Планування підвищення ефективності використання оборотних коштів

курсовая работа

Розділ 3. Стратегія прискорення оборотності оборотних коштів підприємства

У системі заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи підприємства та зміцнення його фінансового стану, важливе місце займають питання раціонального використання оборотних. Проблема поліпшення використання оборотних коштів, дотримання їх нормативів стала ще більш актуальною в умовах формування ринкових відносин, оскільки інтереси підприємств вимагають повної відповідальності за результати виробничої діяльності. Фінансове становище підприємств знаходиться в прямій залежності від стану оборотних коштів і припускає порівняння витрат з результатами господарської діяльності і відшкодування витрат власними коштами. Підприємства зацікавлені в раціональній організації оборотних коштів - організації їхнього руху з мінімально можливою сумою для одержання найбільшого економічного ефекту.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює: по-перше, зменшення обсягу витрат на виробництво кожної одиниці продукції; по-друге, вивільнення частини коштів і, завдяки цьому, створення додаткових резервів для розширення виробництва. Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої діяльності підприємства.

Унаслідок прискорення оборотності грошових коштів зменшується потреба в них, відбувається процес вивільнення цих коштів з обороту. До заходів для підвищення ефективності використання оборотних коштів належить і оптимізація їх обсягів[1, с.139]. Слід зауважити, що заходи щодо скорочення часу перебування оборотних коштів у кожному з їх елементів нерозривно повязані з заходами щодо оптимізації розмірів цих складових частин.

За стадіями циклу оборотності обігових коштів напрями підвищення ефективності їх використання можна виділити в три підгрупи, що представляють передвиробничу стадію (створення виробничих запасів), виробничу стадію (незавершене виробництво) та реалізаційну стадію.

Передвиробнича стадія. Величина виробничих запасів і відносний розмір обігових коштів на їх утворення можуть бути зменшені шляхом удосконалення матеріально-технічного забезпечення:

прискорення і здешевлення перевезень, в тому числі наближення поставщика сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, широке використання прямих тривалих звязків з поставщиками;

впровадження економічно обґрунтованих норм запасів (наприклад, на основі запропонованого у даній роботі методу прямого рахунку);

поліпшення організації складського господарства на основі його механізації й автоматизації (розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, комплексна механізація і автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах);

скорочення витрат невиробничих матеріалів;

повторного використання відходів виробництва.

Виробнича стадія. Незавершене виробництво і сума вкладених у нього коштів при існуючому обсязі виробництва залежать від тривалості виробничого циклу. Тривалість виробничого циклу може бути скорочена внаслідок:

прискорення науково-технічного прогресу (впровадження професійної техніки і технології, особливо безвідходної і маловідходної, роботизованих комплексів, упровадження потокових (зокрема, конвеєрних) методів обробки, хімізація виробництва);

зменшення тривалості між операційних переходів за рахунок ретельної підготовки виробництва, що передбачає зменшення перебоїв і забезпечення ритмічної роботи підприємства;

застосування автоматичного устаткування, верстатів із числовим програмним управлінням, гнучких виробничих систем;

розвиток стандартизації, уніфікації, типізації виробництва;

вдосконалення системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;

підвищення змінності виробництва.

Реалізаційна стадія. Скорочення перебування готової продукції на складі залежить від багатьох факторів. Одні з них безпосередньо повязані з роботою підприємства, інші - з організацією збуту продукції. До перших належить якість та номенклатура продукції, обґрунтоване планування асортименту, партій продукції та періодів їх випуску; до других - організація збуту продукції, вибір системи розрахунків, термінів доставки продукції до споживачів, терміни дебіторської заборгованості[21, с.152].

Висока якість продукції, точне дотримання планового асортименту, ритмічність роботи підприємств значно скорочують час реалізації продукції. Прискорюють її постійний звязок із замовниками, своєчасне повідомлення їх про відвантаження продукції, швидка обробка необхідних документів, своєчасне забезпечення транспортними засобами. Скорочення проміжних ланок в апараті збуту, своєчасна рознарядка, чітка робота транспорту також сприяють скороченню тривалості оборотних циклів.

Також важливим напрямом поліпшення використання оборотних коштів є раціональне використання матеріальних ресурсів, зниження матеріаломісткості продукції. Для цього є різні шляхи, головні з яких:

економічно обґрунтований вибір сировини;

підвищення коефіцієнта використання матеріалів;

комплексне використання сировини і відходів виробництва;

підвищення якості сировини, матеріалів і готової продукції;

удосконалення конструкцій виробів;

удосконалення виробничих процесів і впровадження нової прогресивної технології;

застосування соціально-економічних стимулів поліпшення використання матеріальних ресурсів.

Одним із чинників, що визначають потребу в оборотних коштах і впливають на вирішення проблеми неплатежів, є заходи з удосконалення корпоративного управління. Забезпеченість підприємства оборотними коштами може бути поліпшена вдосконаленням методів організації й управління грошовими потоками на основі розрахунково-фінансових центрів, створюваних на базі органу, який контролює технологічні процеси від початку етапу до кінцевого продукту. Специфіка такого впливу передбачає дотримання певних умов щодо виконання своїх обовязків згідно договору про спільну діяльність, причому тільки в тій частині, в якій вони беруть участь у виконанні конкретного проекту з виробництва кінцевого продукту[2, с.215].

Таким чином, для підвищення ефективності використання обігових коштів на підприємстві необхідно скоротити розмір оборотних коштів, що знаходяться в певних їх елементах, до оптимального для наявного обєму виробництва, тим самим скоротивши час їх перебування. Це призведе до підвищення оборотності обігових коштів та їх часткового вивільнення з кругообігу. Це можна зробити за допомогою наведених у розділі конкретних шляхів.

Делись добром ;)