Проблема обслуговування зовнішнього боргу

реферат

2. Стан зовнішньої заборгованості України перед міжнародними кредиторами: оцінка та напрями врегулювання

Для України державний борг є гострою фінансовою проблемою. В структурному плані він поділяється, як і в інших країнах, на державний внутрішній та зовнішній державний борг. Внутрішній борг держави становить собою заборгованість уряду по державних цінних паперах, щодо невиплати заробітної плати у всіх галузях народного господарства, взаємозаборгованість підприємств між собою і державою, боргу держави підприємствам за продукцію. Зовнішній державний борг - це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.

Великі розміри внутрішнього і зовнішнього боргу, а також зростання витрат на його обслуговування посилює як актуальність самої проблеми, так і пошуку шляхів удосконалення його управління.

Ця актуальність пояснюється такими фактами:

- Україна в результаті розвалу Радянського Союзу при розмежуванні фінансових активів отримала практично «нульовий» резерв банківських активів. Недостатність «початкового капіталу» для економічного розвитку примусило Україну звертатись за зовнішніми кредитними засобами;

- практичне «обнуління» банківських рахунків в установах колишнього Ощадного банку Радянського Союзу поставило Україну перед фактом визнання повернення громадянам знецінених заощаджень, які фактично виплачуються повністю за рахунок коштів Державного бюджету України;

- складними та неоднозначними взаєминами з міжнародними кредиторами з повернення запозичених кредитних ресурсів;

- доволі значними сумами для обслуговування зовнішнього державного боргу які перевищують 10 % обсягів доходів Зведеного бюджету України.

Обєктивним наслідком кредитного співробітництва України з міжнародними фінансово-кредитними інституціями є формування зовнішнього боргу держави перед відповідними установами, який є частиною валового зовнішнього боргу країни. Валовий зовнішній борг за станом на певну дату - це загальний обсяг заборгованості за всіма існуючими, але в жодному разі не умовними, зобовязаннями, що мають бути сплачені боржником у вигляді основної суми та/або відсотків в будь-який час у майбутньому.

Статистичні дані валового зовнішнього боргу країни узгоджуються з відповідними даними міжнародної інвестиційної позиції та платіжного балансу країни. Валовий зовнішній борг розраховується в доларах США. Інформація Національного банку України щодо обсягів зобовязань за кредитами та позиками Міжнародного валютного фонду і міжнародних фінансових організацій, а також обсяги залучених депозитів використовуються для визначення боргу органів грошово-кредитного регулювання.

Загалом, рівень розвитку економіки та рівень платоспроможності країни визначають такими показниками: валовий внутрішній продукт (ВВП), сальдо платіжного балансу, курс національної грошової одиниці до іноземних валют, валовий національний продукт, чистий внутрішній продукт, національний дохід та інші. Також до одних з найважливіших критерії економічного розвитку можна віднести і державний борг. На зміни у величині зовнішнього державного боргу можуть впливають й інші економічні показники.

Отже, було проведено дослідження, до якого включені такі показники: державний зовнішній борг (прямий та гарантований державою), як залежний фактор та внутрішній валовий продукт (ВВП), сальдо платіжного балансу, валютний курс (згідно з кошиком валют, у яких надано борг Україні ), як незалежні фактори (табл. 1)

Показники зовнішнього боргу України на кінець ІІІ кварталу 2012 року. За 9 місяців 2012 року обсяг валового зовнішнього боргу України щодо ВВП зменшився з 76,4 % до 75,3 % і за станом на 1 жовтня 2012 року становив 132,4 млрд дол. США.

Таблиця 1 Показники економічного розвитку

Рік

ВВП, млн грн

Сальдо платіжного балансу, млн грн

100 ЄВРО

100 доларів США

100 СПЗ

1000 японських єн

Зовнішній прямий та гарантований державою борг, млн грн

2002

225810

16901,30

503,01

532,66

689,82

42,59

54340,00

2003

267344

15416,84

602,44

533,27

746,82

46,13

57010,00

2004

345113

36750,35

660,94

531,92

787,82

49,21

64450,00

2005

441452

12970,62

638,99

512,47

758,02

46,88

58960,00

2006

544153

-8165,85

633,69

505,00

742,83

43,40

63940,00

2007

720731

-26623,60

691,79

505,00

772,94

42,92

69940,00

2008

948056

-67225,27

770,8

526,72

830,84

51,40

142740,00

2009

913345

-13494,36

1086,79

779,12

1201,88

83,45

212770,00

2010

1082569

-20670,23

1063,39

792,57

1203,06

84,85

276750,00

2011

3064567

-71956,14

1029,81

798,98

1222,76

102,73

299420,00

2012

4985114

-88478,17

1031,74

847,72

1458,17

104,77

325578,00

Основним чинником зростання номінально го обсягу зовнішнього боргу в поточному році (на 6,2 млрд дол. США) є значні залучення підприємств реального сектору економіки.

За 9 місяців 2012 року українські банки скоротили обсяг своїх зовнішніх зобовязань на 2,6 млрд дол. США - до 22,6 млрд дол. США (12,8 % від ВВП). Зокрема, заборгованість банків за довгостроковими кредитами скоротилася на 1,3 млрд дол. США, за єврооблігаціями - на 0,8 млрд дол. США, короткострокові депозити і залишки зменшилися на 0,7 млрд дол. США.

Водночас у поточному році збільшився попит нерезидентів на облігації українських банків на внутрішньому ринку, у результаті чого зобовязання за облігаціями в гривнях зросли на 0,6 млрд дол. США.

Борг інших секторів економіки (включно з міжфірмовим боргом) за 9 місяців 2012 року збільшився на 9,8 млрд дол. США - до 77,4 млрд дол. США (з 41,0 % до 44,0 % від ВВП) (рис. 1).

У поточному році підприємства реального сектору значно активніше залучали зовнішні боргові ресурси - зростання заборгованості за негарантованими довгостроковими кредитами становило 6,6 млрд дол. США порівняно з 2,3 млрд дол. США за відповідний період минулого року. Близько 30 % приросту заборгованості було забезпечено за рахунок кредитів, отриманих від прямих інвесторів (1,8 млрд дол. США).

Зовнішній борг сектору загального державного управління (далі - ЗДУ) за звітний період збільшився на 0,9 млрд дол. США - до 26,8 млрд дол. США. Борг сектору ЗДУ щодо ВВП скоротився з 15,7 % до 15,2 %.

Планові виплати з погашення кредиту МВФ зумовили скорочення зовнішнього боргу сектору органів грошово-кредитного регулювання (далі - ОГКР) на 1,9 млрд дол. США - до 5,6 млрд дол. США (3,2 % від ВВП)

Рис. 1. Приріст обсягів валового зовнішнього боргу України

Іншим чинником збільшення боргу інших секторів було зростання кредиторської заборгованості підприємств за зовнішньоторговельними операціями - на 3,0 млрд дол. США.

Питома вага боргу інших секторів, включно з кредитами від прямого інвестора, за 9 місяців 2012 року зросла з 53,6 % до 58,5 % валового обсягу зовнішнього боргу України. Частка боргу банківського сектору у валовому обсязі зовнішнього боргу скоротилася з 20,0 % до 17,1 %. Борг секторів ЗДУ та ОГКР на кінець ІІІ кварталу 2012 року становив 24,5 % порівняно з 26,4 % на початок року.

Основною валютою зовнішніх запозичень за станом на 01.10.2012 залишається долар США (73,8 %). Частка зовнішньої заборгованості в гривнях залишається незначною - 2,0 % від валового обсягу боргу.

Загальний зовнішній борг держави та приватного сектору становить близько 130 мільярдів доларів. Україна цього року повинна повернути 5,5 млрд дол. США

Міжнародному валютному фонду, а також 3,5 млрд дол. єврофондам. Проте цих грошей у держави не буде, відтак, їх потрібно буде позичати у міжнародних фінансових установ.

Зовнішній борг України в 2013 році зросте з 75 % до 80-82 %. На думку фахівців, показник інфляції становитиме 8-10 %, а курс гривні - 8,5 8,7 грн за долар. Реальне зростання ВВП можливе на рівні 1,5 %, а доходи від приватизації не перевищать 6,5 млрд грн при плановому показнику, закладеному до Державного бюджету 2013 року, в 10 млрд грн.

Україна має величезний економічний потенціал, але як країна з перехідною економікою відчуває гостру потребу у фінансових ресурсах, зокрема й зовнішніх кредитах міжнародних фінансових установ для трансформації економіки. Хоч уряд України й прагне зменшити залежність національної економіки від зовнішніх запозичень за допомогою активного залучення кредитних коштів на внутрішньому ринку, у найближчій перспективі зовнішні кредити відіграватимуть важливу роль у формуванні її фінансових ресурсів, оскільки можливості внутрішнього кредитного ринку обмежені.

Обслуговування зовнішнього боргу є одним з елементів процесу управління зовнішнім боргом країни. Вироблення ефективної стратегії управління зовнішнім боргом, зокрема державним зовнішнім боргом, особливо в умовах його швидкого зростання, є багатогранною проблемою.

Розвязання цієї проблеми потребує узгодженої взаємодії всіх відомств та установ, що відповідають за здійснення процесу управління.

Як правило, управління та обслуговування державного зовнішнього боргу здійснює міністерство фінансів країни-позичальника або спеціально визначена для цієї мети державна установа в межах покладених на них повноважень і в законодавчо визначеному порядку. Це зумовлено тим, що обслуговування прямого державного зовнішнього боргу здійснено за рахунок коштів державного бюджету і є складовою бюджетного процесу.

Згідно з чинним законодавством України, управління зовнішнім державним боргом та його обслуговування здійснює Міністерство фінансів України, у складі якого спеціально сформовано Головне управління обслуговування зовнішнього державного боргу України. У межах покладених на нього повноважень Міністерство фінансів виступає фінансовим агентом держави під час виконання всіх фінансових операцій, повязаних із цим завданням. Міністерство фінансів України реєструє всі іноземні кредити від різних кредиторів, залучені як від імені держави, так і під державні гарантії українськими юридичними особами. На підставі цієї інформації здійснюють статистичний облік усіх державних зовнішніх зобовязань, готують детальний графік платежів з його обслуговування, згідно з яким Державне казначейство забезпечує своєчасне фінансування видатків на обслуговування державного зовнішнього боргу в межах наявних фінансових ресурсів, передбачених Державним бюджетом України на вказані цілі.

Проте роль Національного банку України у процесі обслуговування державного зовнішнього боргу не обмежується лише виконанням функції платіжного агента уряду України. Участь у процесі обслуговування зовнішнього боргу країни, зокрема державного зовнішнього боргу, є однією з додаткових функцій, яку, поряд з основними, виконує центральний банк держави.

У процесі врегулювання зовнішньої заборгованості перед міжнародними фінансовими установами слід дотримуватися таких положень:

- врегулювання зовнішньої заборгованості має проводитися системно, в межах загальної фінансової політики держави;

- стратегія управління зовнішнім державним боргом має орієнтуватися на структурне реформування економіки;

- необхідно, щоб управління було довгостроковим, стратегічним, а не одномоментним, короткостроковим, орієнтованим на вирішення разових завдань;

- існує потреба в реформуванні інституцій, відповідальних за управління зовнішнім боргом, застосуванні інструментів активного управління зовнішніми зобовязаннями;

- слід посилити увагу до управління кредитним рейтингом країни;

- потрібне використання внутрішніх можливостей країни в процесі управління зовнішніми зобовязаннями;

- кошти, залучені із зовнішніх фінансових джерел, слід розглядати не стільки з погляду їх обсягу, скільки з позиції їх ефективного використання;

- управління має бути спрямоване на збільшення терміну погашення заборгованості та скорочення витрат на обслуговування боргу, контролю за складанням рівномірного графіка обслуговування боргу;

- управління зовнішнім боргом та ймовірні подальші запозичення потрібно здійснювати з урахуванням не лише потреб держави, а й її фінансової безпеки.

Отже, ефективне управління боргом на всіх його етапах дозволить уникнути кризових боргових ситуацій, сприятиме забезпеченню стабілізації соціально-економічного розвитку України.

борг актив кредитор економічний

Делись добром ;)