1.1 Поняття рентабельності

Підсумки роботи компанії в зовнішній торгівлі підлягають оцінці за будь-який звітний період. У звязку з цим за даними обліку і звітності обчислюється система різних кількісних і якісних показників, покликана дати всесторонню оцінку діяльності компанії. Показники ефективності дають орієнтовну оцінку вигідності експортних і імпортних операцій. Перш за все розглянемо, що є рентабельністю. Одне з його визначень звучить так: рентабельність (від нім. rentabel - прибутковий, прибутковий), показник економічної ефективності виробництва на підприємствах. Комплексно відображає використовування матеріальних, трудових і грошових ресурсів [23]. Рентабельним вважається підприємство, яке приносить прибуток.

Можна привести ще одне поняття рентабельності: рентабельність - показник, що є відношенням прибутку до суми витрат на виробництво, грошовим вкладенням в організацію комерційних операцій або сумі майна фірми використовується для організації своєї діяльності [24].

Розділяють рентабельність як загальну - процентне відношення балансового (загального) прибутку до середньорічної сумарної вартості виробничих основних фондів і нормованих оборотних коштів; і рентабельність розрахункову - відношення розрахункового прибутку до середньорічної вартості тих виробничих фондів, з яких стягується платня за фонди. Застосовується також показник рівня рентабельності до поточних витрат - відношення прибутку до собівартості товарної або реалізованої продукції [25].

Кожне підприємство самостійно здійснює свою виробничу і господарську діяльність на принципах самоокуповування і прибутковості. Підприємство має певні витрати по виготовленню продукції і її реалізації. Ці витрати представляють витрати виробництва даного підприємства (собівартість), або індивідуальні витрати. Проте витрати окремого продукту по підприємствах можуть відхилятися від середніх витрат по галузі, які приймаються за суспільно необхідні витрати або вартість, грошовий вираз яких складає ціну продукту. Наявність індивідуальних витрат, породжує відособлення іншої частини вартості продукції - прибуток, а отже, і відносного її вимірювання - рентабельності.

Проте абсолютна величина прибутку не дає уявлення про рівень і зміну ефективності виробництва або торгівлі. Сума прибутку може збільшуватися, а ефективність виробництва може залишатися на колишньому рівні або навіть знизитися. Це відбувається в тому випадку, якщо приріст прибутку отриманий за рахунок екстенсивних (кількісних) чинників виробництва - збільшення чисельності працівників, зростання парку устаткування і т.д. Якщо ж при зростанні чисельності працівників їх продуктивність залишилася колишньою або знизилася, то ефективність виробництва відповідно не змінюється або навіть знижується. Основними відмітними ознаками рентабельності в системі торгових і виробничих відносин є наступні:

відношення прибутку до витрат виробництва, характеризуючі рівень прибутковості поточних витрат (на придбання сировини, матеріалів, палива, на амортизацію засобів праці, витрати по управлінню і обслуговуванню виробництва і заробітній платні працівників);

відношення прибутку до середньорічної вартості виробничих фондів, характеризуючі відносний розмір зростання авансованих витрат і даючі оцінку економічної ефективності виробничих фондів.

Реальний сенс мають ознаки рентабельності, які характеризують ефективність витрат по прибутку, отриманому після реалізації.

Розподільна функція рентабельності конкретно виявляється в тому, що її величина є одним з основних критеріїв для розподілу частини додаткового продукту - прибутки.