9. Методики активізації процесу навчання

При викладенні дисципліни “Інтелектуальна власність” для активізації навчального процесу передбачено застосування сучасних навчальних технологій, таких як: проблемні лекції, лекції-консультації, семінари-дискусії, тренінги, рольові ігри, “мозкові атаки”, відкриті обговорення, кейс-метод, презентації.

Проблемні лекції – спрямовані на розвиток логічного мислення студентів і характеризуються тим, що коло питань теми обмежується двома-трьома ключовими моментами, увага студентів концентрується на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках. Під час проблемної лекції використовується досвід закордонних навчальних закладів з роздаванням студентам під час лекції друкованого матеріалу та виділенням головних висновків з питань, що розглядаються. При читанні лекції студентам даються питання для самостійного розміркування, проте лектор сам відповідає на них, не чекаючи відповідей студентів. Система питань у ході лекції відіграє активізуючу роль, заставляє студентів сконцентруватися і почати активно мислити в пошуках правильної відповіді.

Лекції-консультації – використовуються для вивчення вузькоспеціалізованого матеріалу, наприклад, нормативних та законодавчих актів, їх засновано на питаннях слухачів с подальшою систематизацією їх лектором. Для проведення таких занять у якості консультантів залучаються дослідники, досвідчені керівники чи фахівці, які являються розроблювачами досліджуваних матеріалів. Така форма організації занять звільняє студентів від необхідності писати, а лектора – зачитувати конспект лекцій, повторюючи загальні питання. Найбільший ефект дає групова консультація, на якій в якості консультантів одночасно присутні кілька фахівців, здатних відповісти на питання різного характеру або освітити їх з різних сторін.

Міні-лекції – передбачають виклад навчального матеріалу за короткий проміжок часу й характеризуються значною ємністю, складністю логічних побудов, образів, доказів та узагальнень. Міні-лекції проводяться, як правило, як частина завдання-дослідження.

Робота в малих групах – використовуються з метою активізації роботи студентів при проведенні семінарських і практичних занять. Це так звані групи психологічного комфорту, де кожен учасник відіграє особливу роль і певними своїми якостями доповнює інших. Використання цієї технології дає змогу структурувати практично-семінарські заняття за формою і змістом, створює можливості для участі кожного студента в роботі за темою заняття, забезпечує формування особистісних якостей та досвіду соціального спілкування.

Семінари-дискусії – це консультативна форма занять, яка допомагає студентам зрозуміти незрозуміле на лекції і при читанні книг. Вони, так само як і лекції, присвячуються, як правило, вузькій, але актуальній тематиці. Основна мета цього методу навчання – закріпити й остаточно розібратися в змісті досліджуваного матеріалу, що був раніше представлений на лекції. Головне в семінарі – діалог між студентами і викладачем, що дозволяє з різних сторін розібрати матеріал, співвіднести його з досвідом і знаннями, які є в студентів. Це підвищує ефективність засвоєння розглянутої теми і дозволяє забезпечити безперервність процесу навчання. Семінари, на відміну від лекцій, проводяться в невеликих групах, припускають більшу активність слухачів і характеризуються двосторонньою комунікацією під час занять. Вони дозволяють викладачу встановити більш міцні зв'язки між матеріалом, що студенти отримали на лекції, і тими знаннями і досвідом, якими вони розташовують на теперішній час, найважливіше місце в них приділяється дискусіям і виступам студентів.

Тренінги – розвиток і закріплення необхідних знань і навичок у ході проживання чи моделювання ситуацій. У ході тренінгів навчальний матеріал засвоюється студентами переважно через процедури активного пророблення в ході ігрових ситуацій, виконання спеціальних вправ та ін. У тренінгах можуть широко використовуватися ділові, рольові й імітаційні ігри, розбір практичних ситуацій і групові дискусії.

Рольові ігри являють собою такий вид людської діяльності, що відбиває (відтворює) інші її види. У процесі такої ігри рішення аналізуються, і розкриваються закономірності мислення учасників. Якщо учасниками ігри стають експерти, то гра з рольової перетворюється в експертну.

“Мозкові атаки” – один з найбільш розповсюджених методів розкріпачення й активізації творчого мислення. Основна ідея цього методу складається в генеруванні ідей у замкнутій групі в умовах заборони критики. Як правило, “мозкова атака” триває недовго (близько 40 хвилин). Учасникам пропонується висловлювати будь-які ідеї на задану тему при обмеженому регламенті часу на виступ. Результати висловлень фіксуються на магнітофон чи протоколюються. Оцінює результати такого висловлення група експертів, що не брала участь у генерації.

Відкриті обговорення проблем даної проблемної області передбачають залучення декількох студентів, які володіють рівними правами. У ході такої вільної дискусії організується відкритий обмін думками і видача загальних рекомендацій. Задача такої дискусії – колективно, з різних точок зору, досліджувати спірні гіпотези предметної області.

Кейс-метод (метод аналізу конкретних ситуацій) – дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів і передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу.

Презентації – виступ перед аудиторією, використовується для представлення певних досягнень, результатів роботи групи, звіту про виконання індивідуальних завдань та інструктажу.

Розподіл форм та методів активізації процесу навчання за темами навчальної дисципліни наведено у табл. 5.

Таблиця 5