Особливості економіки Казахстану та його місце в світовій економіці

курсовая работа

1.1 Геополітичне положення Казахстану

Зовнішньополітичною та зовнішньоекономічною діяльністю країни керує Президент Республіки Казахстан, в частині Конституційних обовязків цими питаннями займаються Парламент і Уряд. Центральним органом державного управління, який здійснює керівництво дипломатичною та зовнішньополітичною діяльністю є Міністерство закордонних справ Республіки Казахстан.

Сучасна Концепція зовнішньої політики Республіки Казахстан базується на розробленій Президентом Н.А. Назарбаєвим Стратегії "Казахстан 2030" і здійснюється за трьома напрямками:

По-перше, співпраця з промислово розвиненими країнами світу.

По-друге, преференції з блоком південних країн на центральноазіатському просторі

По-третє, інтеграція на території пострадянського простору за сценарієм, запропонованим Н.А. Назарбаєвим в проекті "Євразійський союз"

При цьому головним завданням казахстанської зовнішньої політики є безумовна і чітка реалізація Першого пріоритету стратегії - забезпечення національної безпеки Республіки Казахстан як незалежної суверенної держави, при збереженні повної територіальної цілісності, надійного захисту її глобальних і регіональних інтересів, гармонійної інтеграції країни в систему найважливіших міжнародних політичних і економічних відносин.

Можна констатувати, що Казахстан має сприятливі геополітичні перспективи. Він має у своєму розпорядженні не тільки природними багатствами і величезні простори, а й потужні (за регіональними мірками) економічні, науково-технічні та кадрові перспективи. Казахстан проявляє наполегливе прагнення бути не спостерігачем або обєктом, а активним учасником, субєктом міжнародного життя.

Нарешті, РК демонструє здатність вибудовувати довгострокову зовнішньополітичну стратегію, виробляти вигідну для країни систему зовнішньополітичних пріоритетів, виступати посередником у складних міжнародних ситуаціях, розвивати міжцивілізаційний діалог. Одночасно Астана готова підтримувати плідні відносини з країнами, які знаходяться в конкуруючих (Росія - Китай - США) і конфліктних (Іран - США, Індія - Пакистан) відносинах між собою, ставити далекосяжні геополітичні цілі і досягати їх реалізації на практиці.

Все це, у поєднанні з енергією і політичною волею казахстанського керівництва, дозволяє сподіватися на те, що Казахстан може розраховувати на гідне місце в сучасній системі міжнародних відносин. [1]

В області багатосторонньої дипломатії провідним напрямком залишається поглиблення співпраці з Організацією Обєднаних Націй по зміцненню миру і міжнародної безпеки, забезпечення сталого розвитку планети. У цьому плані основні ініціативи і практичні дії казахстанського зовнішньополітичного відомства у взаєминах з ООН спрямовані на сприяння оптимальному реформування і максимальному адаптуванню цього універсального міжнародного Форуму до нових геополітичних умов, здатності Організації ефективно вирішувати глобальні завдання майбутнього століття. Прийнята ООН з ініціативи Казахстану спільна програма ЄЕК і ЕСКАТО для Центральної Азії СПеКа, створює сприятливі умови для реалізації цього завдання і мобілізації підтримки донорської спільноти в цій галузі.

У напрямку ОБСЄ зовнішньополітичне відомство РК переслідує дві головні завдання: максимальну залученість Казахстану та Центральної Азії в систему координат європейської безпеки та використання потенціалу ОБСЄ у справі забезпечення регіональної безпеки та вирішення економічних і екологічних завдань. [6]

Аналогічні цілі казахстанське зовнішньополітичне відомство переслідує і щодо співпраці Казахстану з НАТО в рамках програми "Партнерство заради миру". У цьому ключі проведення спільних навчань "Центразбат - 97" ознаменувало собою прогрес у розвитку миротворчого потенціалу регіону. Цей канал співпраці з НАТО здійснюється і з іншими міністерствами і відомствами республіки.

В області міжнародної та регіональної безпеки головним завданням МЗС РК є втілення в життя ініціативи Президента Н.А. Назарбаєва по скликанню Наради з взаємодії і заходів довіри в Азії (НВЗДА).

У двосторонніх відносинах зовнішня політика Казахстану принципово базується на багатовекторному, збалансованому підході. У першу чергу на зміцненні добросусідських звязків з найближчими сусідами - Росією, Китаєм і центральноазіатськими республіками.

При цьому особливу геополітичне значення набуває спільний проект прокладки нафтопроводу із Західного Казахстану в КНР в комплексі з розробкою родовищ в Актюбінської і Мангістауської областях. Тут політика спрямована на встановлення стратегічного партнерства через поглиблення двосторонніх відносин та розвиток інтеграції.

Також було підписано Договір про створення єдиного економічного простору між Республікою Казахстан, Республікою Узбекистан і Киргизькою Республікою. Активізувалася робота Міждержради, Рад Премєр-Міністрів, міністрів закордонних справ та оборони. Розвивається діяльність Центральноазіатського банку співробітництва та розвитку.

В даний час спільним завданням всіх зовнішньополітичних відомств країн - учасниць Центральноазіатського союзу є поглиблення співробітництва та активне залучення в цю орбіту інших держав Центральної Азії. Інтереси Казахстану в Закавказькому регіоні ставлять перед МЗС завдання інтенсифікації двосторонніх і багатосторонніх звязків.

В даний час, зовнішньополітичні відомства ведуть цілеспрямовану роботу щодо своєчасного введення в експлуатацію Транскавказького транспортного коридору через Азербайджан і Грузію, що буде мати важливе значення для країн як в геоекономічному плані, так і в політичній стратегії.

Азіатський напрямок зовнішньої політики країни - це безперечний пріоритет. Казахстан будучи одним з найбільших і авторитетних держав Азії, прагне закріпитися на найважливіших ділянках загально-континентальних процесів. У цьому звязку головним завданням МЗС РК стало зміцнення всебічних звязків і забезпечення Казахстану іміджу надійного і важливого партнера серед провідних азіатських держав.

МЗС активно нарощує співпрацю на двосторонньому та багатосторонньому рівнях з Японією, Південною Кореєю, Малайзією, Сінгапуром, Австралією та іншими країнами Азії. Арабський світ в цілому, і Близький Схід зокрема, також входять в орбіту пріоритетів казахстанської зовнішньої політики. При цьому враховується, що даний регіон є основним постачальником вуглеводневої сировини в світі.

Будуючи свої відносини з Європою, Казахстан завжди виходив з політико-економічних реалій. "Старий світ", з її значним політичним та економічним потенціалом, багатими демократичними традиціями є одним з найважливіших гарантів суверенітету і незалежності, а також проведенню в країні радикальних реформ.

Що стосується регіональної політики Казахстану в рамках СНД, то основним її змістом залишається прихильність взаємовигідної інтеграції на нових принципах між частинами колись єдиного економічного простору.

Для розвитку економічного і торгового співробітництва з зарубіжними країнами на міжурядовому рівні утворені спільні комісії з торговельного та економічного співробітництва. Останнім часом одним з ключових питань на засіданнях комісій стає розвиток співробітництва в галузі прямих інвестицій. [7]

Проводячи зовнішньоекономічну політику центральні виконавчі органи, що здійснюють її в частині своїх повноважень, виходять з того, що зміцнення зовнішньополітичного потенціалу та міжнародного авторитету республіки є найважливішими умовами стабільного економічного зростання країни.

Делись добром ;)