Тема 4. Абсолютні і відносні величини

1. Поняття про абсолютні величини.

2. Відносні величини.

1.

Інформація про масові суспільні явища формується у вигляді числових значень ознак явищ, які називаються абсолютними величинами. Абсолютні величини завжди є іменованими числами, тобто завжди вказують на кількісне значення ознаки у натуральних вартісних або трудових одиницях виміру. Натуральними називаються такі одиниці виміру, які відповідають природним властивостям явищ – міліметри, години, грами, штуки і ін.. (Коли порівнюють різновиди одного виду предметів, застосовують умовно-натуральні одиниці виміру. Наприклад, якщо вагонобудівний завод виготовив 200 чотиривісних вагонів і 600 двовісних, то загальну кількість вагонів перераховують у двовісні (200*2+600=1000), оскільки один чотиривісний вагон дорівнює за своєю місткістю двом двомісним). Для порівняння неоднорідної продукції використовують вартісні одиниці виміру – гривні, рублі, євро і ін.. Трудовими одиницями виміру є людино-години і людино-дні.

2.

Відносні величини отримуються шляхом порівняння абсолютних величин. Процедурою порівняння є ділення. Чисельник дробу. Тобто величину, яка порівнюється назвали звітною величиною. Знаменник дробу, тобто величину, з якою порівнюють – назвали базовою величиною або основою порівняння. Часку від ділення назвали відносною величиною.

Одиницями виміру відносних величин є рази, відсотки, проміле та продециміле. Якщо основа порівняння умовно складається з однієї частини, то результат порівняння вимірюється у разах, якщо основа порівняння умовно складається із 100 частин, то результат порівняння вимірюється у відсотках, якщо основа порівняння умовно складається із 1000 частин, то результат порівняння вимірюється у проміле, якщо основа порівняння умовно складається із 10000 частин, то результат порівняння вимірюється у продециміле.

Відносні величини поділяються на 5 видів:

1. Відносні величини динаміки.

Характеризують напрям та швидкість зміни явища у часі. Обчислюються як співвідношення досягнутого рівня у звітному періоді з досягнутим рівнем попереднього періоду.

Наприклад, інвестиції у галузь минулого року складали 420 млн. грн.. Інвестиції у галузь поточного року склали 504 млн. грн.. Величина динаміки: Т=504/420=1,2; вказує на те, що напрямом зміни є зростання, а швидкістю 1,2 рази.

2. Відносні величини структури.

Характеризують склад досліджуваної сукупності. Обчислюються як співвідношення частин з цілим.

Наприклад, населення України складає 47 млн. чол., населення міст – 35 млн. чол.. Відносна величин структури: р_е=35/47*100 74,5(%) вказує на питому вагу міського населення у загальному обсязі населення.

3. Відносні величини координації.

Характеризують пропорції між частинами сукупності. Обчислюються як співвідношення частин.

Наприклад, співвідношення між міським і сільським населенням України: r=35/13=2,7. Ця цифра вказує на те, що чисельність міського населення приблизно у 2,7 рази більша від чисельності сільського населення.

4. Відносні величини інтенсивності.

Характеризують ступінь поширення певного явища у середовищі. Обчислюються як співвідношення величини досліджуваного явища і величини об’єму середовища, у якому це явище поширюється. Такі відносні величини показують скільки одиниць однієї сукупності припадає на одиницю іншої сукупності. Наприклад, густота населення, кількість виробленої продукції за годину та ін..

5. Відносні величини порівняння з еталоном.

Характеризують рівень відповідності стандартам. Такими стандартами можуть бути планові показники, нормативні величини, державні замовлення і т ін.. Обчислюються як співвідношення фактично існуючого рівня з рівнем стандарту.

Наприклад, державне замовлення на підготовку спеціалістів для навчального закладу було встановлено на рівні 150 чоловік. Фактичний випуск спеціалістів становив 144 чоловік. Відносна величина виконання державного замовлення дорівнює: k_вн=144/150*100=96(%).