§ 6. Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки

Проблема інфляції є складовою частиною теорії грошей.

Інфляція — це одна з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу, що негативно впли­ває на всі сторони життя суспільства.

Є різні погляди на природу і причини інфляції, але перева­жають два напрями: перший розглядає інфляцію як суто гро­шове явище, спричинене порушенням законів грошового обігу; другий — як макроекономічне явище, спричинене порушенням пропорцій суспільного відтворення, і насамперед між виробниц­твом і споживанням, попитом і пропозицією товарів.

Тим часом інфляція є складним, багатостороннім явищем, причини якого — у взаємодії факторів сфери виробництва і сфе­ри грошового обігу.

Інфляція зовні виглядає як знецінення грошей внаслідок їхньої надмірної емісії, яка супроводжується зростанням цін на товари та послуги.

Проте це лише форма прояву, а не глибинна сутність і при­чина інфляції. Звичайно інфляція має свій зовнішній прояв у підвищенні цін. Але не кожне підвищення цін служить показ­ником інфляції. Ціни можуть підвищуватися в результаті по­ліпшення якості продукції, погіршення умов видобутку палив­но-сировинних ресурсів, змінюватися під впливом циклічних і сезонних коливань виробництва, стихійних лих і т. ін. Але це будуть, як правило, не інфляційні, а певною мірою природні пе­ріодичні зміни цін на окремі товари і послуги. Причини інфляції

Насправді ж інфляція є результатом порушення економіч­ної рівноваги, яка зумовлена комплексом внутрішніх і зовніш­ніх причин (рис. 6.16).

Порушення пропорцій суспільного виробництва

Надмірна емісія паперових грошей

Дефіцит державного бюджету

Мілітаризація економіки

Значне зростання внутрішнього і зовнішнього державного боргу

Недосконалість податкової системи

Кризові явища у фінансово-кредитній системі

Монополізація виробництва

Зовнішньоекономічні фактори

Рис. 6.16. Основні причини інфляції

Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:

—  порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагромадженням і споживанням, попитом і про­позицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;

—  значне зростання дефіциту державного бюджету і держав­ного боргу, зумовлених непродуктивними державними витра­тами;

—  надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;

—  мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовироб- ництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;

—  збільшення податкового тягаря на товаровиробників;

—  випередження темпів зростання заробітної плати порівня­но з темпами зростання продуктивності праці.

Зовнішні фактори інфляції пов’язані з посиленням інтер­націоналізації господарських зв’язків між державами, що супроводжуються загостренням конкуренції на світових рин­ках капіталів, товарів та послуг, робочої сили, загостренням міжнародних валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами (енергетичною, продовольчою, фінансо­вою та ін.).

Узагальнюючи сказане, можна дати таке визначення ін­фляції.

Інфляція — це знецінення грошей, спричинене диспро­порціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Інфляція може набувати різноманітних форм (рис. 6.17).

Відкрита інфляція розвивається вільно і ніким не стри­мується.

Прихована інфляція — це така інфляція, коли держава вживає заходи, спрямовані на безпосереднє стримування цін на товари і послуги, з одного боку, і доходів населення — з іншого.

Повзуча інфляція — інфляція, що розвивається поступово, коли ціни зростають незначною мірою (не перевищує 10 % на рік).

Помірна інфляція (2—5 % на рік) у розвинутих країнах За­ходу не розглядається як негативний фактор. Навпаки, вва­жається, що вона стимулює розвиток економіки, надає їй необ­хідного динамізму.

Галопуюча інфляція — інфляція, коли ціни зростають швидко — на 10—100 % щорічно. На стадії галопуючої інфляції

Рис. 6.17. Типи інфляції За темпами зростання — повзуча, галопуюча, гіперінфляція Залежно від переважаючого впливу факторів інфляція попиту, інфляція пропозиції

За характе ром прояву — відкрита, прихована

За ступенем, прогнозування очікувана, неочікувана За співвідношенням темпів зростання цін на товари — збалансована, незбалансована

відбувається спад виробництва та скорочення товарообороту, втрачається стимул до інвестицій, стримується процес суспіль­ного нагромадження, поширюється відплив капіталу з вироб­ничої сфери до сфери обігу, тобто йде розбалансування економіч­ної рівноваги.

Гіперінфляція — інфляція, коли ціни зростають астроно­мічно — на 1—2 % щодня або сягають 1000 % і більше на рік.

Вона означає глибоку економічну і соціальну кризу в країні.

Збалансована інфляція — інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп відносно один одного не змінюються. Ціни підвищуються досить повільно й одночасно на більшість товарів та послуг.

Незбалансована інфляція — інфляція, коли співвідношен­ня цін у різних товарних групах змінюється на різні відсотки і по-різному на кожний вид товару.

Очікувана інфляція — зазвичай помірна інфляція, яку мож­на спрогнозувати на будь-який період. Досить часто це є пря­мим результатом антиінфляційних дій уряду.

Неочікувана інфляція характеризується раптовим стриб­ком цін, зумовленим збільшенням під впливом інфляційних очі­кувань суспільного попиту населення на споживчі товари, то­варовиробників — на сировину та засоби виробництва.

Інфляція попиту — це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту.

Спричинити її може в основному збільшення державних за­мовлень (наприклад, військових), попиту підприємців на за­соби виробництва в умовах повної зайнятості й майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання купівельної спроможності трудящих (зростання заробітної пла­ти) в результаті, наприклад, узгоджених дій профспілок. Усе це спричиняє утворення надлишку грошей порівняно з кіль­кістю товарів, призводить до підвищення цін. Таким чином, надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропо­зиції, коли виробники не можуть адекватно реагувати на зрос­тання попиту.

Інфляція пропозицїі (витрат) — це зростання цін внаслі­док підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної про­позиції.

Причинами збільшення витрат можуть бути зростання цін на сировину, енергоносії, підвищення заробітної плати, оліго- полістична політика ціноутворення, економічна і фінансова політика держави і т. ін. Збільшення витрат виробництва на одиницю продукції в економіці скорочує прибутки й обсяг про­дукції, який підприємці готові запропонувати за наявного рівня цін. Внаслідок цього зменшується сукупна пропозиція товарів та послуг, що, у свою чергу, підвищує рівень цін.

Стагфляція — це інфляція, що супроводжується стагнацією виробництва й одночасно зростанням рівня цін і безробіття.

Рівень (темп ) інфляції обчислюють за формулою

де Іц — індекс зростання цін за рік; Р°. і Р1. — ціни однакових то­варів, виражені відповідно в цінах базового і поточного років; <3* — обсяг виробництва певного продукту в поточному році.

Соціально-економічні наслідки інфляції

Інфляція — це тяжка хвороба економіки з глибокими соці- ально-економічними наслідками. У світі немає країни, яка б тією чи іншою мірою не зазнала втрат від інфляції.

Економічні наслідки інфляції

По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв’язки, посилює хаос і диспропорції в економіці, дезорганізує інвести­ційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання ви­робництва.

По-друге, капітали переливаються зі сфери виробництва у сфе­ру обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а та­кож переміщаються за кордон у пошуках прибутковішого засто­сування й гарантованого прибутку. Зростають спекуляція, тіньо­ва економіка, корупція.

По-третє, порушується нормальне функціонування кредит- но-грошової системи. Знецінення грошей підриває стимули до нагромадження їх, породжуючи таке явище як «втеча від гро­шей», коли підприємці й населення надають перевагу вкладан­ню грошових заощаджень у товари, нерухомість та інші мате­ріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі процен­ти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знеці­нених грошах.

По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відно­сини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартер­них угод. Це призводить до втрати грошима своїх економічних функцій, і відносини обміну повертаються назад — до простої, або випадкової, форми вартості.

По-п’яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне еко­номічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водно­час стимулює імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутріш­ньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стри­мує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і рин­ковий курси національної валюти через її знецінення.

Соціальні наслідки інфляції

Економічна наука вважає, що інфляція є своєрідним подат­ком, яким держава шляхом емісії нічим не забезпечених гро­шей додатково обкладає доходи населення, що веде до негатив­них соціальних наслідків. Ще Дж.М. Кейнс писав, що «трива­лим процесом інфляції уряди можуть конфіскувати таємно і непомітно значну частину багатства своїх громадян».

По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств на­селення, особливо тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.

По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощаджен­ня населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.

По-третє, інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диферен­ціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.

Антиінфляційна державна політика

Для боротьби з інфляцією держава проводить антиінфля- ційну політику, яка передбачає здійснення тактичних (корот­кострокових) заходів щодо зниження рівня наявної інфляції та стратегічних (довгострокових) заходів, спрямованих на недо­пущення інфляції у тривалій перспективі.

До основних заходів антиінфляційної державної політики належать:

—  зростання виробництва і насичення ринку товарами;

—  обмеження емісії грошей;

—  подолання дефіциту державного бюджету;

—  стимулювання нагромаджень та інвестицій;

—  проведення обґрунтованої кредитної політики;

—  скорочення ставок податків;

—  проведення приватизації і стимулювання розвитку серед­нього й малого бізнесу;

—  збільшення безготівкового обігу;

—  широке впровадження електронної системи розрахунків;

—  скорочення бартерних операцій;

—  регулювання валютного курсу;

—  розвиток ринку цінних паперів;

—  подавлення інфляційних очікувань населення;

—  проведення грошових реформ конфіскаційного типу.

Дефляція — загальне зниження середнього рівня цін в економіці. Процес, протилежний інфляції.

У результаті проведення в Україні грошової реформи у верес­ні 1996 р. тимчасова грошова одиниця купоно-карбованець була замінена новою українською національною валютою — гривнею, яка стала єдиним законним засобом платежу на території України. Введення гривні та проведення довгострокової анти- інфляційної державної політики стали важливими факторами значного зниження рівня інфляції та стабілізації грошового обі­гу в країні (табл. 6.2). Таблиця 6.2. Динаміка рівня інфляції в Україні у 1991—2004 р. 1991    1992    1993    1994    1995    1996    1997 Індекс спо­живчих цін, у % до попе­реднього року    390,0    2100,0    10 256,0    501,0    281,7    139,7    110,1 1998    1999    2000    2001    2002    2003    2004 Індекс спо­живчих цін, у % до попе­реднього року    120,0    119,2    125,8    106,1    99,4    108,2    112,3

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ

Основні терміни і поняття

Грошовий загальний еквівалент. Міра вартості. Засіб обігу. Засіб на­громадження. Засіб платежу. Паперові гроші. Банкнота. Чек. Кредитна картка. Електронні гроші. Грошова маса. Грошовий агрегат. Валютний курс. Конвертованість грошей. Інфляція. Антиінфляційна політика.

Контрольні запитання і завдання

1.  Охарактеризуйте основні теорії виникнення грошей.

2.  У чому полягає суть грошей?

3.  Розкрийте співвідношення основних функцій грошей.

4.  Які особливості паперових і кредитних грошей?

5.  Що таке ліквідність грошей?

6.  У чому полягають негативні наслідки бартеру?

7. Що таке грошова маса? Назвіть її показники.

8.  Що слід розуміти під грошовою системою? З яких елементів вона складається?

9.  Сформулюйте закони обігу грошей.

10.  Напишіть формулу рівноваги грошової і товарної мас І. Фішера.

11.  Що таке валютний курс і якими методами він визначається?

12.  Які причини інфляції?

13.  У чому полягає суть інфляції? Назвіть її основні види.

14.  Перелічіть основні наслідки та шляхи подолання інфляції.

Література

1.  Базилевич В Д., Базилевич К.С., Баластрик JI.O. Макроекономіка: Підручник. — К.: Знання, 2004. — 851 с.

2.  Базилевич В Д., Базилевич К.С. Ринкова економіка: Основні понят­тя і категорії. — К.: Знання, 2006. — С. 44—50.

3.  Гальчинський А Теорія грошей: Навч.-метод, посіб. — К.: Основи, 2001.

4.  Гриценко О.Г. Гроші та грошово-кредитна політика. — К.: Основи, 1996.

5.  Гроші та кредит: Підручник / Зазаг. ред. М.І. Савчук. — К.: КНЕУ, 2001. — 602 с.

6.  Лагутін В Д. Гроші та грошовий обіг: Навч. посіб. — К.: Т-во «Знан­ня», КОО, 1998.

7. Маркс К. Капитал. — М., 1951. — Т. 1. — Гл. 3.

8.  Найденов B.C., Сменковский А.Ю. Инфляция и монетаризм. Уроки антикризисной политики. — К.; Белая Церковь: ОАО «Белоцерковская книжная фабрика», 2003. — Гл . 2, § 1; 3, § 1.

9.  Фишер С., Дорнбуш Ш.Р., Шмалензи Д. Экономика. — М.: Дело, 1993. — С. 580—595; 653—667.

10.  Фишер И. Покупательная сила денег. — М.: Дело, 2001.

11.  Фридмен М. Количественная теория денег. — М.:Эльф, 1996. — 181с.

12.  ХаррисЛ. Денежная теория. — М.: Прогресс, 1990.

13.  Чу хно А. Деньги. — К.: Украина, 1997. — 510 с.

Чухно АЛ. Розвиток теорії грошей та практики регулювання грошо­вого обігу: Спецкурс / Київ, ун-т імені Тараса Шевченка. — К., 1994. — 116 с. Ющенко В., Лисицъкий В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. — К.: Скарби, 1998. — 288 с. Ющенко В. Ключові проблеми монетарної та валютно-курсової полі­тики в Україні // Вісник НБУ. — 2000. — № 2.

РОЗДІЛ II

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ