2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження

Розробка програмно-методологічних питань плану спостереження полягає в науково-практичному обґрунтуванні та визначенні суті явища, умов його формування та прояву. Крім того, добирається система ознак, що характеризують явище, ураховується можливість їх кількісної обробки та перевірки на точність.

Комплекс програмно-методологічних питань може бути поданий у послідовності їх виникнення та розв’язування (рис. 2.1).

Мета спостереження — здобути статистичні дані, які є підставою для узагальненої характеристики стану та розвитку явища або процесу з визначенням відповідної закономірності.

Кінцевою метою спостереження є підготовка управлінських рішень та вжиття відповідних заходів.

Рис. 2.1. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження

Так, країни ЄЕС регулярно вдаються до обстежень у сфері бізнесу. Метою окремих обстежень є визначення інвестиційної поведінки суб’єктів бізнесу та прогнозування її впливу на рівень виробничих потужностей і зайнятість населення країни. Іншим прикладом може бути обстеження суб’єктів малого бізнесу в Україні. Мета — якомога ретельніше вивчити стан виробничо-фінансової діяльності підприємств малого бізнесу заради сприяння їх подальшому розвитку в Україні.

Мета спостереження визначає його об’єкт. Об’єкт спостереження — це сукупність явищ, що підлягають обстеженню. Чітке визначення суті та меж об’єкта дозволяє запобігти розбіжностям у тлумаченні результатів обстеження. Для цього застосовуються цензи. Ценз — це набір кількісних обмежувальних ознак. Скажімо, у попередньому прикладі слід обґрунтувати, яка сукупність суб’єктів малого бізнесу досліджуватиметься. Це може бути сукупність усіх зареєстрованих підприємств малого бізнесу або лише діючих. В останньому разі не буде оцінено ефективність упровадження малого бізнесу. Інша проблема — який суб’єкт бізнесу слід вважати малим? В Україні малим вважається підприємство з чисельністю зайнятих не більш як 50 осіб та обсягом виручки, що не перевищує 1 млн грн. Тому цензом буде максимально припустима кількість зайнятих та обсяг виручки.

Об’єкт спостереження як сукупність складається з окремих елементів — одиниць сукупності. Одиниця сукупності — це первинний елемент об’єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації. Під час перепису населення одиницею сукупності є кожна людина, у разі реєстрації проданих на біржі нерухомості об’єктів — кожна продана квартира. Проте не кожна одиниця сукупності може надати про себе інформацію. Тому в ході обстеження виокремлюють одиницю спостереження. Одиниця спостереження — це первинна одиниця, від якої дістають інформацію. Так, під час перепису населення одиницею спостереження є домогосподарство, а також кожний його член. Коли йдеться про реєстрацію проданих на біржах нерухомості квартир, одиницею спостереження є біржа. Отже, одиниця сукупності та одиниця спостереження можуть збігатися (як, зокрема, під час перепису). І відповідних прикладів існує чимало: у бюджетних обстеженнях господарств такими одиницями є домашні господарства, під час вивчення громадської думки населення — кожний респондент — людина, яка висловлює свою думку.

Визначивши носії ознак і джерела інформації, складають програму спостереження. Програма спостереження — це перелік запитань, на які потрібно дістати відповіді в результаті спостереження. Зміст та кількість запитань формують згідно з метою спостереження і реальними можливостями його проведення (гро­шовими, трудовими витратами та терміном реєстрації). Складають такий перелік запитань, який на підставі щонайменшої кількості залучених даних дає якнайбільше інформації. Цього можна досягти завдяки системному підходу. Запитання слід добирати так, щоб кожне мало самостійне призначення і водночас у комбінації з рештою запитань давало додаткову суміжну та побічну інформацію. Використовуючи блоки взаємозалежних узгоджених запитань, можна дослідити також внутрішні зв’язки об’єкта дослідження. Далі ці запитання деталізують, щоб сформувати набір ознак, які характеризують зазначений об’єкт обстеження та його одиниці.

Головними вимогами щодо подання ознак є простота формулювань, чітке тлумачення і однозначність. Так, під час перепису населення запитання про шлюбний стан особи потрібно поставити точніше, а саме: замість «перебування у шлюбі» має бути «перебування в зареєстрованому шлюбі». Це допоможе уникнути значних розбіжностей між даними поточного обліку і фактичними через незбіг кількості фактичних і юридичних шлюбів). Оскільки ознаки за формою вираження можуть бути не лише кількісними, а й атрибутивними, то в разі добору шкали вимірювання перевагу слід надати не лише більш інформативним ознакам (номінальній шкалі), а й ознакам із ширшими можливостями статистичної обробки (порядковій та метричній шкалам). На підставі сформованого переліку ознак розробляють статистичний інструментарій. Статистичний інструментарій — це набір статистичних формулярів, а також інструкцій і роз’яснень щодо проведення статистичного спостереження, реєстрації даних.

Статистичний формуляр — це обліковий документ єдиного зразка, що містить адресну характеристику об’єкта спостереження та статистичні дані про нього. Статистичними формулярами є звіти, переписні та опитувальні листки, бланки документів, анкети.

Деякі формуляри містять також коротку інструкцію щодо їх заповнення. До інших інструкція додається як окремий документ, де роз’яснюється порядок реєстрації даних, розтлумачується зміст окремих запитань або відповідей. Проте чим вдаліше формулюються запитання та ознаки, тим менше роз’яснень вони потребують. Складаючи анкети, застосовують запитання закритого, напівзакритого та відкритого типу. До закритого типу належать запитання, до яких додається повний набір відповідей, а респондентові пропонується лише вибрати потрібні. Іноді кількість мож­ливих відповідей обмежується (не більше або не менше як дві-три відповіді). Наприклад, студентам економічної спрямованості під час опитування пропонувалося запитання: «Який характер роботи Вас приваблює?» (дайте не більш як дві відповіді).

1. Спокійний, ритмічний.

2. Творчий, аналітичний.

3. Такий, що потребує ділового спілкування.

4. Сприяє просуванню по службі.

Запитання напівзакритого типу містять перелік готових відповідей, а також вільний рядок для самовизначення.

Скажімо, в анкеті, що з’ясовує якість національної телереклами, пропонується запитання: «Які негативні особливості притаманні національній телерекламі?».

1. Однотипність виражальних засобів.

2. Недостатня художність.

3. Примітивність змісту.

4. Невиразність ефектів.

5. Інше _________________ (впишіть).

Запитання відкритого типу передбачають, що опитуваний самостійно формулює відповідь. До таких належить, наприклад, запитання: «Які відеокліпи Вам подобаються?»

Зрозуміло, що в разі організації масових анкетних обстежень доцільно пропонувати запитання закритого та напівзакритого типу. Вони дають змогу, по-перше, діставати адекватні відповіді, а по-друге, — формалізувати, нагромаджувати та кількісно їх обробляти. Причому перевагу мають напівзакриті запитання, що передбачають не лише чіткі відповіді, а й дають змогу респондентові вільно висловити власну думку.

Зауважимо, що статистичний інструментарій забезпечує не лише вхідну, а й вихідну частину інформаційної бази спостереження. Тобто, визначаючи ознаки, складаючи блоки запитань, одночасно готують макети вихідних таблиць, де немає цифрової інформації. За макетами таблиць одразу можна визначити, наскільки кожне запитання (ознака) узгоджується з іншими, передбачити, як «працюватиме» те чи інше запитання (ознака), вилучити малоінформативні запитання, обґрунтувати методику по­дальшої статистичної обробки решти запитань.

Програма спостереження передбачає також визначення виду та способу реєстрації даних. Здебільшого вид і спосіб спостереження залежать від його мети, суті об’єкта спостереження, обсягу та ступеня точності очікуваних результатів. Важливими для обстеження є його фінансове та трудове забезпечення, а також фактор часу. Види й способи спостереження докладно розглянуто в підрозд. 2.4.

Неодмінною умовою програм спостереження є наступність їх змісту, одиниць спостереження, методик обчислення. Це потрібно для порівняння результатів спостереження в часі та просторі. Наприклад, програми переписів населення останніх десятиліть мають однаковий зміст за головними соціально-демографічними показниками, тоді як у програмі нового перепису населення України одиницю спостереження змінено, щоб результати перепису стали порівнянними з міжнародними показниками.

Готуючи статистичне спостереження, слід забезпечити точність даних реєстрації. Точність результатів досягається завдяки застосуванню, з одного боку, системи контролю, а з іншого — ретельно відпрацьованого механізму збирання даних і практичного досвіду в цій роботі. Такий досвід формується під час пробних, так званих пілотних обстежень — невеликих за обсягом, що мають на меті випробувати, уточнити програму спостереження, підвищити якість опрацювання організаційних питань.

Отже, підготовка спостереження потребує вирішення не лише програмно-методологічних, а й суто практичних (організаційних) питань.