1.1 Сутність якості продукції, система показників якості продукції

Якість товару - це основний важіль забезпечення його конкурентоспроможності, оскільки узагальнено конкурентоспроможність товару може бути представлена наступним рівнянням [39]:

Конкурентоспроможність товару = Якість + Ціна + Обслуговування

(1.1)

Канонічне визначення поняття “якість продукції" є таким: якість - це сукупність властивостей та характеристик продукту, котрі надають йому здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби. Встановлені потреби зафіксовані у правових нормах, стандартах, замовленнях, угодах, технічних умовах поставок та інших документах. Передбачувані потреби - це ті очікування, які споживач зазвичай не формулює конкретно, але відносить до стійких побажань (наприклад, відповідність продукту моді, звичкам споживачів, національним або культурним особливостям споживання тощо).

На міжнародному ринку в поняття якості включається все, що сприймається споживачами:

фізичні властивості,

функціональні характеристики,

конструктивні й ергономічні параметри,

безпека користування товаром,

упаковка,

дозування,

безпека користування товаром,

безпроблемна утилізація й т.д.

Рівень якості являє собою відносну характеристику якості продукції, що базується на порівнянні значень показників якості оцінюваної продукції з базовими значеннями відповідних показників. Іншими словами рівень якості продукції - це кількісна характеристика міри придатності того або іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання.

Підвищення якості продукції рівнозначне збільшенню її кількості, оскільки воно повязане з показниками надійності, довговічності, економічності та іншими показниками ефективності і суспільної значущості продуктів праці

Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного і оптимального її рівня.

Абсолютний рівень якості того чи іншого виробу знаходять шляхом обчислення вибраних для його вимірювання показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів. Визначення абсолютного рівня якості є недостатнім, оскільки самі по собі абсолютні значення вимірників якості не відображають ступінь його відповідності сучасним вимогам.

Відносний рівень якості визначають, порівнюючи показники продукції з абсолютними показниками якості кращих аналогічних вітчизняних та зарубіжних зразків виробів.

Рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів повинен мати тенденцію до підвищення. У звязку з цим виникає необхідність оцінки якості виробів, виходячи з її перспективного рівня, що враховує пріоритетні напрямки і темпи розвитку науки і техніки.

По нових видах продукції доцільно визначати також оптимальний рівень якості, тобто такий рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання продукції у певних умовах її споживання була б мінімальною.

На рівень якості продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і у взаємозвязку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. Всі ці фактори можна обєднати в чотири групи: технічні, організаційні, економічні та субєктивні (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Групи факторів, що впливають на рівень якості продукції [41]

Кількісна оцінка рівня якості продукції (як нормативного, так і фактичного), може здійснюватися різними методами. Деякі автори для визначення розміру кількісних показників рівня якості і їх оцінки пропонують використовувати наступні методи:

1) експериментальний - заснований на застосуванні технічних вимірювальних засобів і дає фізико-хімічну характеристику продукту;

2) розрахунковий - характеризується обчисленнями з використанням параметрів, знайдених іншими методами; слугує для визначення значень показників продуктивності і зберігання; використовується головним чином при проектуванні продукції, коли остання ще не може бути обєктом експериментальних досліджень;

3) органолептичний - заснований на сприйнятті органів відчуттів (зору, слуху, смаку) без застосування технічних вимірювальних або реєстраційних засобів; дозволяє оцінити ергономічні та естетичні показники якості продукції;

4) експертний - метод, що враховує думки групи фахівців-експертів;

5) соціологічний - полягає в зборі і аналізі думок споживачів продукції;

6) реєстраційний - характеризується використанням інформації, яку отримують шляхом підрахунку кількості визначених подій, предметів або витрат (наприклад, рекламацій, витрат на створення та експлуатацію виробів).

Дані методи можна застосовувати при визначенні кількісних показників якості продукції не тільки окремо, але і комбінуючи їх між собою. У господарській практиці, у звязку із складністю і багатофункціональністю призначення більшості різновидів продукції, при оцінці її якості необхідно застосовувати саме комбінування різних методів.

Вимоги до якості можна визначити як вираження певних потреб або їхній переклад у набір кількісно або якісно встановлених вимог до характеристик обєкта з метою їхнього майбутнього втілення в обєкті.

При проведенні технічних оцінок термін "якість" застосовується в наступних ситуаціях:

при порівнянні обєктів з метою виявлення ступеня переваги тобто відносна якість;

при кількісній статистичній оцінці - рівень якості;

при проведенні точної технічної оцінки - міра якості.

Ріст ступеня насичення ринку товарами і послугами, посилення конкуренції викликали до життя поняття конкурентноздатності.

Конкурентноздатність - це здатність продукції відповідати:

у певний період часу сформованим або передбачуваним вимогам ринку;

бути успішно реалізованої при наявності пропозиції інших аналогічних товарів.

Для перемоги в конкурентній боротьбі однієї системи контролю якості було недостатньо. Зявилася необхідність у виявленні і аналізі причин дефектів, а також розробці заходів щодо запобігання браку в майбутньому. Зложилася нова концепція - управління якістю. Увага при цьому приділялося кожному етапу створення продукту, а не зосереджувало лише на загальному результаті виробничої діяльності.

Контроль відіграє істотну роль і розглядається в одному ряді з такими процесами, як аналіз, планування і прогнозування якості. Головною метою системи є забезпечення і удосконалювання якості протягом усього процесу створення продукції як засобу задоволення конкретних потреб.

Забезпечення якості - плановані і систематично виконувані організацією дії, що створюють упевненість у тім, що якість продукції буде відповідати пропонованим вимогам.

Існують два різновиди забезпечення якості: внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє забезпечення якості створює впевненість у належній якості продукції в керівництва організації, зовнішнє - у споживачів.

Процес "створення якості" можна розглядати як здійснення наступних етапів:

Усвідомлення потреби;

Інтерпретація потреби, Виявлення вимог до якості;

Втілення вимог до якості в зразку продукції;

Реалізація вимоги до якості продукції підприємства тощо;

Реалізація вимог до якості в товарі;

Задоволення потреб (оцінка якості споживачем).

До дій по забезпеченню якості ставляться:

аналіз актуальних і потенційних усвідомлених споживачами потреб; при наявності на ринку товарів-аналогів - аналіз рівня якості цих товарів;

прогнозування;

проектування якості в процесі розробки нової продукції;

планування якості;

розробка стандартів;

контроль якості сировини/матеріалів і комплектуючих;

контроль у процесі виробництва;

контроль готової продукції;

контроль реалізації;

післяпродажний контроль (в умовах експлуатації);

зворотний звязок зі споживачами (аналіз відкликань, побажань і рекламацій).

Побудова спеціальної системи для управління якістю називається системою менеджменту якостю (СМЯ) і являє собою сукупність організаційної структури, розподілу повноважень і відповідальності, методів, процедур і ресурсів, необхідних для встановлення, підтримки і удосконалювання якості продукції.

В організації формується внутріфірмова ієрархія якості, яка є підставою так називаної піраміди якості, що відбиває вплив якості на суспільство в цілому (мал.1.1).

Для ефективного управління процесами забезпечення і підвищення якості продукції і продуктивності праці існує система управління якістю.

При побудові системи управління якістю переслідується ціль організаційного обєднання всіх управлінських функцій, від реалізації яких залежать забезпечення і підвищення якості. Також це дозволяє створювати організаційні умови для обєднання зусиль усього персоналу, спрямованих на підвищення економічних і виробничих показників діяльності всієї компанії (див. мал.1.2).

Мал.1.2 Багатоспрямований вплив підвищення якості продукції на виробництво та імідж підприємства [49]

Система менеджменту якості - це сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Система менеджменту якості за формою - це система документації, у якій установлені загальні принципи забезпечення якості, вимоги до діяльності і відповідальності кожного співробітника в області якості; умови дотримання заданих параметрів кожного процесу і характеристик кожного обєкта; методики контролю, обробки і аналізу інформації про якість; програми навчання персоналу в області якості і ін.

Ціль в області якості є вершиною піраміди планування і установлює завдання бізнесу, обумовлені вищим керівництвом, а також тактикові і стратегію, формовані керівництвом середньої ланки.

Фактори, що впливають на політику в області якості:

гарантії підприємства щодо виробленої або реалізованої продукції;

вимоги законодавства;

вимоги споживачів до якості продукції і системам забезпечення якості;

умови конкурентної боротьби;

економічні розрахунки;

технологічні умови.

Обовязковою умовою функціонування системи якості є регулярний аналіз із боку вищого керівництва системи якості і її відповідностей політиці в області якості тобто офіційна оцінка вищим керівництвом стану системи якості і її відповідностей політиці в області якості і цілям.

Рішення завдань кількісної оцінки якості необхідні для обєктивного вибору і прийняття управлінських рішень при стандартизації і сертифікації продукції, плануванні підвищення її якості і т.д. Оцінка якості розглядається як основа формування всього механізму управління якістю продукції на всіх стадіях життєвого циклу підприємства (див. табл.1.2).

Таблиця 1.2

Одиничні показники якості продукції [47]

В основі всіх систем якості лежить "петля якості". Вона включає 11 етапів, або стадій, життя продукту, на кожному з яких повинна вироблятися оцінка якості (мал.1.3).

Мал.1.3

"Петля якості" або типові стадії життєвого циклу у системі менеджменту якості [49]

Ефективна, добре структурована система якості дозволяє організації оптимізувати якість із погляду зменшення різних ризиків, зниження витрат і зростання прибутку.