Основні фонди підприємства

курсовая работа

2.1 Значення і показники ефективності використання основних виробничих фондів

Серед найважливіших чинників, які справляють вплив на ефективність виробничо-господарської діяльності підприємств та ступінь конкурентоспроможності їх продукції, істотне значення має технічний стан основних засобів цих підприємств. Це зумовлено тим, що техніко-економічні характеристики продукції, яка виготовляється з використанням нових (або менш зношених) основних засобів, є, як правило, значно кращими, ніж у разі застосування застарілих засобів праці. У звязку з цим питання своєчасного та комплексного оновлення основних фондів підприємств є одним з центральних завдань стратегічного управління їх розвитком.

Ефективність основних фондів - результат у вигляді отриманого ефекту, що співвідноситься з витраченими ресурсами [27]. Підвищення ефективності полягає в досягненні найбільших результатів при відповідному рівні розвитку продуктивних сил порівняно з витратами праці, використаними на створення суспільного продукту.

Таким чином, ефективність використання основних фондів відіграє важливе значення для розвитку діяльності підприємства, оскільки збільшується економічний потенціал і виробничі можливості галузі, підвищується технічний рівень виробництва та збільшуються темпи зростання продуктивності праці, поліпшення якості промислової продукції та інших показників.

Завданнями аналізу використання основних засобів на підприємствах є:

1 Установлення рівня ефективності застосування засобів праці, характеристика екстенсивності й інтенсивності роботи найважливіших груп устаткування;

2 Визначення показників використання виробничої потужності й основних виробничих фондів - фондовіддачі та фондооснащеності, а також факторів, що впливають на них;

3 Вивчення складу й динаміки основних засобів (фондів), технічного стану й темпів відновлення їх активної частини (робочих машин, устаткування, приладів, транспортних засобів), технічного переозброєння й реконструкції підприємства, упровадження нової техніки, модернізації й заміни морально застарілого обладнання;

4 Виявлення впливу використання основних засобів на обсяг виробництва, собівартість продукції й інші показники.

Основним принципом формування системи показників ефективності й вираження її суті на всіх рівнях управління економікою (держава, галузь, господарюючий субєкт) є співвідношення кінцевого результату (у вигляді національного доходу, валового внутрішнього продукту, обсягу випуску чи реалізації продукції) й ефекту (прибутку) з застосованими і спожитими ресурсами. Співвідношення показників може вираховуватися різними способами. Так, при визначенні показника ефективності як відношення результату у вигляді обсягу випуску (реалізації) продукції чи ефекту (прибутку) до ресурсів чи затрат до обсягу випуску (реалізації) продукції чи ефекту (прибутку) важливо досягти мінімізації.

Для розрахунку показників використання основних виробничих фондів застосовується іх середньорічна вартість, яку можна разрахувати за формулою 2.1:

,

де - середньорічна вартість основних виробничих фондів;

ОВФп.р. - вартість основних виробничих фондів на початок року;

ОВФвв - вартість основних виробничих фондів, що були введені протягом року;

ОВФвиб - вартість основних виробничих фондів, які виведені з експлуатації протягом року;

n - кількість повних місяців до кінця року, протягом яких введені основні виробничі фонди будуть функціонувати;

n1 - кількість повних місяців до кінця року, протягом яких основні виробничі фонди не функціонують.

Ефективність використання основних фондів характеризується рядом показників, які поділяються на загальні і часткові.

Основним із загальних показників використання основних фондів є фондовіддача. Вона виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на одину гривню основних виробничих фондів. Це відношення вартості випущеної продукції у вартісному виразі до середньорічної вартості основних виробничих фондів. Фондовіддача, це показник який повинен зростати. Фондовіддача розраховується за формулою 2.2:

де Ф - фондовіддача, грн;

П - річний обсяг продукції (валова, товарна, чиста), тис. грн;

- середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.

Показник, який характерезує ефективність використання основних виробничих фондів - фондомісткість. Фондомісткість - це показник, зворотний фондовіддачі, який показує величину вартості основних фондів, що припадає на одиницю продукції, випущену підприємством [3]. Цей показник повинен зменшуатися. Він розраховується за формулами 2.3 і 2.4:

де Фм - фондомісткість, грн;

Ф - фондовіддача, грн.

де - Фм фондомісткість, грн;

- середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн;

П - річний обсяг продукції (валова, товарна, чиста), тис. грн.

Фондоозброєність -- відображає вартість основних виробничих фондів, що припадає на одного працівника. Фондоозброєність може бути розрахована за формулою 2.5:

де Фоз - фондоозброєність, грн;

- середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн;

- середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, тис.грн/осіб.

Рентабельність показує, який прибуток отримують з кожної гривні основних фондів. Цей показник повинен зростати (формула 2.6):

де Р - рентабельність основних виробничих фондів, %;

Пр - прибуток від реалізації продукції, тис. грн;

- середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.

Часткові показники використання основних виробничих фондів застосовуються для визначення рівня використання активної частини основнх виробничих фондів

Рівень використання машин і обладнання характеризують коефіцієнти:

1. екстенсивного завантаження;

2. інтенсивного завантаження;

3. інтегрального завантаження;

4. змінності роботи.

Коефіцієнт екстенсивного використання устаткування розраховується за формулою 2.7:

,

де -коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування;

Тф - фактичний ефективний час роботи устаткування за період, годин;

Тн - режимний час роботи устаткування за період, годин.

Режимний час роботи устаткування розраховується за формулою 2.8:

Тн = Др. Ч tзм. Ч С,

де Тн - Режимний час роботи устаткування за період, годин;

Др. - кількість робочих днів у поточному періоді, днів;

tзм. - тривалість зміни;

С - кількість змін роботи устаткування на добу.

Коефіцієнт екстенсивного завантаження машин і обладнання характеризує рівень його завантаження за часом і повинен прагнути до одиниці.

Коефіцієнт інтенсивного завантаження устаткування розраховується за формулою 2.9:

,

основний виробничий фонд

де - коефіцієнт інтенсивного завантаження устаткування;

Vф - фактичний обсяг продукції, виробленої за допомогою устаткування, натуральні показники;

Vmax - максимально можливий обсяг продукції, який можливо одержати, виходячи з технічної (паспортної) продуктивності устаткування, натуральні показники.

Цей коефіцієнт характеризує рівень завантаження устаткування за потужністю (продуктивністю). Він повинен прагнути до одиниці.

Коефіцієнт інтегрального завантаження устаткування характерезує рівень викоритсання устаткування за часом і потужністю, він повинен прагнути до одиниці. Розраховується за формулою 2.10:

Кі = Кекст. Ч Кінт.,

де - коефіцієнт інтенсивного завантаження устаткування;

-коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування;

Коефіцієнт змінності роботи устаткування розраховується за формулою 2.11:

,

де - коефіцієнт змінності роботи устаткування;

- кількість одиниць устаткування, яке працювало відповідно в першу, другу, третю зміни (верстато-зміни роботи);

- кількість встановленого устаткування.

Коефіцієнт змінності роботи устаткування характеризує скільки в середньому змін працювала кожна одиниця устаткування за добу і повинен прагнути до кількості змін роботи підприємства.

Відсоток завантаження устаткування за змінами розраховується як відношення коефіцієнта змінності роботи устаткування до режиму роботи підприємства (кількості змін) помножити на 100. Характеризує відсоток завантаження устаткування у всі зміни роботи підприємства, повинен прагнути до 100%.

Делись добром ;)