільському господарстві існують істотні особливості кругообігу коштів, що випливають зі специфіки технологічного процесу виробництва та особливостей розширеного відтворення, що повинно враховуватися при організації оборотних активів. Ефективне використання оборотних активів означає, що на всіх стадіях кругообігу вони повинні знаходитися в мінімальних, але достатніх розмірах, що забезпечують безперервний процес розширеного відтворення за найменших витрат грошових, матеріальних і трудових ресурсів [5, с.25].

Протягом року оборотні кошти роблять безперервний кругообіг. Його зміст зводиться до послідовної зміни форм вартості. Послідовність зміни вартісних форм поєднується з одночасним їх існуванням. Одна частина оборотних коштів постійно перебуває у вигляді готової продукції і грошових коштів, інша -- у формі виробничих запасів, третя -- незавершеного виробництва.

Завершення кругообігу оборотних коштів на аграрних підприємствах не завжди супроводжується їх вивільненням в грошовій формі. Такі елементи оборотних активів, як насіння, корми та інші матеріали власного виробництва, вступають у наступний виробничий цикл, минаючи грошову стадію. Пояснюється це специфікою сільськогосподарського виробництва, зокрема, тим, що готова продукція не повністю реалізується поза межами даного підприємства.

Спеціалізація у сільському господарстві не зводиться до виробництва лише одного продукту. Аграрне підприємство представляє своєрідний комбінат, де кінцевий продукт використовується не тільки для реалізації, але і в якості вихідного продукту у наступному виробничому циклі. Саме з цієї причини деяка частина оборотних активів аграрних підприємств із завершенням кругообігу не приймає грошової форми.

Необхідно зазначити, що різна спеціалізація аграрних підприємств обумовлює неоднаковий характер використання, наприклад зерна, у звязку з чим по-різному складається і кругообіг оборотних активів.

Специфіка кругообігу оборотних активів аграрних підприємств полягає також і в тому, що деяка частина готової продукції, не приймаючи грошової форми, розподіляється відповідно вкладеній праці поміж працівниками. У цьому випадку оборотні активи, завершивши один оборот і вступаючи у інший, не приймають грошової форми [2, с.18].

Ще одна особливість кругообігу засобів у сільському господарстві полягає у значній своєрідності процесу зростання вкладень засобів в циклі кругообігу і процесу зростання витрат у виробничому циклі. Хід зростання вкладень засобів на виробничій стадії кругообігу у сільському господарстві відрізняється від такого ж процесу в промисловості. Це випливає, головним чином, з розходжень, наявних у структурі витрат на виробництво у сільському господарстві. Процес поступового зростання вкладень та витрат у циклі кругообігу деяких галузей сільського господарства, а саме у рослинництві, виражений більш яскраво, ніж у ряді галузей промисловості.

Все це дозволяє зробити наступні висновки з приводу своєрідності кругообігу коштів у сільському господарстві: кругообіг коштів досить тривалий, що регламентується тривалістю виробничого процесу; досить значна питома вага виробничого циклу у циклі кругообігу; досить велика розбіжність між часом виробництва та робочим періодом; велика питома вага й своєрідність внутрішнього обороту; особливості у процесі наростання вкладення коштів в циклі кругообігу, в процесі зростання витрат у виробничому циклі й вивільнення з обігу засобів за короткий період.

Делись добром ;)