6.2. Вибіркові оцінки середньої та частки
У статистиці використовують два типи оцінок параметрів генеральної сукупності — точкові та інтервальні. Точкова оцінка— це значення параметра за даними вибірки: вибіркова середня та вибіркова часткар. Інтервальною оцінкою називають інтервал значень параметра, розрахований за даними вибірки для певної ймовірності, тобто довірчий інтервал. Чим менший довірчий інтервал, тим точніша вибіркова оцінка.
Межі довірчого інтервалу визначаються на основі точкової оцінки та граничної похибки вибірки :
для середньої
;
для частки
,
де — стандартна (середня) похибка вибірки; t — квантиль розподілу ймовірностей (довірче число).
Стандартна похибка вибірки є середнім квадратичним відхиленням вибіркових оцінок від значення параметра в генеральній сукупності. Як доведено в теорії вибіркового методу, дисперсія вибіркових середніх у n раз менша від дисперсії ознаки в генеральній сукупності, тобто . Оскільки на практиці генеральна дисперсія ознакиневідома, у розрахунках можна використати вибіркову незсунену оцінку дисперсії: для повторної вибірки, для безповторної. Отже, формули стандартної похибки:
для повторної вибірки
,
для безповторної вибірки
.
Щодо практичного використання наведених формул слід урахувати таке:
а) дисперсія частки , дер і q — частки вибіркової сукупності, яким відповідно властива і невластива ознака;
б) у великих за обсягом сукупностях (30 і більше одиниць) поправка не вносить істотних змін у розрахунки, а тому береться до уваги лише у вибірках з невеликою кількістю елементів;
в) коригуючий множник для безповторної вибірки , тобто при малих величинах (наприклад, для 2 чи 5%-ної вибірки) наближається до 1, а тому розрахунок можна виконувати за формулою для повторної вибірки; при 10%-ній вибірці коригуючий множник становить 0,949, при 20%-ній — 0,894.
Гранична похибка вибірки — це максимально можлива похибка для взятої ймовірностіF(x). Довірче число t показує, як співвідносяться гранична та стандартна похибки. Як бачимо з рис. 6.1, з імовірністю 0,683 гранична похибка не вийде за межі стандартної , з імовірністю 0,954 вона не перевищить 2, з імовірністю 0,997 — 3. На практиці найчастіше застосовують імовірність 0,954 (на рис. 6.1 незаштрихована частина площини).
Рис. 6.1. Співвідношення ймовірностей та ширини довірчих меж
З урахуванням сказаного формули граничних похибок середньої та частки записують так:
| Повторна вибірка | Безповторна вибірка |
для середньої | ; | ; |
для частки | ; | . |
Як видно з формул, розмір граничної похибки залежить:
від варіації ознаки 2;
обсягу вибірки n;
частки вибірки в генеральній сукупності ;
узятого рівня ймовірності, якому відповідає квантиль t.
Чим більша варіація ознаки в генеральній сукупності, тим більша в середньому похибка вибірки. Залежність похибки від обсягу вибіркової сукупності обернено пропорційна. Щоб зменшити похибку вибірки вдвічі, обсяг останньої має зрости в 4 рази. При безповторному доборі похибка буде тим менша, чим більша частка обстеженої сукупності . Очевидно, при суцільному спостереженні похибка репрезентативності відсутня ( = 0).
При малих вибірках (n < 30 ), у розрахунках стандартних похибок використовують вибіркові оцінки дисперсій . Квантиліt визначають за розподілом імовірностей Стьюдента. У табл. 6.3 наведено деякі значення квантилів t розподілу Стьюдента для ймовірності 0,95 і числа ступенів свободи, тобто числа незалежних величин, необхідних для визначення даної характеристики, k = n – 1. При n > 30 квантилі розподілу Стьюдента і нормального розподілу збігаються.
Розглянемо методику вибіркового оцінювання середньої та частки на прикладі обстеження 225 домогосподарств регіону. За результатами 1%-ної вибірки 70% грошового доходу домогосподарства витрачають на харчування. Середньодушові витрати на харчування за місяць становлять 82 грн. при дисперсії 8510.
Визначимо межі середньодушових витрат на харчування з імовірністю 0,954 (t = 2).
Гранична похибка
грн.
Це дає підставу стверджувати з імовірністю 0,954, що середньодушові витрати на харчування в цілому по регіону щонайменше 69,7 грн. і не перевищують 94,3 грн.:
.
Перш ніж визначити граничну похибку частки витрат на харчування, необхідно обчислити її дисперсію:
= 0,7(1 – 0,7) = 0,21.
Гранична похибка
або 6,1%.
Щодо інтервалу можливих значень частки витрат на харчування в генеральній сукупності, то межі його становлять 63,9 і 76,1%:
.
У статистичному аналізі часто постає потреба порівняти похибки вибірки різних ознак або однієї і тієї самої ознаки в різних сукупностях.
Такі порівняння виконують за допомогою відносної похибки, яка показує, на скільки процентів вибіркова оцінка може відхилятися від параметра генеральної сукупності. Відносна стандартна похибка середньої — це коефіцієнт варіації вибіркових середніх:
.
Її розмір можна визначити також на основі коефіцієнта варіації ознаки Vx:
для повторної вибірки
;
для безповторної вибірки
.
Так, у нашому прикладі відносна похибка середньодушових витрат на харчування
.
Такий самий результат дає розрахунок відносної похибки на основі коефіцієнта варіації :
;
Вибіркову похибку частки також слід порівнювати з часткоюр. Адже одна і та сама похибка = 2% дляр = 80% є малою, для р = 40% — допустимою, для р = 10% — завеликою. Відносну похибку частки обчислюють за формулою
.
У нашому прикладі відносна похибка частки витрат на харчування становить 4,36%:
,
що значно менше порівняно з похибкою середньодушових витрат на харчування (7,5%).
Отже, відносну похибку можна використати для порівняння вибіркових оцінок різних ознак. На практиці достатнім рівнем точності вважається Іноді використовують граничну відносну похибку, яка враховує ймовірність статистичного висновку.
- 1. Предмет і метод статистики
- 1.1. Предмет статистики
- 1.2. Основні категорії статистики
- 1.3. Статистична методологія
- 2. СтаТиСтичне спостереження
- 2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- 2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- 2.3. Організаційні питання статистичного спостереження
- 2.4. Форми, види та способи спостереження
- Завдання для самоконтролю
- 3. Зведення та групування статистичних даних
- 3.1. Суть статистичного зведення
- Назва таблиці
- 3.2. Класифікації та групування
- 3.3. Принципи формування груп
- 3.4. Статистичні таблиці
- Завдання для самоконтролю
- 1. Предмет і метод статистики
- 1.1. Предмет статистики
- 1.2. Основні категорії статистики
- 1.3. Статистична методологія
- 2. СтаТиСтичне спостереження
- 2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- 2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- 2.3. Організаційні питання статистичного спостереження
- 2.4. Форми, види та способи спостереження
- Завдання для самоконтролю
- 3. Зведення та групування статистичних даних
- 3.1. Суть статистичного зведення
- Назва таблиці
- 3.2. Класифікації та групування
- 3.3. Принципи формування груп
- 3.4. Статистичні таблиці
- Завдання для самоконтролю
- 4. Статистичні показники
- 4.1. Суть і види статистичних показників
- 4.2. Абсолютні величини
- 4.3. Відносні величини
- Відносні величини динаміки
- Відносні величини просторових порівнянь
- Відносні величини порівняння зі стандартом
- Відносні величини структури
- Відносні величини координації
- Матеріальні запаси фірми
- Відносні величини інтенсивності
- 4.4. Середні величини
- Середня арифметична
- Ставлення населення до смертної кари
- Середня гармонічна
- Середня геометрична
- 4.5. Система статистичних показників
- Багатовимірні середні інвестиційної привабливості цінних паперів
- 5. Ряди розподілу. Аналіз варіацій та форми розподілу
- 5.1. Закономірність розподілу
- 5.2. Характеристики центра розподілу
- 5.3. Характеристики варіації
- 5.4. Характеристики форми розподілу
- 5.5. Види та взаємозв’язок дисперсій
- 6.1. Суть вибіркового спостереження
- 6.2. Вибіркові оцінки середньої та частки
- 6.3. Різновиди вибірок
- 6.4. Визначення обсягу вибірки
- 6.5. Статистична перевірка гіпотез
- Завдання для самоконтролю
- 7. Методи аналізу взаємозв’язків
- 7.1. Види взаємозв’язків
- Види взаємозв’язків і їх особливості
- 7.2. Регресійний аналіз
- 7.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- 7.4. Рангова кореляція
- 7.5. Оцінка узгодженості варіації атрибутивних ознак
- Завдання для самоконтролю
- 8.1. Суть і складові елементи динамічного ряду
- 8.2. Характеристики інтенсивності динаміки
- 8.3. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- 8.4. Характеристика основної тенденції розвитку
- 8.5. Оцінка коливань та сталості динаміки
- Тренд і сезонні коливання продажу безалкогольних напоїв
- До розрахунку залишкової дисперсії
- 9. Індекси
- 9.1. Суть і функції індексів
- 9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
- 9.3. Агрегатна форма індексів
- 9.4. Середньозважені індекси
- 9.5. Взаємозв’язки індексів
- 9.6. Індекси середніх величин
- 9.7. Територіальні індекси
- Товарна маса і ціни експорту
- Завдання для самоконтролю
- Економічна та соціальна статистика
- 10.3. Система національних рахунків
- Класифікація рахунків снр
- Продовження табл. 10.2
- Закінчення табл. 10.2
- Рахунок товарів та послуг
- Рахунок виробництва
- Рахунок утворення доходів
- Розрахунок розподілу первинних доходів
- Рахунок вторинного розподілу доходів
- Рахунок перерозподілу доходів у натурі
- Рахунок використання наявного доходу
- Рахунок використання скоригованого наявного доходу
- Фінансовий рахунок
- Завдання для самоконтролю
- 11. Статистика національного багатства
- 11.1. Поняття, значення та завдання статистичного вивчення національного багатства
- 11.2. Статистика природних ресурсів
- 11.3. Статистика національного майна
- 12. Статистика населення
- 12.1. Методологічні особливості статистики населення
- 12.2. Статистика чисельності, складу та розміщення населення
- Розподіл постійного населення україни за статтю на 01.01.99
- Вікові контингенти населення україни в розрізі статі станом на 01.01.89 та 01.01.99, % до підсумку
- 12.3. Статистика природного руху та відтворення населення
- 12.4. Механічний рух населення та його статистичні показники
- 12.5. Перспективні розрахунки населення
- Фрагмент перспективних розрахунків чисельності хлопчиків україни за даними останнього перепису
- 13. Статистика трудових ресурсів
- 13.1. Поняття, склад та рух трудових ресурсів
- 13.2. Особливості статистичного
- 3. Рівні безробіття.
- 13.3. Статистичне вивчення якості робочої сили
- Завдання для самоконтролю
- 14. Статистика продукції
- 14.1. Проблеми обліку, розрахунку та зіставлення показників продукції
- 14.2. Макроекономічні показники продукції
- Фактори індексної моделі
- Завдання для самоконтролю
- 15. Статистика цін і тарифів
- 15.1. Види цін та організація їх статистичного спостереження
- 15.2. Динаміка цін і тарифів виробників товарів та послуг
- 15.3. Динаміка споживчих цін
- Динаміка обсягу та зміни цін і тарифів на окремі основні платні послуги населенню в 1997—1998 рр.
- 15.4. Міждержавні та міжрегіональні порівняння цін і тарифів
- Реалізація і ціни товарів у містах а та б
- 15.5. Методи оцінювання показників виробництва товарів та послуг за порівнянними цінами
- 16. Статистика ринку
- 16.1. Статистичне вивчення ринку
- 16.2. Особливості статистичного вивчення ринку споживчих товарів
- 16.3. Особливості статистичного вивчення ринку засобів виробництва
- Баланс міжрегіональних зв’язків
- Елемент аij по горизонталі показує напрями потоку товарів (з області і в область j). Цей самий елемент по вертикалі показує джерела постачання в j-ту область.
- Із цієї формули випливають інші співвідношення, необхідні для аналізу формування ресурсів окремих областей:
- Тоді місткість ринку можна визначити за формулою
- 16.4. Статистика товарного обороту внутрішньої торгівлі
- 16.5. Статистичне забезпечення маркетингу на ринку банківських послуг
- Завдання для самоконтролю
- 17. Статистика зовнішньоекономічної діяльності
- 17.1. Предмет і завдання статистики зовнішньоекономічної діяльності
- 17.2. Статистика зовнішньої торгівлі
- 17.3. Статистика платіжного балансу
- 17.4. Статистика обмінних курсів
- 18. Статистика фінансів
- 18.1. Статистика державного бюджету
- 1) Тип податку, як він визначений у сдф (акцизи, податок на нерухомість тощо);
- 2) Тип інституційної одиниці, яка сплачує податок (домашнє господарство, державне підприємство, комерційна організація);
- 3) Обставини, за яких сплачується податок (продукція вироблена, імпортована, підготовлена на експорт).
- Завдання для самоконтролю
- 18.2. Статистика грошового обігу
- 1) Прогнозування попиту на гроші;
- 2) Прогнозування пропозиції грошей.
- Питання для самоконтролю
- 18.3. Статистика інвестиційної діяльності
- Завдання для самоконтролю
- 18.4. Статистика кредитної діяльності
- 18.5. Статистика страхової діяльності
- Розрахунок варіації нетто-ставки
- 19. Статистика ефективності
- 19.1. Статистика ефективності суспільного виробництва
- 19.2. Оцінка ефективності комерційної діяльності
- 19.3. Оцінки ефективності банківської діяльності
- Поділи, за якими виконується статистичний аналіз ефективності
- Завдання для самоконтролю
- 19.4. Статистика ефективності праці
- Завдання для самоконтролю
- 19.5. Статистика ефективності використання матеріальних ресурсів
- Завдання для самоконтролю
- 19.6. Статистика ефективності фінансової діяльності
- Завдання для самоконтролю
- 20. Статистика рівня життя населення
- 20.1. Статистика доходів населення
- 20.2. Статистика споживання населенням матеріальних благ та послуг
- Вихідні дані для розрахунку індексів рівня споживання
- Індекси рівня споживання
- 20.3. Статистика соціального обслуговування
- Завдання для самоконтролю