Оцінка економічної ефективності системи електропостачання промислового підприємства

курсовая работа

1. ОПИС ПІДПРИЄМСТВА І ГАЛУЗІ

Державне підприємство «Виробниче обєднання Південний машинобудівельний завод ім. Макарова» (далі ПівденМАШ) - один з світових комплексів, що здійснює серійне виробництво зразків сучасної ракетно-космічної техніки. Багато з них є втіленням науково-конструкторських розробок, аналогів яким за ідеєю та виконанням немає у світі.

Дане підприємства знаходиться у м. Дніпропетровську, вул. Криворожська, 1, досі функціонує та процвітає. За 65 років підприємство створило чотири покоління ракет-носіїв (РН) і декілька типів космічних апаратів (КА, супутників). На даний момент створюється пяте покоління РН та нове покоління КА.

У здійсненні всесвітньо відомого міжнародного проекту «Морський старт» ПівденМАШ виготовив двоступеневу екологічно чисту РН під назвою «Зеніт». За програмою цього проекту вироблено понад двох десятків пусків РН з Тихого Океану до спеціально розробленої плавучої платформи, що вивели на навколоземну орбіту кілька десятків супутників різних країн (Росія, США та ін.) З метою запуску таких РН з космодрому «Байконур» створено спільне підприємство «Наземний старт».

В даний час створюється РН нової модифікації, розроблена в результаті спільного українсько-бразильського проекту запуску супутників з космодрому «Алькантара», Бразилія.

Завдяки успіхам, досягнутим ПівденМАШем в галузі освоєння космосу, України заслужено закріпила статус світової космічної держави. За результатами проведених пусків, що становлять 11% до загальносвітових, ПівденМАШ може претендувати на одне з місць у пятірці провідних ракетно-космічних підприємств.

Виробнича база ПівденМАШу, що створювалася десятиліттями, в поєднанні з високими технологіями дозволяє йому виробляти широкий спектр інших видів промислової продукції: тролейбуси, трактори, шасі для літаків, вітроенергетичні установки і ін. Проводячи політику вдосконалення та інновацій, підприємство продовжує створювати нові технології і розширювати номенклатуру продукції, що випускається.

ПівденМАШ зацікавлений в розширенні співпраці з учасниками міжнародних космічних та інших програм, здійснює зовнішньоекономічну діяльність у 23 країнах, веде постійний пошук партнерів і готовий розглянути ділові пропозиції щодо співпраці і партнерства.

Парк обладнання ПівденМАШу налічує 10518 одиниць. Основу його складають верстати провідних світових виробників:

1. OKUMA (Японія)

2. WEILER, MaxMuller (Німеччина)

3. DOOSAN (Корея)

4. EBOSA, AGIE (Швейцарія)

5. OLIVETTI, TACCHI (Італія)

6. HARTFORD (Тайвань) та ін

За останній час на підприємстві введені і успішно експлуатуються:

прецизійні токарні верстати з ЧПУ фірми Weiler (Німеччина) і TOS as (Чехія);

високопродуктивні токарні верстати з ЧПУ серії Puma фірми Doosan (Корея);

сучасні високошвидкісні вертикально-фрезерні центри з ЧПУ фірми Okuma (Японія) і Hartford (Тайвань) для обробки високоточних деталей (в т.ч. штампів та пресформ) габаритом до 2000х800х600 мм;

оброблювальні центру, призначені для обробки деталей будь-якої конфігурації;

Сучасна багато осьова обробка дозволяє різко скоротити кількість необхідного оснащення і трудомісткість виготовлення деталей:

універсальний круглошліфувальний верстат з ЧПУ фірми TOS as (Чехія), що дозволяє шліфувати деталі діаметром до 1100 мм, довжиною до 3000 мм, а також проводити внутрішню шліфування;

електроерозійні верстати Agiecut і Agietron фірми AGIE (Швейцарія), які можуть обробляти деталі складної форми розмірами до 880х680х350 мм;

прецизійні координатно-вимірювальні машини фірми WENZEL;

Також підприємство має великий потенціал для виконання холодноштампувальних і горячековочних робіт на пресах зусиллям до 2500т.

Сучасний парк обладнання ПівденМАШу дозволяє постійно знаходитися на передовому рубежі розвитку техніки, віддаючи пріоритет довговічності, надійності функціонування виробів і зниження собівартості.

«Виробниче обєднання Південний машинобудівельний завод ім. Макарова»виготовлює:

Ракетно-космічну техніку: ракетні носії, балони високого тиску, ракетні двигуни, агрегати шасі, космічні апарати;

Міський електротранспорт: тролейбус Е-186, ЮМЗ Т1, ЮМЗ Т2, ЮМЗ Т2-09;

Вітроенергетичне устаткування;

Трактора: ЮМЗ-6АКМ40.2, ЮМЗ-8240, ЮМЗ 10240, ЮМЗ 8040.2, ЮМЗ 8044.2;

Продукція виробничо-технічного призначення: захисні вироби та матеріали, сильфони, інструменти, ливарне виробництво, прес-форми, трубопроводи, вузли автоматики, шпангоути і обичайки, продукція не металевого переділу та інш. [2]

Галузі загального машинобудування України станом на 01.01.2010 р. нараховують більш 1000 підприємств різних форм власності та призначення.

Галузева структура машинобудування дуже різноманітна. Важливі та найбільш розвинуті такі його ланки, як важке машинобудування, транспортне, сільськогосподарське машинобудування, верстатобудування, приладобудування, радіотехнічне та електротехнічне виробництво, обладнання для інших галузей промисловості, особливо хімічної та харчової.

Вартість основних засобів машинобудування України за 2005-2010 рр. збільшилась на 39 088 млн грн та у 2010 р. становила 89 678 млн грн, це майже 14% вартості основних засобів промислового комплексу. Хоча вартість введених у дію основних засобів у 2010 р. була в 6 разів більша від вартості ліквідованих основних засобів, але ступінь зносу основних засобів все одно був найбільшим за 6 останніх років і становив 68,9%.

Інноваційна активність у галузі недостатня. Лише близько 14% підприємств здійснюють інноваційну діяльність, хоча працює значна кількість наукових і конструкторських організацій. У 2008 р. впроваджено лише 1273 нових технологічних процеси, в 2009 р. та 2010 р. цей показник скоротився майже вдвічі і становив відповідно 798 та 755 нових технологічних процесів.

Однією з основних причин низької інноваційної активності є незначні обсяги фінансування. Обсяг фінансування інноваційної діяльності промисловості з кожним роком зростає, якщо у 2005 р. цей показник дорівнював 3059,8 млн грн, то у 2010 р. він дорівнював 10821 млн грн. В машинобудуванні обсяг фінансування інноваційної діяльності в 2010р. становив 2573,507 млн грн, в тому числі лише за рахунок державного бюджету 78,137 млн грн (3%).

Розподіл машинобудівних підприємств України за формами власності станом на 01.01.2010 р.: 59 % - субєкти колективної власності; 24 % - субєкти загальнодержавної власності; 12 % - субєкти комунальної власності; 5 % - субєкти приватної власності. [3]

Близько 70% усієї вироблюваної в нашій країні електроенергії споживається промисловими підприємствами. Приймачі електроенергії промислових підприємств ділять на: приймачі трифазного струму напругою до 1 кВ, частотою 50 Гц; приймачі трифазного струму напругою вище 1 кВ, частотою 50 Гц; приймачі однофазного струму напругою до 1 кВ, частотою 50 Гц; приймачі, що працюють з частотою, відмінною від 50 Гц, що живляться від перетворювальних підстанцій і установок; приймачі постійного струму, що живляться від перетворювальних підстанцій і установок.

Згідно ПУЕ електротехнічні установки, що виробляють, перетворюють, розподіляють і споживають електроенергію, поділяють на електроустановки напругою до 1 кВ і електроустановки напругою вище 1 кВ. Електроустановки щодо заходів електробезпеки поділяють на: електроустановки напругою вище 1 кВ в мережах з ефективно заземленою нейтраллю (з великими струмами замикання на землю); електроустановки напругою вище 1 кВ в мережах з ізольованою нейтраллю (з малими струмами замикання на землю); електроустановки напругою до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю; електроустановки напругою до 1 кВ з ізольованою нейтраллю.

За частотою струму приймачі електроенергії ділять на приймачі промислової частоти (50 Гц) і приймачі з високою (10 кГц), підвищеної (до 10 кГц) і зниженою (нижче 50 Гц) частотами. Більшість приймачів використовує електроенергію нормальної промислової частоти.

Механічний цех машинобудівного заводу призначений для серійного виробництва виробів. Для цієї мети встановлено основне обладнання: обдирні, шліфувальні, анодно-механічні верстати та ін

На стороні 10 кВ трансформатора встановлена ??осередок КСВ-366, з вимикачем навантаження, трансформатором струму і трансформатором напруги. Так само встановлені шини і ізолятори.

Захист від струмів короткого замикання на стороні 0,4 кВ виконана автоматичними вимикачами серії ВА51Г-25.

Розподільна мережа виконана шинопроводом марки ШМА 73У3, двома розподільними шинопроводами марки ШРА-4 і ШРА2, так само розподільчим шафою серії ПР85. Зєднання з електроприймачами здійснюється проводами марки АПРТО. Зєднання шинопроводів і розподільної шафи здійснюється кабелями марки АПВГ. [4]

2. СУТЬ ПРОПОНОВАНОГО ПРОЕКТУ

У виробництві ПівденМАШу освоєні унікальні технічні рішення і технології, які обєднують галузі виробництва металургійну, металообробну, інструментальну та інші. Багато технологій є унікальними, створеними спеціально для космосу, містять "Ноу-хау" і не мають аналогів. [5]

ДП «ВО« Південний машинобудівний завод ім. А.М. Макарова» виробляє серійне та одиничне лиття з чавуну. сталі і кольорових сплавів для підприємств різних галузей народного господарства.

Відлиття виготовляється методом лиття:

- в піщано-глинисті форми;

- в кокіль;

- в оболонкові форми;

- під тиском;

- по виплавлюваних моделях. [6]

Енергетичне господарство ПівденМАШу включає:

енергетичні цехи (електросиловий, теплосиловий, газовий, електромеханічний, слабкострумовий);

перетворювальні установки і установки, що генерують (компресорна, котельна, генераторна станція та ін.);

цехові і загальнозаводські енергопередавальні мережі;

споживачі енергії (устаткування, верстати, печі та ін.).

До загально промислових установок відносяться вентилятори, насоси, компресори, і т.п. В них застосовуються асинхронні і синхронні двигуни трифазного змінного струму частотою 50 Гц, на напругах від 127В до 10 кВ, а там, де потрібне регулювання продуктивності, - двигуни постійного струму. Діапазон їх потужностей різний - від декількох кіловат (електродвигуни засувок, затворів, насосів подачі мастила і т. п.) до десятків мегават (повітродувки доменних печей, кисневі турбокомпресори). Основним агрегатам (насоси, вентилятори і т. п.) властивий тривалий режим. Електродвигуни засувок, затворів і т. п. працюють в короткочасному режимі. Їх коефіцієнт потужності знаходиться в межах 0,8-0,85. Синхронні двигуни працюють в режимі перезбуджування.

На промислових підприємствах переважає електропривод виробничих механізмів. Залежно від технологічних особливостей механізму або агрегату використовуються всі види двигунів змінного і постійного струму потужністю від декількох кіловат до декількох мегават, на номінальні напруги до 10 кВ.

Регульований електропривод технологічних механізмів і двигуни верстатів з підвищеною швидкістю обертання одержують живлення від перетворювальних установок. Режими їх роботи різні і визначаються режимом механізму.

Перетворювальні установки на промислових підприємствах служать для живлення електроприймачів механізмів і установок, які через особливості технологічних режимів повинні працювати або на постійному, або на змінному струмі з частотою, відмінною від 50Гц. Споживачами постійного струму є: електропривод механізмів з широким регулюванням швидкості і реверсуванням, електрофільтри, електролізні установки, внутрішньозаводський електротранспорт.

Перетворювачами струму служать двигуни-генератори, ртутні і напівпровідникові випрямлячі, що живляться від трифазних мереж змінного струму промислової частоти на напругах до 110 кВ. Показники і характер роботи перетворювальних установок залежать від підключеного до них технологічного устаткування. Коефіцієнт потужності залежить від типу перетворювача і його призначення, він змінюється в межах 0,7-0,9.

До електротехнологічних установок відносяться електронагрівальні і електролізні установки, установки електрохімічної, електроіскрової і ультразвукової обробки металів, електромагнітні установки (сепаратори, муфти), устаткування електрозварювання.

Електронагрівальні установки обєднують електричні печі і електротермічні установки, які за способом перетворення електроенергії в теплову розділяються на печі опору, індукційні печі і установки, дугові електричні печі, печі конденсаторного нагріву.

Печі опору одержують живлення від трифазних мереж змінного струму частотою 50 Гц, в основному на напрузі 380/220В або на більш високій напрузі через знижуючі трансформатори. Випускаються печі в одно- і трифазному виконанні, потужністю до декількох тисяч кіловат. Коефіцієнт потужності для печей прямої дії 0,7-0,9, для печей непрямої дії - 1,0.

Індукційні плавильні печі випускаються зі сталевим осердям і без нього, потужністю до 4500 кВА. Живлення індукційних печей і установок гартування і нагріву здійснюється від трифазних мереж змінного струму частотою 50 Гц, на напрузі 380/220В і вище залежно від потужності. Індукційні плавильні печі без осердя і установки гартування і нагріву струмами високої частоти одержують живлення, змінним струмом частотою до 40 Мгц від перетворювальних установок, які, у свою чергу, живляться від мереж змінного струму промислової частоти.

Печі зі сталевими осердями випускаються в одно-, двох- і трифазному виконанні. Коефіцієнт потужності їх коливається в межах 0,2-0,8 (у індукційних установок підвищеної частоти - від 0,06 до 0,25).

Всі перераховані печі і установки індукційного нагріву відносяться до приймачів другої категорії надійності.

Дугові електричні печі за способом нагріву розділяються на печі прямого, непрямого і змішаного нагріву. Потужність нинішніх дугових електропечей майже 100-125 МВ*А. Коефіцієнт потужності 0,85-0,95. Відносно надійності електропостачання дугові печі відносяться до приймачів першої категорії.

Вакуумні електричні печі для виплавки високоякісних сталей і спеціальних сплавів відносяться до приймачів особливої групи першої категорії, оскільки перерва в живленні вакуумних насосів приводить до дорогого браку. Електролізні установки відносяться до приймачів першої категорії надійності. Коефіцієнт потужності складає 0,8-0,9.

Електрозварювальне обладнання живиться напругою 380 або 220 В змінного струму промислової частоти. Електрозварювальне обладнання працює в повторно-короткочасному режимі. Коефіцієнт їх потужності коливається в межах 0,3-0,7. Зварювальні установки по ступеню надійності відносяться до другої категорії.

Потужність електроприводів підйомно-транспортних пристроїв визначається умовами виробництва і коливається від декількох до сотень кіловат. Для їх живлення використовується змінний струм 380 і 660 В і постійний струм 220 і 440 В. Режим роботи повторно-короткочасний. Навантаження на стороні змінного трифазного струму - симетричне. Коефіцієнт потужності змінюється відповідно до навантаження в межах від 0,3 до 0,8. По надійності электропостачання підйомно-транспортне устаткування відноситься до першої або другої категорії (залежно від призначення і місця роботи).

Електричні освітлювальні установки є в основному однофазними приймачами. Лампи світильників мають потужності від десятків ватів до декількох кіловатів і живляться на напругах до 380 В. Світильники загального освітлення (з лампами розжарювання або газорозрядними) живляться переважно від мереж 220 або 380 В. Світильники місцевого освітлення з лампами розжарювання на 12 і 36 В живляться через знижуючи однофазні трансформатори. Характер навантаження - тривалий. Коефіцієнт потужності для світильників з лампами розжарювання - 1,0, з газорозрядними лампами - 0,96. [7]

3. МАРКЕТИНГ ПЛАН

Аналіз положення справ в даній сфері економіки, опис структури ринку.

Машинобудівний комплекс України охоплює понад 20 спеціалізованих галузей, тобто практично всі галузі машинобудування (крім годинникової). Він є основою важкої індустрії й відіграє вирішальну роль у створенні матеріально-технічної бази господарства. В сучасних умовах машинобудуванню належить винятково важлива роль у прискоренні науково-технічного прогресу. Випускаючи знаряддя праці для різних галузей господарства, машинобудування забезпечує комплексну механізацію та автоматизацію виробництва.

На машинобудівний комплекс припадає близько 40% усього промислово-виробничого потенціалу індустріального виробництва України. До комплексу входять 11448 підприємств частка продукції комплексу в загальному обсязі продукції промисловості в 2005 р. становила 12,7% [8] Це трудомістка галузь, яка водночас є і металомісткою.

Особливо великий вплив на розміщення окремих галузей і підгалузей машинобудування мають технологічні процеси, форми організації виробництва. Проте машинобудування належить насамперед до галузей “вільного розміщення", оскільки на нього менше, ніж на інші галузі, впливають природні умови й ресурси. Розміщення підприємств машинобудування визначається передусім економічними чинниками, найголовнішими серед яких є трудові ресурси та споживач, оскільки низка галузей машинобудування є високотрудомісткими, що потребує високого рівня кваліфікації зайнятих. До таких галузей належать електротехнічна, електронна й підшипникова, виробництво енергетичного устаткування тощо.

Частка імпортних компонентів у продукції машинобудування становить 41%, таким чином, одне з головних завдань комплексу - зменшення залежності від інших країн через розвиток власного виробництва багатьох необхідних компонентів для всіх видів продукції. Для підтвердження цього прослідкуємо динаміку виробництва деякої продукції машинобудування за 2009-2011 роки.

Таблиця 3.1 - Динаміка виробництва деякої продукції машинобудування за 2009-2011 роки.

Найменування продукції

Од. виміру

2009

2010

2011

Автобуси.

шт

2558

2598

4655

Автокрани

шт.

126

235

382

Автомобілі вантажні

тис. шт.

4,7

10,9

14

Автомобілі легкові

тис. шт.

98,3

174

192

Бетонозмішувачі

шт.

1567

2530

2861

Велосипеди

тис. шт.

281

250

312

Вентилятори побутові.

тис. шт.

666

952

1467

Верстати для оброблення дерева

шт.

3743

4165

3482

Верстати токарні, розточувальні, свердлувальні, фрезерувальні

шт.

378

496

409

Екскаватори

шт.

378

599

584

Електродвигуни та генератори змінного струму

тис. шт.

873

1155

913

Електродвигуни та генератори постійного струму

тис. шт.

140

119

148

Електроплитки, котли варочні та полиці камінні для підігрівання їжі побутові

тис. шт.

299

404

493

Електропраски побутові

тис. шт.

138

95,1

49,8

Комбайни зернозбиральні

шт.

101

305

308

Косарки

тис. шт.

1,5

3,1

3,8

Крани мостові на опорах

шт.

95

141

102

Обсяг виробництва у галузі машинобудування в Україні за перший квартал 2011 р. збільшився майже на 60% у порівнянні з січнем-березнем 2010 р. Загалом за 3 місяці поточного року було випущено продукції на суму понад 13 млрд грн, а обсяг її реалізації становить майже 98%. Про це повідомляє прес-служба Мінпромполітики України.

Найвищі показники приросту у першому кварталі цього року спостерігаються в автомобілебудуванні - 87% (відповідно до першого кварталу 2010 р.) та важкому і транспортному машинобудуванні - 68%.

Машинобудівні підприємства в березні випустили продукції на суму майже 5,1 млрд грн, а це більше на 50%, ніж у березні 2010 р. і на 13%, ніж у лютому цього року.[9]

Оцінка власних можливостей підприємства.

Ринкове положення заводу, велика частка виробництва в загальному обсязі дозволяє підприємству утримувати вигідну конкурентоспроможну позицію. Підприємства працює не лише у межах країни, велика кількість продукції йде на експорт, що сприяє кращому збуту продукції. Підприємство має велику кількість винагород, сертифікатів та дипломів за високу якість продукції. Крім того ПівденМаш брав участь у великому міжнародному проекті «Морський старт», виготовив двоступеневу екологічно чисто ракету-носій «Зеніт», що надало заводу всесвітню відомість.

На даний момент підприємство процвітає, його продукція користується великим попитом, технології вдосконалюються з кожним роком, якість продукції з часом тільки підвищується.

Питання маркетингу, повязані з розробкою його стратегії і тактики.

Стратегія підприємства повинна бути орієнтована на підтримання існуючих позицій на ринку, завоювання нових сегментів ринку, випуск нових видів продукції, покращення якості продукції, утримання конкурентних позицій, оновлення устаткування, залучення до виробництва досягнень НТП.

Розробка і аналіз балансу електричної енергії і структури електроспоживання.

Річна витрата активної електроенергії по I-тому підрозділу

, де (1)

- витрата активної енергії на технологічні та інші цілі, кВт·год/рік;

- коефіцієнт різночасності максимуму (0,9);

- розрахункове активне низьковольтне електричне навантаження підрозділу, кВт;

- розрахункове активне високовольтне електричне навантаження підрозділу, кВт;

- число годин використання максимуму активного навантаження підприємства, год/рік.

, де (2)

- витрата активної енергії на освітлювальні цілі, кВт·год/рік;

- розрахункове активне освітлювальне навантаження підрозділу, кВт;

- число годин використання максимуму освітлювального навантаження (для внутрішнього робочого освітлення підприємства - ; для зовнішнього освітлення території підприємства - ), год/рік.

Вихідні дані беремо з Додатку А.

Результати всіх подальших розрахунків представимо у вигляді таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Баланс активної електроенергії підприємства

Споживачі

Прихід, тис.кВт*год

%

Витрати, тис.кВт*год.

Витрати загальні, %

Змінна частина

Постійна частина

Всього

Отримано з боку

 

100

 

 

 

 

Споживачі:

 

 

 

 

 

 

Цех №1

 

 

11962,3

574,6

12536,9

22,88

Цех №2

 

 

7407,9

766,1

8174,0

14,92

Цех №3

 

 

2939,6

43,7

2983,3

5,44

Цех №4

 

 

1912,7

26,6

1939,3

3,54

Цех №5

 

 

5761,7

65,7

5827,4

10,63

Цех №6

 

 

1552,9

28,5

1581,4

2,89

Цех №7

 

 

8505,3

22,1

8527,4

15,56

Ремонтно-механічний цех

 

 

1277,8

76,8

1354,6

2,47

Склад №1

 

 

1332,6

57,0

1389,6

2,54

Склад №

 

 

2939,6

34,2

2973,8

5,43

Адміністративний корпус

 

 

548,7

14,1

562,8

1,03

Центральна прохідна

 

 

450,7

15,2

465,9

0,85

Котельна

 

 

2383,1

29,2

2412,3

4,40

Зовнішнє освітлення

 

 

0

4068,8

4068,8

7,43

Разом

 

 

48974,9

5822,6

54797,5

 

Витрати в мережі і на трансформаторах

 

 

0

1421

1421

2,59

Баланс

 

100

 

7243,6

56218,5

100

Обґрунтування способу розрахунку підприємства за споживану електроенергію, виду тарифу (роздрібний, зонний або погодинний) і розрахунок плати за електроенергію

1.Розмір плати за спожиту в даному періоді активну електроенергію при одинтарифному обліку:

, де (3)

- плата за спожиту активну електроенергію при одинтарифному обліку, грн../период;

- одноставочный тариф за 1 кВт•год відпущеної споживачу активної електричної енергії, грн../кВт•год;

- обсяг споживання активної електричної енергії в даному періоді, кВт•год /рік).

Таблиця 3.3 - Роздрібні тарифи, встановлені для ВАТ "Донецкобленерго" на вересень 2011 р.

Енергопоставляюча компанія

Тариф, коп./кВт•год (без ПДВ)

1 клас

2 клас

ВАТ "Донецкобленерго"

63,31

83,56

1. Розмір плати за спожиту в даному періоді активну електроенергію при багатотарифному обліку:

, (4)

де - плата за спожиту активну електроенергію при багатотарифному обліку, грн../рік;

- тарифний коефіцієнт для i-той зони (табл.3.4.);

- обсяг спожитої активної електроенергії в i-той зоні.

Таблиця 3.4 - Тарифні коефіцієнти для розрахунку вартості активної електроенергії по зонах доби (для промислових підприємств)

Для промислових підприємств (з 1 січня 2004г.)

Зона

січень, лютий, листопад, грудень

березень, квітень, вересень, жовтень

травень - серпень

Коефіцієнт до роздрібного тарифу

Пік

з 8-00 до 10-00

з 17-00 до 21-00

з 8-00 до 10-00

з 18-00 до 22-00

з 8-00 до 11-00

з 20-00 до 23-00

1,8

Напівпік

з 6-00 до 8-00

з 10-00 до 17-00

з 21-00 до 23-00

з 6-00 до 8-00

з 10-00 до 18-00

з 22-00 до 23-00

з 7-00 до 8-00

з 11-00 до 20-00

з 23-00 до 24-00

1,02

Ніч

з 23-00 до 6-00

з 23-00 до 6-00

з 24-00 до 7-00

0,3

Пік - 25% 56218,5*0,25=14054,62 (тис. кВт*год)

Напівпік - 45% 56218,5*0,45=25298,33 (тис. кВт*год)

Ніч - 30% 56218,5*0,3=16865,55 (тис. кВт*год)

2.Економія по оплаті за активну електроенергію, обумовлена переходом на багатотарифний облік складе:

(5)

Сплата за активну електроенергію при однотарифному обліку є меншою, тому будемо сплачувати електроенергію за цим тарифом.

3.Середня закупівельна ціна на активну електроенергію:

, (6)

де - плата за споживану активну електроенергію, грн./рік.

, якщо ;

, якщо .

В нашому випадку =>Пел.а=

При оплаті за одноставочному тарифом і незмінністю тарифу середня закупівельна ціна на активну електроенергію відповідає по величині цьому тарифу.

Результати розрахунку плати підприємства за електроенергію представимо в табличній формі (табл. 3.5).

Таблиця 3.5 - Результати розрахунку плати за електроенергію

Показник

Одиниця виміру

Значення показника

Споживання активної електроенергії

тис. кВт*год/рік

56218,5

Тарифи на активну електроенергію:

- без ПДВ

коп./кВт*год

63,31

- з ПДВ

коп./кВт*год

75,97

Плата за активну електроенергію:

- без ПДВ

тис.грн./рік

35590,6

- з ПДВ

тис.грн./рік

42708,7

Середня закупівельна ціна на активну електроенергію:

- без ПДВ

коп./кВт*год

0,63

- з ПДВ

коп./кВт*год

0,756

Делись добром ;)