Підприємницька діяльність та її активізація в Україні

курсовая работа

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕКОНОМІНОГО РОЗВИТКУ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУ

2.1 Аналіз економічного становища за 2003-2004 роки

Соціально-економічна ситуація в області протягом 2004 року залишалась складною і суперечливою. З одного боку, завдяки здійсненим заходам, намітилися певні ознаки стабілізації у промисловості, в тому числі в більшості її галузей, транспорті, звязку, досягнуто приросту обсягів виробництва товарів народного споживання, товарообороту, надання платних послуг населенню.

У той же час, зростання обсягів виробництва не супроводжувалось поліпшенням фінансово-економічного стану галузей і підприємств, подоланням платіжної кризи. Залишається тенденція до зростання заборгованості по виплатах заробітної плати у виробничій сфері та рівня безробіття. Високим є рівень бартеризації економіки. Не сформовано сприятливі умови для інвестицій, як фактора оновлення, модернізації та реструктуризації виробництва. Заходи, що приймалися в області по концентрації зусиль на пріоритетних напрямках розвитку промисловості, структурній перебудові підприємств дозволили збільшити за 2008 рік обсяги промислового виробництва на 1,8%; вперше за останні роки зросло виробництво товарів народного споживання на 2,8 %.

Забезпечено приріст виробництва у 8 найважливіших галузях з 14, в першу чергу, у електроенергетиці; паливній; хімічній; медичній; харчовій промисловості.

Разом з тим знижено обсяги виробництва у таких галузях як машинобудування і металообробка - на 2,8 %, деревообробній та целюлозно-паперовій - на 22,2 %, легкій - на 2,5 %, борошномельно-крупяній - на 30,2%.

Не на краще відбулися структурні зміни у промисловому виробництві. Так, питома вага машинобудування та металообробки зменшились проти 2003 року на 3,1%, а доля паливно-енергетичного комплексу навпаки збільшилась на 6,5%. Зменшилась питома вага галузей, які виробляють товари народного споживання - харчової та легкої промисловості відповідно на 2,5% та на 0,3%, а борошномельно-крупяної - на 1,2%.

Визначилась стійка тенденція до збільшення виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції та товарів на складах. Їх загальний обсяг дорівнює виробництву продукції за півроку.

Не зважаючи на збільшення обсягів виробництва промислової продукції в цілому по області, а також виручки від реалізації цієї продукції, фінансово-економічний стан промислових підприємств залишається складним. Фінансово-економічні показники промисловості у 2004 році гірші, ніж у 2003 році. Протягом минулого року поступово збільшувалась кількість збиткових підприємств та сума збитків. Кредиторська заборгованість перевищує дебіторську у 1,4 рази. Все це свідчить про те, що у промисловості зараз відсутні відповідні умови до збільшення прибутків, поповненню обігових коштів. За 2004 рік зросли обсяги роздрібного товарообороту на 4,1% і платних послуг - на 4,8% (у порівняних цінах). Складним залишається стан із заборгованістю по зарплаті, стипендіях і пенсіях. Станом на 2004 в цілому по народному господарству області заборгованість по заробітній платі складала близько 416,7 млн.грн. (2,9 місяці) і збільшилась за рік на 36% (дані ЦСУ).

Борг у виробничій сфері складав 374,8 млн.грн., що становить 90% від загальної заборгованості по області і збільшився за рік на 33%.

Недоїмка підприємств до Пенсійного фонду склала 192 млн. грн. З загальної суми недоїмки 122,3 млн.грн. боргів реструктуризовано.

Ситуація на ринку праці характеризується збереженням у значних обсягах прихованого безробіття та неповної зайнятості, прискоренням темпів зростання чисельності офіційно зареєстрованого безробіття, поглибленням дисбалансу між попитом і пропозицією робочої сили. Навантаження на одне вакантне робоче місце у 2004 році зросло з 12 чоловік до 19 чоловік.

Складність ситуації в галузях народного господарства обумовлена продовженням негативного впливу цілого ряду факторів, що нагромадилися протягом попередніх років: недосконалим податковим законодавством, тяжким фінансовим станом підприємств та організацій, фізичним та моральним старінням виробничого потенціалу, використанням застарілих технологій, щорічним виведенням з економічного обороту значних коштів внаслідок нагромадження неконкурентоспроможної та неліквідної продукції, низьким рівнем доходів населення.

2.2 Економічне становище Харківського регіону за 2007-2008 роки

Починаючи з 2005 року стан економіки значно покращився, але деякі галузі промисловості залишаються на тому ж рівні. На перехідному етапі економіки України важливою є роль бюджетного фінансування. Бюджетні видатки повинні спрямовуватись насамперед на стабілізацію економіки, створення необхідного ринкового середовища, підтримання пріоритетних і базових галузей економіки.

Видатки бюджету на економічну діяльність здійснюються через такі форми фінансування:

капіталовкладення

операційні витрати

кредити і дотації

Включення інвестиційних проектів у бюджетне фінансування має здійснюватись на конкурсній основі у такий спосіб: на підставі певних критеріїв (термін окупності, рентабельність, економічна ефективність, соціальна значущість проекту) проводиться тендер серед потенційних виконавців того чи іншого проекту.

В основі механізму виділення коштів на капіталовкладення лежать потреби у забезпеченні певних темпів зростання.

Таблиця 1. Видатки бюджету на розвиток економіки за 2003-2008рр. (млн. грн.)

Видатки зведеного бюджету на розвиток економіки

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Усього

4423,6

5669

5820,5

6668,9

7301,8

6262,3

Промис-ть, енергетика, будівництво

3322,4

3409,4

3842,9

2473,3

С/г, лісове/г, рибальство, мисливство

607,6

885,7

1094,8

1377,6

Транспорт, звязок, телекомунікації,

Інформатика, дорожнє господарство

1739

1891,2

1789,8

1816,7

Інші послуги повязані з екон діял-тю

482,6

574,3

594,7

Питома вага у загал сумі видатків, %

12,9

18,1

16,7

12,7

14,3

10,4

Проаналізувавши данні наведені у таблиці можна зробити висновок, що витрати на розвиток економіки в останні роки зменшуються. Це обєктивний процес, оскільки на зміну адміністративним методам приходять економічні, коли розширення і розвиток галузей економіки здійснюється за рахунок коштів підприємницьких структур. Однак, навіть враховуючи цей факт, виділених коштів не вистачає для оптимального фінансування економіки.

Сутність проблеми полягає в тому, що є галузі, які без державної допомоги в умовах ринку не мають достатніх фінансових можливостей для розвитку, але вони суттєво впливають на загальний стан розвитку економіки держави. Це передусім паливно-енергетичний, агропромисловий, металургійний комплекси. Необхідність існування державного сектора економіки і бюджетного фінансування виробництва є незаперечною, про що свідчить досвід розвинутих країн світу. Основні напрямки розвитку економіки визначаються Кабінетом Міністрів України, установами Академії наук України.

Видатки на соціальну сферу займають чільне місце в системі видатків бюджету. Це повязано насамперед з тим, що галузі соціальної сфери активно впливають на збільшення обсягу ВВП, прискорення науково-технічного прогресу, зростання продуктивності праці, підвищення кваліфікації робочої сили і є одним з важливих факторів зростання ефективності виробництва.

Однак функціонування галузей соціальної сфери багато в чому залежить від удосконалення фінансових відносин в них, які складаються в процесі руху різноманітних за джерелами, призначенням, порядком формування та використання фондів фінансових ресурсів. Структура цих відносин досить різноманітна. Вона включає відносини підприємств, організацій, установ та галузей з бюджетом, внутрішньо- та міжгалузеві відносини, відносини з населенням.

Витрати на соціально-культурні заходи визначаються за допомогою економічних нормативів та фінансових норм. Економічні нормативи, що регулюють фінансові відносини в соціальній сфері, мають відображати можливості держави щодо задоволення потреб регіону чи установи в фінансових ресурсах для реалізації завдань поточних та перспективних планів соціального розвитку. Крім того, нормативи мають виражати оптимальне співвідношення інтересів у розподілі фінансових ресурсів держави і населення окремих регіонів. Такими нормативами можуть стати розміри бюджетних асигнувань на відповідний показник, передбачений програмою для цієї території чи установи.

Зазначені нормативи встановлює Кабінет Міністрів України, як правило, на 5--10 років. Вони можуть визначатися на одного жителя, одного учня, одну установу тощо. Нормативи є вихідною величиною, яка відображає гарантію держави для задоволення потреб соціального забезпечення. Витрати на зазначені цілі можуть збільшуватися за рахунок доходів, які отримує установа, або за рахунок додаткових джерел, вишуканих місцевими Радами народних депутатів.

Бюджетні норми можуть змінюватись під впливом багатьох факторів. Збільшення норм повязано з зростанням зарплати, зміною цін та тарифів, з появою додаткових можливостей по фінансуванню видатків в місцевих бюджетах.

Таблиця 2. Видатки на фінансування соціальної сфери за 2003-2008рр. (млн. грн.)

Видатки зведеного бюджету на соціально-культурні заходи

2003 р.,

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Усього

"right">15949,3

"right">13094,2

"right">13455,4

"right">19060,5

"right">25519,6

"right">33868,7

Освіта

"right">5033,7

"right">4564,2

"right">4719,5

"right">7085,5

"right">9449,3

"right">12269

Наука

"right">582,9

"right">319,7

"right">294,9

Охорона здоровя

"right">3955,9

"right">3632

"right">3808,7

"right">4888,2

"right">6156,3

"right">7537,9

Фізична культура

"right">167,4

"right">140,2

"right">204,3

"right">253,3

"right">300,2

"right">352,1

Соціальний захист населення

"right">5607,7

"right">4227

"right">4147,1

"right">5985,2

"right">8121,8

"right">12643,9

Культура і мистецтво

"right">482,1

"right">387,5

"right">97,7

"right">634

"right">819,5

"right">804,7

Засоби масової інформації

"right">116,3

"right">143,3

"right">67,5

"right">214,3

"right">257,8

"right">252,8

Питома вага у заг сумі видатків,%

"right">46,5

"right">42

"right">38,6

"right">39,6

"right">46

"right">56,1

В Україні законодавством передбачено такі статті видатків у соціальній сфері:

1) освіта;

2) охорона здоровя;

3) соціальний захист та соціальне забезпечення:

4) державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств;

5) фізична культура і спорт;

Проаналізуємо данні наведені у таблиці.

Видатки бюджету за 2003 рік знизились на 9,1% у порівнянні з попереднім роком, що у номінальному виражені становило 3117,1 млн.грн. при тому що ВВП зросло на 9,8%. Відсоток виконання видаткової частини в цьому ж році, в порівнянні з 1999, впав на 11,1 %. В 2004 році видатки знов зросли, а в 2001 ріці видатки бюджету були профінансовані в сумі 48148,6 млн. грн., що перевищує відповідний показник 2003 року на 16953 млн. грн., або 54,3%. І виконання видатків державного бюджету до річного плану становило 98% значно більше за аналогічний показник у 2003 році (87,3%).

Як ми бачимо загальна сума видатків на соціальну сферу у 2003 скоротилась на суму 2855,1 млн. грн., що відповідає зменшенню цих видатків на 4,3% ВВП, або 4,5% від загальної суми видатків порівняно з попереднім роком. Хоча в наступному 2004 році видатки на соціально-культурні заходи у номінальному виразі у гривнях мали незначне зростання (361,2 млн. грн.), їхня частка у ВВП скоротилася на 2,2% ВВП, що відповідає зменшенню їх рівня у загальній сумі видатків з 42,0% до 38,6%. Але починаючи з 2005 року, їх сума починає зростати як у номінальному виразі так і у співвідношенні до ВВП. І в 2006 році частка видатків на соціальну сферу становила 15,3%, що на 2,6% більше ніж у 2003 році але на 1,7% менша ніж у 2002 році.

Середній рівень, на якому були профінансовані видатки бюджету порівняно з планом у 2004 році, становив 87,3%. При цьому видатки по розділам культури і мистецтва були профінансовані лише на 35,8%, фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу -- на 56,4% що значно нижче за середній рівень по державному бюджету.

У структурі видатків на соціально-культурні заходи провідне місце посідають видатки на освіту, охорону здоровя й соціальний захист населення. Більшу питому вагу серед них мають видатки на соціальний захист населення. В середньому в період із 2003 по 2006 роки на них припадало 33,3%, що відповідає 4,9% ВВП. Видатки за цим напрямом із 2003 по 2005 зменшилися не лише у відносних показниках, а й у грошовому виразі (на 1460,6 млн. грн. порівняно з 1999 роком). Але починаючи з 2005 року спостерігається збільшення цих видатків. І в 2007 році видатки на соціальний захист населення дорівнюють 5,7 % від ВВП, що на 2,5 % більше ніж у 2003 році.

Загалом, стан фінансування видатків на освіту поліпшився. З державного бюджету вони були профінансовані на суму 7085,5 млн. грн. в 2005 році, що становить 106,3% плану проти 84,3% за 2003 рік. Обсяг фінансування освіти з державного бюджету у 2005 році перевищив фінансування цієї галузі в 2003 році у 2 рази.

Видатки на охорону здоровя мають трохи іншу динаміку. Середній рівень фінансування у період із 2003 по 2005 роки становив 11,7% від загальної суми видатків зведеного бюджету України. за цей період, питома ваги видатків на охорону здоровя у ВВП зменшилась 4,2% до 2,7%. В 2007 році частка цих видатків вже становила 3,4%,що в номінальному виразі склало 7537,9 млн. грн.

Делись добром ;)