19. Максимізація прибутку в короткостроковому I довгостроковому періодах в умовах простої монополії

Проблема максимізації прибутку фірми-монополіста розв'язується дещо інакше, ніж у випадку конкурентної фірми. Головна відмінність полягає в тому, що монополіст повинен прийняти рішення і щодо обсягу випуску, і щодо ціни, тоді як конкурентна фірма визначає лише обсяг.

Правило граничного випуску

МR= МС,

є універсальною необхідною умовою максимального прибутку для всіх типів ринкових структур. Функції сукупної і граничної вартості теж не мають принципових відмінностей для ціноотримувача і ціноутворювача. Розбіжність результатів при максимізації прибутку виникає за рахунок показника граничної виручки МR. Для конкурентної фірми МR=P, а для монополіста МR<P(приQ>0).

Отже, для монополіста після знаходження оптимального обсягу Q_Mтреба визначити оптимальну ціну Р_M. Для цього слід скористатись оберненою функцією попиту Р = р(Q_D). Звідси матимемо: Р = р(Q_M), тобто визначаються ціна і обсяг (Р_M,Q_M), які максимізують прибуток монополіста П_M.

Графічно це ілюструє мал. 1 лист 5. Точка А відповідає умові МR= МС, її координата на осі обсягів визначає монопольний обсягQ_M. Далі знаходимо точку Е_Mна лінії попитуDяка відповідає обсягуQ_MТоді горизонтальна координата точки Е_Мна осі цін визначає монопольну ціну Р_М. Сукупна виручка ТRчисельно дорівнюватиме площі прямокутника ОР_МЕ_MQ_M(добутку Р_М хQ_M). Сукупна вартість ТС визначається після встановлення АС_M. – середньої вартості виробництва обсягуQ_M.На величину АС_Мвказує точка В перетину вертикалі Е_MQ_Mіз кривою АС; таким чином, ТС чисельно дорівнює площі прямокутника ОАС_MВQ_M(добутку АС_М хQ_M). Тоді монопольний економічний прибуток П_Мдорівнює різниці площ двох прямокутників –– ОР_МЕ_MQ_Mі ОАС_MВQ_M,тобто площі АС_MР_МЕ_MВ.

Фірма-монополіст у короткостроковому періоді може мати економічні збитки, якщо навіть при виконанні умови максимізації прибутку вартість виробництва одиниці продукції перевищує її ціну, АС_М>Р_М. Тоді фірма може лише мінімізувати свої економічні збитки. Цей випадок ілюструє мал. 2 лист 5.

При існуванні монополії умова беззбитковості і умова закриття в короткостроковому періоді виглядають так само, як і для конкурентної фірми: Р_М=minАС (у випадку беззбитковості), Р_М<minАVС (у випадку закриття).

Точка Е_Мна мал. 1 лист 5 визначає стан короткострокової рівноваги монополіста, тому що при досягненні ціни Р_Мта обсягуQ_Mна монопольному ринку відсутня тенденція до їхньої зміни за інших незмінних умов.

При аналізі поведінки монополіста в довгостроковому періоді виходимо із особливостей монополії - наявності лише одного постачальника продукції та існування вхідних бар'єрів у галузі для фірм-новачків.

В довгостроковому періоді фірма обирає масштаби виробництва, а не лише обсяги використання змінних факторів. Якщо вважати, що фірма розробляє кілька сценаріїв свого перспективного розвитку залежно від обсягів використання фіксованих (у короткостроковому періоді) факторів, тоді для кожного варіанта вона може знайти оптимальні обсяг виробництва і ціну, які максимізують її прибуток. Звісно, при цьому фірма повинна мати також довгострокові прогнози щодо ринкового попиту на свою продукцію.

Так, на мал. 1 лист 6 для довгострокової кривої попиту Dнаведено два варіанти розвитку фірми, кожний з яких пов'язується із своїми кривими, відповідно АС₀, МС₀та АС₁МС_1.Для одного варіанта прибуток буде максимізуватись у стані Е₀ (Р_0, Q₀), для іншого - у стані Е₁ (Р_1, Q₁). Фірма обирає той варіант розвитку, який передбачає для неї більший прибуток, тобто Е_М. Отже, найкращий із короткострокових станів рівноваги є одночасно станом довгострокової рівноваги монополіста. Зазначимо, що для цього стану Е_Мматимемо в точці В

MR=MC₁=LRMC,

звідси, обсяг Q_М =Q₁а ціна Р_М = Р_1.Рівень середньої вартості, С_М, виробництва обсягуQ_Мвизначається точкою С, де АС₁ = LRАC.

У випадку монополії для стану довгострокової рівноваги закономірним є те, що

Р_М >LRMC=minLRАC.

Це означає, що в довгостроковому періоді монополіст може зберігати економічний прибуток за рахунок існування бар'єрів для входження в галузь конкурентів (конкурентний механізм не спрацьовує, парадокс прибутку не спостерігається). На мал. 1 лист 6 цей прибуток чисельно дорівнюватиме площі прямокутника С_МР_МЕ_МС. Тому монополіст при максимізації прибутку не змушений працювати на рівні мінімальної довгострокової середньої вартості, яка досягається в точціFпри обсязі випускуQ_F Його обсяг випускуQ_Мбуде меншим за обсягQ_F,що у випадку повної конкуренції відповідає ефективному масштабу виробництва фірми.