logo
Проблема формування ринку праці в сучасних умовах

3.1 Проблеми впливу соціального аспекту на формування ринку праці в сучасних умовах

В Україні безробіття зявилося з процесом переходу до ринкової економічної системи, причому домінуючою є прихована його форма. Існують помітні розбіжності між зареєстрованим безробіттям і визначеним за методологією МОП. Це стосується масштабів, і структури безробіття. Вкрай негативною ознакою є постійне зростання тривалості безробіття і збільшення у складі безробітних осіб, що не мають роботи тривалий період. [5, 78]

Демографічний аспект. Забезпечення потреб (хоча б елементарних) населення - найголовніший заохочувальний мотив виробництва. Отже, чисельність населення регіону - один із найважливіших факторів формування внутрішнього ринку праці. Іншим важливим фактором є купівельна спроможність населення. Аналізуючи демографічні передумови розміщення продуктивних сил, треба враховувати чисельність населення регіону на даний момент і його динаміку в часі. Це необхідно для визначення цілої низки економічних показників: забезпеченості трудовими ресурсами на розрахунковий період, обсягу виробництва товарів народного споживання, обсягу коштів на соціальне забезпечення, розмірів будівництва житла, шкіл, лікарень тощо.

Демографічна політика в Україні скерована на підвищення природного приросту населення за рахунок народжуваності. Для цього матерям, які народжують дитину, надаються допомоги, додаткова відпустка тощо.

Гендерний аспект. Традиційна роль жінки в українському пострадянському суспільстві спирається на особливості гендерного виховання, яке надавало перевагу слухняній поведінці над розвитком лідерства та власних ініціатив у дівчат. Присутність жінок у сфері управління скоріше була обумовлена необхідністю демонстрації жіночої рівності, аніж реальною ситуацією. Майже не змінилася ситуація і сьогодні. [16]

В Україні індекс сегрегації складає майже 30% тільки за галузевою ознакою і згідно деяких оцінок є набагато вищим за професійним розподілом, де фактор рівня оплати праці має більше значення.

В Україні відсутній дієвий механізм забезпечення участі жінки у прийнятті рішень на всіх рівнях. Яскравим прикладом гендерної нерівності є відносна кількість жінок-депутатів у Верховній Раді України: 8%. Таке, гранично низьке його значення призводить до одностатевості політичної влади та виконання нею чоловічої волі, до панування чоловічих цінностей й стандартів для всього суспільства. Слід зауважити, що відчуження жінки від основних важелів управління є логічним результатом попереднього розвитку суспільства.

Якщо українське суспільство прагне на практиці досягти конституційних принципів гендерного рівноправя та усунути гендерні деформації в існуючій соціально-економічній моделі розвитку суспільства, необхідно забезпечити жінкам реальну можливість доступу до всіх видів діяльності, рівність прав і можливостей чоловіків і жінок на ринку праці, запобігати жіночому безробіттю шляхом створення нових робочих місць. [17]

Міграція. Регіони України внаслідок обєктивно існуючих територіальних відмінностей у рівні та спеціалізації господарської діяльності характеризуються певними особливостями організації працересурсного потенціалу та розвитку сфери прикладання праці.

Така ситуація з нелегального працевлаштування українських громадян за межами території України висуває перед суспільством принципово нове розуміння зовнішніх трудових міграцій та вимагає розробки конкретних механізмів з їх регулювання та легалізації.

Такі місцеві особливості, як географічне положення населених пунктів, наявність налагодженого транспортного сполучення з країнами-реципієнтами трудових ресурсів, традиції міграційної поведінки, налагоджені звязки з іншими працівниками-мігрантами суттєво впливають на географію поїздок мігрантів, спосіб їх зайнятості за кордоном, інші важливі характеристик зарубіжних поїздок з метою заробітку. [14] Тривалість перебування наших громадян на роботі за кордоном коливається від трьох місяців (сезонні роботи) до декількох років (через неможливість легального перетину кордону у зворотному напрямі).

Одним із шляхів скорочення масштабів і подолання негативних наслідків трудових міграцій є розробка і впровадження цільових програм для повернення працівників-мігрантів, яка б передбачала можливість легалізації зароблених коштів в Україні.

Глобалізація Згідно з офіційними даними, за кордоном працюють майже 34 тисячі громадян України. З них 34,3% - з вищою освітою. За неофіційними даними, за кордоном працюють близько 4 мільйонів чоловік. За різними оцінками, в результаті трудової міграції в 90-і роки Україна втратила 15-20% інтелектуального потенціалу. Наслідки - неможливість створення надалі конкурентних переваг національної економіки і відставання, а згодом і зникнення галузей, які формують економічну безпеку держави.

З іншого боку, на ринок праці в Україні тисне притік мігрантів з нестабільних регіонів Африки і Азії, оскільки їх влаштовують навіть наші мізерні соціальні гарантії. Як наслідок - подальше розширення обємів неформальної і "тіньової" зайнятості. [18]

Профспілки України, усвідомлюючи вплив процесів глобалізації на ситуацію усередині країни, активізували свої дії по захисту вітчизняного виробництва, як джерела благополуччя кожного працюючого і членів їх сімей. Вважаємо, що національним і міжнародним профцентрам слід було б створити цілісну систему експертизи проектів з погляду зайнятості і рівня захисту від безробіття, а також регулювання міграційних процесів.