logo
Економіка підприємства Ден

Методичні рекомендації до практичного заняття

Інвестиції - це довгострокові вкладення капіталу у підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку (доходу).

Капітальні вкладення - один з видів інвестицій, які спрямовані на оновлення існуючих і створення (придбання) нових об’єктів.

Планування капітальних вкладень передбачає обчислення необхідного обсягу інвестицій та визначення конкретних джерел фінансування.

Одним з методів визначення обсягу інвестиції на плановий період є метод укрупнених розрахунків, який передбачає:

(5.92)

 абс= (5.93)

КВ=  абс × КВ

З появою необхідної інформації (наприклад, за даними кошторисної вартості) обсяг капітальних вкладень має бути уточнений.

Фінансування капітальних вкладень здійснюється за рахунок власних та залучених коштів.

Економічні результати і господарська доцільність інвестицій характеризується такими показниками ефективності капітальних вкладень:

Коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) капітальних витрат обчислюється за формулою:

(5.94)

де П - приріст прибутку, грош. од.;

С - зниження собівартості, грош. од.;

П - загальна сума прибутку, грош. од.;

КВ - сума капітальних вкладень (вартість проекту), грош. од.

Показники П і С використовуються при оновленні діючих об’єктів. Показник П використовується при споруджуванні нових об’єктів.

Розрахункові значення порівнюються з нормативним коефіцієнтом . Капітальні вкладення визначають доцільними за умови .

2. Зворотним до коефіцієнта ефективності є строк окупності капітальних вкладень

= (5.95)

3. Показник зведених витрат використовується для визначення порівняльної ефективності проектів і вибору кращого варіанту капітальних вкладень:

= С+ × КВ, (5.96)

де С - поточні витрати (собівартість), грош. од.;

- нормативний коефіцієнт економічної ефективності;

КВ - капітальні вкладення, грош. од.

Проект з найменшими зведеними витратами вважається найкращим з економічного боку.

4. Ефективність інвестиційних проектів, що передбачають розподіл капітальних вкладень за термінами їх здійснення, визначають з урахуванням чинника часу. З цією метою інвестиції більш пізніх років приводять до одного розрахункового року (звичайно це перший або поточний рік інвестування) шляхом їх множення на коефіцієнт дисконтування , який визначається за формулою обчислення складних процентів:

= (5.97)

де - норма дисконту (норматив приведення різночасних витрат);

t - період приведення (t- й рік).

Норма дисконту (капіталізації) характеризує норму прибутку (відносний показник мінімального щорічного очікуваного доходу інвестора).

При визначенні доцільності інвестицій слід враховувати також ступень ризикованості проекту. Розрахунок показників доцільності інвестицій здійснюється поетапно.

1 етап: розрахунок початкових інвестицій на основі наявних цифрових даних.

2 етап: визначення сподіваних і безпечних грошових потоків за кожний рік, враховуючи доходи і ступені ризику.

3 етап: встановлення приведеної вартості майбутніх грошових потоків з урахуванням коефіцієнта дисконтування та індексу інфляції.

4 етап: обчислення чистої приведеної вартості (ЧПВ) грошових потоків і внутрішньої ставки доходу, за якої ЧПВ = 0. Прийняття рішення про доцільність капітальних вкладень.

Фінансові інвестиції у цінні папери - це вкладення коштів на їх придбання з метою одержання прибутку (доходу) у вигляді процентів або в результаті подальшого продажу на ринку.

Розмір дивідендів по акціях акціонерного товариства визначається за формулою:

(5.98)

де - розмір дивідендів за звичайними акціями, %;

- прибуток акціонерного товариства за рік, що призначений на сплату дивідендів, грн.;

- річна сума дивідендів з привілейованих акцій, грн.;

- загальна сума звичайних акцій.

Ринкова ціна акцій обчислюється за формулою:

(5.99)

де - ринкова вартість акції, грн.;

Н - номінальна вартість акції, грн.;

- курс акції, %.

визначається за формулою:

= (5.100)

де Д - дивіденд, %;

- облікова ставка НБУ по позичках, %.