2. Товарне виробництво: сутність, умови виникнення,

розвиток та форми.

З удосконаленням знарядь виробництва окремі матеріальні блага починають виробляти з надлишком та обмінюють на блага, яких не вистачає. Тобто поступово окремі первісні общини, селянські господарства починають виробляти матеріальні цінності для обміну. Внаслідок цього у суспільному виробництві відбуваються суттєві зміни. Працівнику вже немає необхідності створювати всі матеріальні блага, які йому потрібні, оскільки він може обміняти продукти своєї праці на ті, яких у нього немає. Натуральне господарство перестало бути пануючим типом суспільного виробництва, відбувається перехід до загального товарного господарства. Виникає новий тип виробництва - товарне.

Товарне виробництво - це така форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються економічно відособленими виробниками, котрі спеціалізуються на виготовленні певного продукту, що потребує обміну у вигляді купівлі-продажу на ринку. При цьому продукти праці, якими вони обмінюються, стають товарами.

Товарне виробництво складалося протягом тривалого часу та існує вже біля 7 тис. років. Його початок припадає на період розпаду первісного ладу та появи рабства. Виникнувши між общинами, обмін товарів проник і всередину їх. Дальший розвиток товарного виробництва відбувався у межах рабовласницького та феодального суспільства, в яких товарне виробництво співіснувало з натуральним. Пізніше товарне виробництво як ефективніша форма господарювання починає переважати натуральне і, нарешті, стає домінуючим у капіталістичному суспільстві. Тут товарні відносини поширюються на всі фактори виробництва - засоби виробництва та робочу силу.

Однак це не означало повного зникнення натурального господарства. Воно ще й сьогодні зберігається у слаборозвинутих країнах. У середині ХХ ст. в їх натуральному і напівнатуральному виробництві було зайнято 50-60 відсотків населення. Деякі його прояви мають місце і в умовах розвинутої економіки (наприклад, натуральне підсобне господарство). В несприятливих для суспільства умовах (криза, війна) може з'явитися тенденція до натуралізації виробництва.

Загальною умовою виникнення, розвитку і функціонування товарного виробництва є:

1) суспільний поділ праці та спеціалізація – це призводять до спеціалізації виробників на виготовленні окремих видів продукції або на певній виробничій діяльності;

2) економічна відособленість товаровиробників – це таке становище, за якого виробники самі вирішують питання господарської діяльності: що виробляти, якими засобами, які ресурси при цьому використовувати. Вона передбачає самостійне розпорядження виробленою продукцією, володіння нею, її відчудження, привласнення, її використання в особистих інтересах. Тому економічна відособленість невідривна від власності на засоби виробництва та вироблену продукцію.

В історії виділяють три, так звані, великі поділи праці:

1) відділення землеробства і скотарства;

2) виділення ремесел;

3) виділення торгівлі, як спеціальної форми діяльності. В подальшому поділ праці розвивався в напрямку виділення окремих операцій (поопераційний) та появи часткового робітника. Зворотньою стороною цього процесу є кооперація праці.

Отже, до визначальних рис товарного господарства слід віднести: суспільний поділ праці, економічну відособленість виробників, еквівалентність відносин, ринковий зв'язок між виробниками і споживачами, визнання суспільного характеру праці через ринок, здійснення економічних процесів у товарно-грошових формах шляхом купівлі-продажу, виробництво для обміну і в розрахунку на вигоду, наявність конкуренції, вільне ціноутворення.

У товарному виробництві виділяють такі форми:

1) просте товарне виробництво – засноване на особистій праці власника засобів виробництва, характеризується поєднанням виробника із засобами виробництва та відсутністю експлуатації. Найхарактерніші ознаки: відносно низький рівень суспільного поділу праці; функціонування робочої сили; приватна власність; маловідчутна конкуренція товаровиробника і стихійність. Просте товарне виробництво грунтується на власній праці і кінцевою метою передбачає задоволення потреб товаровиробника;

2) капіталістичне товарне виробництво – його характерними рисами є розвинутий суспільний поділ праці; функціонування найманих робітників та капіталістів, які діяють з метою отримання прибутків; експлуатація кпатіалістом спільної, об'єднаної праці найманих працівників; жорстка кокуренція; стихійність формуваню ринків; підприємницько-капіталістична та колективно- капіталістична форми власності на засоби і предмети праці;

3) соціально-орієнтоване ринкове гоподарство – характерними рисами є розвинутий суспільний поділ праці; формування сукупної суспільної робочої сили; різноманітність форм власності; державне регулювання економіки; соціальний захист товаровиробників і споживачів.

Суспільне виробництво зародилося на початку ХХ ст. у найрозвинутіших країнах і поступово поширюється.за суспільного виробництва відбувалося поглиблення суспільного поділу праці, поліпшення організації виробництва у всіх сферах суспільного виробницва задоволення суспільних потреб.