5.5. Види та взаємозв’язок дисперсій
Дисперсія посідає особливе місце у статистичному аналізі соціально-економічних явищ. На відміну від інших характеристик варіації завдяки своїм математичним властивостям вона є невіддільним і важливим елементом інших статистичних методів, зокрема дисперсійного аналізу.
Для ознак метричної шкали дисперсія — це середній квадрат відхилень індивідуальних значень ознаки від середньої:
.
Як і будь-яка середня, дисперсія має певні математичні властивості. Сформулюємо найважливіші з них.
1. Якщо всі значення варіант xj зменшити на сталу величину А, то дисперсія не зміниться:
.
2. Якщо всі значення варіант xj змінити в А раз, то дисперсія зміниться в A2 раз:
.
3. Якщо частоти замінити частками, дисперсія не зміниться.
Нескладними алгебраїчними перетвореннями можна довести, що дисперсія — це різниця квадратів . Якщо
,
то, замінивши і поділивши всі складові наn, дістанемо:
,
де — квадрат середньої величини;— середній квадрат значень ознаки.
Дисперсія альтернативної ознаки обчислюється як добуток часток: , де— частка елементів сукупності, яким властива ознака,— частка решти елементів. Застосуємо основну формулу дисперсії до цих характеристик структури:
Якщо, скажімо, у збиральному цеху частка висококваліфікованих робітників становить , то дисперсія частки.
Дисперсія альтернативної ознаки широко використовується при проектуванні вибіркових обстежень, обробці даних соціологічних опитувань, статистичному контролі якості продукції тощо. За відсутності первинних даних про розподіл сукупності припускають, що і використовують максимальне значення дисперсії(див. підрозд. 6.4).
Якщо сукупність розбито на групи за певною ознакою х, то для будь-якої іншої ознаки у можна обчислити дисперсію як у цілому по сукупності, так і в кожній групі. Центром розподілу сукупності в цілому є загальна середня , центром розподілу вj-й групі — групова середня . Відхилення індивідуальних значень ознакиу від загальної середньої можна подати як дві складові:. Узагальнюючими характеристиками цих вiдхилень є дисперсії: загальна, групова та міжгрупова.
Загальна дисперсія характеризує варіацію ознаки у навколо загальної середньої:
.
Групова дисперсія характеризує варіацію відносно групової середньої:
.
Оскільки в групи об’єднуються певною мірою схожі елементи сукупності, то варіація в групах, як правило, менша, ніж у цілому по сукупності. Якщо причинні комплекси, що формують варіацію в різних групах, неоднакові, то й групові дисперсії різняться між собою.
Узагальнюючою мірою внутрішньогрупової варіації є середня з групових дисперсій:
.
Різними є й групові середні . Мірою варіації їх навколо загальної середньої єміжгрупова дисперсія
.
Отже, загальна дисперсія складається з двох частин. Перша характеризує внутрішньогрупову, друга — міжгрупову варіацію.
Взаємозв’язок дисперсій називається правилом розкладання (декомпозиції) варіації:
.
Розглянемо розрахунок зазначених дисперсій на прикладі варіації якості твердого сиру у залежно від терміну його зберігання х. Результати вибіркового обстеження якості 20 партій сиру, розподіл їх за терміном зберігання (1, 2, 3 місяці), розрахунки середніх та дисперсій наведено в табл. 5.13. Згідно з даними таблиці маємо:
1) середній бал якості сиру (за 10-бальною шкалою)
;
2) загальна дисперсія балів якості
;
3) групові середні бали якості та групові дисперсії:
; | ; |
; | ; |
; | . |
Таблиця 5.13
РОЗРАХУНОК ЗАГАЛЬНОЇ ТА ГРУПОВИХ ДИСПЕРСІЙ ЯКОСТІ СИРУ
№ з/п | Термін зберігання х, міс. | Бал якості, y | Розрахунок дисперсій якості | ||||||||
загальної | групових | ||||||||||
1-ша група | 2-га група | 3-тя група | |||||||||
у |
| у |
| у |
| ||||||
1 | 2 | 7,3 | 0,01 |
|
| 7,3 | 0,01 |
|
| ||
2 | 1 | 8,8 | 1,96 | 8,8 | 0,01 |
|
|
|
| ||
3 | 1 | 8,4 | 1,00 | 8,4 | 0,09 |
|
|
|
| ||
4 | 3 | 6,5 | 0,81 |
|
|
|
| 6,5 | 0,36 | ||
5 | 2 | 7,5 | 0,01 |
|
| 7,5 | 0,09 |
|
| ||
6 | 3 | 6,4 | 1,00 |
|
|
|
| 6,4 | 0,25 | ||
7 | 1 | 9,1 | 2,89 | 9,1 | 0,16 |
|
|
|
| ||
8 | 1 | 8,6 | 1,44 | 8,6 | 0,01 |
|
|
|
| ||
9 | 3 | 5,7 | 2,89 |
|
|
|
| 5,7 | 0,04 | ||
10 | 2 | 6,8 | 0,36 |
|
| 6,8 | 0,16 |
|
| ||
11 | 2 | 7,7 | 0,09 |
|
| 7,7 | 0,25 |
|
| ||
12 | 3 | 5,6 | 3,24 |
|
|
|
| 5,6 | 0,09 | ||
13 | 1 | 8,9 | 2,25 | 8,9 | 0,04 |
|
|
|
| ||
14 | 2 | 7,8 | 0,16 |
|
| 7,8 | 0,36 |
|
| ||
15 | 3 | 5,3 | 4,41 |
|
|
|
| 5,3 | 0,36 | ||
16 | 1 | 8,5 | 1,21 | 8,5 | 0,04 |
|
|
|
| ||
17 | 2 | 6,8 | 0,36 |
|
| 6,8 | 0,16 |
|
| ||
18 | 2 | 7,1 | 0,09 |
|
| 7,1 | 0,01 |
|
| ||
19 | 1 | 8,6 | 1,44 | 8,6 | 0,01 |
|
|
|
| ||
20 | 2 | 6,6 | 0,64 |
|
| 6,6 | 0,36 |
|
| ||
Разом | — | 148,0 | 26,26 | 60,9 | 0,36 | 57,6 | 1,4 | 29,5 | 1,1 | ||
Середня | — | 7,4 | — | 8,7 | — | 7,2 | — | 5,9 | — | ||
Дисперсія | — | — | 1,313 | — | 0,051 | — | 0,175 | — | 0,220 |
Значення групових середніх підтверджують залежність якості сиру від терміну його зберігання. У 1-й групі середній бал якості становить 8,7, у 2-й групі якість сиру знижується на 1,5 бала, а в 3-й зниження якості порівняно з першою групою становить 2,8 бала. Водночас зростає варіація балів у групах, що відбиває посилення впливу інших чинників на якість сиру.
Необхідні величини для розрахунку середньої з групових і міжгрупової дисперсій наведено в табл. 5.14.
Таблиця 5.14
ДО РОЗРАХУНКУ МІЖГРУПОВОЇ ТА СЕРЕДНЬОЇ З ГРУПОВИХ ДИСПЕРСІЙ
Групи за терміном зберігання, міс. | Число партій | Середній бал якості | Групова дисперсія | Розрахунок дисперсій | ||
середньої з групових | міжгрупової | |||||
|
| |||||
1 | 7 | 8,7 | 0,051 | 0,36 | 1,3 | 11,83 |
2 | 8 | 7,2 | 0,175 | 1,40 | – 0,2 | 0,32 |
3 | 5 | 5,9 | 0,220 | 1,10 | – 1,5 | 11,25 |
Разом | 20 | 7,4 | | 2,86 | | 23,4 |
За даними таблиці міжгрупова дисперсія становить
середня з групових дисперсій
.
Сума їх дорівнює загальній дисперсії: 0,143 + 1,170 = 1,313.
Міжгрупова варіація — це результат впливу фактора, який покладено в основу групування, внутрішньогрупова — інших факторів, окрім групувального. Відношення міжгрупової дисперсії до загальної характеризує частку варіації результативної ознаки у, яка пов’язана з варіацією групувальної ознаки. Це відношення називають кореляційним і позначають символом :
.
У розглянутому прикладі кореляційне відношення становить , тобто 84,2% варіації якості сиру пов’язані з терміном зберігання. На інші фактори припадає 100 – 84,2 = = 15,8% варіації.
Правило декомпозиції варіації є основою вимірювання щільності зв’язку.
завдання для самоконтролю
1. Як виявляється закономірність розподілу?
2. Назвіть особливості частотних характеристик розподілу.
3. Чому саме середню розглядають як типовий рівень ознаки в сукупності? Як співвідноситься середня з іншими характеристиками центра розподілу?
4. Середня величина ознаки у двох сукупностях однакова. Чи може бути різною варіація цієї ознаки?
5. Терміни корисного використання нематеріальних активів фірми, захищених патентами, ліцензіями тощо, на кінець року становили:
Термін використання, років | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | Разом |
У % до загальної суми нематеріальних активів | 2,6 | 10,2 | 39,2 | 40,0 | 6,8 | 1,2 | 100 |
Визначіть ряд кумулятивних часток, медіану і моду терміну корисного використання нематеріальних активів фірми.
6. Кредитні ставки комерційних банків під короткострокові позики становили:
Кредитна ставка, % | Суми наданих позик, млн грн. | |
І квартал | ІІ квартал | |
До 10 | 1 | 5 |
10 — 20 | 4 | 11 |
20 — 30 | 9 | 8 |
30 і більше | 6 | 6 |
Разом | 20 | 30 |
За кожний квартал визначіть середню кредитну ставку та середнє лінійне відхилення. Як змінилися середній рівень і варіація кредитної ставки?
7. Прибутковість активів комерційних банків на початок року становила в середньому 15% при дисперсії 36, на кінець року — 10% при дисперсії 25. Оцініть відносну варіацію прибутковості активів на початок і кінець року, зробіть висновок про напрямок зміни середньої і варіації.
8. Розподіл агропідприємств за рівнем урожайності кукурудзи (ц/га) на зрошувальних землях характеризується даними:
Режим іригації | Середній рівень | Модальне значення | Середнє квадратичне відхилення |
1 | 60 | 57,0 | 12 |
2 | 75 | 70,5 | 9 |
Порівняйте варіацію та асиметрію розподілу агропідприємств за рівнем урожайності кукурудзи.
9. Квадратичний коефіцієнт варіації витрат домогосподарств на харчування становить 79%. Чи можна вважати однорідною сукупність домогосподарств за цією ознакою?
10. На яких засадах ґрунтується оцінка нерівномірності розподілу? Поясніть зміст і особливості розрахунку коефіцієнтів локалізації та концентрації.
11. За наведеними даними оцініть ступінь концентрації землі у фермерських господарствах, зробіть висновок.
Земельна площа на одне господарство, га | Структура господарств, % | |
За кількістю ферм | За земельною площею | |
До 10 | 8,3 | 0,3 |
10 — 50 | 29,2 | 4,5 |
50 — 200 200 — 500 500 — 1000 | 38,0 20,2 2,7 | 26,5 23,8 20,6 |
1000 і більше | 1,6 | 24,3 |
Разом | 100 | 100 |
12. За даними про віковий склад парку металообробного устаткування за два роки оцініть інтенсивність структурних зрушень, зробіть висновок.
Вікова група, років | У % до підсумку | |
1995 | 2000 | |
До 10 | 60 | 45 |
10 — 20 | 26 | 34 |
20 і більше | 14 | 21 |
Разом | 100 | 100 |
13. Частка високоліквідних активів у сумі поточних активів становить 20%. Визначіть дисперсію частки високоліквідних активів.
14. Сукупність розбито на однорідні групи, причому варіація ознаки в групах значно менша, ніж у цілому по сукупності. Який зв’язок між загальною і груповою варіаціями?
15. Яку варіацію характеризує міжгрупова дисперсія?
16. За даними хронометражних обстежень затрати часу на обробку деталі на різних стругальних верстатах становили, хв:
у І зміну — 26, 24, 23, 28, 25, 24;
у ІІ зміну — 28, 30, 29, 33.
Визначіть групові, міжгрупову та загальну дисперсії затрат часу на обробку деталі. Покажіть взаємозв’язок дисперсій.
- 1. Предмет і метод статистики
- 1.1. Предмет статистики
- 1.2. Основні категорії статистики
- 1.3. Статистична методологія
- 2. СтаТиСтичне спостереження
- 2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- 2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- 2.3. Організаційні питання статистичного спостереження
- 2.4. Форми, види та способи спостереження
- Завдання для самоконтролю
- 3. Зведення та групування статистичних даних
- 3.1. Суть статистичного зведення
- Назва таблиці
- 3.2. Класифікації та групування
- 3.3. Принципи формування груп
- 3.4. Статистичні таблиці
- Завдання для самоконтролю
- 1. Предмет і метод статистики
- 1.1. Предмет статистики
- 1.2. Основні категорії статистики
- 1.3. Статистична методологія
- 2. СтаТиСтичне спостереження
- 2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- 2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- 2.3. Організаційні питання статистичного спостереження
- 2.4. Форми, види та способи спостереження
- Завдання для самоконтролю
- 3. Зведення та групування статистичних даних
- 3.1. Суть статистичного зведення
- Назва таблиці
- 3.2. Класифікації та групування
- 3.3. Принципи формування груп
- 3.4. Статистичні таблиці
- Завдання для самоконтролю
- 4. Статистичні показники
- 4.1. Суть і види статистичних показників
- 4.2. Абсолютні величини
- 4.3. Відносні величини
- Відносні величини динаміки
- Відносні величини просторових порівнянь
- Відносні величини порівняння зі стандартом
- Відносні величини структури
- Відносні величини координації
- Матеріальні запаси фірми
- Відносні величини інтенсивності
- 4.4. Середні величини
- Середня арифметична
- Ставлення населення до смертної кари
- Середня гармонічна
- Середня геометрична
- 4.5. Система статистичних показників
- Багатовимірні середні інвестиційної привабливості цінних паперів
- 5. Ряди розподілу. Аналіз варіацій та форми розподілу
- 5.1. Закономірність розподілу
- 5.2. Характеристики центра розподілу
- 5.3. Характеристики варіації
- 5.4. Характеристики форми розподілу
- 5.5. Види та взаємозв’язок дисперсій
- 6.1. Суть вибіркового спостереження
- 6.2. Вибіркові оцінки середньої та частки
- 6.3. Різновиди вибірок
- 6.4. Визначення обсягу вибірки
- 6.5. Статистична перевірка гіпотез
- Завдання для самоконтролю
- 7. Методи аналізу взаємозв’язків
- 7.1. Види взаємозв’язків
- Види взаємозв’язків і їх особливості
- 7.2. Регресійний аналіз
- 7.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- 7.4. Рангова кореляція
- 7.5. Оцінка узгодженості варіації атрибутивних ознак
- Завдання для самоконтролю
- 8.1. Суть і складові елементи динамічного ряду
- 8.2. Характеристики інтенсивності динаміки
- 8.3. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- 8.4. Характеристика основної тенденції розвитку
- 8.5. Оцінка коливань та сталості динаміки
- Тренд і сезонні коливання продажу безалкогольних напоїв
- До розрахунку залишкової дисперсії
- 9. Індекси
- 9.1. Суть і функції індексів
- 9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
- 9.3. Агрегатна форма індексів
- 9.4. Середньозважені індекси
- 9.5. Взаємозв’язки індексів
- 9.6. Індекси середніх величин
- 9.7. Територіальні індекси
- Товарна маса і ціни експорту
- Завдання для самоконтролю
- Економічна та соціальна статистика
- 10.3. Система національних рахунків
- Класифікація рахунків снр
- Продовження табл. 10.2
- Закінчення табл. 10.2
- Рахунок товарів та послуг
- Рахунок виробництва
- Рахунок утворення доходів
- Розрахунок розподілу первинних доходів
- Рахунок вторинного розподілу доходів
- Рахунок перерозподілу доходів у натурі
- Рахунок використання наявного доходу
- Рахунок використання скоригованого наявного доходу
- Фінансовий рахунок
- Завдання для самоконтролю
- 11. Статистика національного багатства
- 11.1. Поняття, значення та завдання статистичного вивчення національного багатства
- 11.2. Статистика природних ресурсів
- 11.3. Статистика національного майна
- 12. Статистика населення
- 12.1. Методологічні особливості статистики населення
- 12.2. Статистика чисельності, складу та розміщення населення
- Розподіл постійного населення україни за статтю на 01.01.99
- Вікові контингенти населення україни в розрізі статі станом на 01.01.89 та 01.01.99, % до підсумку
- 12.3. Статистика природного руху та відтворення населення
- 12.4. Механічний рух населення та його статистичні показники
- 12.5. Перспективні розрахунки населення
- Фрагмент перспективних розрахунків чисельності хлопчиків україни за даними останнього перепису
- 13. Статистика трудових ресурсів
- 13.1. Поняття, склад та рух трудових ресурсів
- 13.2. Особливості статистичного
- 3. Рівні безробіття.
- 13.3. Статистичне вивчення якості робочої сили
- Завдання для самоконтролю
- 14. Статистика продукції
- 14.1. Проблеми обліку, розрахунку та зіставлення показників продукції
- 14.2. Макроекономічні показники продукції
- Фактори індексної моделі
- Завдання для самоконтролю
- 15. Статистика цін і тарифів
- 15.1. Види цін та організація їх статистичного спостереження
- 15.2. Динаміка цін і тарифів виробників товарів та послуг
- 15.3. Динаміка споживчих цін
- Динаміка обсягу та зміни цін і тарифів на окремі основні платні послуги населенню в 1997—1998 рр.
- 15.4. Міждержавні та міжрегіональні порівняння цін і тарифів
- Реалізація і ціни товарів у містах а та б
- 15.5. Методи оцінювання показників виробництва товарів та послуг за порівнянними цінами
- 16. Статистика ринку
- 16.1. Статистичне вивчення ринку
- 16.2. Особливості статистичного вивчення ринку споживчих товарів
- 16.3. Особливості статистичного вивчення ринку засобів виробництва
- Баланс міжрегіональних зв’язків
- Елемент аij по горизонталі показує напрями потоку товарів (з області і в область j). Цей самий елемент по вертикалі показує джерела постачання в j-ту область.
- Із цієї формули випливають інші співвідношення, необхідні для аналізу формування ресурсів окремих областей:
- Тоді місткість ринку можна визначити за формулою
- 16.4. Статистика товарного обороту внутрішньої торгівлі
- 16.5. Статистичне забезпечення маркетингу на ринку банківських послуг
- Завдання для самоконтролю
- 17. Статистика зовнішньоекономічної діяльності
- 17.1. Предмет і завдання статистики зовнішньоекономічної діяльності
- 17.2. Статистика зовнішньої торгівлі
- 17.3. Статистика платіжного балансу
- 17.4. Статистика обмінних курсів
- 18. Статистика фінансів
- 18.1. Статистика державного бюджету
- 1) Тип податку, як він визначений у сдф (акцизи, податок на нерухомість тощо);
- 2) Тип інституційної одиниці, яка сплачує податок (домашнє господарство, державне підприємство, комерційна організація);
- 3) Обставини, за яких сплачується податок (продукція вироблена, імпортована, підготовлена на експорт).
- Завдання для самоконтролю
- 18.2. Статистика грошового обігу
- 1) Прогнозування попиту на гроші;
- 2) Прогнозування пропозиції грошей.
- Питання для самоконтролю
- 18.3. Статистика інвестиційної діяльності
- Завдання для самоконтролю
- 18.4. Статистика кредитної діяльності
- 18.5. Статистика страхової діяльності
- Розрахунок варіації нетто-ставки
- 19. Статистика ефективності
- 19.1. Статистика ефективності суспільного виробництва
- 19.2. Оцінка ефективності комерційної діяльності
- 19.3. Оцінки ефективності банківської діяльності
- Поділи, за якими виконується статистичний аналіз ефективності
- Завдання для самоконтролю
- 19.4. Статистика ефективності праці
- Завдання для самоконтролю
- 19.5. Статистика ефективності використання матеріальних ресурсів
- Завдання для самоконтролю
- 19.6. Статистика ефективності фінансової діяльності
- Завдання для самоконтролю
- 20. Статистика рівня життя населення
- 20.1. Статистика доходів населення
- 20.2. Статистика споживання населенням матеріальних благ та послуг
- Вихідні дані для розрахунку індексів рівня споживання
- Індекси рівня споживання
- 20.3. Статистика соціального обслуговування
- Завдання для самоконтролю