2.2 Оцінка вартості майна аграрного підприємства при здійсненні санації

Оцінка вартості підприємства істотно відрізняється від активів підприємства . При цьому потрібно дивитися на підприємство як на цілісний виробничий і майновий комплекс. До цілісному майновому комплексу можна віднести господарський обєкт, який завершив цикл робіт , послуг.[20]

Відрізняється оцінка підприємства вартістю майнових активів, які коригуються з вартістю гудвілу. Останнім вважається ділова репутація підприємства , його нематеріальні активи. Активи зявляються завдяки зайнятим позиціям на ринку, управлінському мистецтву, успішному впровадженню новітніх розробок .

Розглянемо балансовий метод заснований на чистій вартості всього майна підприємства згідно з даними бухгалтерського звіту.[5]

Найскладніше завдання -- оцінити вартість підприємства як цілісного майнового комплексу. Оцінювання підприємства в цілому потребує дещо інших підходів, ніж оцінювання окремих обєктів активів цього підприємства. Цілісний майновий комплекс -- це господарський обєкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг).

Вітчизняне законодавство, що регулює порядок оцінювання вартості майна підприємств, у разі цілісного майнового комплексу передбачає застосовувати всі три методи оцінювання, розглянуті в підрозділі 3, а саме: методи балансової, ринкової та капіталізованої вартості.

Згідно з методикою оцінювання вартості майна під час санації, рекомендованою для всіх випадків оцінювання вартості майна, вартість цілісного майнового комплексу Вцмк підприємства визначається за методом балансової вартості на підставі оцінки за відновною вартістю:

Цф = Оз + На + Зз + Фа + Вк + Нб x К + Ун x К,

Де Цф - вартість майна цілісного майнового комплексу;

Оз - залишкова вартість основних засобів;

На - залишкова вартість нематеріальних активів;

Зз - запаси і затрати, які входять у валюту балансу;

Фа - фінансові активи з вирахуванням кредиторської

заборгованості;

Вк - незавершені капітальні вкладення з вирахуванням

вартості незавершеного будівництва;

Нб - вартість незавершеного будівництва;

Ун - устаткування (невстановлене);

К - усереднені індекси цін на будівництво та промислову продукцію.

(витрати, що були здійснені з 1 січня 1993 р., не індексуються).[7]

До запасів і затрат належать:

- виробничі запаси - сировина, матеріали, паливо, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, тара, запасні частини, інші матеріальні цінності, що належать до засобів в обороті;

- тварини на вирощуванні та відгодівлі - тварини на вирощуванні

та відгодівлі, птиця, звірі, кролики, дорослі тварини, вибраковані із основного стада, та тварини, прийняті від населення для реалізації;

- малоцінні та швидкозношувані предмети;

- незавершене виробництво - витрати на основне, допоміжне, підсобне, обслуговуюче виробництво, виготовлення напівфабрикатів, некапітальні роботи, капітальний ремонт основних засобів;

- витрати обігу на залишок товарів;

- витрати майбутніх періодів;

- готова продукція;

- товари;

- інші запаси і затрати.

До складу фінансових активів включаються :

- довгострокові фінансові вкладення;

- інші позаоборотні активи;

- грошові кошти, розрахунки та інші активи.

Фінансові активи зменшуються на суму кредиторської заборгованості (кредити та інші позикові кошти; розрахунки з кредиторами за товари і послуги, по векселях виданих, по авансах одержаних, з бюджетом, по страхуванню та оплаті праці; резерви наступних витрат і платежів та інші пасиви).[22]

Незавершені капітальні вкладення та аванси - це вартість незавершеного будівництва (витрати на зведення будівель і споруд, придбання обладнання, інструменту, інвентаря, а також інші витрати), витрати на формування основного стада робочої та продуктивної худоби; витрати на геологорозвідувальні роботи, а також аванси і кошти, видані підприємствам у тимчасове користування на капітальні вкладення. До незавершеного будівництва слід відносити також завершене будівництво з неперекритими джерелами фінансування.[1]

Виходячи з фінансової звітності ми можемо розрахувати вартість оцінки досліджуваного підприємства балансовим методом.

У таблиці 2.2 наведені дані розрахунку балансової вартості:

Таблиця 2.2

Як видно з таблиці підприємство збільшувало вартість майже пропорційно по роках і на кінець 2012 року вона складала 16 784 000 грн, що є середнім показником по галузі у якій знаходиться підприємство.

Далі проведемо аналіз фінансової кризи на підприємстві.

Фінансова криза - фаза незбалансованої діяльності підприємства при обмежених можливостях впливу його керівництва на фінансові відносини. На практиці кризу ідентифікують з погрозою неплатоспроможності і банкрутства підприємства, збитковою діяльністю або дефіцитом потенціалу для успішного функціонування.

Існує багато методик оцінювання ймовірності фінансової кризи (чи банкрутства) підприємства, що відрізняються обєктами спостереження, етапами проведення аналізу, масштабами дослідження, сукупністю показників, за допомогою яких здійснюють аналіз.

Дослідженням системи антикризового управління, а зокрема активного антикризового управління займалися багато учених - економістів і всі вони сходяться на тому, що система антикризового управління потребує подальшого розвитку з урахуванням розвитку економічних відносин. [8]

Для більш чіткої фінансової картини доречно розрахувати інтегральні показники прогнозування банкрутства. Розглянемо методику прогнозування банкрутства Мартиненка В.П.

Коефіцієнт ймовірності банкрутства :

К = 1,0 Кпл. + 3,33 Ка.+ 5,71 Кр.в.з., де

Кпл - коефіцієнт поточної ліквідності;

Ка - коефіцієнт автономії;

Кр.в.з. - коефіцієнт рентабельності власних засобів.

Коефіцієнт автономії характеризує ступінь фінансової незалежності від кредиторів і показує частку власних коштів в загальній сумі джерел. Оптимальне значення 0,6.

Ка= ВК/ВМ,

де ВК - власний капітал; ВМ - середньорічна вартість майна.

Коефіцієнт рентабельності власних коштів характеризує доходність підприємства у розрахунку на грошову одиницю вкладення власних коштів.

Кр.в.з. = ЧП/ ВК

де ЧП - чистий прибуток; Вк - власні кошти.

Таблиця 2.2.Шкала імовірності банкрутства.

Отже, розрахуємо коефіцієнт для досліджуваного підприємства.

К₍₂₀₁₀₎ = 1,0*1,0763+3,33*0,58+5,71*0,63=6,605 (низька)

К₍₂₀₁₁₎ = 0,3365+3,33*0,46+5,71*0,67= 5,694 (можлива)

К₍₂₀₁₂₎ = 0,6388+3,33*0,51+5,71*0,22= 3,59 (висока)

Даний показник суттєво змінився за три досліджувані роки. Спостерігається чітка тенденція до серйозного погіршення фінансового стану і, як наслідок збільшення імовірності банкрутства. У 2012 році один із найважливіших показників для даного розрахунку, а саме коефіцієнт рентабельності капіталу був на дуже низькому рівні, що призвело до серйозного зниження показника загалом.

Нступним кроком використаємо методику прогнозування рівня фінансового стану Проскури О. Ю., яка полягає у розрахунку інтегрального показника Z та використання шкали визначення рівня фінансового стану підприємства.

Z = 0,18 Кпл. + 2,36 Ка. + 3,61Кр.п. + 10Кр.а + 0,78 Кр.об.к, де

Кр.п. - коефіцієнт рентабельності продажу;

Кр.а - коефіцієнт рентабельності активів;

Кр.об.к - коефіцієнт рентабельності оборотних коштів.

Кр.п. = ЧП/С,

де ЧП - чистий прибуток, С - собівартість

Кр.а = ЧП/А

де А - активи

Кр.об.к = П/Аоб.

де П - прибуток від реалізації, Аоб. - оборотні активи. [18]

Таблиця 2.2 Граничні значення інтегрального показника Z

Отже, розрахуємо інтегральний показник Z для досліджуваного підприємства.

Z₍₂₀₁₀₎ = 0,18*1,0763+2,36*1,0763+3,61*0,73 + 10*0,37 + 0,78*0,92= 9,79

Z₍₂₀₁₁₎ = 0,18*0,3365+2,36*0,46+3,61*1,42 + 10*0,31 + 0,78*2,12= 11,03

Z₍₂₀₁₂₎ = 0,18*0,6388+2,36*0,51+3,61*0,15 + 10*0,11 + 0,78*0,25= 3,16

Як видно із даних розрахунку рівень значення показника збільшився у 2011 році і суттєво погіршився у 2012 році, що говорить про нестабільну роботу підприємства. Як і за методикою Мартиненка найгірший стан підприємства спостерігався у 2012 році. Проте фінансовий стан за Проскурою залишається стабільним для підприємства "Кристал".

Для прогнозування фінансової кризи зарубіжними вченими запропоновані методики визначення ймовірності банкрутства, а з урахуванням особливостей розвитку економіки України для субєктів господарювання з метою прогнозування фінансової кризи пропонується методика визначення рівня життєздатності підприємств, сутність якої полягає в наступному:

- Визначення коефіцієнта життєздатності;

- За допомогою відповідної шкали визначити рівень життєздатності.

Коефіцієнт життєздатності визначається за наступною формулою:

Кж = Кпл +2,5Кал +2,86Кмвк + 2Кмвп + 3,33Крп

Шкала визначення рівня життєздатності субєктів господарювання.

Для розрахунку життєздатності приватного підприємства "Кристал" скористаємося розрахунковими даними з минулих таблиць.

У 2010 р. Кж =1,0763 +2,5*0,3552 +2,86*0,66 + 2*0,24 + 3,33*0,73=6,76; (Високий)

У 2011 р. Кж = 0,3365 +2,5*0,0015 +2,86*0,8 + 2*0,16 + 3,33*1,42=7,67; (Високий)

У 2012 р. Кж = 0,6388 +2,5*0,0005 +2,86*0,89 + 2*0,15+ 3,33*0,15=3,98; (Низький)

Як видно з даних таблиці, підприємство за коефіцієнтом життєздатності знаходиться у скрутному становищі в даний момент. Як і в попередніх моделях найгірший фінансовий стан у підприємства спостерігався у 2012 році. Це говорить про неправильні дії з менеджменту підприємством. Така незбалансована політика управління у майбутньому може призвести до банкрутства підприємства. Тому доцільним буде провести санаційні дії щодо даного підприємства.

Отже, в ході дослідження підприємства було визначено, що оцінка вартості майна підприємства відіграє велику роль у процесі здійснення санації. На прикладі приватного аграрного підприємства було визначено його санаційну спроможність. В результаті було визначено, що підприємство потребує санаційних дій для оптимізації процесу управління.

Розрахунок життєздатності, імовірності банкрутства, прогнозування рівня фінансового стану показав, що у звітному році підприємство використовувало свої ресурси не раціонально, тому зявилися серйозні фінансові проблеми, які спричинили зниження рівня ділової активності, платоспроможності та більше всього рентабельності та ліквідності. Загалом стан підприємства характеризується як незадовільний і такий що потребує санації.

Розділ 3. Рекомендації щодо діяльності підприємства