3.1 Розвиток машинобудування в Україні

Головна мета розвитку машинобудування України - задоволення внутрішнього попиту на машинобудівну продукцію, розширення присутності на зовнішніх ринках.

Мету має бути досягнуто на основі перетворення машинобудування у конкурентоспроможний, ефективний, високотехнологічний і сприйнятливий до інновацій комплекс, що динамічно розвивається, інтегрований у систему міжнародного розподілу праці. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:

підвищити конкурентоспроможність машинобудівної продукції;

поліпшити інвестиційну привабливість підприємств галузі;

розширити ринки збуту машинобудівної продукції;

реструктуризувати машинобудівний комплекс;

поліпшити забезпечення висококваліфікованими науковими і робочими кадрами.

Для розвязання цих завдань необхідно виконати заходи у таких напрямках:

модернізація діючих підприємств на інноваційній основі;

створення нових високопродуктивних виробництв, у тому числі з іноземною участю;

упровадження нових технологій;

поліпшення сервісного обслуговування продукції в період усього життєвого циклу до її утилізації;

розвиток випуску машин і технологічного устатковання, що забезпечує зростання продуктивності праці, енерго- і ресурсоощадження;

розроблення технічних регламентів та інших нормативних документів у сфері технічного регулювання, гармонізованих з прогресивними міжнародними стандартами; розвиток внутрішнього ринку машинобудівної продукції;

технічне переозброєння на основі використання устатковання вітчизняного виробництва;

забезпечення державної підтримки експорту машинобудівної продукції;

прискорення процесів структурної перебудови машинобудування в напрямку створення корпоративних науково-технічних комплексів, здатних до ефективного розвитку в умовах нестабільного ринку;

створення умов, що сприяють залученню в машинобудівну галузь кваліфікованих фахівців [9].

Реалізація cтратегії дозволить: ѓзбільшити випуск машинобудівної продукції за обсягами та номенклатурою; ѓзбільшити частку вітчизняної машинобудівної продукції на внутрішньому ринку; ѓрозширити експортні поставки; ѓпідвищити конкурентоспроможність продукції; ѓпідвищити ефективність роботи галузі; прискорити відновлення основних фондів на основі збільшення обсягів інвестицій у машинобудівний комплекс і підвищення рівня вкладень у технологічні інновації; підвищити продуктивність праці та рівень заробітної плати на підприємствах і в організаціях машинобудівного комплексу; створити умови, що забезпечують соціальну стабільність у регіонах, для яких машинобудування є однією з базових галузей економіки.

Реалізацію стратегії повинно здійснювати через виконання низки завдань, згрупованих за такими напрямками:

підвищення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості машинобудівного комплексу;

ѓрозвиток внутрішнього ринку та підтримка експорту; розвиток вітчизняного верстатобудування;

ѓудосконалення структури машинобудівного комплексу;

ѓзростання кадрового потенціалу.

Галузі загального машинобудування України нараховують більше 1000 підприємств різних форм власності та призначення. В таблиці 3.1 вказана структура машинобудування в Україні та їхня частка за вартістю продукції.

За данними таблиці можна зробити висновок, що найбільш розвинена в Україні галузь сільськогосподарського машинобудування (18,4%).

Можливо це повязано з великим відсотком зайнятості сільським господарством а також агробізнесом.

Таблиця 3.1. Галузева структура машинобудування за вартістю продукції (Україна)