logo
Шляхи підвищення рентабельності підприємства

3.1 Основні заходи щодо підвищення прибутку підприємства

Оскільки своєчасне і повне надходження виручки від реалізації є предметом особливої і постійної уваги підприємств, то фінансові служби у взаємодії зі збутовими та виробничими підрозділами домагаються суворого додержання договірної дисципліни поставок щодо асортименту, якості продукції, ритмічності відвантаження продукції споживачам, пильно стежать за своєчасністю розрахунків за продукцію.

Затримка надходження виручки від реалізації паралізує роботу підприємства: воно не може своєчасно розраховуватися з постачальниками, затримує виплату заробітної плати робітникам і службовцям, розрахунки з бюджетом; в кінцевому рахунку це призводить до зменшення обсягу виробництва. На жаль, у перехідний для ринкових відносин період все це у великих масштабах відбувається в Україні, оскільки не відрегульовані питання, повязані з формуванням фонду оборотних коштів, які мають обслуговувати сферу розрахунків, є збої у банківському механізмі організації розрахунків, підприємства не можуть пристосуватися до порядку розрахунків у вигляді попередньої оплати товарів і послуг

Виручка від реалізації надходить підприємству здебільшого за оптовими цінами, тому на поточний рахунок у банку або готівкою надходять кошти, що покривають насамперед усі операційні витрати, повязані з виробництвом і реалізацією продукції. Це, по-перше, матеріальні витрати на виробництво продукції, по-друге, амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів, нематеріальних активів, по-третє, інші витрати, які для підприємства мають такий самий характер, як і матеріальні витрати (мова йде, наприклад, про відрахування за рахунок собівартості продукції на соціальне страхування, на створення цільових бюджетних та позабюджетних фондів тощо), по-четверте, витрати ВАТ «Мясокомбінат», у складі собівартості продукції на оплату праці (трудові витрати), по-пяте, адміністративні витрати й витрати на збут, які, хоч і не є елементами виробничої собівартості, прилучаються до складу операційних витрат і формують повну собівартість реалізованої продукції.

Крім покриття всіх елементів операційних витрат (повної собівартості реалізованої продукції), виручка від реалізації містить прибуток, а також податок на додану вартість, які мають у повному обсязі перераховуватися до державного бюджету, бо це накопичення, які централізуються державою.

Структура доходу (виручки) ВАТ «Мясокомбінат», від реалізації може бути представлена такою схемою (рис. 3.1).

Дохід (виручка) від реалізації продукції

Операційні витрати (повна собівартість)

накопичення

Матеріальні витрари на виробництві

Інші витрати, які прирівнюються до матеріальних

Амортизація основних засобів та інших не

Оборотних активів

Трудові витрати

Адміністративні витрати і витрати на збут

Прибуток

Початок на додатну вартість

Акцизний збір

Рис 3.1 - Оперативний контроль за надходженням доходу (виручки) від реалізації.

Дохід (виручка) від реалізації продукції є основним джерелом доходів ВАТ «Мясокомбінат», тому фінансова служба зобовязана забезпечити повне й рівномірне надходження її від покупців. Це потребує встановлення фінансового контролю за ритмічністю виробництва, дотриманням графіка відвантаження готової продукції, одержанням платіжних документів, своєчасним переданням їх покупцям або в банк -- залежно від форми розрахунків, які встановлені в договорах.

Дослідники виділяють наступні складові економічної стійкості підприємств: виробничу, технологічну, організаційну, фінансову, ресурсну, інвестиційну, ринкову, інтерфейсну, соціальну та екологічну. З огляду на специфіку функціонування підприємств, вважається за доцільне виділити такі складові економічної стійкості, як виробнича, фінансова, ресурсна, соціальна та екологічна (рис 3.1). кожна із складових економічної стійкості детермінується рядом внутрішніх і зовнішніх чинників. Так, виробнича стійкість підприємства відображає ступінь використання та захищеності його виробничого потенціалу. Вона визначається рівнем технічної, технологічної й організаційної стійкості підприємства і характеризується рівнем прогресивності технологій та продукції, що виробляється, ступенем адекватності органірційної й виробничої структури підприємства обраній стратегії розвитку та ринковій конюнктурі (табл. 3.1).

Фінансова стійкість залежить від забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами. Вона відображає збалансованість засобів і джерел їх формування, доходів та витрат, грошових і товарних потоків, оцінюється на підставі співвідношення власного й залученого капіталів підприємства, темпів нагромадження власних засобів у результаті (господарської діяльності, співвідношення довгострокових і поточних зобовязань, забезпеченість матеріальних оборотних засобів власними джерелами. Про її послабленім свідчать зниження ліквідності, зростання кредиторської та дебіторської заборгованості.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 3.1. - Основні напрями забезпечення економічної стійкості ВАТ «Мясокомбінат»

Ресурсна стійкість характеризує забезпеченість виробництва основними видами ресурсів (матеріально-технічними, фінансовими, трудовими, інформаційними), їх якість, ефективність використання, наявність резервів тощо. Одним із найважливіших ресурсів ВАТ «Мясокомбінат», є його працівники, без яких навіть автоматизоване виробництво буде недієздатним. З огляду на це окремою складовою економічної стійкості підприємства слід виділити соціальну стійкість, яка характеризує соціальну стабільність у їй виробничому колективі, умови праці, розмір мінімальної заробітної плати, середню заробітну плату, чисельність працівників, розмір заробітної плати яких нижчий від прожиткового мінімуму, заборгованість із заробітної плати тощо. Для підприємств оцінка соціальної стійкості є дуже важливою, оскільки низький рівень розвитку соціальної інфраструктури спричиняє зростання міграції кваліфікованих і молодих кадрів, внаслідок чого в підприємствах загострюються такі проблеми як плинність кадрів, їхня вікова структура й рівень кваліфікації.

Таблиця 3.1 - Цілі стійкості підприємства

Стійкість

Ціль

Чинники впливу

Економічна

Оптимальне використання підприємницького потенціалу; швидка адаптація до динамічних змін зовнішнього середовища; задоволення в довгостроковій перспективі потреб усіх учасників господарської діяльності

Державна політика; розвиненість ринкової інфраструктури;

якість управління;

організаційно-виробнича структура; територіальні особливості розміщення;

розвиненість кооперації та інтеграції

Виробнича

Оптимальні пропорції виробництва забезпечення продукцією власних потреб та потреб ринку; збереження продуктивності виробництва в довгостроковій перспективі

Організаційно-виробнича структура; масштаб виробничої діяльності; прогресивність технології виробництва;

забезпеченість матеріально-технічними ресурсами

Ресурсна

Забезпечення виробництва основними видами ресурсів;

створення резервів основних ресурсів;

створення умов для ефективного

Рівень ресурсного забезпечення;

ступінь зносу матеріально-технічних засобів;

якість і компактність розміщення земельних ділянок;

демографічна ситуація на території розміщення підприємства

Фінансова

Фінансова забезпеченість підприємства;

оптимальне співвідношення власного і залученого капіталів;

збалансованість засобів і джерел їхнього формування; збалансованість доходів і витрат

Ступінь узгодження фінансових інтересів підприємства з інтересами навколишньої середовища;

стан виробничого потенціалу;

стан фінансових ресурсів;

ступінь залежності від зовнішніх кредиторі ступінь збалансованості й комплексності фінансових інструментів у підприємстві.

Соціальна

Забезпечення соціальної стабільності у колективі; забезпечення працівникам необхідних умов праці; висока продуктивність праці

Якість і форма управління;

рівень заробітної плати;

освітній рівень кадрів;

наявність і стан обєктів соціальної інфраструктури

Екологічна

Збереження цілісності навколишнього природного середовища та здоровя працівників

відповідність продукції екологічними стандартам; технологічний вплив на навколишнє середовище

З таблиці видно, що досягнення економічної стійкості забезпечить підприємству не лише стабільні високі економічні результати діяльності, а й дасть змогу йому комплексно розвиватися, в довгостроковій перспективі задовольняючи свої потреби.

Характеризуючи структуру фінансової підтримки розвитку агропромислового комплексу на державному рівні (без урахування видатків на місцях через відсутність відповідної звітності та незначний їхній розмір), вкажемо на переважання в абсолютному розмірі непрямої підтримки за допомогою спеціальних режимів і механізмів оподаткування над прямим бюджетним фінансуванням.

ВАТ «Мясокомбінат», потрібно постійно проводити аналіз цін на свою продукцію. Як свідчить попередній аналіз цін по галузі що ціна на продукцію надалі буде зростати. Зростання ціни не залежить від цінової політики підприємства, метою якої є, навпаки, встановлення оптимально низької ціни, що привело б до збільшення збуту, а залежить від економічних факторів, які торкнулися всіх підприємств України. А саме: інфляція, неефективна податкова політика, постійне зростання цін на паливо і енергію, збільшення ціни зерно.

Підприємство потрібно активно займатися рекламною діяльністю. Його рекламні оголошення повинні періодично друкуватися в обласних газетах.

ВАТ «Мясокомбінат», потрібно брати участь у різних виставках і ярмарках, які проводяться періодично в осінній період, що є важливою складовою конкурентної боротьби та підвищення стимулювання персоналу, так як працівники отримують спеціальні надбавки до заробітної плати від участі в даних ярмарках.

ВАТ «Мясокомбінат», щорічно потрібно складати фінансовий-план, в якому воно має планувати основні заходи на наступний рік.

Визначення збутової політики передбачає планування і формування каналів збуту товарів кооперативу по прямому або непрямому методу.

Прямий метод передбачає звязки: підприємство - виробник - споживач.

Непрямий метод представлений наступними звязками:

1. Підприємство -виробник - Оптова торгівля - Роздрібна торгівля - Споживач.

2. Підприємство - виробник - Дрібнооптова торгівля - Підприємства громадського харчування.

ВАТ «Мясокомбінат», повинне використовувати обидва методи. Перевагами прямого методу є те, що кооператив здійснює управління всіх процесів товаропросування і має чіткий обернений звязок, який дозволяє швидко реагувати на зміни потреб споживачів. Крім того, в даній економічній ситуації існує криза неплатежів, тобто, коли посередник бере продукцію під реалізацію, а гроші за неї повертає лише через декілька місяців. Звісно, ці кошти на довгий час вилучаються з виробничого процесу.