Загальна характеристика макроекономічних показників

Для аналізу економічних подій, складних господарських взаємозв'язків необхідна система надійних, взаємодоповнюючих показників. Сукупність таких показників національної економіки зосереджені в системі національних рахунків (СНР). Сучасна СНС була затверджена ООН в 1993 р., що трохи видозмінила найменування секторів економіки, стандартних рахунків і основних макроекономічних показників.

Система національних рахунків (СНР) – система взаємопов’язаних показників та міжнародних правил обліку економічної діяльності, які використовуються для аналізу економічного розвитку країни на макрорівні.

СНР – система взаємопов’язаних показників і класифікацій, які використовують для опису і аналізу результатів економічного найважливіші процеси і явища економіки: 1) виробництво; 2) дохід; 3) споживання; 4) нагромадження капіталу; 5) фінанси. СНР відображає зв'язок між випуском продукції, доходами і витратами. Основним макроекономічними показниками СНР є: валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт, чистий національний продукт, національний дохід.

СНР формується на основі законів і принципів ринкової економіки і описує економічні результати діяльності в ринкових умовах господарювання.

СНР враховує всі аспекти економічного розвитку країни і включає:

• інформацію про всіх господарських суб’єктів, які приймають участь в економічному процесі (підприємства, держава, банківські установи, домогосподарства тощо);

• інформацію про всі економічні операції, пов’язані з виробництвом, розподілом, обміном і споживання суспільного продукту;

• всі економічні активи і пасиви, в сукупності становлять національне багатство країни (фінансові активи, основний та оборотний капітал, вартість землі і корисних копалин, монетарне золото).

Процес розрахунку макроекономічних показників в системі національних розрахунків має певні особливості.

1. Реєстрація основних макроекономічних показників враховує різницю між доходами, які одержують національні товаровиробники за кордоном та доходами, що одержують зарубіжні підприємці на території даної країни. Тому, існує певна відмінність у показниках «національного» і «вітчизняного» виробництва.

2. Рівність доходів і витрат. Даний принцип враховує безперервність економічної системи, в який всі витрати в процесі суспільного виробництва перетворюються на доходи і навпаки.

3. Необхідність уникання подвійного рахунку – ситуації, коли одна операція (продукція або послуга) враховується двічі. З цією метою в СНР використовують такі поняття: проміжна продукція, кінцева продукція, додана вартість.

4. Для розрахунку макроекономічних показників в системі СНР використовують ринкові ціни.

5. При розрахунку макроекономічних показників враховують лише вартість товарів і послуг, створених в поточному році.

СНР використовують практично в усіх країнах світу. Нею описують валовий внутрішніх продукт на всіх стадіях його руху: виробництво, розподіл, перерозподіл, кінцеве споживання. До основних категорій системи національних рахунків належать: інституційна оцінка, економічна операція, резидент.

Інституційна оцінка – економічна одиниця, яка є юридичною особою, веде повний набір бухгалтерської звітності та характеризується самостійністю у прийнятті господарських рішень у сфері основної діяльності. Інституційна оцінка є базовою одиницею обліку в СНР.

У системі національних рахунків здійснюються економічні операції трьох видів: операції з продуктами і послугами, розподільчі та фінансові.

Резидентами країни вважається особи або організації, центр інтересів яких зосереджується на території даної країни.

В Україні національні рахунки розробляються державним комітетом статистики за міжнародним стандартом СНР ООН з 1993р.

Відповідно до міжнародних стандартів СНР поділена на шість секторів:

1. нефінансові корпорації, тобто всі підприємства, які виробляють товари і послуги та реалізують їх на ринку;

2. фінансові корпорації – установи, які здійснюють фінансові операції (банки, страхові, інвестиційні компанії та ін.);

3. сектори загального державного управління (державні установи та організації, які є інституційними органами);

4. сектор некомерційних установ і організацій, які надають послуги домашнім господарствам;

5. сектор зовнішньоекономічних зв’язків.

Групування за галузями в СНР здійснюється таким чином: 1) промисловість; 2) будівництво; 3) сільське, лісове, рибне господарство; 4) транспорт та зв'язок; 5) торгівля, заготівля, матеріально-технічне постачання та збут; 6) інші галузі матеріального виробництва; 7) галузі сфери нематеріального виробництва.

Економічні операції об’єднуються в рахунки. Згідно з принципом подвійного запису кожна економічна операція відбивається у рахунках двічі: за статтею видатків та за статтею доходів. Сукупність двосторонніх рахунків утворює таблицю. Відповідно до міжнародних стандартів існує десять рахунків. Сучасна СНР містить понад 500 різних стандартів рахунків. В результаті досягається баланс економічних операцій, які описують процес створення національного продукту.

Загальні макроекономічні показники можна поділити на три групи:

• показники загального національного розвитку – національне багатство, валовий випуск, валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), чистий національний продукт (ЧНП), національний дохід (НД), особистий дохід;

• соціально-економічні показники – рівень зайнятості, рівень безробіття, рівня життя населення;

• фінансові показники – рівень цін, інфляції, номінальна та реальна заробітна плата, рівень відсоткової ставки тощо.

Найбільш важливими, з погляду системи макроекономічних показників, є: валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт, чистий національний продукт, національний дохід, які є сучасними формами суспільного продукту.