2.3 Динаміка показників зовнішньої торгівлі
Експортний потенціал Казахстану має яскраво виражену сировинну спрямованість і формується за рахунок паливного, металургійного, хімічного комплексу. У структурі казахстанського експорту основну частку займають нафта та нафтопродукти (35%), кольорові метали (17%), чорні метали (16%), руди (12%), певна частина експорту припадає на зернові культури (9%). Основною імпортованою продукцією є машини та обладнання, засоби транспорту, прилади та автомати, хімічна продукція, мінеральне паливо, продовольчі товари, готові вироби та товари народного споживання.
Таблиця 5. Основні показники зовнішньої торгівлі Казахстану
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
||
Товарооборот, млрд. дол. |
45,2 |
61,9 |
80,5 |
109,1 |
71,6 |
89,0 |
126,2 |
136,8 |
131,4 |
|
Експорт, в млрд. дол |
27,8 |
38,3 |
47,8 |
71,2 |
43,2 |
59,2 |
88,3 |
92,3 |
82,5 |
|
Імпорт, в млрд. дол |
17,3 |
23,7 |
32,8 |
37,9 |
28,4 |
29,8 |
37,90 |
44,5 |
48,9 |
|
Торговий баланс |
10,5 |
14,6 |
15,0 |
33,3 |
14,8 |
29,5 |
50,40 |
47,8 |
33,6 |
Структура казахстанського експорту-імпорту з року в рік зазнає змін у бік диверсифікації ділових звязків. Але частка торгівлі з традиційними партнерами-- країнами СНД і Балтії-- все ще велика: на них припадає близько 59% експорту і до 63% імпорту. При цьому основним торговим партнером залишається Росія. Успішно розвиваються торгові звязки з Німеччиною, Туреччиною, Швейцарією, Чехією, Італією, Китаєм, США, Великою Британією, Південною Кореєю та іншими.
Таблиця 6. Темпи зростання показників
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
||
Темпи зростання товарообороту, в % |
138 |
137 |
130 |
135 |
66 |
124 |
142 |
108 |
96 |
|
Темпи зростання експорту, в % |
139 |
137 |
125 |
149 |
61 |
137 |
149 |
105 |
89 |
|
Темпи зростання імпорту, в % |
136 |
137 |
138 |
116 |
75 |
105 |
127 |
117 |
110 |
|
Темп зростання торгового балансу, в % |
146 |
139 |
103 |
222 |
44 |
199 |
171 |
95 |
70 |
Рис. 4. Частка іморту та експорту [2]
У трійку головних для Казахстану експортерів традиційно входять Росія - 32,9% (1005 308,3 тис. Дол. США);на 2 місці Китай з питомою часткою 15,8% в загальному обсязі імпорту (483 781,2 тис. дол. США);на 3 сходинці - Німеччина з 160 259,3 тис. дол. США, що становить 5,2%.
Рис. 5. Частка країн імпортерів
Існують обєктивні передумови для зміни товарної структури зовнішньої торгівлі РК в бік посилення імпортної складової товарного обміну на просторі СНД. У товарній структурі товарообігу РК основні зміни в період незалежного економічного розвитку торкнулися експортних статей, повязаних з поставками мінеральних продуктів, частка яких в експорті РК збільшилася з 1995-го по 2010 р майже в 2,5 рази і становить понад 75%.
Таблиця 7. Основні показники зовнішньої торгівлі Казахстана за 2014 рік (тис. дол. США)
Назва області |
Товарообіг |
Експорт |
Імпорт |
||||
Всього |
Питома вага країни у товарообізі,% |
Всього |
Питома вага країни у експорті, % |
Всього |
Питома вага країни у імпорті, % |
||
Всього |
9 926 299,6 |
100,0 |
6 866 060,9 |
100,0 |
3 060 238,7 |
100,0 |
|
Країни СНД |
1 995 191,5 |
20,1 |
763 864,0 |
11,1 |
1 231 327,5 |
40,2 |
|
З них країни ТС |
1 481 957,8 |
14,9 |
422 612,8 |
6,2 |
1 059 345,0 |
34,6 |
|
Країни ЕврАзЭС |
1 733 450,5 |
17,5 |
589 215,4 |
8,6 |
1 144 235,2 |
37,4 |
|
Країни поза ЕврАзЭС |
261 740,9 |
2,6 |
174 648,6 |
2,5 |
87 092,3 |
2,8 |
|
Інші країни світу |
7 931 108,2 |
79,9 |
6 102 197,0 |
88,9 |
1 828 911,2 |
59,8 |
|
Европа |
5 049 589,3 |
50,9 |
4 292 191,2 |
62,5 |
757 398,1 |
24,7 |
|
Країни ЄС |
4 701 622,3 |
47,4 |
3 964 951,0 |
57,7 |
736 671,3 |
24,1 |
|
Країни поза ЄС |
347 967,0 |
3,5 |
327 240,2 |
4,8 |
20 726,9 |
0,7 |
|
Азія |
2 484 287,8 |
25,0 |
1 648 510,6 |
24,0 |
835 777,2 |
27,3 |
|
Америка |
355 788,1 |
3,6 |
146 252,3 |
2,1 |
209 535,8 |
6,8 |
|
Австралія й Океанфя |
2 159,0 |
- |
732,8 |
- |
1 426,2 |
- |
Основними споживачами експортується з Казахстану продукції є країни далекого зарубіжжя, на які припадає 90% всього експорту; 95% експорту мінеральних продуктів; 85,7% експорту металів і виробів з них. Товарна структура експорту відображає ситуацію в інтересах зовнішніх глобальних споживачів міжнародну спеціалізацію РК. В умовах зростаючої потреби світового ринку в мінеральних продуктах основним напрямком зміни товарної структури експорту країни є державна підтримка переробних виробництв паливно-енергетичного комплексу Казахстану та програм модернізації митного простору Білорусі, Казахстану та Росії.
Таблиця 8. Експорт на душу населення республіки Казахстан
2008 |
2009 |
2070 |
2011 |
2012 |
2013 |
||
Населення, млн..чол. |
15,6 |
16,0 |
16,2 |
16,4 |
16,7 |
19,9 |
|
Експорт РК на душу населення млн.дол. США |
4571,4 |
2702,7 |
3719,7 |
5129,9 |
5184,9 |
5008,9 |
|
Імпорт РК на душу населення млн.дол. США |
2429,4 |
1775 |
1839,5 |
2310,9 |
2664,6 |
2457,2 |
Товарна структура імпорту РК відображає існуючий незадоволений попит на споживчі товари 21,7%, товари проміжного промислового споживання 40,8% та інвестиційні товари 36,3%. Переважаючими товарними групами у структурі імпорту Казахстану є машини, обладнання, транспортні засоби 54%, продукція хімічної та повязаних з нею галузей промисловості 16%, продукція металургійної промисловості 11%.
Сформована товарна структура імпорту відображає нереалізований потенціал зміцнення взаємозвязків з країнами СНД, що полягає у розвитку регіонального машинобудівного та хімічного комплексів. В даний час на частку країн СНД припадає 45,8%, а на частку ЄврАзЕС 40,7% загального обсягу імпорту РК. Однак потреба в продукції машинобудування та хімічної промисловості лише на 16,4 і 23,5% відповідно задовольняється за рахунок країн СНД.
2.4 Основні макроекономічні показники країни
У Казахстані спостерігається позитивна динаміка в залученні валових прямих іноземних інвестицій. Середньорічний темп зростання вкладень з 2005 по 13 роки склав 17,3%. В економіку країни залучено більше 196-ти млрд.. доларів іноземного капіталу.
Максимальний обсяг залучених валових прямих іноземних інвестицій в 2012 році досяг майже 30-ти млрд.. доларів. У 2013 році залучено 24 млрд. Це нижче показника 2012 року на 16,5%. Основними інвесторами з 2005 року по 1-півріччя 2014 були Нідерланди, США, Китай, Швейцарія, Франція і Великобританія. Якщо дивитися по галузях, то обсяги припливу інвестицій розділилися наступним чином. В професійну, наукову та технічну діяльність вкладено майже 74 млрд. доларів. У гірничодобувну промисловість і розробку карєрів - трохи більше 52-х млрд.., в обробну промисловість - понад 21-го млрд.., в торгівлю, ремонт автомобілів і мотоциклів інвестували 16,5 млрд. Зазначу що, середньорічний темп зростання прямих інвестицій в обробну промисловість з 2005 по 2013 роки склав 43,3%. Тепер, що стосується даних за цей рік. За 1-півріччя 2014 приплив валових прямих іноземних інвестицій в економіку Казахстану склав 12,4 млрд. доларів. Основні інвестори: Нідерланди, США, Китай, Швейцарія, Франція, Великобританія.
За цей час в гірничодобувну промисловість і розробку карєрів направлено 5 млрд. доларів, у професійну, наукову та технічну діяльність - 3 млрд., обробну промисловість - 1,5 млрд., стільки ж пішло в торгівлю, ремонт автомобілів і мотоциклів. Валовий приплив інвестицій в обробну промисловість склав 1,5 млрд. доларів. Таким чином, за останні роки спостерігається зростання валових прямих іноземних інвестицій в обробну промисловість, що, безсумнівно, є результатом проведеної роботи з реалізації першої пятирічки Програми індустріалізації. Як доказ: з 2005 року середньорічне зростання інвестицій в обробній промисловості майже в 2 рази більше, ніж у гірничодобувній. [19]
З 2005 року по 1 кв. 2014 року в економіку Казахстану залучено 190 млрд. Доларів США. Середньорічний темп зростання валових ПІІ з 2005 по 2013 роки становить 17,4%.
Основними інвесторами з 2005 року по 1 кв. 2014 є Нідерланди, США, Швейцарія, КНР, Франція, Великобританія.
За видами економічної діяльності за вказаний період найбільші обсяги припливу ПІІ спрямовані в професійну, наукову та технічну діяльність - $ 72100 млн. (38%), в гірничодобувну промисловість і розробку карєрів - $ 49100 млн. (26%), обробну промисловість - $ 20,8 млрд. (11%), оптову та роздрібну торгівлю, ремонт автомобілів і мотоциклів - $ 15,6 млрд. (8,2%).
Слід зазначити що, середньорічний темп зростання валових ПІІ в обробну промисловість з 2005 по 2013 роки становить 45%.
Завдяки успішній реалізації ГПФІІР, змінюється структура залучених інвестицій. Так, 71% ($ 14,8 млрд.) Всіх залучених валових інвестицій в обробну промисловість з 2005 року ($ 20,8 млрд.) Припали на роки реалізації Державної програми.
За I квартал 2014 приплив валових ПІІ в економіку Казахстану склав $ 5,8 млрд. Основними інвесторами за вказаний період є Нідерланди, США, КНР, Швейцарія, РФ, Бельгія.
За видами економічної діяльності за 1 квартал 2014 найбільші обсяги припливу ПІІ спрямовані в гірничодобувну промисловість і розробку карєрів - $ 2,3 млрд. (40,5%), у професійну, наукову та технічну діяльність - $ 1,5 млрд. (25,7%), оптову та роздрібну торгівлю, ремонт автомобілів і мотоциклів - $ 0,7 млрд. (12,7%), обробну промисловість - $ 0,6 млрд. (11,2%).
Відтік: За період з 2005 року по 31 березня 2014 обсяг валового відтоку ПІІ з Казахстану за кордон склав $ 45800 млн., З них у 1 кварталі 2014 року - $ 232 млн. [20]
Таблиця 9. Внутрішній борг Казахстана
Борг у млрд.дол. США |
||||||
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
||
Зовнішній борг Казахстана: |
112,8 |
118,2 |
125,4 |
136,9 |
148,0 |
|
Органи державного управління та Нацбанк |
3,2 |
4,8 |
5,1 |
5,5 |
5,4 |
|
Інші сектори |
29,8 |
41,2 |
43,1 |
50,5 |
58,2 |
|
міжфірмений борг |
49,6 |
52,3 |
62,6 |
67,4 |
72,5 |
|
банки другого рівня |
30,2 |
19,9 |
14,6 |
13,5 |
11,5 |
|
У % до ВВП |
10,2 |
15,5 |
12,6 |
13,2 |
15,6 |
Казахстан має найбільший зовнішній борг перед пятіркою, в яку входять Нідерланди (33,8 мільярда доларів), Великобританія (22,3 мільярда доларів), Китай (16,6 мільярда доларів), міжнародні організації (12,5 мільярда доларів) і США (11,4 мільярда доларів). Цікаво, що найбільше Казахстан повинен Нідерландам, хоча в побуті великими інвесторами Казахстану називають США і Китай.
Зовнішній борг Казахстану на душу населення (без межфирменной заборгованості) за девять місяців минулого року склав близько 4400 доларів. Для порівняння, ВВП на душу населення за 2013 рік, за оцінками експертів, складе 12 886 доларів. Тобто кожен третій видобутий долар ВВП падає на зовнішній борг країни.
Стаття 1 викладена в редакції Закону РК від 31.03.14 р № 182-V (введений в дію з 1 січня 2014) затверджує республіканський бюджет на 2014-2016 роки у наступних обсягах:
1) доходи - 32502255 тисяч дол.. США, в тому числі по:
податковим надходженням - 20540338 тис дол. США;
неподаткових надходжень - 642889851 тис.дол США;
надходженням від продажу основного капіталу - 41759718 дол.;
надходженням трансфертів - 11277268 тис.дол. США;
2) витрати - 35416056 тис. дол. США;
3) чисте бюджетне кредитування - 250891681 дол. США, в тому числі:
4) бюджетні кредити - 639610072 дол. США;
5) погашення бюджетних кредитів - 388718390 дол. США;
6) сальдо за операціями з фінансовими активами - 2668063031 дол. США, в тому числі:
придбання фінансових активів - 2674796143 дол. США;
надходження від продажу фінансових активів держави - 6733 тис.дол. США;
7) дефіцит - 5832755 тис.дол. США, або 2,6 відсотка до валового внутрішнього продукту країни;
8) фінансування дефіциту бюджету - 5832755 тис.дол. США.
Міжнародні резерви Казахстану, включаючи валові золотовалютні резерви (ЗВР) Національного банку та активи Національного фонду, за перший квартал 2015 зменшилися на 3,5% і склали на кінець березня 98,859 мільярда доларів, повідомив Нацбанк.
Інфляція в Казахстані в 2014 році склала 6,9 відсотка. Повідомляється, що індекс споживчих цін в Казахстані в грудні 2014 року порівняно з попереднім місяцем становив 100,5 відсотка. При цьому наголошується, що продовольчі товари в грудні минулого року подорожчали на 1,1 відсотка, індекс цін на непродовольчі товари склав 100 відсотків, а ціни і тарифи на платні послуги підвищилися на 0,3 відсотка.
Ціни на продовольчі товари за 2014 рік порівняно з груднем 2013 збільшилися на вісім відсотків, непродовольчі - на 7,8 відсотка, платні послуги - на 6,4 відсотка, ціни і тарифи на споживчі товари і послуги збільшилися на 7, 4 відсотка. У грудні 2014 року року інфляція в Казахстані склалася на рівні 0,5 відсотка. Крім даних по інфляції в Казахстані статкомітет повідомив, що в грудні 2014 року величина прожиткового мінімуму в Казахстані склала 18774 тенге, що на 1,2 відсотка більше порівняно з попереднім місяцем. За інформацією відомства, даний показник в порівнянні з груднем 2013 збільшився на 9,2 відсотка.
При цьому за звітний період золотовалютні резерви Нацбанку зросли на 0,7% (до 29,120 мільярда доларів), а активи Національного фонду зменшилися на 5,2% (до 69,739 мільярда доларів).
При цьому, за даними Нацбанку, у березні 2015 року ЗВР Нацбанку збільшилися на 0,14% (або на 40 мільйонів доларів), а активи Національного фонду скоротилися на 2,74% (на 1,964 мільярда доларів).
Інфляція в Казахстані в 2015 році прогнозується на рівні 6,1 відсотка, що нижче показника поточного року. Про це на прес-конференції повідомив заступник директора департаменту країн близького сходу та Центральної Азії МВФ Юха Кяхконен.
За прогнозами МВФ, інфляція в Казахстані до кінця 2014 року очікується на рівні 6,9 відсотка. При цьому Розенберг додав, що показники інфляції в Казахстані очікуються в діапазоні від шести до восьми відсотків в 2014-2015 роках.
Таблиця 10. Рівень інфляції у Казахстані 2005-2014 рр.
Рівень інфляції у % |
||||||||||
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
|
6,7 |
7,5 |
8,4 |
18,8 |
9,5 |
6,2 |
7,8 |
7,4 |
6,0 |
6,9 |
Інфляція може бути повязана з деякими чинниками, такими як: подорожчання виробництва товарів (підвищується собівартість), збільшення транспортних витрат, для продуктів і товарів, вироблених поза РК - збільшення митних зборів, підвищення митних зборів, підвищення ціни сировини. Звичайно, зростання на деякі види продуктів триватиме у звязку з небувалою посухою протягом найближчих двох років, але я не можу погодитися з тим, що підвищуються тарифи на комунальні послуги та інші товари, вартість яких при виробництві не змінилася.
Розділ 3. Участь Казахстану в процесах міжнародної інтеграції та міграції робочої сили, членство в міжнародних організаціях
Республіка Казахстан підтримує дипломатичні відносини з усіма країнами ООН. Зовнішня політика Казахстану визначається президентом і пaрламентом країни і здійснюється Міністерством закордонних справ.
Основні геополітичні партнери Казахстану - Росія, Європейський союз, Китай, США і країни Близького Сходу.
Також Казахстан з 2005 року почав культурні та економічні інтеграційні процеси з тюркськими країнами, тюркськими регіонами в РФ (Якутія, Татарстан, Башкортостан, Чувашія і ін.) І КНР (Уйгурський АТ). З 2007 року в Туреччині проходить фестиваль тюркської культури.
Казахстан є членом ОБСЄ, організація - Рада тюркомовних країн, Організація Ісламського Співробітництва, СНД, ОДКБ, Індивідуальний план партнерства з НАТО, ЄАЕС ШОС, НВЗДА.
Казахстан бере участь у багатьох миротворчих операціях, казахстанські сапери знешкодили понад 5 мільйонів боєприпасів в Іраку. Крім цього, Казахстан надає фінансову допомогу та інше сприяння Киргизії, Афганістану і Таджикистану (Казахстан безоплатно постачає зброєю Збройні сили Таджикистану). Основні напрями співпраці з Росією виражаються в економічній взаємодії в рамках Митного Союзу, в політичному - в дотриманні договору про колективну безпеку, а також гуманітарними відносинами як країн-учасниць СНД. Посилюється плідну співпрацю з Китайською Народною Республікою.
Співпрацюючи в рамках СНД, уряд Казахстану з самого початку основний упор робило на економічну взаємодію, в той час як геополітично Казахстан завжди намагався бути нейтральний.
СНД (1991) за мету має: співпрацю в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших областях; всебічний розвиток держав-учасниць у рамках спільного економічного простору, міждержавної кооперації та інтеграції; забезпечення прав і свобод людини; співробітництво в забезпеченні міжнародного миру і безпеки, досягнення загального і повного роззброєння; взаємна правова допомога; мирне вирішення спорів та конфліктів між державами-учасницями організації.
До сфер спільної діяльності держав-учасниць відносяться: забезпечення прав та основних свобод людини; координація зовнішньополітичної діяльності; співробітництво у формуванні і розвитку спільного економічного простору, митної політики; співробітництво в розвитку систем транспорту, звязку; охорона здоровя та навколишнього середовища; питання соціальної та міграційної політики; боротьба з організованою злочинністю; співробітництво в галузі оборонної політики і охорони зовнішніх кордонів.
ОДКБ (1993) - завданням є захист територіально-економічного простору країн учасниць договору спільними зусиллями армій і допоміжних підрозділів від будь-яких зовнішніх військово-політичних агресорів, міжнародних терористів, а також від природних катастроф великого масштабу.
НАТО(ИПАП) (1994) Казахстан підтримує такий вид партнерства між постійними членами альянсу НАТО і третіми країнами, які в нього не входять, який передбачає союзницькі взаємини і стратегічне військове партнерство. При цьому країни мають такий спільний план дії вважаються основними партнерами НАТО поза блоком і мають певні гарантії безпеки.
НВЗДА (2002) - міжнародний форум, який обєднує держави азіатського континенту, який ставить перед собою завдання зміцнення взаємин і співпраці азіатських держав з метою забезпечення стабільності і безпеки в регіоні.
ОБСЄ (2007) діяльність направлена на: контроль над розповсюдженням озброєнь; дипломатичні зусилля щодо запобігання конфліктів; заходи з побудови довірчих відносин і безпеки; економічна та екологічна безпека, захист прав людини; розвиток демократичних інститутів; моніторинг виборів.
Рада тюркомовних країн (2009) - міжнародна організація, що обєднує тюркомовні держави, головною метою якої є розвиток всебічного співробітництва між державами-членами.
Митний союз (2010) основна діяльність полягає у: створенні спільного ринку товарів, єдиному митному кодексі, єдиному митному тарифі для понад 11 тисяч найменувань імпортних товарів, єдиній митній території, єдиній системі тарифного і нетарифного регулювання: технічного регламенту, єдиних нормах ветеринарного та фітосанітарного контролю.
Зона вільної торгівлі (2011) основна діяльність полягає у: заміні собою безлічі двосторонніх угод між державами, скасуванні експортних та імпортних мит для внутрішньої торгівлі, скасуванні кількості обмежень для внутрішньої торгівлі, спрощені внутрішніх кордонів країн-учасниць і прикордонного контролю на них.
Організація Ісламського Співробітництва (2011) співпраця між мусульманськими державами, спільна участь у діяльності на міжнародній арені, досягнення стабільного розвитку країн-учасниць.
Єдиний економічний простір (ЄЕП) (2012) ґрунтується на: загальних правилах конкуренції, загальній системі антимонопольного регулювання, єдиній системі регулювання держзакупівель, загальних обмеженнях по субсидіях (промисловим і сільськогосподарським), загальному ринку послуг, зобовязанні держав не дискримінувати підприємства один одного за ознакою походження, за винятком фінансових, страхових і банківських послуг (до 2017 року), загальному ринку капіталу, наданні національного режиму інвесторам, захисті інвесторів, без створення монетарного союзу та введення єдиної валюти, загальному ринку праці, рівних соціальних правах трудящих і мігрантів, взаємному визнанні дипломів та інших документів, що підтверджують кваліфікацію працівників та ін..
- Вступ
- Розділ 1. Характеристика Казахстану як субєкта міжнародного господарства
- 1.1 Геополітичне положення Казахстану
- 1.2 Основні події в історії розвитку та становлення країни
- 1.3 Основні відомості про країну
- Розділ 2. Розрахунок та аналіз основних показників
- 2.1 Тенденція демографічного розвитку
- 2.2 Тенденції зміни і структура ВВП
- 2.3 Динаміка показників зовнішньої торгівлі
- Тема 16. Модернізація економіки та модернізаційні
- Тема 8. Особливості та сутність сучасної світової економічної системи. Віртуальна світова економіка
- Глобалізація світової економіки План
- 3. Групи країн у світовій економіці
- 52. Роль та місце країн Північної Америки у світовій економіці.
- 6.1. Місце Німеччини в світовій економіці
- 2.2. Групи країн у світовій економіці
- Блок: економіка країн світу
- 16.1. Роль та значення долара у світовій економіці.
- 53. Світові ціни: особливості їх формування та руху.