Грошовий мультиплікатор та його роль в пропозиції грошей.

Резерви – це частина депозитів, яку банки зберігають у Центральному банку у вигляді обов’язкових резервів. Обов’язкові резерви – встановлені законом резерви в розмірі резервної норми. Надлишкові – сума, на яку фактичні резерви банку перевищують обов’язкові резерви. Резервна норма – відношення між розміром обов’язкових резервів комерційного банку та сумою поточних вкладів. У межах цих надлишкових резервів і надаються комерційними банками кредити, отже створюються гроші. Вони можуть створюватись через купівлю у населення комерційними банками державних облігацій. Усе це збільшує грошову пропозицію. Зміна резервної норми розширює або скорочує можливості кредитування. Система комерційних банків може в багато разів розширювати пропозицію грошей через багато депозитні вклади і тому здатна надавати позики, що в декілька разів перевищують надлишкові резерви. Це пояснюється тим, що банківська система не втрачає резерви, а переміщує їх від одного банку до іншого. Процес створення депозитів продовжується: кожний новий вклад і нова надана позика збільшують пропозицію грошей у національній економіці. Число, що множить депозитну базу (надлишкові резерви) банківської системи, називають банківським мультиплікатором.

Його величина є зворотно пропорційною резервній нормі та показує, яка кількість грошей створюється при відповідній величини резервної норми. m = 1/R.