Проблеми і перспективи підвищення рівня економічного розвитку України і ступеня її участі в міжнародних економічних процесах

контрольная работа

2. ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМКІВ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕКРНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ І УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Серед комплексу невідкладних завдань щодо забезпечення ефективвного включення України у світове господарство і міжнародне співробітництво першочергове значення має формування механії му зовнішньоекономічних звязків, його теоретична розробка та практичне втілення в життя. При цьому йдеться про створенні фактично нового механізму, який має регулювати взаємовідносині України з навколишнім світом на принципово нових засадах.

Водночас зовнішня економічна політика має відповідати національним інтересам держави, забезпечувати взаємовигідне співробітництво з іноземними партнерами, стимулювати конкуренцію між учасниками зовнішньоекономічної діяльності з метою підвищення якості продукції та послуг на українському ринку. Для створення нового дієвого механізму зовнішньоекономічних звязків необхідне вирішення таких основних проблем:

* формування необхідної законодавчої бази;

* створення відповідного економічного середовища;

* розвиток інституційних структур, що регулюють зовнішньоекономічні звязки.

Важливою передумовою і водночас необхідною основою находження та поглиблення економічного співробітництва із зарубіжними партнерами є розвиток правової бази для такого співробітництва. Світова практика свідчить про те, що у міру інтенсифікації міжнародних господарських звязків, якісного та кількісного їх зростання надзвичайно ускладнюється характер взає-мовідносин між учасниками. А це потребує чіткого правового регулювання як на національному, так і міжнародному рівні.

Економічне процвітання є важливою передумовою і ключовим засобом забезпечення сталого розвитку суспільства та людського розвитку. Головним змістом є підтримання, в умовах посилення світової конкуренції, «здорової економіки» України і її достатнього зростання для забезпечення гідних робочих місць, викорінення бідності, як соціального явища, надання можливості для досягнення високої якості життя для всіх.

Для підвищення конкурентоспроможності України, перетворення її на лідера в регіоні за соціально-економічними показниками і, як результат, для підвищення її авторитету та впливовості на процеси на теренах колишнього СРСР, зусилля законодавчої та виконавчої влади повинні бути зосереджені на збереженні позитивних тенденцій у соціально-економічній сфері та створенні умов для подолання негативних факторів.

З цією метою:

1.Необхідно створити та реалізувати державні цільові програми, спрямовані на виправлення критичної демографічної ситуації, що склалася в країні - розширення видів та збільшення кредитувань на демографічні цілі (надання пільгових кредитів молодим сімям з дітьми, кредитування пільгового молодіжного житлового будівництва, прискорення реалізації пенсійної реформи та підвищення її ефективності, посилення державних гарантій щодо забезпечення медичних заходів охорони материнства і дитинства тощо). Для подолання депопуляції та відтворення трудового потенціалу країни необхідно перейти від декларативного до реального виконання програм в галузі розвитку медицини, охорони здоровя, обовязкового медичного страхування населення, оздоровлення навколишнього середовища, покращення умов праці. Всі ці програми мають бути орієнтовані на зниження смертності та мінімізацію витрат процесу відтворення населення, а також формування нового ставлення до збереження й зміцнення здоровя.

2.Для підвищення рівня добробуту населення потрібно провести реформування системи оплати праці для забезпечення послідовного переходу до моделі економіки з високою вартістю робочої сили; розширення можливостей отримання населенням офіційних основних і додаткових доходів, зниження податкового тиску на фонд оплати праці на підприємствах усіх форм власності; зниження рівня диференціації заробітної плати й прибутків. Здійснення цих перетворень сприятиме стимулюванню відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати та посиленню її звязку з кінцевим результатом праці.

3.На ринку праці для помякшення гостроти існуючих проблем необхідні лібералізація законодавства про працю, підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили; подальша реструктуризація державних підприємств із залученням інвестицій для розвитку підприємництва у виробничій сфері на умовах забезпечення модернізації застарілих і створення нових високопродуктивних робочих місць; вдосконалення інструментарію пільгового кредитування створення нових робочих місць; сприяння ефективним і доцільним переміщенням працездатного населення; удосконалення системи моніторингу ринку праці; підвищення якості робочої сили та професійно-кваліфікаційної збалансованості попиту та пропонування робочої сили; стимулювання економічної активності населення; посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості; стабілізації фінансового забезпечення політики зайнятості.

У довгостроковому зовнішньоекономічному прогнозуванні України усе більше треба орієнтуватись на зростаючу спільність інтересів окремих регіонів (Західна Європа) і навіть континентів (Америка) замість того, щоб за традицією виділяти окремі країни й розподіляти їх по ступеню пріоритетності. Україна прагне зберегти, по можливості, глибоку інтеграцію з усіма без винятку колишніми республіками СРСР.

Разом з тим нині ясно, що в просторі колишнього СРСР недоцільно, та й просто неможливо будувати якусь однорідну систему взаємин. Відбувається їхня диференціація.

Урядова програма України визначає головні напрямки, по яких буде розвивати економічну взаємодію. Це торгівля, грошово-кредитні й платіжно-розрахункові відносини, спільна діяльність, у тому числі спільні інвестиційні програми, функціонування міждержавних господарських структур

На сучасному етапі національна економіка переживає велику кризу. Виходом з такого тяжкого становища може бути тільки розширення міжнародних економічних відносин . Україні потрібно більше розвивати свої міжнародні економічні відносини, тобто інтегруватися в світову господарську систему .

Це може дати для нашої економіки:

співробітництво з національними господарствами різних країн;

ліквідацію барєрів у торгівлі між країнами ;

зближення ринків;

МЕВ повинні розвиватися за декількома принципами:

поглиблення міжнародного поділу праці;

розвиток продуктивних сил під впливом науково-технічного прогресу;

розширення можливостей перевезень вантажів на далекі відстані;

бурхливий розвиток комунікаційних можливостей ;

створення міжнародних організацій;

спільне вирішення глобальних проблем існування людства.

ВИСНОВКИ

Отже, в сучасних умовах світове господарство охоплене глобальною економічною кризою, яка не має тимчасового короткострокового характеру. Подолання кризи потребує глибинної структурної перебудови основ світової економіки, фінансової системи, виробничих відносин і зміни технологічного укладу глобалІзованого суспільства, що потребує глибоких досліджень в руслі вимог нової цивілі-заційної методології XXI століття. ЦІ процеси впливають на керованість ринкових перетворень в Україні.

Система міжнародних відносин світового господарства, до якого інтегрується Україна, потребує вирішення ряду проблем: будувати свою стратегію на оновленні технологій на інноваційній основі: зростанні інноваційно-активних підприємств:створення ТНК; на готовності конкурувати, оскільки конкурентоспроможність економіки певною мірою визначає й (України) позиції на зовнішньому ринку, на реальному розумінні свого національного середовища І шляхів його поліпшення.

Необхідно сконструювати гнучкий і динамічний механізм, що регулював би інтеграцію економіки України у світовий ринок, зробив би ії відкритою для зовнішнього світу

Доцільно визначитися, які галузі і виробництва будуть складати профіль міжнародної спеціалізації України і стимулювати їх методами ринкової економіки.

Тенденція до посилення відкритості економіки України мас зберігатися, але у поєднанні з політикою захисту національного виробника і внутр-ішнього ринку від несприятливих зовнішніх впливів.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гладій І.Й. Регіоналізація світового ринку: євроінтеграційний аспект: Монографія / І.Й. Гладій. - Тернопіль: Економічна думка, 2006. - 544 с.

2. Гавриков Д. Европейский союз как территория противоречий // МЭиМО. - №12. - 2004. - С. 88-95.

3. Годин Ю. Квазиинтеграция в СНГ и национальная безопасность России // МЭиМО. - №12. - 2004. - С. 46-51.

4. Горбач Л.М. Міжнародні економічні відносини: Підручник / Л.М. Горбач. - К.: Кондор, 2005. - 266 с.

5. Гульман М. Вісник податкової служби України. - 2007. - №14. - С. 63-64

6. Зиядулаев Н. СНГ в глобальной экономике стратегия развития и национальная безопасность // МЭиМО. - №4. - 2005. - С. 29-34.

7. Їжак О. Інтеграція без насильства // Політика і час. - №2. - 2005. - С. 61-70.

8. Карпачова Н.І. Трудова міграція з України в контексті загальносвітових міграційних процесів // Безпека життєдіяльності. - 2007. - №7. - С. 5-8

9. Козакевич Є. „Східний вимір" ЄС // Економічний часопис. - №7-8. - 2005. - С. 13-18.

10. Международніе экономические отношения / Под ред. В.Е. Рібалкина. - 5-е изд. - М.: ЮНИТИ, 2005. - 605 с.

11. М.М. Відякіна Перспективи міграції сільськогосподарських працівників у розширеному ЄС // Економіка АПК. - 2006. - №12. - С.140-145

12. МочернийС.В.Економічна теорія.Навч.посібн. - К.. -Академія". 2003. - С. 560

13. Мусис Ніколас. Усе про спільні політики Європейського Союзу / Ніколас Мусис. - К.: К.І.С., 2005. - 466 с.

14. Новий формат відносин ЄС - Україна // Євробюлетень. - №1. - 2005. - С.7

15. Основи економічної теорії. За ред. проф. Ю.В. Ніколенка. - К.. ЦУМ. 2003.-С. 482.

16. Політична економія. За ред. д.е.н.. проф. Рибалкіна В.О.. д.е.н.. проф. Бодрова В.І. -- К.. "Академія-, 2004. -С. 542.

17. Світова економіка. Підр. за ред.. А.С. Філіпенко. 0.1. Рогача. 0.1. Шниркова та ін. -- К.. -Либідь". 2002.-С. 11-12.

18. Світова економіка. Підр. за ред. А.С. Філіпенко.В.С.Будкіна.О.І.Рогача таін,-- К.. «Либідь». 2007. -С.6.

19. Економічна енциклопедія. Т. 1. -- К.. "Академія-. 2001.-С. 330. 473.

20. Економічна енциклопедія. Т. 3. -- К.. «Академія". 2002. -С. 164

Делись добром ;)