Основні напрямки використання земельних ресурсів

курсовая работа

Класифікація земель України та їх використання

Земельні ресурси являють собою сукупний природний ресурс поверхні суші як просторової основи для розселення і господарської діяльності. Земельні ресурси розглядаються як просторово-територіальний базис розвитку продуктивних сил і розселення, як головний засіб виробництва і предмет праці в сільському і лісовому господарстві. Одночасно земельні ресурси завжди залишаються надійною основою економічного розвитку.

Згідно із класифікацією загального фонду України, що передбачає господарське використання землі, всі земельні угіддя діляться на дві групи:

• сільськогосподарські, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції: рілля, сінокоси, пасовища, багаторічні насадження;

• несільськогосподарські, тобто землі, які не залучені в сільськогосподарське використання: землі населених пунктів, доріг, обєктів промисловості, енергетики, ділянки під лісом, будівлями, болота тощо.

Більш детальна класифікація земель за їх основним цільовим призначенням дається в "Земельному Кодексі України". Це:

землі сільськогосподарського призначення;

землі житлової та громадської забудови;

землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

землі оздоровчого призначення;

землі рекреаційного призначення;

землі історико-культурного призначення;

землі лісового фонду;

землі водного фонду;

землі промисловості, транспорту, звязку, енергетики га іншого призначення.

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної роботи, розміщення відповідної виробничої інфраструктури. Територія України характеризується незвичайно високим показником сільськогосподарської освоєнності, оскільки сільськогосподарські землі становлять 72,1% від загальної площі держави. У складі сільськогосподарських земель 97,2% займають сільськогосподарські угіддя, решта (2,8% - сільськогосподарські угіддя (землі зайняті під господарськими дворами, шляхами та прогонами, землі, які знаходяться в стадії меліоративного будівництва). Станом на 1.01.20010 р. площа сільськогосподарських угідь України становила 41569,4тис. га (68,9% від загальної площі держави).

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших обєктів загального користування.

Надання земельних ділянок житлово-будівельним (житловим) кооперативам, підприємствам, організаціям, які здійснюють експлуатацію багатоквартирних жилих будинків, а також належні до них будівлі та споруди, здійснюється відповідно до "Земельного Кодексу України".

Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та обєктами, то мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким надано статус територій та обкатів природнозаповідного фонду. До земель природно-заповідного фонду включаються:

• природні території та обєкти: природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, памятники природи, заповідні урочища;

• штучно створені обєкти: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-памятки садово-паркового мистецтва.

До земель іншого природоохоронного призначення належать:

• земельні ділянки водно-болотних угідь, що не віднесені до земель лісового і водного фонду;

• земельні ділянки, в межах яких є природні обєкти, що мають п опливу наукову цінність.

До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей. На землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель.

На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняються передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення.

До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Це земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, обєктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, туристично-оздоровчих таборів.

До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані:

• історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні (цивільні та військові) кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, памятні місця, повязані з історичними подіями;

• городища, кургани, давні поховання, памятні скульптури, наскальні зображення, залишки фортець, військових таборів тощо;

• архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди архітектури, народного зодчества тощо.

Навколо історико-культурних заповідників, меморіальних парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів встановлюються охоронні зони

з забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих земель.

До земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. Це землі зайняті:

• зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

• полезахисними лісовими смугами, захисними насадженнями на смугах відводу залізниць, захисними насадженнями на смугах відводу автомобільних доріг, захисними насадженнями на смугах відводу каналів, гідротехнічних споруд та водних обєктів;

• окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи для ведення лісового господарства, для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих. рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

До земель водного фонду належать землі, зайняті:

• морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними обєктами, болотами, а також островами;

• прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;

• гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

• береговими смугами водних шляхів.

Землями промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення визначаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

До земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх підїзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно - побутових будівель, інших споруд.

До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку обєктів транспорту.

До земель звязку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби звязку.

Землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі обєкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під обєкти транспортування електроенергії до користувача.

Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань.

Сільськогосподарська освоєність земельного фонду на території окремих регіонів наведена в табл.1.

На території усіх регіонів розташовані великі площі сільськогосподарських угідь із значними можливостями для їх використання. Найбільші земельні площі на території Степового регіону - 27,3% від загальнодержавної площі землі, придатної для сільськогосподарського виробництва; на території Поліського регіону - 25,9%, Подільського регіону - 18,4%. У загальній площі сільськогосподарських угідь найбільша їх частка (32%) зосереджена в Степовому регіоні. На території Поліського регіону ця площа складає 21,7%, на території Подільського регіону - 20%. Площа ріллі на території Степового регіону складає 34.2% від загальної площі ріллі, на території Поліського та Подільського регіонів площа ріллі складає відповідно 21% від загальної площі ріллі.

Таблиця 1

Площа сільськогосподарських земель на території регіонів

Регіони

Загальна площа земель, тис. га

У т. ч. сільгосп. угідь, тис. га

3 них ріллі.тис. га

Поліський

14 993

9 084

6 790

Подільський

і 0 680

8 292

6 989

Степовий

15 820

13 382

11 348

Карпатський

5 554

2 857

1 803

Донбаський

8 337

6 390

5 008

Крим

2 480

1 823

1 249

м. Київ

80

6

2

Усього по Україні

57 944

41 834

33 189

Більш повне уявлення про наявність земельних ресурсів окремих регіонів та областей дає використання питомих показників „загальна площа земель, що приходиться на одного жителя”, „площа сільськогосподарських угідь, що приходиться на одного жителя” та „площа ріллі, що приходиться на одного жителя", значення яких наведені в табл.2.

Використовуючи вказані показники можна зробити висновок, що до кращих регіонів, де вказані показники перевищують загальнодержавні, належать Поліський регіон із відповідними значеннями вказаних показників 1,88га/чол., 1,14 га/чол., 0,85 га/чол., особливо Чернігівська область (2,51; 1,7; 1,21), Житомирська область (2,12; 1,13; 0,87); Подільський регіон (1,45; 1,12; 0,95), особливо Полтавська область (1,67; 1,34; 1,12), Вінницька область (1,47; 1,14; 0.98); Степовий регіон (1,37; 1.16; 0,98), особливо Кіровоградська область (2,1; 1,8; 1,57), Херсонська область (2,05; 1,68; 1,51), Миколаївська область (1,84; 1,6; 1,35).

Таблиця 2

Питомі показники освоєння земельного фонду

Регіони та області

Загальна площа земель

Площа у т. ч. сільгоспугідь

Рілля

Поліський регіон

1,88

1,14

0,85

Волинська

1,86

1,00

0,65

Рівненська

1.67

0,80

0,56

Житомирська

2,12

1,13

0,87

Чернігівська

2,51

1,70

1,21

Сумська

1,81

1,32

1.02

Київська

1,44

0,92

0,77

Подільський регіон

1.45

1,12

0,95

Тернопільська

1, 19

0,93

0,77

Хмельницька

1,41

1,10

0,88

Вінницька

1,47

1,14

0,98

Черкаська

1,40

1,04

0.92

Полтавська

1,67

1,34

1,12

Степовий регіон

1,37

1,16

0,98

Кіровоградська

2,10

1,80

1,57

Дніпропетровська

0,85

0,71

0,59

Одеська

1,26

1,05

0,84

Миколаївська

1,84

1,60

1,35

Запорізька

1,32

1,16

0,99

Херсонська

2,05

1,68

1,51

Карпатський регіон

0.89

0,46

0,29

Закарпатська

1,00

0,37

0,16

Івано-Франківська

0,97

0.45

0,29

Львівська

0,81

0,49

0,32

Чернівецька

0,86

0,52

0,37

Донбаський регіон

0,81

0,62

0,49

Харківська

1,06

0,83

0,67

Донецька

0,54

0,42

0,34

Луганська

1,04

0,75

0,55

Крим

1,07

0,74

0,51

Усього по Україні

1, 20

0,86

0,68

Функціональні особливості використання землі визначають її важливе місце в складі природних ресурсів. Земля являє собою первинною матеріальною основою економічного забезпечення суспільства, просторовим базисом для розміщення продуктивних сил,розселення людей.

Як матеріальна основа економічного стану суспільства земля виступає головним засобом виробництва у сільському господарстві та й у всьому агропромисловому комплексі, враховуючи вплив земельних ресурсів на виробництво сировини та товарів з її використанням іншими галузями економіки.

При вивченні стану земельних ресурсів важливо враховувати регіональні особливості їх використання:

• земельні ресурси різних регіонів значною мірою відрізняються своєю продуктивністю із-за природних особливостей, складу ґрунтів, клімату, рельєфу, забезпеченості водними ресурсами тощо. Дослідженнями виявлено на

території України близько 650 видів ґрунтів, ґрунтовий покрив має виразно територіальні особливості;

• обсяг земельних ресурсів просторово обмежений, їх неможливо збільшити як це можна здійснити з іншими засобами виробництва;

• земельні ділянки належать певному регіону і їх неможливо переміщувати із одного регіону в інший, що викликає необхідність створення спеціальних засобів обробітку землі, впровадження притаманних певному регіону засобів родючості, продуктивності;

Використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення залежить від результатів сільськогосподарського виробництва, правового забезпечення власності на землю.

Після проголошення незалежності України розпочалася земельна реформа, основним завданням якої була передача земель у власність колективних сільськогосподарських підприємств та інших сільськогосподарських формувань. В результаті проведення земельної реформи виконано значний обсяг робіт: проведено роздержавлення земель і сформовано землі запасу та резервного фонду; передано землі у власність недержавних сільськогосподарських підприємств; визначено грошову оцінку сільськогосподарських земель; розпайовано землі недержавних сільськогосподарських підприємств, чим вирішено питання надання земель у власність тим. хто на ній працює; започатковано процес видачі державних актів на право на земельну частку (пай). На базі земель, переданих в оренду землевласникам, створено нові агроформування - товариства з обмеженою віддаленістю, акціонерні товариства, колективні господарства тощо. Селянські (фермерські) господарства ведуть виробництво на індивідуальній основі. [1, ст.33-42]

Делись добром ;)