І Організація оплати праці в тваринництві

1.1 Форми організації оплати праці в тваринництві

праця оплата тваринництво

Ефективність праці певною мірою визначається діючою системою заробітної плати. Заробітна плата як соціально - економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її правильна організація заінтересовує працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на шляхи й масштаби соціально - економічного розвитку країни.

Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною робочої сили, а також статтею витрат на виробництві, що включається до собівартості продукції, робіт (послуг) на окремому підприємстві.

Під час визначення заробітної плати як ціни робочої сили необхідно враховувати єдину міру оплати праці, критерієм якої є реальна вартість життя працівника та його сімї. Як ціна робочої сили заробітна плата формується на ринку праці і є зовнішньою відносно підприємства.

Як елемент ціни виробництва заробітна плата має визначатися часткою у створеній підприємством вартості. Під час формування частки заробітної плати необхідно не допускати відшкодування надлишкових затрат праці забезпечувати її підвищення тільки у звязку зі збільшенням кількості випущеної продукції, ефективним використанням ресурсів, зростанням продуктивності праці.

Заробітна плата є найбільш дійовим інструментом активізації людського фактора і використання трудового потенціалу. При цьому використання існуючого кваліфікаційного і творчого потенціалу працівників має повністю залежити від наукової обґрунтованості і вибору методів увязки заробітної плати з кваліфікацією, змістом виконуваної роботи, результатами праці й умовами, в яких вона здійснюється.

Відповідно до Закону України розмір заробітної плати залежить від складності умов виконуваної робот, професійно - дійових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

У сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Злагода» розрізняють такі форми оплати праці : відрядна і погодинна.

При відрядній та погодинній формах оплати праці використовують такі її системи, як :

Пряма відрядна система - сутність у тому, що заробіток працівника перебуває в прямій залежності від індивідуального виробітку і за кожну одиницю роботи йому нараховується заробітна плата згідно з прийнятою в господарстві тарифною сіткою і нормами виробітку на дану роботу.

Відрядно - преміальна система - сутність її в тому, що за обсяг виконаних робіт у межах встановленої норми виробітку за кожну одиницю виконаної роботи заробіток нараховується в межах прийнятої тарифної ставки, а за перевиконання норми виробітку передбачається премія в розмірах, встановленої в господарстві.

Непряма відрядна система застосовується переважно при оплаті праці допоміжних робітників.

Пряма погодинна система передбачає, що заробіток робітника встановлюється на підставі погодинної тарифної ставки відповідно до кваліфікації робітника і відпрацьованого ним часу. За способом нарахування заробітку за цією системою розрізняють погодинну, щоденну і щомісячну оплату праці.

Погодинно - преміальна система - до заробітку працівника - погодинника, крім погодинної тарифної ставки за фактично відпрацьований час, включають премію за виконання нормованого завдання, розробленого на основі прогресивних нормативів, своєчасне і якісне виконання роботи та її якісні показники.

Акордна система - це оплата праці за кінцевими результатами. Акордна оплата визначається, виходячи з діючих норм, тарифів і розцінок, відповідно до переліку виконуваних робіт.

Акордно - преміальна система полягає в тому, що основна оплата праці здійснюється за двома показниками : обсяг виконаних робіт та кількість і якість виробленої продукції (виконаних робіт). Перша її частина виступає у формі авансу. Друга частина оплати праці за кінцевий результат виробництва формується за рахунок коштів збільшення тарифних ставок на 25 - 50 % при визначенні розцінок оплати за продукцію.

За своєю структурою заробітна плата неоднорідна, кожний її елемент виконує властиву їй функцію матеріального стимулювання і має певну економічну самостійність за необхідного взаємозвязку взаємозумовленості всіх її частин.

Заробітна плата робітників і службовців на підприємстві складається з основної і додаткової частин, а також заохочувальних і компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування).

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та особливі умови праці.

Заохочувальні і компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, компенсаційні та інші матеріальні виплати.

1.2 Нормування робіт в тваринництві

Нормування праці - найважливіший показник зіставлення витрат і результатів виробництва, критерій раціональності витрачання трудових і матеріальних факторів виробництва, підстава для розробки преміальних систем на підприємстві, у фірмі. Разом з тим норми повинні бути реально обґрунтовані і відповідати організаційно - технічним умовам виробництва. У трудовому кодексі (ст. 160) розкрито поняття норми праці для визначено умови їх перегляду. Норми праці - норми виробітку часу, обслуговування - встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.

Нормування праці - це сукупність прийомів, спрямованих на встановлення норм (заходи) праці на виконання певної роботи, обслуговування засобів виробництва, отримання продукції, або кількість виконаної роботи. Під нормуванням праці в сільському господарстві розуміється встановлення міри (норми) праці на основі регламентації співвідношення між витратами робочого часу і обсягом виконуваної роботи(отриманої продукції).

Норма виробітку - це кількість продукції або конкретної роботи,яке повинно бути вироблено при раціональній організації за певних умов виробництва за одиницю часу. Норма виробітку виражається в прийнятих для цієї роботи або продукції одиницях виміру : у тоннах, центнерах, кілограмах, штуках, гектарах, кубометрах, тонно - кілометрах і т. д.

Для вивчення робочих процесів у тваринництві і розробці норм часу та норм обслуговування тварин велике значення має правильний облік нормоутворюючих факторів, які суттєво впливають на рівень продуктивності праці.

Нормоутворюючі фактори - це причини та умови, які обумовлюють продуктивність праці. Кількість таких факторів у тваринництві та його галузях дуже велика, але впливають вони на норми праці неоднаково. Тому необхідно враховувати не всі нормоутворюючі фактори, а лише найбільш важливі. У тваринництві нормоутворюючі фактори класифікуються так :

організація виконання робіт;

технологія виконання робіт;

рівень та засоби механізації;

тип тваринницького приміщення;

кваліфікація та досвід виконавців;

вид тварин та напрями їх продуктивності;

статево - віковий склад тварин;

продуктивність тварин;

спосіб та період утримання тварин;

тип годівлі тварин.

Для вивчення затрат робочого часу виконавців та нормування праці, а також обслуговування тварин необхідно керуватись загальноприйнятою класифікацією затрат робочого часу.

Робочий час зміни - це час для виконання роботи без часу на обідню перерву. За характером використання робочий час зміни поділяють на нормований та ненормований.

До нормованого часу належать цілеспрямовані його витрати, які враховують при розробці технічно обґрунтованих норм.

До ненормованих затрат робочого часу належать різні його витрати, а також час на виконання робіт, не передбачених виробничим завданням.

Час роботи - це час цілеспрямованих дій виконавців, спрямованих на досягнення виробничого результату. Він поділяється на підготовчо - заключний, основний та допоміжний.

До підготовчо - заключного належать час на підготовку до роботи та її закінчення (наприклад, у молочному скотарстві збирання, підготовка та піднесення апаратів, миття посуду, підготовка інвентаря, здача продукції ).

До основного (чистого) часу належать час, який витрачається на безпосередню роботу виконавців та знарядь праці, спрямовану на зміну форми положення чи стану предметів праці для досягнення кінцевого результату даного трудового процесу. Час основної роботи включає час, витрачений на отримання, піднесення та роздавання кормів, очищення годівниць та стійл, привязування та відвязування тварин, операції, повязані з доїнням корів тощо.

До додаткового належить час, що витрачається на забезпечення основної роботи. Сюди включають час на догляд за знаряддями та обладнанням, станом робочого місця.

До часу регламентованих перерв у роботі належить час на особисті потреби виконавців та їх короткочасний відпочинок під час роботи, а також час перерв, обумовлених технологією та організацією процесу.

До процесу належать різного роду витрати робочого часу, повязані з організаційними, технічними причинами, які виникають з вини виконавців (порушення трудової дисципліни, безвідповідальне ставлення до роботи). Крім того, до ненормованих затрат робочого часу належать час випадкової роботи, тобто час для виконання робіт, не передбачених виробничим завданням, скорочення ненормованих затрат робочого часу сприяє зростанню продуктивності праці.

Нормовані затрати

Затрата часу доярок та операторів машинного доїння (за операціями):

Підготовчо - заключні роботи (Тпз) : зміна одягу; миття рук; піднесення та навішування апаратів; піднесення теплої води та молочного посуду; віднесення апаратури; віднесення молочного посуду; миття апаратури; миття рук, взуття та зміна одягу.

Оперативна робота (То) : здоювання перших струмків; підмивання вимя; масаж; доїння вручну; підключення апарату; спостереження; додоювання вручну; перенесення апарату; прання рушника в дизрозчині; віднесення молока; зливання молока; викачування молока; загін корів; вигін корів; зміна теплої води для підмивання вимя; переходи.

Годівля: отримання кормів; піднесення кормів; роздавання кормів; спостереження за годівлею.

Чистка тварин.

Чистка приміщень : чистка стійл; чистка годівниць; чистка обладнання; чистка проходів.

Привязування корів.

Відвязування корів.

Разові роботи : приймання та здача тварин; зооветзаходи; відгін та переведення корів (пункт штучного осіменіння); інші разові роботи.

Інші роботи: зважування молока; зважування кормів; контрольне доїння.

Ненормовані затрати

Випадкова робота.

Простої з організаційних причин (роздавання кормів, розкидання соломи під час доїння);

з технічних причин (відсутність вакууму);

з вини виконавця (розмова з дояркою).

Методика розрахунку норм обслуговування тварин. Заключним етапом нормування праці в тваринництві є встановлення поголівя окремого виду худоби або птиці, яке повинне обслуговувати виконавець у конкретних умовах виробництва при встановленій тривалості робочого дня. Норми обслуговування у тваринництві визначають за формулою :

 (1.1)

Де - норма обслуговування тварин, гол;

- встановлена тривалість робочого дня, хв;

- норматив часу на підготовчо - заключні операції з розрахунку на повний робочий день;

- норматив часу на особисті потреби та відпочинок виконавця з розрахунку на повний робочий день, хв;

- норматив часу на обслуговування однієї голови тварин, хв за зміну.

Також цей показник визначають за формулою :

нормативи часу на доїння, годівлю, очищення приміщень, привязування, відвязування та інші разові роботи.

Норми обслуговування в молочному скотарстві, як правило, встановлюються у фуражних головах. Тому отриманий норматив потрібно помножити на 0,83 з коригуванням періоду доїння 0,83 (10 місяців : 12 місяців).

Спостережний лист хронографії робочого дня доярки при однозмінній роботі доярка Сергієнко Інна Миколаївна

Визначаю норму обслуговування корів :