Організація та використання оборотних коштів на ТОВ "ЯЦЗ"

курсовая работа

1.1 Економічна суть оборотних коштів підприємства та особливості їх організації

Оборотні активи є однією із складових частин майна підприємств і знаходяться в постійному русі, здійснюючи відповідний кругообіг, переходячи з грошових засобів у виробничі запаси, з виробничих запасів у незавершене виробництво, з незавершеного виробництва у готову продукцію. Закінчивши один оборот, вони вступають в новий, цей кругообіг показано на рис.1.1

Тим самим здійснюється, змінюючи форми руху, їх безперервний оборот. При цьому відбувається постійна і закономірна зміна форм авансованої вартості: з грошової вона переходить в товарну, потім у виробничу і знову у товарну і грошову, тобто:

Г - Т ...В...- Т- Г, (1.1)

де Г - грошові кошти, що авансуються субєктами підприємницької діяльності для організації бізнесу;

Т - засоби виробництва;

В - процес виробництва;

Т- готова продукція (роботи, послуги);

Г- грошові кошти, одержані від продажу продукції (робіт, послуг).

Таким чином, в умовах товарно-грошових відносин вартість оборотних активів, взагалі авансується, а не витрачається, оскільки вона, проходячи різні фази кругообігу, знову повертається до свого вихідного пункту. [1,c.198-200]

В економічній науці існують різні підходи до визначення поняття оборотних активів. Окремі економісти їх трактують як грошові кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди та фонди обігу. Інші вважають, що оборотні активи - це частина капіталу підприємства, що вкладена в його поточні активи. Ряд економістів трактують їх як "предмети праці", "матеріальні активи", "оборотні засоби", "гроші, що обертаються.

Найчастіше можна натрапити на два визначення оборотних коштів.

По-перше, оборотні кошти -- це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції.

По-друге, оборотні кошти -- це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші.

К.Маркс зазначав, що для існування підприємства насамперед необхідно мати певний капітал, тобто гроші. Вони будуть використані на закупівлю матеріалів, сировини, конструкцій деталей: на формування трудових ресурсів та придбання основних виробничих фондів підприємства, тобто на створення (купівлю) товару. Придбані за гроші товари братимуть участь у виробничому процесі. Результатом виробничої діяльності буде виготовлення якої-небудь продукції, тобто нового товару. Потім продукція має бути реалізована, у результаті підприємство отримає нові гроші. Ці нові гроші частково будуть витрачені на відшкодування виробничих витрат, тобто знову на закупівлю сировини та матеріалів, оплату праці робітникам та на оновлення основних виробничих фондів, частково на накопичення і розширення виробництва. І все починається з початку.

Період, який починається з авансування капіталу на придбання виробничих запасів і завершується поверненням цього капіталу, називається виробничим циклом.

У сфері інфраструктури кругообіг оборотних засобів відбувається у дещо інший спосіб. Це повязано зі специфікою умов виробництва у сфері послуг, а саме:

1. Процес виробництва послуг і процес їх споживання не відокремлені у просторі та часі.

2. Продукт сфери послуг не матеріальний, тому його не можна накопичувати та зберігати.

Обігові кошти підприємства класифікуються по трьох ознаках:

- в залежності від участі їх у кругообігу коштів;

- по методах планування, принципам організації і регулювання обігових коштів;

- по джерелам формування обігових коштів.

Відповідно до першої ознаки обігові кошти підрозділяються на авансовані в:

- оборотні виробничі фонди;

- фонди обертання.

Такий розподіл обігових коштів обумовлений наявністю в кругообігу коштів двох самостійних сфер: сфери виробництва і сфери обертання. Чим більше обігових коштів розміщено в сфері виробництва тим ефективніше вони використовуються.

У залежності від методів планування обігові кошти підрозділяються на:

- нормовані обігові кошти;

- ненормовані обігові кошти.

Необхідність розподілу обігових коштів на нормовані і ненормовані випливає з економічної доцільності досягнення найбільших результатів при найменших витратах. Встановлення нормативів по окремих статтях дозволяє забезпечити оптимальну потребу підприємства в обігових коштах.

До нормованих обігових коштів відносяться обігові кошти у виробничих запасах, виробництві, у рештках готової продукції на складах підприємства. Ненормовані обігові кошти включають всі фонди обертання за винятком готової продукції на складі.

По джерелам формування обігові кошти підрозділяються на :

- власні і прирівняні до власних;

- залучені;

- інші.

49

Рис.1.2 - Структура оборотних коштів

Класифікація обігових коштів по вказаних ознаках подана на рис.1.2 Вона має важливе значення, тому що дає можливість підприємству визначати оптимальний склад і структуру, потребу і джерела формування обігових коштів. Від цього в значній мірі залежить фінансовий стан підприємства.

Склад і розміщення обігових коштів підприємства.

Сформована в даний час система організації обігових коштів побудована на таких принципах:

по-перше, надання підприємствам самостійності в розпорядженні, управлінні обіговими коштами. Це означає оперативну самостійність у використанні обігових коштів;

по-друге, визначення планової потреби і розміщення обігових коштів по окремих елементах і підрозділах. Мається на увазі розрахунок оптимальної потреби обігових коштів, що забезпечила б безперервність процесу виробництва, виконання планових завдань при ритмічній роботі (розробка довгострокових діючих норм і щорічних нормативів);

по-третє, коригування розрахованих і діючих нормативів з урахуванням вимог мінливих умов господарювання (зміна обсягу виробництва, ціни використовуваних сировини і матеріалів, паливних і енергетичних ресурсів, постачальників і споживачів, форм застосування розрахунків);

по-четверте, наявність раціональної системи фінансування обігових коштів. Це означає формування обігових коштів за рахунок власних ресурсів і позикових коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства;

по-пяте, контроль за раціональним розміщенням і використанням обігових кошті. Мається на увазі проведення аналіз ефективності кругообігу використання коштів із метою прискорення їхньої оборотності. [2,с.157-160]

Делись добром ;)