Принципи функціонування грошово-кредитної політики в транзитивній економіці

курсовая работа

1.1.Теоретико-методологічні підходи до визначення грошово-кредитної політики

У літературі застосовується кілька підходів до вивчення грошово-кредитної політики. Представники одного з них пояснюють це поняття занадто вузько - як державну політику впливу на кількість грошей в обігу. Представники іншого підходу визначають її занадто широко - як один із секторів економічної політики вищих органів державної влади. У першому випадку механізм монетарної політики обмежується тільки впливом на кількість грошей і явно зменшуються його результативні можливості, у другому - не визначений специфічний характер грошово - кредитної політики, її відмінності від інших секторів економічної політики, її особливого механізму впливу на економічні процеси.

Більш повно і точно виражає сутність грошово-кредитної політики визначення її як комплексу взаємозалежних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених цілей, заходів для регулювання грошового обігу, що здійснює держава через центральний банк. Як випливає з цього визначення, грошово-кредитній політиці властиві комплексність, разноваріантність регулятивних заходів; спрямованість їх на досягнення конкретних, заздалегідь визначених цілей; ці заходи реалізуються центральним банком через механізм грошового ринку. При цьому підході монетарна політика має внутрішню єдину інституціональну основу -грошовий ринок і банківська система. У такому розумінні грошово- кредитна політика являє собою організаційно оформлений регулятивний механізм зі своїми специфічними цілями, інструментами і роллю в економічному регулюванні. Грошово-кредитна політика - це низка різних заходів із застосуванням відповідних інструментів для досягнення її цілей. Основною метою кредитно-грошової політики є допомога економіці в досягненні загального рівня виробництва, що характеризується повною зайнятістю і відсутністю інфляції. Кредитно-грошова політика складається у відповідності грошової пропозиції і стабілізації сукупного обсягу виробництва, зайнятості і рівня цін.

У сучасній політичній економії існують різні погляди до визначення гошово-кредитної політики, їх класифікація розглянута у виглядіі таблиці.[2,57-58]

Табл.1 Схематична класифікація основних поглядів представників різних шкіл теорії грошей.

Школа

Основна ідея

Становлення до кількості грошей в обігу, норми відсотка та фінансової політики держави.

Ціни та інфляція

Обсяг виробництва та зайнятість

Обмінний валютний курс

Політика в галузі доходів

1

2

3

4

5

6

7

1.Класична політична економія

Ціни вільно коливаються, а економічну рівновагу забезпечує дія сукупності економічних законів

Кількість грошей в обігу залежить від зміни кількості срібла та золота. Норма відсотка визначається співвідношенням попиту і пропозиції на заощадження. Зміна кількості грошей грошей в обігу впливає на ціни та рівень ділової активності

Рівень цін залежить від кількості грошей в обігу, а динаміка цін - від коливань попиту і пропозиції товарів.

Пропозиція сама породжує попит (закон Сея). Економіка завжди прагне стану повної зайнятості, що може порушити лише дія “торгівельного” циклу. Рівень зайнятості визначається попитом і пропозицією робочої сили.

Обмінний курс визначається ціною золота (золотим вмістом грошової одиниці)

Доходи має забезпечити реалізація економічних інтересів.

2.Дж. М. Кейнс

Вільні ринкові відносини необхідно підсилювати й регулювати безпосереднім втручанням держави на основі впливу на рівень відсотка, зайнятість і кількість грошей в обігу

Кількість грошей в обігу контролюється державою. Норма відсотка, яка визначається перевагами ліквідності, не може бути високою, оскільки на основі граничної єфективності капіталу вона визначає обсяг приватних інвестицій

Повне використання виробничих потужностей призводить до підвищення попиту, а потім і до інфляції

Економіка прагне повної зайнятості, але завдання держави полягає в забезпеченні необхідного обсягу сукупного попиту. Зайнятість залежить від сукупного попиту і реальної заробітної плати

Рівень обмінного курсу має бути стабільним і відповідати потребам економіки. Бажаний твердий обмінний курс

Як самостійну проблему не розгядав

1

2

3

4

5

6

7

3.Кейнсианці

Необхідне управління економікою на основі моделей Дж. М. Кейнса

Обєктом регулювання має бути лише норма відсотка, а не кількість грошей в обігу.

Помірна інфляція розглядається як плата за повну зайнятість

Економікою можна управляти тільки на межі її можливостей. Забезпечення повної зайнятості є головним завданням економічної політики

Бажаний стабільний валютний курс

Політика в галузі доходів є головним інструментом контролю за інфляцією

4.Загальна монетаристська теорія

Вільний ринок без обмежень і втручання держави

Кількість грошей в обігу є головним чинником рівня цін. Кількість грошей в обігу слід постійно контролювати, бажано, за допомогою встановлення стабільних темпів приросту ( правило К-відсотків)

Ціни залежать від кількості грошей в обігу. Контроль за інфляцією є головним завданням економічної політики. Норма відсотку визначається кількістю грошей в обігу та попитом на них і не може бути обєктом державного регулювання

Під дією “реальних” ринкових сил економіка сама визначить необхідний рівень виробництва і зайнятості

Валютний курс не може бути обєктом економічної політики держави, а тому визначається співвідношенням попиту і пропозиції на валюту-плаваючий курс. Валютний курс є елементом механізму впливу грошей на ціни

Не обовязкова, оскільки рівень цін визначається кількістю грошей в обігу. Не бажана, оскільки порушує дію ринкового механізму та викривлює розподіл ресурсів.

4.1.Монетаристи-неокласики

Ціни вільно коливаються. Економічні субекти формують раціональні очікування та діють відповідно до них. Очікування формуються під впливом основних напрямків офіційно оголошеної грошово-кредитної політики

Загальний монетаристський підхід.

Всі ціни, в тому числі й заробітна плата, швидко пристосовуються до зміни конюнктури та грошово-кредитної політики

Обсяг виробництва та рівень зайнятості регулює дія ринкових сил

Плаваючий валютний курс, який є одним із багатьох елементів механізму впливу грошей на ціни

Активно виступають проти реалізації будь-якої політики в галузі доходів

4.2.Монетаристи-градуалісти

Ціни вільно коливаються, але е так, як вважають монетаристи-неокласики. Очікування формуються під впливом досвіду учасників ринку і мають активний, але не раціональний характер

Загальний монетаристський підхід.

Ціни та заробітна плата пристосовуються до змін конюнктури та грошово-кредитної політики дуже повільно

Основний тягар адаптації економіки до жорсткої грошово-кредитної політики лягає на виробництво та зайнятість, які не завжди можуть змінюватися адекватно до очікувань

Плаваючий валютний курс, який є важливим єлементом механізму впливу грошей на ціни

Вступають проти політики в галузі доходів

4.3.Монетаристи-прогматики

Підтримують ідею контролю за грошовою масою в обігу, але вважають, що загальні витрати будуть високими, оскільки заробітна плата реагує на зміни в грошовій політиці дуже повільно

Економічна політика держави не повинна обмежуватися політикою у грошово-кредитній сфері

Спад виробництва негативно впливає на рівень цін і заробітної плати, стимулюючи інфляційні процеси

Високий обмінний курс є головною причиною спаду виробництва в галузях, що наражаються на значну конкуренцію з боку іноземних фірм

Кероване плавання валютного курсу

Політика в галузі доходів підтримується, оскільки вона має доповнювати грошову політику

5.Оновлене кейнсианство

Використовується кейнсіанська модель, але разом з тим висувається завдання щодо контролю за грошовою масою

Кількість грошей в обігу- це один із елементів у системі ліквідних засобів, який неможна ігнорувати. Однак розвязання питань грошового регулювання не може бути головною метою економічної політики держави

Контроль за інфляцією має бути одним із завдань економічної політики держави

Високий рівень виробництва та зайнятості-головні завдання економічного регулювання, які може бути реалізовано шляхом фінансової та грошової політики

Кероване плавання валютного курсу в межах валютного коридору

Політика в галузі доходів підтримується, оскільки її вважають головним засобом контролю за інфляцією

6.Антимонетаристи

Основні постулати монетаризму заперечують

Контролювати необхідно не обсяг грошової маси, а ліквідність шляхом управління нормою відсотка

Контроль за інфляцією має бути головним завданням економічної політики

Високий рівень виробництва та зайнятості має забезпечувати держава шляхом безпосереднього регулювання економічних процесів

Оскільки кількість грошей в обігу не впливає на економічні процеси, то схильні взагалі не розглядати валютну політику. Однак, усвідомлюючи небезпеку можливої в разі цього дестабілізації через переміщення капіталів, підтримують політику плаваючого курсу

Політика в галузі доходів є головним елементом системи антиінфляційних заходів

Аналізуючи данні таблиці слід зазначити, що погляди економістів до визначення і впровадження грошово-кредитної політики дуже різні, тому на сучасному етапі ми маемо великий досвід теоретичних і практичних досліджень у цій галузі, що можна єффективно використовувати для стабілізації нашої економіки.

Делись добром ;)