2.2 Характеристика сільськогосподарського рослинництва України
Щодо категорій господарств, то землекористування селянських (фермерських) господарств становить відповідно 656 тис. га, із них 638,9 тис. га сільськогосподарських угідь (97,4%); 598,2 тис. га ріллі (91,2%); 1,8 тис. га (0,27%) багаторічних насаджень; 39,6 тис. га (6,0%) сіножатей і пасовищ. У господарствах населення знаходиться 386 тис. га земельних угідь, із них 385,1 тис. га сільськогосподарських (23 %), 266 тис. га ріллі (19 %).У користуванні сільськогосподарських підприємств Лісостепу України в даний час зосереджено 89,2% сільськогосподарських угідь і 83,9% ріллі. В середньому на господарство припадає 1105 га сільськогосподарських угідь, у тому числі - 1038 га орної землі. Хоча ці господарства нині неоднозначно сприймаються щодо ефективності виробництва, проте їхньою вагомою перевагою є порівняно висока товарність, можливість і ефективність застосування передових механізованих технологій, які потребують значних обсягів аграрного виробництва , зокрема й рослинницької продукції.Формування і становлення аграрних підприємств в умовах ринкових відносин обєктивно зумовлюють розвиток їхньої різноманітності, в основі якої знаходяться принципи рівних можливостей, конкуренції та дійового співробітництва господарств з різними формами власності. Кількість сільськогосподарських підприємств Лісостепу як землевласників і землекористувачів, що формувалися у недалекому минулому за концепцією посилення концентрації і поглиблення спеціалізації виробництва рослинницької та тваринницької продукції, налічує понад 8,7 тис., або близько 40 % їх загальної чисельності в країні [12 ст.35]
Що до валової продукціїто, у зоні деяка перевага за вартістю вироблюваної рослинницької продукції належить дрібним господарствам, що не можна вважати прогресивним економічним явищем. Оскільки в особистих господарствах населення внаслідок їхніх малих розмірів відсутня можливість ефективного використання сучасних прогресивних технологій і високопродуктивної техніки, переважає в них ручна малокваліфікована праця. Потрібно відзначити, що промислове виробництво рослинницької продукції зберегло лідируючі позиції у Вінницькій, Київській, Полтавській, Сумській та Черкаській областях, тоді як у Тернопільській, і особливо Чернівецькій, областях провідне місце належить господарствам населення (відповідно 64 і 79 % вартості продукції рослинництва в області). Стосовно селянських (фермерських) господарств, то слід сказати, що їхня питома вага у виробництві рослинницької продукції становить лише 1,3 - 4 %. Отже, вони не мають істотного значення навіть у західних областях країни. Про ефективність виробництва рослинницької продукції безпосереднє уявлення дає розмір одержуваного від її реалізації прибутку чи збитку, що видно на прикладі сільськогосподарських підприємств як основних товаровиробників даної галузі.
- Вступ
- 1.1 Виробництво як процес суспільної праці
- 1.2 Натуральне виробництво, основні риси
- 1.3 Товарне виробництво, характеристика етапи розвитку
- 1.4 Обмеженість виробничих ресурсів - проблема економічного вибору
- Аналіз виробництва у ринкових умовах на прикладі рослинництва в Україні та проблема вибору ресурсів
- 2.1 Проблема вибору застосування ресурсів
- 2.2 Характеристика сільськогосподарського рослинництва України
- 2.2.1 Прибутки та збитки від реалізації продукції
- 2.3 Тіньове виробництво у ринкових умовах України
- 3.1 Класифікація факторів
- 3.2 Основні заходи впровадження розвитку виробництва
- 3.3 Розвиток обміну та створення замінників ресурсів
- Висновки
- 11. Проблема економічного вибору і крива виробничих можливостей.
- 2. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору.
- 15.Виробнича функція та проблема економічного вибору
- Тема 4. Виробничі ресурси. Проблема економічного вибору
- 10. Проблема економічного вибору. Межа виробничих можливостей.
- Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору
- Проблема вибору