Організація роботи та методика оцінки інвестиційної привабливості підприємств

дипломная работа

1.4 Доходність інвестицій в ризикових умовах

Прийняття практично будь якого інвестиційного проекту не може ігнорувати міру ризику, причому у країнах з нестабільною ринковою економікою ризики підприємців - інвесторів особливо великі. Майбутні доходи від проектів можуть несподівано суттєво змінитися - з низку причин, які точно спрогнозувати дуже важко чи навіть неможливо. Серед них слід вказати на такі, як непередбачена втрата позиції інвестора на ринку через незалежні обставини, які знаходяться поза його впливом, різке зростання цін на фактори виробництва (сировину, робочу силу тощо), зростання вимог держави у сфері оподаткування, екології, політичні катаклізми.

Ось чому прийняття інвестиційних рішень повинно грунтуватися на оцінці ризикованості вкладання грошей у той чи інший проект.

Прибутковість, рентабельність інвестиції - її найважливіший критерій, однак завжди доводиться мати на увазі, що максимізація рентабельності за рахунок високо ризикових операцій тягне за собою небезпеку для фінансової стійкості підприємства і не сприяє зростанню його іміджу на ринку.[24]

Під ризиком інвестування розуміють міру мінливості або невпевненості у майбутніх надходженнях або у майбутніх прибутках від інвестування.

Ризик - це економічна категорія в діяльності субєктів господарювання повязана із подоланням невизначеності, конфліктності у ситуаціях оцінювання, управління, неминучого вибору.

Оцінка ризику - багатомірна величина, що характеризує можливі відхилення від цілі, від бажаного (очікуваного) результату, можливо невдачу (збитки) з урахуванням впливу контрольованих (керованих) і неконтрольованих (некерованих) чинників, прямих і зворотніх звязків.

Ризик - характерний феномен ринкової економіки, що потребує ретельного аналізу впливу на обєкти (процеси) оцінювання й керування множиною внутрішніх і зовнішніх чинників надсистеми, а також урахування ставлення до ризику субєктів господарювання (субєктів ризику).

Оцінка ризику залежить від рівня ризику одержання очікуваних доходів від втілення проекту і часу, упродовж якого здійснюється реалізація проекту (час ризику). На стадії якісної оцінки ризику інвестиційного проекту його чинників доцільно аналізувати і класифікувати за різними ознаками.

До зовнішніх чинників ризику (безпосереднього та опосередкованого впливу) належать:

стосунки з постачальниками і покупцями;

конкуренція;

законодавство, що регулює підприємницьку діяльність;

податкова система;

економічний стан галузі, до якого належить проект;

стихійні лиха.

До внутрішніх чинників ризику можна віднести ті, що повязані з неефективним управлінням підприємством, виробничою діяльністю, з ресурсами та їх використанням тощо.

Серед видів і типів інвестиційних ризиків відокремлюють такі: кредитні ризики; ризики, що виникають на першій стадії інвестиційного проекту; підприємницькі ризики, котрі повязані з реалізацією проекту; ризики країни тощо.[25]

Способи оцінювання інвестиційного ризику повязані з описом інформаційної невизначеності вихідних даних проекту. Якщо вихідні параметри мають імовірнісний опис, то показники ефективності інвестицій трактуються як випадкові величини зі своїми імовірнісними розподілами. Однак чим менш статистично забезпечені ті чи інші параметри, чим менша інформативність контексту відомостей (інформації) про стан (зрушення) ринкового середовища, чим нижчий рівень інтуїтивної активності експертів, тим складніше обгрунтовувати будь які типи імовірностей в інвестиційному аналізі.

У деяких випадках оцінка міри ризику різних варіантів інвестування піддається осмисленню на базі загально обізнаності інвестора в економічній ситуації, що складається на той чи інший момент, завдяки його інтелекту та вмінню адекватно оцінювати ринкову ситуацію.

У фінансовому аналізі активності інвестицій у ризикованому середовищі виходять з того, що віддача (доход, прибуток) від вкладання коштів (грошей) повинна бути прямо пропорційною мірі ризику. Саме аналіз співвідношення ризику і доходу є підгрунтям для оцінки доцільності інвестування.

Рівень ризику визначається експертним шляхом, виходячи з обєкту інвестування.

Час ризику залежить від умов інвестування та експлуатації проекту: чим він більший, тим більший ризик. Інвестор, якщо він вкладає гроші на триваліший термін, має одержати додатковий доход зате, що взяв на себе ризик часу.

Для оцінки доходу від інвестування з урахуванням ризику відштовхуються від мінімальної (безпечної) ставки, наприклад, від ставки доходності короткотермінових облігацій державних внутрішніх позик.[25]

Прийнятним вважається рівень доходності інвестицій. Який включає безпечну ставку і премію за ризик. У свою чергу премія за ризик залежить від імовірності настання тих чи інших очікуваних варіантів результативності інвестицій. Імітаційне моделювання оцінки ризику має випадкові величини (показники) ефективності інвестиційних проектів.

Можливість (шанс) одержати певний рівень доходів на інвестицію; прийняття рішення що до надання переваги менш ризикованим проектам може досягатися шляхом обчислення імовірних значень доходності проектів за таким алгоритмом: на кожний з інвестиційних проектів визначаються кілька (наприклад три: оптимістичний, стриманий, песимістичний) варіантів дисконтованих доходів, за кожним з варіантів розраховується згідний NPV тобто отриманий з величини: NPVп, NPVc, NPVo. Далі використовуючи експертні оцінки імовірностей настання кожного з варіантів, розраховують імовірну суму доходів і за критерієм мінімуму розмаху варіацій між найбільшим і найменшим значенням доходності різних проектів роблять висновок, про те якому з них надати перевагу. Розмах варіації NPV визначається за формулою:

R(NPV)= NPVo- NPVп,

де

NPVo - дисконтований дохід оптимістичний;

NPVп - дисконтований дохід песимістичний.

З двох проектів, той зазначаєтеся більш ризикованим, у якого розмах варіації NPV більший.

Мірою рівня відхилення можливих варіантів доходності проекту від імовірної величини є середньоквадратичне відхилення від цієї величини (квадратний корінь з дисперсії), яке визначається формулою:

,

де

G - середньоквадратичне відхилення від імовірних значень доходів від очікуваного доходів від очікуваного доходу;

Ei - варіанти доходів від втілення проекту;

- очікуваний ймовірнісний доход;

Vi - значення імовірностей;

n - кількість варіантів, що розглядаються як імовірні.

Якщо аналізуються проекти у яких показники однакові, то для висновку про більшу або меньшу їх ризикованість досить зіставити величини G.

Проект з більшим значенням середньоквадратичного відхилення - є більш ризикованим.

У загальному випадку очікувані доходи різних проектів, що піддаються аналізу (величина ), неоднакові, тобто зіставляти їх показники G не можна. У такому разі відхилення варіантів доходів до очікуваного ймовірного показника (коефіцієнт варіації Кв) розраховується за формулою:

,

де

G - середньоквадратичне відхилення від імовірних значень доходів від очікуваного доходів від очікуваного доходу;

- очікуваний ймовірнісний доход;

Інша методика аналізу проектів у ризикових умовах, це методика зміни грошового потоку.

На відміну від імітаційної моделі оцінки ризику, у цьому разі оцінюють імовірність появи заданої величини грошового потоку (надходження) для кожного року і кожного проекту.

Після цього визначаються нові проекти на підставі одкоригованих за допомогою зменшуючих коефіцієнтів грошових потоків та для них розраховується NPV (зменшуючий коефіцієнт показує ймовірність появлення розглядаємого грошового потоку). Приємний проект, відкоригований грошовий потік якого має найбільший NPV, цей проект менш ризикований.[26]

Зменшуючі коефіцієнти визначають експертним шляхом. Використовуючи експертні оцінки ймовірності одержання грошових потоків за кожний з періодів, на які розділений термін реалізації проекту.

Ще одна з методик для аналізу проектів у ризикових умовах це методика поправки на ризик коефіцієнта дисконтування. Розглянемо цей підхід на графіку функції (рис. 1.2):

де

r1- коефіцієнт дисконтування з урахуванням ризику;

p- ступінь ризику (наприклад коефіцієнт варіації, розглянутий вищє).

Безризиковий коефіцієнт дисконтування відповідає державним цінним паперам. Більш ризикованими вважають облігації, акції та інші. Чим більше ризик, асоційований з конкретним проектом, тим вищє повинна бути премія за ризик. Врахувати це можливо за допомогою додавання премії до безризикового коефіцієнта дисконтування.

Таким чином, методика має вигляд;

встановлюється "ціна" капіталу (СС), призначеного для інвестування;

визначається (наприклад, експертним шляхом) ризик (р), осоційований з даним проектом;

розраховується NPV з коефіцієнтом дисконтування r (r=СС+р);

проект з більшим NPV вважається більш приємним.

Делись добром ;)