logo
ВСІ ПИТАННЯ з економіки

Види і причини безробіття. Засоби держави по обмеженню безробіття. Стан ринку праці і безробіття в Україні.

Безробіття має багато причин: не збігається структура попиту та пропозиції робочої сили (з одного боку робочі місця з новими вимогами залишаються вільними, а з іншого – працівники старих професій не можуть знайти роботу); чисельність робочої сили зростає швидше, ніж виробництво; підприємці не мають повної інформації про наявність працівників певної кваліфікації і професії, а наймані працівники про наявність робочих місць; циклічні спади (зменшення попиту на робочу силу);занадто високий рівень зарплати, установлений законодавчо під тиском профспілок, що призводить до зменшення прибутку підприємств і викликає скорочення виробництва. Основними видами є природне і циклічне безробіття. Добровільне безробіття виникає тоді, коли робітники не хочуть працювати за пропоновану їм зарплату, але стали б на роботу, якби вона була вищою. Фрикційне безробіття виникає внаслідок постійного руху населення між видами праці, а також на різних стадіях життєвого циклу. Навіть якщо економіці притаманна повна зайнятість, завжди існують люди, які шукають роботу після закінчення навчання або переїзду в інше місто. Структурне безробіття означає невідповідність між пропозицією і попитом на працівників. Ця невідповідність виникає тоді, коли попит на один різновид праці зростає, тоді як на інший зменшується, а пропозиція не може швидко пристосуватись до цього. Вимушене безробіття зумовлене перепадами ринкової кон’юнктури і характеризується тривалістю. Буває сезонне, технологічне, конверсійне. Циклічне безробіття – безробіття, викликане спадом, тобто тією фазою економічного циклу, коли виробництво і сукупний попит абсолютно скорочуються. Циклічне безробіття виходить за межі природного безробіття і є свідченням неповної зайнятості у країні. Система заходів щодо регулювання безробіття в Україні включає: розвиток розгалуженої системи державної служби зайнятості, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів; надання підприємцям субсидій, премій та податкових пільг для найму додаткової робочої сили або переведення частини працівни-ків на скорочений робочий день; державну підтримку нетрадиційним сферам зайнятості; стимулювання підприємців до навчання, перекваліфікації й по-дальшого працевлаштування додаткової робочої сили; залучення приватного (як вітчизняного, так й іноземного) капі-талу в райони зі стійким рівнем безробіття; регулювання можливості працевлаштування за кордоном, приєд-нання України до міжнародного ринку праці; стимулювання осіб, що отримують державну допомогу.

Рівень безробіття є досить диференційованим по окремих ре­гіонах України. Нині найвищий рівень зареєстрованого безробіт­тя характерний для західних областей республіки — Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської. Найнижчі показники рівня безробіття склалися в Одеській області, м. Києві та Севастополі.