Принципи функціонування грошово-кредитної політики в транзитивній економіці
1.1.Теоретико-методологічні підходи до визначення грошово-кредитної політики
У літературі застосовується кілька підходів до вивчення грошово-кредитної політики. Представники одного з них пояснюють це поняття занадто вузько - як державну політику впливу на кількість грошей в обігу. Представники іншого підходу визначають її занадто широко - як один із секторів економічної політики вищих органів державної влади. У першому випадку механізм монетарної політики обмежується тільки впливом на кількість грошей і явно зменшуються його результативні можливості, у другому - не визначений специфічний характер грошово - кредитної політики, її відмінності від інших секторів економічної політики, її особливого механізму впливу на економічні процеси.
Більш повно і точно виражає сутність грошово-кредитної політики визначення її як комплексу взаємозалежних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених цілей, заходів для регулювання грошового обігу, що здійснює держава через центральний банк. Як випливає з цього визначення, грошово-кредитній політиці властиві комплексність, разноваріантність регулятивних заходів; спрямованість їх на досягнення конкретних, заздалегідь визначених цілей; ці заходи реалізуються центральним банком через механізм грошового ринку. При цьому підході монетарна політика має внутрішню єдину інституціональну основу -грошовий ринок і банківська система. У такому розумінні грошово- кредитна політика являє собою організаційно оформлений регулятивний механізм зі своїми специфічними цілями, інструментами і роллю в економічному регулюванні. Грошово-кредитна політика - це низка різних заходів із застосуванням відповідних інструментів для досягнення її цілей. Основною метою кредитно-грошової політики є допомога економіці в досягненні загального рівня виробництва, що характеризується повною зайнятістю і відсутністю інфляції. Кредитно-грошова політика складається у відповідності грошової пропозиції і стабілізації сукупного обсягу виробництва, зайнятості і рівня цін.
У сучасній політичній економії існують різні погляди до визначення гошово-кредитної політики, їх класифікація розглянута у виглядіі таблиці.[2,57-58]
Табл.1 Схематична класифікація основних поглядів представників різних шкіл теорії грошей.
Школа |
Основна ідея |
Становлення до кількості грошей в обігу, норми відсотка та фінансової політики держави. |
Ціни та інфляція |
Обсяг виробництва та зайнятість |
Обмінний валютний курс |
Політика в галузі доходів |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
1.Класична політична економія |
Ціни вільно коливаються, а економічну рівновагу забезпечує дія сукупності економічних законів |
Кількість грошей в обігу залежить від зміни кількості срібла та золота. Норма відсотка визначається співвідношенням попиту і пропозиції на заощадження. Зміна кількості грошей грошей в обігу впливає на ціни та рівень ділової активності |
Рівень цін залежить від кількості грошей в обігу, а динаміка цін - від коливань попиту і пропозиції товарів. |
Пропозиція сама породжує попит (закон Сея). Економіка завжди прагне стану повної зайнятості, що може порушити лише дія “торгівельного” циклу. Рівень зайнятості визначається попитом і пропозицією робочої сили. |
Обмінний курс визначається ціною золота (золотим вмістом грошової одиниці) |
Доходи має забезпечити реалізація економічних інтересів. |
|
2.Дж. М. Кейнс |
Вільні ринкові відносини необхідно підсилювати й регулювати безпосереднім втручанням держави на основі впливу на рівень відсотка, зайнятість і кількість грошей в обігу |
Кількість грошей в обігу контролюється державою. Норма відсотка, яка визначається перевагами ліквідності, не може бути високою, оскільки на основі граничної єфективності капіталу вона визначає обсяг приватних інвестицій |
Повне використання виробничих потужностей призводить до підвищення попиту, а потім і до інфляції |
Економіка прагне повної зайнятості, але завдання держави полягає в забезпеченні необхідного обсягу сукупного попиту. Зайнятість залежить від сукупного попиту і реальної заробітної плати |
Рівень обмінного курсу має бути стабільним і відповідати потребам економіки. Бажаний твердий обмінний курс |
Як самостійну проблему не розгядав |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
3.Кейнсианці |
Необхідне управління економікою на основі моделей Дж. М. Кейнса |
Обєктом регулювання має бути лише норма відсотка, а не кількість грошей в обігу. |
Помірна інфляція розглядається як плата за повну зайнятість |
Економікою можна управляти тільки на межі її можливостей. Забезпечення повної зайнятості є головним завданням економічної політики |
Бажаний стабільний валютний курс |
Політика в галузі доходів є головним інструментом контролю за інфляцією |
|
4.Загальна монетаристська теорія |
Вільний ринок без обмежень і втручання держави |
Кількість грошей в обігу є головним чинником рівня цін. Кількість грошей в обігу слід постійно контролювати, бажано, за допомогою встановлення стабільних темпів приросту ( правило К-відсотків) |
Ціни залежать від кількості грошей в обігу. Контроль за інфляцією є головним завданням економічної політики. Норма відсотку визначається кількістю грошей в обігу та попитом на них і не може бути обєктом державного регулювання |
Під дією “реальних” ринкових сил економіка сама визначить необхідний рівень виробництва і зайнятості |
Валютний курс не може бути обєктом економічної політики держави, а тому визначається співвідношенням попиту і пропозиції на валюту-плаваючий курс. Валютний курс є елементом механізму впливу грошей на ціни |
Не обовязкова, оскільки рівень цін визначається кількістю грошей в обігу. Не бажана, оскільки порушує дію ринкового механізму та викривлює розподіл ресурсів. |
|
4.1.Монетаристи-неокласики |
Ціни вільно коливаються. Економічні субекти формують раціональні очікування та діють відповідно до них. Очікування формуються під впливом основних напрямків офіційно оголошеної грошово-кредитної політики |
Загальний монетаристський підхід. |
Всі ціни, в тому числі й заробітна плата, швидко пристосовуються до зміни конюнктури та грошово-кредитної політики |
Обсяг виробництва та рівень зайнятості регулює дія ринкових сил |
Плаваючий валютний курс, який є одним із багатьох елементів механізму впливу грошей на ціни |
Активно виступають проти реалізації будь-якої політики в галузі доходів |
|
4.2.Монетаристи-градуалісти |
Ціни вільно коливаються, але е так, як вважають монетаристи-неокласики. Очікування формуються під впливом досвіду учасників ринку і мають активний, але не раціональний характер |
Загальний монетаристський підхід. |
Ціни та заробітна плата пристосовуються до змін конюнктури та грошово-кредитної політики дуже повільно |
Основний тягар адаптації економіки до жорсткої грошово-кредитної політики лягає на виробництво та зайнятість, які не завжди можуть змінюватися адекватно до очікувань |
Плаваючий валютний курс, який є важливим єлементом механізму впливу грошей на ціни |
Вступають проти політики в галузі доходів |
|
4.3.Монетаристи-прогматики |
Підтримують ідею контролю за грошовою масою в обігу, але вважають, що загальні витрати будуть високими, оскільки заробітна плата реагує на зміни в грошовій політиці дуже повільно |
Економічна політика держави не повинна обмежуватися політикою у грошово-кредитній сфері |
Спад виробництва негативно впливає на рівень цін і заробітної плати, стимулюючи інфляційні процеси |
Високий обмінний курс є головною причиною спаду виробництва в галузях, що наражаються на значну конкуренцію з боку іноземних фірм |
Кероване плавання валютного курсу |
Політика в галузі доходів підтримується, оскільки вона має доповнювати грошову політику |
|
5.Оновлене кейнсианство |
Використовується кейнсіанська модель, але разом з тим висувається завдання щодо контролю за грошовою масою |
Кількість грошей в обігу- це один із елементів у системі ліквідних засобів, який неможна ігнорувати. Однак розвязання питань грошового регулювання не може бути головною метою економічної політики держави |
Контроль за інфляцією має бути одним із завдань економічної політики держави |
Високий рівень виробництва та зайнятості-головні завдання економічного регулювання, які може бути реалізовано шляхом фінансової та грошової політики |
Кероване плавання валютного курсу в межах валютного коридору |
Політика в галузі доходів підтримується, оскільки її вважають головним засобом контролю за інфляцією |
|
6.Антимонетаристи |
Основні постулати монетаризму заперечують |
Контролювати необхідно не обсяг грошової маси, а ліквідність шляхом управління нормою відсотка |
Контроль за інфляцією має бути головним завданням економічної політики |
Високий рівень виробництва та зайнятості має забезпечувати держава шляхом безпосереднього регулювання економічних процесів |
Оскільки кількість грошей в обігу не впливає на економічні процеси, то схильні взагалі не розглядати валютну політику. Однак, усвідомлюючи небезпеку можливої в разі цього дестабілізації через переміщення капіталів, підтримують політику плаваючого курсу |
Політика в галузі доходів є головним елементом системи антиінфляційних заходів |
Аналізуючи данні таблиці слід зазначити, що погляди економістів до визначення і впровадження грошово-кредитної політики дуже різні, тому на сучасному етапі ми маемо великий досвід теоретичних і практичних досліджень у цій галузі, що можна єффективно використовувати для стабілізації нашої економіки.