1.2 Амортизаційна політика та її вплив на формування фінансових ресурсів підприємства

У процесі експлуатації основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи старіють і зношуються, розрізняють два види зношеності - фізичне і моральне. Фізична зношеність - це поступова втрата необоротним активом споживчої вартості в процесі експлуатації. Моральна зношеність -- це зношення основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів унаслідок створення нових, більш прогресивних та економічно ефективних в експлуатації активів. Щоб створити умови для відтворення зношених необоротних матеріальних і нематеріальних активів підприємства, нараховують амортизацію. Амортизаційні відрахування відображають у грошовій формі вартість зношення необоротних активів.

Амортизація - це системний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується, протягом терміну їх корисного використання. Вартість необоротних активів, яка амортизується, обчислюють як різницю між їх початковою (переоціненою) та ліквідаційною вартістю.

Амортизаційні відрахування -- це специфічний вид фінансових ресурсів. З одного боку, амортизаційні відрахування -- це витрати підприємства, оскільки їх суму, нараховану на виробничі необоротні активи, включають до собівартості продукції, робіт, послуг. Водночас, у складі виторгу (доходу) від, реалізації продукції суму амортизаційних відрахувань розглядають як цільовий фонд, складову фінансових ресурсів, призначених для відтворення зношених у процесі виробництва необоротних матеріальних і нематеріальних активів.

Згідно з чинним законодавством виділяють дві групи методів обчислення амортизації основних засобів підприємства. До першої групи належать фінансові методи нарахування амортизації, які використовують у фінансовому обліку та фінансовій звітності. До другої групи належать методи нарахування амортизації основних засобів, які застосовують у податковому обліку під час обчислення обєкта оподаткування податком на прибуток і заповнення декларації про прибуток підприємства. Порядок, нарахування амортизації основних засобів у фінансовому обліку регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби». Нарахування ж амортизації у податковому обліку регламентується Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (№ 283/97 - ВР) від 22,травня 1997 року. Підприємства мають право у фінансовому обліку та у фінансовій звітності застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством. Схему класифікації методів амортизації основних засобів подано на рис. 1.4.

У фінансовому обліку амортизації підлягають усі основні засоби, крім землі. Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використання (експлуатації) обєкта основних засобів. Термін корисного використання встановлюється підприємством самостійно при визнанні обєкта основних засобів підприємства активом, тобто при зарахуванні його на баланс, і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання або консервації.

При визначенні терміну корисного використання (експлуатації) обєкта основних засобів слід урахувати:

­ очікуваний час використання обєкта основних засобів на підприємстві (з урахуванням його потужності або продуктивності);

­ очікуване фізичне та моральне зношення обєкта основних засобів у процесі експлуатації на підприємстві;

­ правові або інші обмеження щодо термінів використання обєкта основних засобів та інші фактори.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.4 - Схема класифікації методів амортизації основних засобів

Термін корисного використання (експлуатації) обєкта основних засобів переглядають у випадках зміни очікуваних економічних вигід від його використання. При цьому амортизацію обєкта основних засобів нараховують, виходячи з нового терміну корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни терміну його корисного використання.

Амортизацію малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів можна нараховувати одним із двох методів:

а) 50% вартості у перший місяць їх експлуатації і 50% у місяці списання активів із балансу;

б) 100% вартості у перший місяць експлуатації.

Зношеність (амортизацію) нематеріальних активів нараховують протягом терміну їх корисного використання, який встановлюється підприємством самостійно, але не більше ніж 20 років. Метод амортизації нематеріального активу підприємство обирає самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигід. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизацію нараховують із застосуванням прямолінійного методу. Для розрахунку суми амортизації нематеріальних активів їх ліквідаційна вартість зазвичай прирівнюється до нуля.

Згідно з податковим законодавством зношеність (амортизацію) нематеріальних активів нараховують за прямолінійним методом, виходячи з терміну їх корисного використання, але не більше ніж 10 років безперервної експлуатації. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних засобів на початок звітного (податкового) періоду.

Для здійснення процесу амортизації, встановлення норм амортизації і розрахунку амортизаційних сум, основні засоби поділяють на групи:

Група 1 - будівлі, споруди, їх компоненти, передавальні пристрої;

Група 2 - транспортні засоби та вузли (запасні частини) до нього, меблі, офісне обладнання, побутові прилади;

Група 3 - будь-які інші основні засоби, що не ввійшли до груп 1,2 і 4;

Група 4 - електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони, рації, засоби зчитування та друку інформації.

Згідно з діючим законодавством України щорічні норми амортизаційних відрахувань співпадають з чотирма наступними групами основних засобів та мають відповідні норми амортизації - 8%, 40%, 24% і 60%.

Коштами амортизаційних відрахувань фінансують витрати на придбання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, їх самостійне виготовлення для власних потреб, витрати на їх оновлення, реконструкцію, дообладнання тощо.

Застосування різних методів нарахування амортизації дозволяє змінювати поточні витрати підприємства, його фінансові результати та суму сплачуваного податку на прибуток.

Фінансові служби зобовязані обґрунтовано підходити до вибору амортизаційної політики і застосовувати той метод нарахування амортизації, який дасть змогу досягти визначених підприємством цілей підприємницької діяльності.